ЗВІТ
Кафедри цивільного судочинства, арбітражу та міжнародного приватного права
НАЦІОНАЛЬНОГО ЮРИДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО
ЗА 2025 РІК

1. «Судова влада: проблеми організації та діяльності». 2. «Теоретичні та практичні проблеми сучасного міжнародного права та іноземного конституційного права». 3. «Проблеми ефективності правового регулювання цивільних відносин в Україні».

1. Цувіна Тетяна Андріївна, докторка юридичних наук, професорка, завідувачка кафедри. Гарантії права на справедливий судовий розгляд у цивільному судочинстві в контексті основоположного принципу верховенства права 2,0 (друк. арк.). 4,0 (друк. арк.). Наукові статті у фаховому виданні: 1. Tsuvina T. Рarticipation of the Prosecutor in Non-Criminal Proceedings: ECtHR Case Law and National Context. Theory and Practice of Jurisprudence. 2024. 2 (26). P. 58–76. 1,3 (друк. арк.). 2. Tsuvina T. AI Technologies in the Judiciary: European Standards and Ukrainian Practice. Foreign trade: economics, finance, law. (Apr. 2025), 4–13. 0,8 (друк. арк.). 3. Цувіна Т.А. Процедура (само)відводу судді як механізм забезпечення неупередженості суду: практика ЄСПЛ та національне правове регулювання. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. Серія. Юридичні науки. 2026. № 1(142). 4–19 1,2 (друк. арк.). Тези наукових доповідей та повідомлень: 1. Цувіна Т.А. Розвиток інституту медіації в контексті вступу України до ЄС. Медіація & Університети 2.0: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (14-15 листопада 2025р., Львів). Львів: 2025. 0,2 (друк. арк.). Інше: 1. ELI-UNIDROIT Модельні європейські правила цивільного процесу. Від транскордонних принципів до європейських правил цивільного процесу (переклад) / І.О. Ізарова, Т.А. Цувіна, Ю.Д. Притика та ін. – Київ: ВПЦ «Київський університет», 2025. 175 с. 0,2 (друк. арк.). 2. Recommendations on the State Certification of Higher Education Institutions Based on Open Science Principles. Report Open4UA. URL: https://lpnu.ua/sites/default/files/2025/11/9/news/33840/open4ua-d4-3-recommendations.pdf 0,3 (друк. арк.). 2. Кравцов Сергій Олександрович, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри. Міжнародний комерційний арбітраж в умовах глобалізації (1,5 друк. арк.). 2,0 (друк. арк.). Монографії: 1. Kravtsov S. Common Issues of Compensation Mechanisms and the National and International Regulatory Sources on the Compensation. In: Nate, S. (eds) Ukraine's Journey to Recovery, Reform and Post-War Reconstruction. Contributions to Security and Defence Studies. Springer, Cham. 2025. 1,0 (друк. арк.). Інше: 1. ELI-UNIDROIT. Модельні європейські правила цивільного процесу. Від транскордонних принципів до європейських правил цивільного процесу / І. О. Ізарова, Т. А. Цувіна, Ю. Д. Притика та ін. – Київ : ВПЦ "Київський університет", 2025. – 175 с. 0,2 (друк. арк.). 2. Т. 10 : Цивільний процес / редкол.: В. В. Комаров (голова) та ін. ; Нац. акад. прав. наук України ; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України; Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. – 2025. – 872 с. : іл. 0,8 (друк. арк.). 3. Матвєєва Анастасія Володимирівна, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник, доцент кафедри. Ефективність роботи міжнародних організацій як суб’єктів міжнародного приватного права (1,5 друк. арк.). 2,9 (друк. арк.). Наукові статті: 1. Matvieieva A., Solodchenko S., Bespalov M., Hrytsenko H. Peculiarities of Legal Regulation of the Digital Economy in Ukraine in: Lytvynov O., Pavlikov V., Krytskyi D. (eds). Integrated Computer Technologies in Mechanical Engineering – 2024 (ICTM 2024). Lecture Notes in Networks and Systems. Vol. 1474. Cham : Springer, 2025. P. 50-61. 0,4 (друк. арк.). 2. Zinchenko O., Chevychalova Z., Cherkas M., Semenova M., Matvieieva A. Digital Human Rights: Problems of Realization and Protection. Integrated Computer Technologies in Mechanical Engineering – 2024 (ICTM 2024) : International Scientific and Technical Conference, 12–14 Dec. 2024. Vol. 2: Synergetic Engineering. Cham : Springer, 2025. С. 37–49. (Lecture Notes in Networks and Systems; Vol. 1474). 0,3 (друк. арк.). Тези наукових доповідей та повідомлень: 1. Матвєєва А. В. Особливості правового регулювання цифровізації економіки. Взаємодія норм міжнародного і національного права крізь призму процесів глобалізації та інтеграції : тези Всеукр. наук.-практ. конф., 15 квіт. 2025 р., СНУ ім. В. Даля. 285 с. С. 223–229. 0,36 (друк. арк.). Наукові статті у фаховому виданні: 1. Matvieieva A. Specifics of legal regulation of economic activities in extraordinary conditions. Actual problems of improving of current legislation of Ukraine. 2024. № 66. С. 2.43–2.54. 0,68 (друк. арк.). 2. Matvieieva A. V. Peculiarities of banking institutions' operation under the legal regime of martial law. Internauka. Series: Juridical Sciences. 2024. № 12. С. 143–148. 0,91 (друк. арк.). 3. Матвєєва А. В., Сайко І. О. Конфлікт законодавств у сфері працевлаштування українців за кордоном. Юридичний науковий журнал. 2024. № 12. С. 118–120. 0,25 (друк. арк.). 4. Панченко Вікторія Валеріївна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри. Економіко-правові питання реалізації основних засад державної політики України в умовах євроінтеграції (1,5 друк. арк.). 1,55 (друк. арк.). Наукові статті: 1. Panchenko V., Malinovska I, Leiba L, Cherevatenko I. Agreement on the Right to Choose the Court: Peculiarities of Legal Regulation and Case-Law. Access to Justice in Eastern Europe (2025) 8 (3). Р. 1-17. 0,3 (друк. арк.). 2. Panchenko V., Biryukova А., Kolisnykova Н., Tupytska Y. Legal Regulation of Advertising in Digital Marketing. Integrated Computer Technologies in Mechanical Engineering – 2024 (ICTM 2024) : International Scientific and Technical Conference, 12–14 Dec. 2024. Cham, 2025. Vol. 2: Synergetic Engineering. P. 110–119. (Lecture Notes in Networks and Systems ; Vol. 1474). 0,2 (друк. арк.). Тези наукових доповідей та повідомлень: 1. Панченко В.В. Виклики сьогодення у контексті реалізації Стратегії розвитку вищої освіти в Україні. Формування професійної компетентності викладачів закладів вищої освіти в контексті сучасних суспільних викликів : матеріали всеукраїнського науково-педагогічного підвищення кваліфікації (30 грудня – 9 лютого 2025 року). Львів – Торунь : Liha-Pres, 2025. С. 165-168. 0,2 (друк. арк.). 2. Панченко В.В. Штучний інтелект як один з інструментарієв у закладах освіти: правова визначеність і практична реалізація. Роль штучного інтелекту під час викладання юридичних дисциплін для студентів ЗВО: матеріали науково-педагогічного стажування з права, Ризький північний університет, м. Рига, Латвійська Республіка та Центр українсько-європейського наукового співробітництва (03 листопада 2025 року – 14 грудня 2025 року). 0,25 (друк. арк.). Наукові статті у фаховому виданні: 1. Панченко В. В., Россіхін В.В., Омаров А.М., Россіхіна Г.В. Щодо визначення місця муніципального управління у системі публічної служби. Dictum Factum. Державний університет інфраструктури та технологій № 2(16), 2024. Р.16-26. 0,2 (друк. арк.). 2. Панченко В. В., Россіхін В.В., Омаров А.М., Россіхіна Г.В. Концептуальні аспекти визначення функцій та завдань публічної служби: загальнотеоретичний аналіз. Dictum Factum. Державний університет інфраструктури та технологій № 1(17), 2025. Р. 183-189. 0,2 (друк. арк.). 3. Panchenko V., Rossikhina, H., Rossikhin, V., Bliumska-Danko, K., Danko, Y. The Role of Universities in Building Strong Institutions as a Sustainable Development Goal. Review of Law and Social Sciences, ІSSN(O): 3078-1574, ISSN (P): 3078-610X. Vol. 3, No. 1, 2025, 01-14. 0,2 (друк. арк.). 5. Філатова-Білоус Наталія Юліївна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри (0,5 ставки). Алгоритмові договори, смарт-контракти та інші договірні конструкції, що виникли під впливом цифровізації (1,5 друк. арк.). 3,7 (друк. арк.). Монографії: 1. Філатова-Білоус Н.Ю. Відповідальність операторів онлайн-платформ за шкоду, завдану користувачами платформи іншим користувачам цієї ж платформи. Вчення про цивільно-правову відповідальність : монографія / І. В. Спасибо-Фатєєва, Л. М. Баранова, О. О. Біляєв та ін. ; за ред. І. В. Спасибо-Фатєєвої. Харків : ЕКУС, 2025. – 816 с. – С. 339-364. 1,5 (друк. арк.). Наукові статті: 1. Filatova-Bilous, N. Intellectual property, artificial intelligence and contract law: are there any intersections and fruitful collaborations between these areas? (Інтелектуальна власність, штучний інтелект і договірне право: чи існує ефективна взаємодія між цими сферами?). Visegrad Journal on Human Rights. 2024. Vol. 6. Pp. 33-41. (у звіті за 2024 рік не відображена) 1,0 (друк. арк.). 2. Філатова-Білоус Н. Правова природа онлайн-акаунтів. Речово-правова, зобовʼязально-правова чи щось інше?. Цивілістична платформа. 2025. № 1 (4). С. 102-124. https://doi.org/10.69724/2786-8834-2025-4-1-102-124 1,0 (друк. арк.). Інше: 1. Recommendations on the State Certification of Higher Education Institutions Based on Open Science Principles Рекомендації щодо державної атестації закладів вищої освіти на основі принципів відкритої науки. 31.10.2025. URL: https://lpnu.ua/sites/default/files/2025/11/9/news/33840/open4ua-d4-3-recommendations.pdf (last time accessed 24.11.2025) 0,2 (друк. арк.). 6. Чевичалова Жанна Вячеславівна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри. Проблеми міжнародної уніфікації правового регулювання сурогатного материнства з іноземним елементом (1,5 друк.арк.). 2,3 (друк. арк.). Наукові статті: 1. Zinchenko O., Chevychalova Z., Cherkas M., Semenova M., Matvieieva A. Digital Human Rights: Problems of Realization and Protection. Integrated Computer Technologies in Mechanical Engineering – 2024 (ICTM 2024) : International Scientific and Technical Conference, 12–14 Dec. 2024. Cham, 2025. Vol. 2: Synergetic Engineering. P. 37–49. (Lecture Notes in Networks and Systems ; Vol. 1474). 0,2 (друк. арк.). 2. Vysotskyi O., Polishchuk I., Korotkov D., Chevychalova Z. Ukrainian Economic Diplomacy during the Full-Scale Russian Aggression. Evropsky Politicky a Pravni Diskurz. 2025. Vol. 12, iss. 1. P. 5–12. 0,3 (друк. арк.). 3. Les valeurs culturelles comme outil possible de la diplomatie. Cliniques Juridiques https://cliniques-juridiques.org/revue-cliniques-juridiques/ (здано до редакції журналу) 1,0 (друк. арк.). Тези наукових доповідей та повідомлень: 1. Чевичалова Ж., Вятковськи В. Компаративістсько-правовий аналіз електронних договорів: національний та міжнародний аспект. Актуальні шляхи вдосконалення українського законодавства : зб. тез наук. доп. і повідомл. ХХІІ Всеукр. наук.‑практ. конф. вчених, практикуючих ристів, аспірантів та студентів (м. Харків, 7 листоп. 2025 р.) / Юрид. клініка Нац. юрид. ун-ту ім. Ярослава Мудрого ; Координац. центр з надання правничої допомоги ; Рада адвокатів Харків. обл. ; Громад. орг. «Центр розвитку правничої клінічної освіти» ; Інформ. партнер – LigaZakon. – Харків : Право, 2025. – 774 с. С. 283-286 0,2 (друк. арк.). Наукові статті у фаховому виданні: 1. Чевичалова Ж. В. Транскордонне сурогатне материнство: складний шлях до правової визначенності. Електронне наукове фахове видання «Юридичний науковий електронний журнал» No 8, 2025, с. 76-79. 0,6 (друк. арк.). 7. Шуміло Інеса Анатоліївна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри. Проблеми уніфікації правового регулювання іноземних інвестицій (1,5 друк. арк.). 1,65 (друк. арк.). Тези наукових доповідей та повідомлень: 1. Шуміло І. А., Трушкевич В. В. Вирішення проблеми паралельних судових проваджень у праві ЄС. Правова наука і державотворення в Україні в контексті інтеграційних процесів : матеріали XVI міжнар. наук.-практ. конф. (Суми, 22 трав. 2025 р.). Суми, 2025. С. 172–175. URL: https://sumy.univd.edu.ua/files/conference/conf_pravova_nauka_22_05_2025_1.pdf 0,15 (друк. арк.). Інше: 1. Рекомендації щодо державної атестації закладів вищої освіти на основі принципів відкритої науки : звіт / П. Жежнич, О. Березко, О. Прудка, Д. Лученко, Б. Карнаух, Н. Філатова-Білоус, Т. Цувіна, А. Євков, І. Шуміло ; Міністерство освіти і науки України ; Проєкт Open4UA. — 31.10.2025. — 136 с. 0,9 (друк. арк.). Наукові статті у фаховому виданні: 1. Шуміло І. А., Присяжнюк М. П., Місяць А. П. Правовий статус транснаціональних корпорацій у контексті війни: аналіз обов’язків і прав (досвід для України). Український політико-правовий дискурс. 2024. № 6. DOI: 10.5281/zenodo.14802007 0,6 (друк. арк.). 8. Анісімов Кирило Германович, доктор філософії, асистент кафедри (0,75 ставки). Сучасні теоретико-прикладні проблеми зобов’язань і правочинів у міжнародному приватному праві. 1,6 (друк. арк.). Наукові статті: 1. Anisimova, H., Donets, O., Donets, A., Anisimov, K. and Arjjumend, H. Modern Approaches to Unifying Compensatory and Legal Mechanisms in the Process of Forming a Legal Category of “Ecological Damage”. Grassroots Journal of Natural Resources. 2025. Vol.8 No.2 (August 2025) 717-753. Стаття наразі на індексації в SCOPUS 0,8 (друк. арк.). 2. Anisimova, H., Donets, O., Donets, A., Anisimov, K., & Arjjumend, H.Contractual Basis of Mine Action as a Component of the Restoration of Ukraine’s Natural Resource Potential. Journal of Environmental Law and Policy. 2025. № 05(01), 229-257. 0,4 (друк. арк.). Інше: 1. Анісімов К. Г. ШІ та права людини: чи готові українські компанії до європейських стандартів? Юридична Газета. 2025. №7 (795). 0,4 (друк. арк.).

