Завідувач кафедри
д.ю.н.
професор
Господарсько-правове забезпечення державного впливу на відносини у сфері господарювання (2,0 друк.арк.)
0
В умовах посягань на чинний ГК України актуалізується проблема його суспільно-правової цінності, його місця в системі правового регулювання економічних (господарсько-правових) відносин. В цьому контексті роль ГК України в системі господарського законодавства визначена через низьку наступних чинників. Ця інтегративно-програмна роль ГК України реалізується через: – визначення цілої низки типів господарських правовідносин, що є складовими в комплексному законодавчому регулюванні та які потребують узгодження й урахування різниці в їх правовій природі. Адже ефективність господарсько-правового регулювання як раз і полягає в необхідності збалансованого застосування необхідних правових засобів, враховуючи процес одночасного виникнення різних за правовою природою типів господарських відносин – господарсько-виробничих, організаційно-господарських і внутрішньо-господарських у ході господарської діяльності. Це принципово, адже господарська діяльність відбувається не тільки в системній дихотомії приватних і публічних відносин, але й у форматі функціонування ринку як системного утворення. Господарська діяльність у цьому сенсі зачіпає не тільки відносини контрагентів, але й добросовісної конкуренції з іншими суб’єктами господарювання ринку, додержання спільних норм і правил виробничої діяльності, підпорядкування її правилам суб’єктів ринкової інфраструктури біржового, саморегулівного, техніко-інфраструктурного характеру. Все це можливо врегулювати та узгодити тільки у господарсько-правовому форматі, носієм методології якого є ГК України; – визначення принципів господарювання, що мають бути тотально забезпеченими в системі господарського законодавства (ст. 6 ГК України), що, разом з тим, потребують суттєвого вдосконалення з огляду на необхідність їх диференціації на принципи господарювання та принципи господарського права; – встановлення інституційної різниці між комерційним та некомерційним господарюванням (гл. 4 ГК України), що надзвичайно важливо з точки зору визначення різниці у змісті та спрямуванні правових режимів й особливої актуалізації саме некомерційного господарювання у сферах охорони здоров’я, освіти, спорту тощо; – визначення поняття суб’єктів господарювання та реалізації конституційного принципу економічної багатоманітності через пропонування широкого кола організаційно-правових форм господарських організацій, що принципово для ринкових відносин як динамічної системи, яка знаходиться в постійному розвитку. – встановлення основних правових параметрів господарювання у державному та комунальному секторах національної економіки, де створюються особливі відносини за участю держави, що вимагають додаткової законодавчої деталізації та систематизації на вимогу ч. 2 ст. 19 Основного закону України щодо чіткого юридичного визначення підстав, меж повноважень і способу та реалізації таких повноважень органів держави, зокрема й у сфері господарювання, що доцільно регламентувати саме у форматі кодифікованого господарського закону. Адже йдеться і про суміщення засновницької та регулятивної функції в господарській компетенції органів публічної вади, і про особливу функцію публічного майна, щовикористовується у сфері господарювання тощо; – встановлення законодавчої бази для програмної діяльності держави у сфері економічних перетворень шляхом фіксації політико-правового феномену «економічна політика держави» та її конкретних напрямів. Принципово важливим є об’єднання зазначеного інституту із засобами державного регулювання економічних відносин, що також містяться у ГК України, де зроблено актуальну спробу їх законодавчої систематизації; – створення правової бази для реалізації найважливішої економічної функції держави – регулювання економічних процесів шляхом систематизації у ГК України засобів державного регулювання господарської діяльності, що вимагають подальшої регламентації, особливо в умовах загострення проблем економічної та екологічної безпеки, актуалізації соціального компоненту в економічній сфері тощо. У цьому контексті логічним є подальший розвиток підвищення функціональної ефективності державного регулювання, зокрема й через створення антикризового законодавства в економічній сфері; – встановлення засад організаційно-господарських зобов’язань держави перед суб’єктами господарювання та визначення засад договірно-правової форми взаємодії учасників господарського обороту, що є базовими правовими чинниками при встановленні спеціальних режимів господарювання, в тому числі інноваційної діяльності, відносин державно-приватного партнерства тощо; – встановлення систематизаційних засад реалізації господарсько-правової відповідальності суб’єктів господарювання й безлічі інших системоутворюючих правових чинників господарсько-правового регулювання. Очевидно, що компенсувати зазначені та інші чинники господарсько-правового регулювання без норм ГК України, керуючись низкою паліативних норм запропонованого законопроєкту, абсолютно неможливо.
Учасник групи з рекодифікації господарського законодавства України.
Не працював.
Не працював.
Не читав.
Не маю.
Член спеціалізованої вченої ради Д.64.086.04 у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого. Член експертної ради Міністерства освіти і науки України з питань проведення експертизи дисертацій з юридичних наук.
Не був.
Не співпрацював.
Не приймав.
Участь не приймалась.
Не отримував.
18.10.2022 р. був Головуючим Спеціалізованої вченої ради ДФ 64.086.047 створеної для проведення разового захисту дисертації Шинкарьової Євгенії Володимирівни на тему "Зобов'язання, нерозривно пов'язані з особою боржника або кредитора, за цивільним законодавством України" на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 08 "Право" за спеціальністю 081 "Право". 07.12.2022 р. був Головуючим Спеціалізованої вченої ради ДФ 64. 086.037 створеної для проведення разового захисту дисертації Горбачової Валерії Сергіївни на тему "Договір про задоволення вимог іпотекодержателя за цивільним законодавством України" на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 08 "Право" за спеціальністю 081 "Право". Під науковим керівництвом подана до Спеціалізованої вченої ради дисертаційне дослідження аспіранта кафедри Вольвача Б.В. на тему "Правова політика у сфері регулювання відносин неплатоспроможності та банкрутства" на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 08 "Право" за спеціальністю 081 "Право". Розглянута та рекомендована до захисту на засіданні кафедри під науковим керівництвом дисертаційне дослідження аспірантки кафедри Гольєвої Н.К. на тему "Удосконалення законодавства України про інноваційну діяльність: напрями, засоби та систематизація" на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 08 "Право" за спеціальністю 081 "Право". Підготував рецензію як зовнішній експерт на звіт про результати виконання І етапу наукового проекту «Цифрова трансформація як нова парадигма зовнішньоекономічної політики» (№ держреєстрації 0122U002352) підготовлений колективом виконавців Державної установи «Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова Національної академії наук України»
Звіт затверджений на засіданні кафедри
Протокол № від