Немає.

Доц. Матвєєва Анастасія Володимирівна: - Науково-правовий висновок на звернення в.о. ректора Харківського національного університету радіоелектроніки Ігоря Вікторовича Рубана щодо строку повноважень Наглядової ради Університету Науково-правовий висновок на звернення громадянки України Шейкіної О. С. щодо визначення застосовного права та юрисдикції у правовідносинах з іноземним елементом - сімейних правовідносинах. Доц. Філатова-Білоус Наталія Юліївна: - Приватне акціонерне товариство «ОПІЛЛЯ». Здійснення наукового пошуку та відповідь на питання про зміст поняття «звичайна господарська діяльність товариства» та критерії, за якими та чи інша діяльність акціонерного товариства може бути віднесена до звичайної господарської у розумінні Закону України «Про акціонерні товариства».

Сучасні трансформації міжнародних економічних, соціальних та правових зв’язків, а також активна інтеграція України до європейського правового простору зумовлюють зростання значущості комплексних досліджень у сфері міжнародного приватного права. Набуття Україною статусу кандидата на членство в ЄС актуалізує потребу в глибокому аналізі дії колізійних і матеріально-правових механізмів, функціонування наднаціональних систем регулювання приватноправових відносин та адаптації національного законодавства до acquis ЄС. Особливої уваги потребує вивчення сучасних тенденцій гармонізації та уніфікації норм міжнародного приватного права, правового статусу учасників транскордонних правовідносин, іноземних елементів у цивільних, сімейних, трудових та комерційних спорах, а також ролі міжнародних договорів та актів ЄС у формуванні єдиного правового простору. Аналіз практики міжнародних комерційних арбітражів, судів держав-членів ЄС та міжнародних судових інституцій є ключовим для розуміння механізмів ефективного захисту приватних прав у транскордонних спорах. Комплексне вивчення цих питань сприятиме модернізації української системи міжнародного приватного права, підвищенню ефективності правового регулювання приватноправових відносин з іноземним елементом та забезпеченню повноцінної інтеграції України у європейський та глобальний правовий простір.

Немає.

1. У своїй практиці ЄСПЛ виробив досить послідовний підхід до участі прокурорів у судових провадженнях поза межами кримінального судочинства. Він зазначає, що участь прокурорів слід розглядати як винятковий захід, спрямований на захист інтересів держави, суспільних інтересів або інтересів вразливих груп, які не можуть самостійно захистити свої інтереси. Водночас, участь прокурора у провадженні, в якому він діє на боці однієї зі сторін, не повинна призводити до порушення права на справедливий суд, зокрема таких гарантій, як принцип рівності сторін та змагальний процес. Остання практика ЄСПЛ викликає ширші занепокоєння щодо ролі прокурорів у цивільних, господарських та адміністративних справах в Україні. Незважаючи на наявні у процесуальному законі підстави та форми участі прокурора, судова практика демонструє досить поширені випадки втручання прокурора у некримінальну сферу. Це викликає питання щодо того, чи така участь відповідає субсидіарному характеру ролі прокурора, як це передбачено українським законодавством та стандартами ЄСПЛ. Тому суди повинні зосередитися на чіткіших критеріях участі прокурорів, забезпечуючи дотримання міжнародних стандартів та запобігаючи порушенням права на мирне володіння майном (стаття 1 Протоколу № 1 до ЄКПЛ) та права на справедливий суд (пункт 1 статті 6 ЄКПЛ) (Tsuvina T. Рarticipation of the Prosecutor in Non-Criminal Proceedings: ECtHR Case Law and National Context. Theory and Practice of Jurisprudence. 2024. 2 (26). P. 58–76). 2. Використання технологій штучного інтелекту в судочинстві набирає великого поширення в сучасних умовах. Водночас, наразі ми бачимо лише перші спроби рамкового регулювання використання штучного інтелекту – в частині використання технологій штучного інтелекту в судовому адмініструванні, зокрема в діяльності Вищого антикорупційного суду, яка не пов’язана зі здійсненням правосуддя, а також можливості використання технологій штучного інтелекту суддями в Кодексі суддівської етики. Водночас очевидно, що загальні застереження, висловлені в Кодексі суддівської етики щодо використання штучного інтелекту в роботі судді, слід розуміти та тлумачити з урахуванням принципу верховенства права, принципу незалежності суддів та гарантій права на справедливий судовий розгляд, передбачених п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (ЄКПЛ) та практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). З цієї точки зору доцільно розробити та затвердити рекомендації щодо використання інструментів штучного інтелекту в роботі суддів, як це відбувається в деяких зарубіжних країнах. Водночас, варто критично оцінити нещодавню судову практику Верховного Суду, в якій використання представником сторони великих лінгвістичних моделей (LLM) під час складання касаційної скарги було визнано зловживанням процесуальними правами та неповагою до суду. Цей приклад підкреслює відсутність єдиного розуміння сутності та видів зловживання процесуальними правами в національній судовій практиці, що призводить до використання цього поняття для позначення поведінки сторін, яка не має ознак протиправності та не суперечить меті та завданням судового провадження. Актуальними стають також спеціально розроблені акти щодо використання інструментів штучного інтелекту сторонами та їх представниками, як це відбувається в іноземних правових системах, а також впровадження положень про неналежне використання інструментів штучного інтелекту в судовому процесі до Правил професійної етики, що передбачатимуть можливість притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності за неетичне використання штучного інтелекту у своїй діяльності (Tsuvina T. AI Technologies in the Judiciary: European Standards and Ukrainian Practice. Foreign trade: economics, finance, law. 2025. № 139(2)(Apr. 2025). С. 4–13). 3. Аналізуючи національні процедури відводу суддів ЄСПЛ виробив певні спільні підходи, що можуть бути зведені до наступного:а) якщо заява про відвід є обґрунтованою, містить конкретні та релевантні підстави, вважається, що більші гарантії надаютьcя у разі, коли питання про відвід судді при одноособовому розгляді справи передається на розгляд іншому судді; б) допустимим вважається розгляд питання про відвід самим суддею, якому такий відвід було заявлено, якщо підстави відводу є явно необґрунтованими або занадто абстрактними, що може бути кваліфіковане як зловживання процесуальними правами; в) судове рішення, яким вирішується питання про задоволення або відмову у задоволенні заяви про відвід судді, має бути вмотивованим; г) заявникові має бути надана можливість оскарження судового рішення за результатами розгляду заяви про відвід судді; д) при колегіальному розгляді справи в суді найвищої інстанції ЄСПЛ звертає увагу на те, чи була у випадку заявлення відводу кільком або всім суддям найвищої судової інстанції можливість передати зазначене питання на розгляд іншому складу суду; е) у випадку заявлення відводу всім суддям суду найвищої інстанції, при оцінці дотримання вимог неупередженості суду ЄСПЛ звертає увагу, чи не призведе задоволення такого відводу з урахуванням правила необхідності до фактичної паралізації судового розгляду у справі заявника. Враховуючи практику ЄСПЛ та рекомендації GRECO варто дійти висновку про необхідність уніфікації підходів до процедури відводу суддів, зокрема: а) закріпити у ЦПК України, ГПК України та КАС України норму щодо передачі вирішення питання про відвід судді при одноособовому розгляді справи на розгляд іншому судді цього ж суду у всіх випадках, окрім ситуацій, коли заява становить собою зловживання процесуальними правами та є явно необґрунтованою; б) закріпити можливість апеляційного та касаційного оскарження судового рішення за результатами розгляду заяви про відвід судді; в) закріпити правило стосовно того, що у випадку заявлення відводу одному із суддів при колегіальному розгляді справи справа не повинна передаватися на розгляд іншому судді цього суду у випадку, якщо колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення відводу; г) закріплення у всіх процесуальних кодексах правила про те, що у випадку заявлення відводу всьому складу суду або декільком суддям з колегії суддів з один і тих самих підстав, справа у випадку відмови у задоволенні заяви про відвід колегією суддів має передаватися на розгляд іншому судді цього ж суду (Цувіна Т.А. Процедура (само)відводу судді як механізм забезпечення неупередженості суду: практика ЄСПЛ та національне правове регулювання. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. Серія. Юридичні науки. 2026. № 1(142). 4–19. 4. Зʼясовано ознаки алгоритмових договорів та смарт-контрактів. На підставі цього сформульовано такі визначення: (а) алгоритмовий договір – це договір, укладення, виконання або визначення умов якого відбуваються за допомогою алгоритму, яким є цифровий асистент, бот або інша програма, що забезпечує автоматичне та/або автономне прийняття рішень; (б) смарт-контракт - це компʼютерна програма, що розміщується і функціонує на базі технології розподіленого реєстру даних (DLT) або іншої подібної за своїми технічними характеристиками технології, і автоматизує виконання різноманітних операцій (транзакцій), зокрема, договорів, а також може виражати частину або всі умови договорів між користувачами DLT або іншої подібної технології (Н.Ю. Філатова-Білоус. Укладення договорів з використанням алгоритмів: старі проблеми й нові виклики в контексті застосування ШІ (подана до журналу "Проблеми законності", опублікування планується в № 4 за 2025 рік). 5. Зʼясовано правову природу онлайн-акаунтів. Акаунти є об’єктами виключно зобов’язальних відносин, а тому їхній оборот можливий лише за правилами відступлення права вимоги і переведення боргу в договірному зобов’язанні. Для забезпечення застосування цього підходу обґрунтовано необхідність внесення змін до статей.ст. 512, 520 Цивільного кодексу України, а також упровадження спеціальних правил щодо отримання доступу до вмісту акаунту спадкоємцями, опікунами, управителями майна володільців акаунтів. (Філатова-Білоус Н. Правова природа онлайн-акаунтів. Речово-правова, зобовʼязально-правова чи щось інше?. Цивілістична платформа. 2025. № 1 (4). С. 102-124. https://doi.org/10.69724/2786-8834-2025-4-1-102-124) 6. Визначено особливості відповідальності операторів онлайн-платформ за шкоду, завдану користувачами платформи іншим користувачам цієї ж платформи. Онлайн-платформи за загальним правилом не несуть відповідальності за таку шкоду, однак у випадках, коли такі платформи визначають умови договорів між їхніми користувачами і здійснюють істотний вплив на правовідносини між користувачами, вони можуть розглядатися як особи, що несуть відповідальність перед користувачем за неправомірні дії іншого користувача (5. Філатова-Білоус Н.Ю. Відповідальність операторів онлайн-платформ за шкоду, завдану користувачами платформи іншим користувачам цієї ж платформи. Вчення про цивільно-правову відповідальність : монографія / І. В. Спасибо-Фатєєва, Л. М. Баранова, О. О. Біляєв та ін. ; за ред. І. В. Спасибо-Фатєєвої. Харків : ЕКУС, 2025. – 816 с. – С. 339-364. 7. Визначено підходи до регулювання алгоритмових договорів, смарт-контрактів та інших видів договірних конструкцій, що виникли під впливом цифровізації: (а) щодо алгоритмових договорів- обґрунтовано необхідність внесення до законодавства презумпції, згідно з якою алгоритмовий договір (правочин) є дійсним, навіть якщо певна дія, вчинена алгоритмом, була непередбачуваною, крім випадків, коли цю дію не могла розумно передбачити сторона, якій вона приписується, а інша сторона знала або не могла не знати про те, що контрагент не передбачає вчинення такої дії; (б) щодо смарт-контрактів - смарт-контракт, у якому викладені всі умови домовленості між сторонами, може вважатися договором у значенні ч.1 ст. 626 ЦК України. Тому на рівні ЦК України доцільно закріпити презумпцію, згідно з якою договір не може бути визнано недійсним з тієї лише причини, що його умови викладені у вигляді смарт-контракту (Н.Ю. Філатова-Білоус. Укладення договорів з використанням алгоритмів: старі проблеми й нові виклики в контексті застосування ШІ (подана до журналу "Проблеми законності", опублікування планується в № 4 за 2025 рік) 8. Новизна отриманих результатів представлена через детальний аналіз законодавчого регулювання та судової практики щодо вибору суду в транскордонних спорах. Розкриваються складні питання, пов'язані із застосуванням угоди про вибір місця розгляду справи, включаючи питання, пов'язані з відступом від такої угоди та покладенням відповідальності за дії, вчинені з її порушенням. Вивчено доктринальні підходи та судова практика України, яка перебуває на початкових етапах запровадження «договірних механізмів» вибору суду, аналіз судової практики Суду ЄС та національних судів європейських країн, що показує відсутність єдиних підходів до цього питання (Panchenko V. Agreement on the Right to Choose the Court: Peculiarities of Legal Regulation and Case-Law). 9. Висвітлення специфіки сучасних правових баз, що регулюють рекламну діяльність у контексті цифрового маркетингу. Практичне значення полягає у визначенні напрямів для вдосконалення законодавства з метою посилення регулювання цифрової реклами, сприяння захисту прав споживачів та розвитку справедливого ринку. Визначено проблеми регулювання інтернет-реклами: 1) глобальний характер Інтернету, що ускладнює застосування національного законодавства та дозволяє обходити регуляторні норми за допомогою міжнародних доменів; 2) специфіка цифрових товарів, які не мають матеріальної форми, що створює труднощі у застосуванні традиційних правових підходів до права власності; 3) недостатня чіткість законодавства щодо визначення недобросовісної реклами, зокрема спаму; 4) використання соціальних мереж для неформальної комерційної діяльності без належного регулювання; 5) порушення прав користувачів через агресивні методи реклами, такі як спливаючі вікна та приховане відстеження; 6) складність ідентифікації реальних рекламодавців та ефективного контролю через розподіл регуляторних функцій між різними державними органами (Panchenko V. Legal Regulation of Advertising in Digital Marketing). 10. На основі комплексного аналізу правового статусу транснаціональних корпорацій у контексті збройного конфлікту виокремлено існуючі прогалини в національному законодавстві (зокрема, у Законах України «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про відповідальність юридичних осіб за корупційні правопорушення» та «Про захист прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»), а також суттєві недоліки міжнародно-правових механізмів контролю інвестиційної діяльності таких корпорацій, що дозволило запропонувати рекомендації щодо підвищення прозорості, підзвітності й відповідальності ТНК в умовах війни. (Шуміло І. А., Присяжнюк М. П., Місяць А. П. Правовий статус транснаціональних корпорацій у контексті війни: аналіз обов’язків і прав (досвід для України). Український політико-правовий дискурс. 2024. № 6. DOI: 10.5281/zenodo.14802007 https://doi.org/10.5281/zenodo.14802007 ) 11. Уточнено зміст і правову природу пріоритету суду, визначеного угодою сторін, на основі проведеного системного аналізу механізмів вирішення проблеми паралельних судових проваджень у праві ЄС у оновленій редакції Регламенту (ЄС) № 1215/2012 (Брюссель І-bis) та практикиСуду ЄС (зокрема у справах Gasser та Turner). У роботі доведено, що стаття 31(2) Регламенту Брюссель І-bis не є класичним правилом lis pendens, а становить новий інструмент посилення автономії волі сторін і запобігання зловживанням, що формує підґрунтя для подальшого вдосконалення національних процедурних норм у частині координації юрисдикції, зупинення провадження та визнання рішень у транскордонних спорах. (Шуміло І. А., Трушкевич В. В. Вирішення проблеми паралельних судових проваджень у праві ЄС. Правова наука і державотворення в Україні в контексті інтеграційних процесів : матеріали XVI міжнар. наук.-практ. конф. (Суми, 22 трав. 2025 р.). Суми, 2025. С. 172–175). 12. Цифрова економіка в Україні розвивається швидко, але правове регулювання цього процесу стикається з низкою проблем, які стримують потенціал галузі та впливають на бізнес-клімат, зокрема: застаріле законодавство, правова невизначеність у сфері криптовалют і блокчейн-технологій, низький рівень захисту персональних даних, податкова та фінансова невизначеність, кібербезпека, відсутність правового регулювання штучного інтелекту (ШІ) та автоматизованих рішень, міжнародне регулювання та інтеграція з європейськими стандартами. Доведено, що для прискорення розвитку цифрової економіки Україні потрібно удосконалювати законодавство та впроваджувати сучасні нормативні рішення. Це посилить конкурентоспроможність на глобальному ринку та створить стабільніші умови для бізнесу. Виокремлено позитивні та негативні наслідки цифровізації. З одного боку, діджиталізація економіки розширює доступ для користувачів мережі Інтернет до товарних ринків та ринків послуг на глобальному рівні «без кордонів», спрощує проведення фінансових операцій та надає можливість вдосконалювати знання та практичний досвід в незалежності від місця перебування людини. Для компаній відкриваються нові можливості щодо покращення їх ефективності та конкурентоспроможності серед гравців на ринку. Однак, цифровізація економіки несе в собі також суттєві ризики, пов'язані з кібербезпекою людей, бізнесу та навіть країн, нерівністю в доступі до технологій та негативним впливом на навколишнє середовище. Зроблено висновок, що для досягнення певного балансу між перевагами та ризиками новітніх технологій слід розроблювати та покращувати нормативно-правову базу, яка буде встановлювати правила та стандарти роботи та інтеграції інновацій у життя суспільства (Матвєєва А. В. Особливості правового регулювання цифровізації економіки). 13. Визначено, що існуюча правова база відстає від швидких темпів розвитку цифрових технологій. Законодавство не встигає за новими інноваціями, такими як криптовалюти, блокчейн та штучний інтелект, які потребують спеціального регулювання. Для інтеграції в європейський цифровий ринок та залучення інвестицій Україна повинна привести своє законодавство у відповідність до вимог ЄС, зокрема до Загального регламенту про захист даних (GDPR) для захисту персональних даних. Наголошено, що зростання цифровізації збільшує ризики кіберзагроз та витоку даних. Оновлення систем кібербезпеки має вирішальне значення для забезпечення довіри користувачів та захисту даних. Наголошено, що відсутність чітких правил щодо обігу криптовалют та віртуальних активів створює правові ризики та гальмує розвиток цього ринку. Прийняття «Закону про віртуальні активи» було кроком вперед, але потребує подальшого вдосконалення. Акцентовано увагу на тому, що невизначеність щодо оподаткування цифрових послуг та доходів, отриманих від цифрових активів, створює перешкоди для підприємців. Впорядкування податкового законодавства сприятиме залученню інвестицій. Використання ШІ вимагає чіткої законодавчої бази для вирішення етичних і правових питань, зокрема відповідальності. Українське законодавство ще не встановило конкретних норм щодо ШІ. (Matvieieva A., Solodchenko S., Bespalov M., Hrytsenko H. Peculiarities of Legal Regulation of the Digital Economy in Ukraine). 14. Зазначено, що завдяки активному розвитку цифрових технологій, їхній доступності для людей цифрові права постійно доповнюються, проте всі вони потребують більш детального правового регулювання, а такі основоположні з них, як право на Інтернет, мають бути закріплені на державному рівні або навіть конституціоналізовані. Розуміння цифрових правта їх важливості стає необхідністю для кожного члена суспільства. Люди повинні знати про свої права та обов’язки в цифровому просторі, особливо щодо захисту приватності та персональних даних. Розвиток цифрових прав в Україні повинен враховувати кращі практики європейських країн та світові стандарти, і навпаки – багатий український досвід у сфері реалізації окремих цифрових прав стане у нагоді у світовій практиці. Удосконалення законодавства,підвищення обізнаності населення та розвиток кіберзахисту – це ті аспекти, які потребують негайної уваги. Важливою є співпраця між державою, громадянами, бізнесом та науковою спільнотою. Саме завдяки державно-приватному партнерству можна створити ефективні та стійкі рішення для забезпечення цифрових прав людини. Слід підкреслити, що розвиток цифрових прав є важливим фактором забезпечення гідного та безпечного життя в епоху технологій. З огляду на свої унікальні виклики та можливості, Україна має можливість взяти на себе провідну роль у цьому процесі. Вирішення цих викликів сприятиме створенню сталого та передового цифрового суспільства, в якому цифрові права людини залишатимуться невід’ємною та захищеною частиною сучасного громадянського життя (Zinchenko O., Chevychalova Z., Cherkas M., Semenova M., Matvieieva A. Digital Human Rights: Problems of Realization and Protection). 15. Встановлення санкцій не полегшує, а навпаки ускладнює ситуацію з транскордонним материнством. Можливо, більш дієвим для заборонних юрисдикцій було б установити механізм жорсткого контролю такого виду допоміжної репродуктивної технології, як сурогатне материнство, зокрема встановлення кількісних обмежень на кшталт квоти. Такі положення були б менш дискримінаційними й привели б до ще більшої зваженості рішень осіб, які стають учасниками домовленості про сурогатне материнство, та запобігли б виникненню більшості проблем, пов’язаних із реалізацією батьківської відповідальності. Оскільки будь-яка домовленість базується на цивілістичних засадах, у випадку відносин сурогатного материнства не може йтися про виключно такий підхід через необхідність чіткої законодавчої регламентації. Можна припустити появу якогось нового виду договору. Над цим, серед іншого, працює Робоча група з питань міжнародного приватного права, що стосуються юридичного походження загалом, включно з юридичним походженням унаслідок міжнародних сурогатних домовленостей (Чевичалова Ж. В. Транскордонне сурогатне материнство: складний шлях до правової визначенності. Електронне наукове фахове видання «Юридичний науковий електронний журнал» No 8, 2025, с. 76-79). 16. Сформульовано концептуальну основу майбутньої методології державної атестації, що має забезпечити об’єктивність, прозорість і справедливість оцінки, водночас узгодивши її з міжнародними підходами до реформування дослідницької оцінки. Окреслені принципи оцінки наукової діяльності визначають загальні умови чесного та недискримінаційного оцінювання, створюючи рамки для інституційного профілювання та комбінування кількісних і якісних методів,вони спрямовані на зміщення акценту з формального підрахунку публікацій на оцінювання реального наукового внеску, доброчесності, кваліфікації дослідників, розвитку відкритої науки та командної взаємодії. Сформульовані принципи закладають підґрунтя для переходу від кількісної до переважно якісної оцінки, орієнтованої на вплив наукових досліджень на розвиток суспільства, економіки та освіти, і визначають стратегічний напрям модернізації української системи дослідницького оцінювання. (Рекомендації щодо державної атестації закладів вищої освіти на основі принципів відкритої науки : звіт / П. Жежнич, О. Березко, О. Прудка, Д. Лученко, Б. Карнаух, Н. Філатова-Білоус, Т. Цувіна, А. Євков, І. Шуміло ; Міністерство освіти і науки України ; Проєкт Open4UA. — 31.10.2025. — 136 с. — URL: /mnt/data/open4ua-d4-3-recommendations.pdf) 17. Оцінка впливу впровадження програм сталого розвитку в університетах на їхню ефективність у досягненні Цілей сталого розвитку та виклики сьогодення у контексті реалізації Стратегії розвитку вищої освіти в Україні. Сформовано змінені стратегічн цілі у відповідності часу та викликів, а саме необхідність забезпечення ефективного управління всіх ланок системи вищої освіти не декларативно, а реально; створення взаємної довіри освітян, здобувачів, державних органів, суб’єктів економіки до освітньої, наукової, інноваційної діяльності закладів вищої освіти; забезпечення доступу до якісної та конкурентоспроможної вищої освіти, створюючи максимальний рівень привабливості за різними показниками закладів вищої освіти для навчання та наукової діяльності; підсилення інтернаціоналізації вищої освіти в цілому; забезпечення прав і свобод як громадян України, так й іноземних громадян в межах освітнього процесу (Панченко В.В. Виклики сьогодення у контексті реалізації Стратегії розвитку вищої освіти в Україні).

Завідувачка кафедри Цувіна Тетяна Андріївна, доц. Філатова-Білоус Наталія Юліївна, доц. Шуміло Інеса Анатоліївна були одними із розробників проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації принципів відкритої науки». Див.: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-dlia-hromadskohoobhovorennia-zakonoproiekt-pro-vidkrytu-nauku-harmonizatsiia-z-ievropeiskymy-normamy. Доц. Кравцов Сергій Олександрович підготував пропозиції щодо змін до цивільного процесуального законодавства на виконання ухваленого рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2025 року в справі № 2-р(II)/2025

Кафедра не брала участь в розробці та обговоренні проектів постанов вищих судових органів.

Завідувачка кафедри Цувіна Тетяна Андріївна: - Член Науково-консультативної ради при Верховному Суді. - Член Науково-методичної ради Національної школи суддів України. - Член Міжвідомчої координаційної ради з питань розвитку альтернативних способів вирішення спорів при Кабінеті Міністрів України. - Член комісії з відбору медіаторів, які залучаються центрами з надання безоплатної правової допомоги.

Завідувачка кафедри Цувіна Тетяна Андріївна: - Касаційний цивільний суд, Гулько Б.І. Науково-консультативний висновок у цивільній справі № 361/161/13-ц (провадження 61-17437сво23) щодо повноважень суду вищої інстанції у справах про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами. - Велика Палата, Ступак О.В. Науково-консультативний висновок у цивільній справі № 367/252/24, провадження № 14-21ЦС25 щодо оскарження постанов апеляційного суду. - Касаційний кримінальний суд, Фомін С.Б. Науково-консультативний висновок усправі № 754/1519/22, провадження № 51-28 км 25 щодо цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Завідувачка кафедри Цувіна Тетяна Андріївна: - Водянніков О. щодо відповідності Конституції України (конституційності) п. 1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України, згідно з яким заяву про перегляд судового рішення, зокрема, за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, можуть подати учасники справи протягом 30 днів із дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування відповідних обставин.

----

- Панельна дискусія “Гарантії права на справедливий суд: практика ЄСПЛ та національний контекст” в межах ІХ Харківського міжнародного юридичного форуму 22 вересня 2025 року м. Харків, онлайн Україна. - Панельна дискусія “Медіація: сучасні тренди в контексті вступу до ЄС” в межах ІХ Харківського міжнародного юридичного форуму 23 вересня 2025 року м. Харків, онлайн Україна. - Панельна дискусія “Міжнародне приватне право: трансформація в умовах вступу до ЄС” в межах ІХ Харківського міжнародного юридичного форуму 24 вересня 2025 року м. Харків, онлайн Україна.

1. Панельна дискусія “ Гарантії права на справедливий суд: практика ЄСПЛ та національний контекст” в межах ІХ Харківського міжнародного юридичного форуму 22 вересня 2025 року м. Харків, онлайн Україна (Цувіна Т.А., Панченко В.В.). 2. Панельна дискусія “Медіація: сучасні тренди в контексті вступу до ЄС” в межах ІХ Харківського міжнародного юридичного форуму 23 вересня 2025 року м. Харків, онлайн Україна (Цувіна Т.А., Кравцов С.О., Матвєєва А.В.). 3. Панельна дискусія “Міжнародне приватне право: трансформація в умовах вступу до ЄС” в межах ІХ Харківського міжнародного юридичного форуму 24 вересня 2025 року м. Харків, онлайн Україна (Цувіна Т.А., Кравцов С.О., Матвєєва А.В., Філатова-Білоус Н.Ю., Чевичалова Ж.В., Шуміло І.А.). 4. Всеукраїнська науково-практична конференція «Взаємодія норм міжнародного і національного права крізь призму процесів глобалізації та інтеграції», 15.04.2025, Україна, СНУ ім. В. Даля (Матвєєва А.В.). 5. Формування професійної компетентності викладачів закладів вищої освіти в контексті сучасних суспільних викликів 30.12.2024 - 09.02.2025, Україна, Львів (Панченко В.В.). 6. Панельна дискусія «Відкрита наука і оцінювання досліджень: правові аспекти» в межах IX Харківського міжнародного юридичного форуму (онлайн слухач), 22.09.2025, Україна, Харків (Панченко В.В.). 7. Панельна дискусія “Права людини в цифрову епоху: ціннісні засади та механізми захисту” в межах IX Харківського міжнародного юридичного форуму(онлайн), НЮУ ім. Ярослава Мудрого (Цувіна Т.А., Філатова-Білоус Н.Ю., Шуміло І.А.). 8. Медіація & Університети 2.0, 14.11.2025 - 15.11.2025, Україна, м. Львів (Цувіна Т.А.). 9. Week of Workshops on Chapter 23 "Judiciary, Anticorruption and Fundamental Rights" within the accession process to the EU 17.11.2025 - 21.11.2025, Україна, м. Київ (Цувіна Т.А.). 10. Актуальні шляхи вдосконалення українського законодавства, 7 листопада 2025 р., Україна, Харків (Чевичалова Ж.В.). 11. Панельна дискусія «Агробізнес: стратегія розвитку в умовах євроінтеграції»,в межах IX Харківського міжнародного юридичного форуму (онлайн), НЮУ ім. Ярослава Мудрого, 26 вересня 2025 р., Україна, Харків (Чевичалова Ж.В.). 12. Правова наука і державотворення в Україні в контексті інтеграційних процесів, 22.05.2025, Україна, Суми (Шуміло І.А.). 13. Панельна дискусія «Ефективні способи захисту права власності», в межах IX Харківського міжнародного юридичного форуму (онлайн), НЮУ ім. Ярослава Мудрого, 23 вересня 2025 р., Україна, Харків (Шуміло І.А.). ВСЬОГО: Конференцій - 13. Кількість викладачів кафедри, які взяли участь - 7.

1. Training workshop on the Institutional Toolkit for Open Science Implementation and Research Assessment Advancement 03.06.2025 - 06.06.2025, Словенія, м. Любляна (Цувіна Т.А.). 2. The War and Beyond: Perspectives on Ukrainian Culture and Society, 14.10.2025 - 15.10.2025, Норвегія, м. Берген (Цувіна Т.А.). 3. Judicial governance in Ukraine and Europe: current challenges and prospects for reform, 02.07.2025, Luxembourg, Luxembourg (Кравцов С.О.) . 4. European Union law and values in a changing world, 10.10.2025, Luxembourg, Luxembourg (Кравцов С.О.). 5. ICC Advanced Arbitration Academy in Eastern Europe, 20.11.2025 - 21.11.2025, Hungary , Budapest (Кравцов С.О.). 6. Роль штучного інтелекту під час викладання юридичних дисциплін для студентів ЗВО, 03.11.2025 - 14.12.2025, Латвія, Рига (Панченко В.В.). 6. OECD-UNCTAD-UNCITRAL Investment Treaty Conference 2025, 31.03.2025, Франція, on-line (Шуміло І.А.). 7. Nordic Conference on the Politization of Private International Law, 12.06.2025, Швеція, Стокгольм (Шуміло І.А.) 8. Верховенство права та незалежність адміністративного судочинства, 29.10.2025 - 30.10.2025, Україна, м. Варшава (Цувіна Т.А.).

1. Kravtsov S. Common Issues of Compensation Mechanisms and the National and International Regulatory Sources on the Compensation. In: Nate, S. (eds) Ukraine's Journey to Recovery, Reform and Post-War Reconstruction. Contributions to Security and Defence Studies. Springer, Cham. 2025. 978-3-031-66433-5; Romania; https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-031-66434-2_7; https://doi.org/10.1007/978-3-031-66434-2. 1,0 (друк. арк.). 2. Філатова-Білоус Н.Ю. Відповідальність операторів онлайн-платформ за шкоду, завдану користувачами платформи іншим користувачам цієї ж платформи. Вчення про цивільно-правову відповідальність : монографія / І. В. Спасибо-Фатєєва, Л. М. Баранова, О. О. Біляєв та ін. ; за ред. І. В. Спасибо-Фатєєвої. Харків : ЕКУС, 2025. – 816 с. – С. 339-364. 978‑617‑7934‑31‑7; Україна; https://clp.org.ua/shop/books/intehralna-tsyvilistyka/vchennia-pro-tsyvilno-pravovu-vidpovidalnist-elektronna/.1,5 (друк. арк.).

Немає.

Немає.

1. Цувіна Тетяна Андріївна (3/3,3) 2. Матвєєва Анастасія Володимирівна (5/2,5) 3. Панченко Вікторія Валеріївна (5/1,1) 4. Філатова-Білоус Наталія Юліївна (2/2) 5. Чевичалова Жанна Вячеславівна (4/2,1) 6. Шуміло Інеса Анатоліївна (1/0,6) 7. Анісімов Кирило Германович (2/1,2) Загалом: 22/12,84

1. Anisimova, H., Donets, O., Donets, A., Anisimov, K. and Arjjumend, H. Modern Approaches to Unifying Compensatory and Legal Mechanisms in the Process of Forming a Legal Category of “Ecological Damage”. Grassroots Journal of Natural Resources. 2025. Vol.8 No.2 (August 2025) 717-753. Стаття наразі на індексації в SCOPUS. 0,8 (друк. арк.). 2. Anisimova, H., Donets, O., Donets, A., Anisimov, K., & Arjjumend, H. Contractual Basis of Mine Action as a Component of the Restoration of Ukraine’s Natural Resource Potential. Journal of Environmental Law and Policy. 2025. № 05(01), 229-257. 0,4 (друк. арк.). 3. Matvieieva A., Solodchenko S., Bespalov M., Hrytsenko H. Peculiarities of Legal Regulation of the Digital Economy in Ukraine // In: Lytvynov O., Pavlikov V., Krytskyi D. (eds). Integrated Computer Technologies in Mechanical Engineering – 2024 (ICTM 2024). Lecture Notes in Networks and Systems. Vol. 1474. Cham : Springer, 2025. С. 50-61. 0,4 (друк. арк.). 4. Zinchenko O., Chevychalova Z., Cherkas M., Semenova M., Matvieieva A. Digital Human Rights: Problems of Realization and Protection // Integrated Computer Technologies in Mechanical Engineering – 2024 (ICTM 2024) : International Scientific and Technical Conference, 12–14 Dec. 2024. Vol. 2: Synergetic Engineering. Cham : Springer, 2025. С. 37–49. (Lecture Notes in Networks and Systems; Vol. 1474). 0,3 (друк. арк.). 5. Panchenko V., Malinovska I, Leiba L, Cherevatenko I. Agreement on the Right to Choose the Court: Peculiarities of Legal Regulation and Case-Law. Access to Justice in Eastern Europe. 2025. № 8 (3). Р. 1-17. 0,3 (друк. арк.) 6. Panchenko V., Biryukova А., Kolisnykova Н., Tupytska Y. Legal Regulation of Advertising in Digital Marketing. Integrated Computer Technologies in Mechanical Engineering – 2024 (ICTM 2024) : International Scientific and Technical Conference, 12–14 Dec. 2024. Cham, 2025. Vol. 2: Synergetic Engineering. P. 110–119. (Lecture Notes in Networks and Systems ; Vol. 1474). 0,2 (друк. арк.). 7. Panchenko V., Rossikhina, H., Rossikhin, V., Bliumska-Danko, K., Danko, Y. The Role of Universities in Building Strong Institutions as a Sustainable Development Goal. Review of Law and Social Sciences, ІSSN(O): 3078-1574, ISSN (P): 3078-610X. Vol. 3, No. 1, 2025, 01-14. 0,2 (друк. арк.) 8. Filatova-Bilous, N. Intellectual property, artificial intelligence and contract law: are there any intersections and fruitful collaborations between these areas? (Інтелектуальна власність, штучний інтелект і договірне право: чи існує ефективна взаємодія між цими сферами?). Visegrad Journal on Human Rights. 2024. Vol. 6. Pp. 33-41. (у звті за 2024 рік не відображена). 1,0 (друк. арк.). 9. Vysotskyi O., Polishchuk I., Korotkov D., Chevychalova Z. Ukrainian Economic Diplomacy during the Full-Scale Russian Aggression. Evropsky Politicky a Pravni Diskurz. 2025. Vol. 12, iss. 1. P. 5–12. 0,3 (друк. арк.). 10. Les valeurs culturelles comme outil possible de la diplomatie. Cliniques Juridiques https://cliniques-juridiques.org/revue-cliniques-juridiques/ (здана до редакції журналу) 1,0 (друк. арк.). Загалом: 10/4,9

1. Matvieieva A., Solodchenko S., Bespalov M., Hrytsenko H. Peculiarities of Legal Regulation of the Digital Economy in Ukraine in: Lytvynov O., Pavlikov V., Krytskyi D. (eds). Integrated Computer Technologies in Mechanical Engineering – 2024 (ICTM 2024). Lecture Notes in Networks and Systems. Vol. 1474. Cham : Springer, 2025. С. 50-61. 0,4 (друк. арк.). 2. Zinchenko O., Chevychalova Z., Cherkas M., Semenova M., Matvieieva A. Digital Human Rights: Problems of Realization and Protection in: Lytvynov O., Pavlikov V., Krytskyi D. (eds) Integrated Computer Technologies in Mechanical Engineering – 2024 (ICTM 2024) : International Scientific and Technical Conference, 12–14 Dec. 2024. Vol. 2: Synergetic Engineering. Cham : Springer, 2025. С. 37–49. (Lecture Notes in Networks and Systems; Vol. 1474). 0,3 (друк. арк.). 3. Panchenko V., Malinovska I, Leiba L, Cherevatenko I. Agreement on the Right to Choose the Court: Peculiarities of Legal Regulation and Case-Law. Access to Justice in Eastern Europe/ 2025. 8 (3). Р. 1-17. 0,3 (друк. арк.). 4. Panchenko V., Biryukova А., Kolisnykova Н., Tupytska Y. Legal Regulation of Advertising in Digital Marketing. Integrated Computer Technologies in Mechanical Engineering – 2024 (ICTM 2024) : International Scientific and Technical Conference, 12–14 Dec. 2024. Cham, 2025. Vol. 2: Synergetic Engineering. P. 110–119. (Lecture Notes in Networks and Systems ; Vol. 1474). 0,2 (друк. арк.). 5. Zinchenko O., Chevychalova Z., Cherkas M., Semenova M., Matvieieva A. Digital Human Rights: Problems of Realization and Protection. Integrated Computer Technologies in Mechanical Engineering – 2024 (ICTM 2024) : International Scientific and Technical Conference, 12–14 Dec. 2024. Cham, 2025. Vol. 2: Synergetic Engineering. P. 37–49. (Lecture Notes in Networks and Systems ; Vol. 1474). 0,2 (друк. арк.). 6. Vysotskyi O., Polishchuk I., Korotkov D., Chevychalova Z. Ukrainian Economic Diplomacy during the Full-Scale Russian Aggression. Evropsky Politicky a Pravni Diskurz. 2025. Vol. 12, iss. 1. P. 5–12. 0,3 (друк. арк.). Загалом: 6/1,7

1. Tsuvina T. Рarticipation of the Prosecutor in Non-Criminal Proceedings: ECtHR Case Law and National Context. Theory and Practice of Jurisprudence. 2024. 2 (26). P. 58–76. 1,3 (друк. арк.). 2. Tsuvina T. AI Technologies in the Judiciary: European Standards and Ukrainian Practice. Foreign trade: economics, finance, law. (Apr. 2025), 4–13. 0,8 (друк. арк.). 3. Цувіна Т.А. Процедура (само)відводу судді як механізм забезпечення неупередженості суду: практика ЄСПЛ та національне правове регулювання. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. Серія. Юридичні науки. 2026. № 1(142). 4–19. 1,2 (друк. арк.). 4. Matvieieva A. Specifics of legal regulation of economic activities in extraordinary conditions. Actual problems of improving of current legislation of Ukraine. 2024. № 66. С. 2.43–2.54. 0,68 (друк. арк.). 5. Matvieieva A. V. Peculiarities of banking institutions' operation under the legal regime of martial law. Internauka. Series: Juridical Sciences. 2024. № 12. С. 143–148. 0,91 (друк. арк.). 6. Матвєєва А. В., Сайко І. О. Конфлікт законодавств у сфері працевлаштування українців за кордоном. Юридичний науковий журнал. 2024. № 12. С. 118–120. 0,25 (друк. арк.). 7. Панченко В. В., Россіхін В.В., Омаров А.М., Россіхіна Г.В. Щодо визначення місця муніципального управління у системі публічної служби. Dictum Factum. Державний університет інфраструктури та технологій № 2(16), 2024. Р.16-26. 0,2 (друк. арк.). 8. Панченко В. В., Россіхін В.В., Омаров А.М., Россіхіна Г.В. Концептуальні аспекти визначення функцій та завдань публічної служби: загальнотеоретичний аналіз. Dictum Factum. Державний університет інфраструктури та технологій № 1(17), 2025. Р. 183-189. 0.2 (друк. арк.) 9. Panchenko V., Rossikhina, H., Rossikhin, V., Bliumska-Danko, K., Danko, Y. The Role of Universities in Building Strong Institutions as a Sustainable Development Goal. Review of Law and Social Sciences, ІSSN(O): 3078-1574, ISSN (P): 3078-610X. Vol. 3, No. 1, 2025, 01-14. Pakistan, 0.2 (друк. арк.) 10. Filatova-Bilous, N. Intellectual property, artificial intelligence and contract law: are there any intersections and fruitful collaborations between these areas? (Інтелектуальна власність, штучний інтелект і договірне право: чи існує ефективна взаємодія між цими сферами?). Visegrad Journal on Human Rights. 2024. Vol. 6. Pp. 33-41. (у звті за 2024 рік не відображена). 1,0 (друк. арк.). 11. Чевичалова Ж. В. Транскордонне сурогатне материнство: складний шлях до правової визначенності. Електронне наукове фахове видання «Юридичний науковий електронний журнал» No 8, 2025, с. 76-79. 0,6 (друк. арк.). 12. Les valeurs culturelles comme outil possible de la diplomatie. Cliniques Juridiques https://cliniques-juridiques.org/revue-cliniques-juridiques/ (здана до редакції журналу) 1,0 (друк. арк.). 13. Шуміло І. А., Присяжнюк М. П., Місяць А. П. Правовий статус транснаціональних корпорацій у контексті війни: аналіз обов’язків і прав (досвід для України). Український політико-правовий дискурс. 2024. № 6. DOI: 10.5281/zenodo.14802007. 0,6 (друк. арк.). 14. Anisimova, H., Donets, O., Donets, A., Anisimov, K. and Arjjumend, H. (2025). Modern Approaches to Unifying Compensatory and Legal Mechanisms in the Process of Forming a Legal Category of “Ecological Damage”. Grassroots Journal of Natural Resources, Vol.8 No.2 (August 2025) 717-753. 0,8 (друк. арк.). 15. Anisimova, H., Donets, O., Donets, A., Anisimov, K., & Arjjumend, H. (2025). Contractual Basis of Mine Action as a Component of the Restoration of Ukraine’s Natural Resource Potential. Journal of Environmental Law and Policy, 05(01), 229-257. 0,4 (друк. арк.). Загалом: 15/9,54

1. Проф. Цувіна Т.А., Scopus - 7 2. Доц. Кравцов С.О., Scopus - 2 3. Доц. Панченко В.В., Scopus - 2 4. Доц. Матвєєва А.В., Scopus - 1 5. Доц. Шуміло І.А., Scopus - 1 6. Доц. Філатова-Білоус Н.Ю., Scopus - 4

Немає.

Всього друкованої продукції (кількість/друк. арк.) 37/19,7 Монографії (кількість/друк. арк.) 2/2,5 Наукові статті в наук. журналах та наук. збірниках (кількість/друк. арк.) 22/12,84 Тези доповідей та наук. повідомлень на конференціях (кількість/друк. арк.) 6/1,36

1. Анісімов К. Г. ШІ та права людини: чи готові українські компанії до європейських стандартів? Юридична Газета. 2025. №7 (795). 0,4 (друк. арк.). 2. ELI-UNIDROIT. Модельні європейські правила цивільного процесу. Від транскордонних принципів до європейських правил цивільного процесу / І. О. Ізарова, Т. А. Цувіна, Ю. Д. Притика та ін. – Київ : ВПЦ "Київський університет", 2025. – 175 с. 0,4 (друк. арк.). 3. Т. 10 : Цивільний процес / редкол.: В. В. Комаров (голова) та ін. ; Нац. акад. прав. наук України ; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України ; Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. – 2025. – 872 с. : іл. 0,8 (друк. арк.). 4. Recommendations on the State Certification of Higher Education Institutions Based on Open Science Principles Рекомендації щодо державної атестації закладів вищої освіти на основі принципів відкритої науки. 31.10.2025. URL: https://lpnu.ua/sites/default/files/2025/11/9/news/33840/open4ua-d4-3-recommendations.pdf (last time accessed 24.11.2025). 1,4 (друк. арк.). (Цувіна Т.А., Філатова-Білоус Н.Ю., Шуміло І.А.).

Завідувачка кафедри Цувіна Тетяна Андріївна: 1. Лекція в рамках підвищення кваліфікації голів судів у співпраці із Національною школою суддів на тему «Дорожня карта з питань верховенства права» (27.05.2025 р.). 2. Лекція в рамках підвищення кваліфікації суддів ВАКС у співпраці із Національною школою суддів на тему «Дорожня карта з питань верховенства права» (04.03.2025 р.).

----

----

------

На кафедрі формується нова наукова школа, яку очолює завідувачка кафедри, докторка юридичних наук, професорка Цувіна Т.А. Дослідницька діяльність наукової школи здійснюється на стику наук міжнародного приватного права, цивільного судочинства та арбітражу. Предметом дослідження наукової школи є питання організації та функціонування цивільного судочинства і альтернативних способів вирішення спорів (міжнародного комерційного арбітражу, медіації тощо), а також розвиток інститутів міжнародного приватного права в сучасних умовах в Україні. Відповідно до річного плану викладачі кафедри виступили з науковими доповідями на наукових та методичних семінарах. Також у звітному році аспіранти кафедри Кантор М.Є., Строга Є.О., Басула Б.І., Воробйов М.Д., Жерьобкін О.М., Білоус С.Ю., Коваленко В.А., Гришко С.Ю., Шипович В.В., Колдов Є.О. продовжують роботу над дисертаціями на здобуття наукового ступеня доктора філософії. У 2025 році кафедрою затверджено тему дисертації аспірантці кафедри: 1. Рачкова Т.О. «Адаптація українського законодавства до права Європейського Союзу у сфері транскордонного спадкування» (науковий керівник – д.ю.н., проф. Цувіна Т.А.). Кафедра підтримує наукові зв’язки з іноземними партнерами зокрема: Університетом Миколаса Ромеріса (Литва), школою права Талліннського технологічного університету (Естонія), Грацьким університетом імені Карла і Франца (Грац, Австрія). Кафедра активно співпрацює з іншими кафедрами цивільного процесу та міжнародного приватного права Україні: м. Харкова, Києва, Одеси та Львова.

Немає.

Доктора філософії: 1. Зав. кафедрою Цувіна Тетяна Андріївна: - Офіційний опонент у разовій спеціалізованій вченій раді PhD 8146, створеної для захисту дисертації Петренко Н. Д. «Судовий штраф в цивільному процесі України, країн Європи та США» на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право». 2. Доц. Кравцов Сергій Олександрович: - Член ради у разовій спеціалізованій вченій раді створеної для захисту дисертаціїID 8852ШЕСТОПАЛ Кіри Єгорівни «Касаційні фільтри в світлі права на доступ до правосуддя: конституційно-порівняльне дослідження» на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право» - Офіційний опонент у разовій спеціалізованій вченій раді PhD 9926, створеної для захисту дисертації Перепелинської Олени Сергіївни "Нормотворча діяльність саморегулівних організацій у сфері міжнародного комерційного арбітражу" на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право» 3. Доц. Матвєєва Анастасія Володимирівна: - Рецензент у разовій спеціалізованій вченій раді ID 8179, створеної для захисту дисертації Злепка Н.І. «Господарсько-правове забезпечення банківської діяльності в екстраординарні періоди в Україні» на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право» 4. Доц. Філатова-Білоус Наталія Юліївна: - Офіційний опонент у разовій спеціалізованій вченій раді ДФ 20 051.128, створеної для захисту дисертації Максимів Л. М. Нематеріальні блага як об’єкти цивільних правовідносин. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 Право. – Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. – Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, 2025.

Викладачі кафедри беруть участь у правовій освіті населення та підтримують зв’язок із юридичною практикою.

-----

Зав. кафедрою Цувіна Тетяна Андріївна: 1. Лекція в рамках підвищення кваліфікації голів судів у співпраці із Національною школою суддів на тему «Дорожня карта з питань верховенства права» (27.05.2025 р.). 2. Лекція в рамках підвищення кваліфікації суддів ВАКС у співпраці із Національною школою суддів на тему «Дорожня карта з питань верховенства права» (04.03.2025 р.).

-----

На кафедрі діє науковий гурток з цивільного судочинства, арбітражу та міжнародного приватного права (керівниками є зав. кафедрою Цувіна Т.А., доц. Кравцов С.О, доц. Філатова-Білоус Н.Ю., доц. Матвєєва А.В., доц. Панченко В.В., доц. Шуміло І.А.). У роботі гуртка беруть участь близько 60 студентів. Студенти гуртка готують наукові доповіді з найбільш актуальних проблем юриспруденції, публікують їх результати у наукових виданнях, подають роботи на наукові конкурси.

6 статей, 33 тез / 9,7 друк.арк.

2/0,7

1. Зав.кафедрою Цувіна Тетяна Андріївна: -Член редакційної колегії наукового журналу "Проблеми законності", "Право України". - Редактор сектору "Civil procedure, ADR" наукового журналу "Access to Justice in Eastern Europe" (Scopus, Q2). 2. Доц. Кравцов Сергiй Олександрович: - Член редакційної колегії наукового журналу "Access to justice in Eastern Europe" (Scopus, Web of Science). 3. Доц. Матвєєва Анастасія Володимирівна - Член редакційної колегії наукового журналу "Актуальні проблеми права: теорія і практика".

Стипендії/премії: 1. Зав.кафедрою Цувіна Тетяна Андріївна: - Cтипендія Virtual Ukraine Institute for Advanced Study (VUIAS) на 2024-2025 н.р. для дослідження теми «Інтеграція медіації в цивільний процес: кращі практики ЄС та перспективи для України»; 2. Стипендія Кабінету Міністрів України для молодих вчених на 2024-2026 роки (постанова від 05 листопада 2024 року № 6). Нагороди: 1. Зав.кафедрою Цувіна Тетяна Андріївна: - Почесна грамота Харківської обласної державної адміністрації за багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у розвиток юридичної освіти і науки, відданість справі в умовах воєнного стану та високий професіоналізм . 2. Доц. Кравцов Сергій Олександрович: - Грамота Харківської обласної військової адміністрації. 3. Доц. Шуміло Інеса Анатоліївна: -Подяка Харківського міського голови до Дня Університету.

-----

1. Filatova-Bilous, Nataliia, Data Contracts under Recent Developments of European Law: Novations and Paradoxes (August 16, 2023). Available at SSRN: https://ssrn.com/abstract=5180989 or http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.5180989; Teisė; 129, 2024; https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=5180989.

1. Зав. Кафедрою Цувіна Тетяна Андріївна: - У звітному періоді отримала вчене звання професорки кафедри цивільного судочинства, арбітражу та міжнародного приватного права (атестат професора АП № 006799 від 24.04.2025 р.). - У рамках переговорного процесу щодо вступу України до ЄС продовжувала виступати науковим консультантом із підготовки та імплементації Дорожньої карти з питань верховенство права. - Провела тренінг «Основи переговорного процесу щодо вступу України до ЄС та адаптація законодавства до EU acquis» для ГО «Інститут законодавчих ідей». Пройшла стажування в Центрі альтернативних способів вирішення спорів Грацького університету (м. Грац, Австрія, 07.04. – 02.05.2025 р.). 2. Всі викладачі кафедри брали участь: - У розробці навчально-методичного посібника для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни «Основи приватного права» для студентів денної та заочної форми навчання першого (бакалаврського) рівня вищої освіти галузь знань 08 «Право» спеціальність 081 «Право». Електоронне видання. - В оновленні навчально-методичного комплексу для денного, заочного та дистанційного навчання "Міжнародне приватне право" відповідно до навчальної програми. 3. Доц. Матвєєва Анастасія Володимирівна брала участь у оновленні навчально-методичного комплексу для денного, заочного та дистанційного навчання "Правове регулювання цифрової економіки в ЄС" відповідно до навчальної програми.