Теоретичні проблеми розвитку державотворчих процесів та правової системи України, № 0111u000969
1. Погребняк Станіслав Петрович, д.ю.н., професор (т.в.о. завідувача кафедри) Практика застосування ідей конституціоналізму і верховенства права Конституційним Судом України (2 друк.арк.) 2 (друк. арк.) Наукові статті 1. Features of Legal Relations in the Field of Digital Services: Legal Realities and Prospects for the Future // International Journal of Computer Science and Network Security. - 2022. - Vol. 22. No. 1. - P. 300-304. 0.3 (друк. арк.) 2.Features of the Application of the Case-Law of the ECTHR by the Ukrainian Courts of Different Jurisdiction // Journal of Law and Political Sciences. - 2022. - Vol. 34. Issue 3. - P. 427-453. 0.5 (друк. арк.) Тези наукових доповідей та повідомлень 1. Основні засоби подолання колізій в сучасному українському законодавстві // Закарпатські правові читання. Трансформація національних правових систем країн Центральної та Східної Європи в умовах сучасних викликів Матеріали ХІV міжнародної науково-практичної конференції, м. Ужгород, 28–29 квітня 2022 р. – Ужгород: Видавничий дім «Гельветика», 2022. С. 44-48. 0.4 (друк. арк.) 2. Подолання колізії законів, що визначають підслідність кримінальних правопорушень за ст. 111–1 КК «Колабораційна діяльність» // Кримінально-правові відповіді на виклики воєнного стану в Україні матеріали міжнар. наук. конф., м. Харків, 5 трав. 2022 р. упоряд. та заг. ред. Ю. В. Баулін, Ю. А. Пономаренко ; Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого ; Нац. шк. суддів України ; Громад. орг. «Всеукр. асоц. кримін. права» ; НДІ вивч. проблем злочинності ім. акад. В. В. Сташиса. – Харків: Право, 2022. – С. 138-142. 0.4 (друк. арк.) 2. Максимов Сергiй Iванович, д.ю.н., професор Доктрина природного права у практичному вимірі історичний досвід та сучасність (2 друк.арк.) 2 (друк. арк.) Наукові статті 1. Bandura Oleg; Lytvynov Oleksandr; Maksymov Sergiy; Pavlyshyn Oleg y Smaznova Irina Semiotics of law in modern philosophical and legal research // Cuestiones Políticas, Vol. 40, N. 72, 2022. P. 89 – 107. 0.25 (друк. арк.) 2. Максимов С. Від головного редактора // Філософія права і загальна теорія права. 22021. С. 9–12. (Вийшов друком у 2022 році) 0.3 (друк. арк.) Наукові статті у фаховому виданні 1. Сергій Максимов, Семен Стеценко. З любов’ю до теорії та філософії права до виходу у світ нового навчального посібника професора Петра Рабіновича // Право України. 2021. № 9. С. 204 – 207 (номер журналу вийшов друком у січні 2022 року). 0.25 (друк. арк.) Тези наукових доповідей та повідомлень 1. Сергій Максимов. Війна як трагедія у проєкції екзистенціально-феноменологічного осмислення права. У кн. Фундаментальні проблеми юриспруденції ІV. Право і світ. Мир і право (Тези доповідей Всеукраїнського круглого столу, 18 квітня 2022 року). - С. 32-34. 0.2 (друк. арк.) 2. Максимов С. І. Кримінальний кодекс очима юснатураліста. У кн. Проект нового Кримінального кодексу України з точки зору правової держави матеріали сателітного заходу в рамках V Харків. Міжнародний юридичний форум, Харків, 21 вересня 2021 р. редкол. Ю.М. В. Баулін, Ю. А. Пономаренко, І. А. Вишневська. – Харків : Право, 2022. С. 18-20. 0.25 (друк. арк.) 3. Максимов С. І. Децентралізація публічної влади в Україні як суспільна необхідність і вимога євроінтеграції. У кн. Вплив процесів європейської інтеграції на підсумки та здобутки реформидецентралізації публічної влади в Україні зб. наук. статей за матеріалами наук.практ. он-лайн конф. з наг. Дня Конституції України, м. Харків, 24 черв. 2022 р. редкол. С. Г. Серьогіна, Д. В.Лученко та ін. – Харків, 2022. – С. 3-8. 0.25 (друк. арк.) 3. Размєтаєва Юлія Сергіївна, к.ю.н., доцент Алгоритмічні рішення та право (1,5 друк.арк.) 5 (друк. арк.) Монографії 1. Размєтаєва Ю. С., Шрьодер К. Права людини в умовах цифрової трансформації суспільства проблеми та перспективи // Права людини в умовах цифрової транссформації суспільства. Монографія. За ред. проф. Д.В. Лученка. Харків: Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, 2022. С. 6–19. 0.7 (друк. арк.) Наукові статті 1. Marcinauskaitė, R., Razmetaeva, Y.(2021) Privacy protection in the digital age a criminal law perspective // International Comparative Jurisprudence, 7(2), Р. 153–168. 0.8 (друк. арк.) 2. Razmetaeva, Yu., Barabash, Yu., Lukianov, D. (2022) The Concept of Human Rights in the Digital Era Changes and Consequences for Judicial Practice. Access to Justice in Eastern Europe, 3(15), Р. 41–56. httpsdoi.org10.33327AJEE-18-5.3-a000327. 1.2 (друк. арк.) 3. Razmetaeva Yu ‘Algorithms in The Courts Is There any Room For a Rule of Law’ 2022 4 (16) Access to Justice in Eastern Europe. Р. 87-100. httpsdoi.org10.33327AJEE-18-5.4-a000429 1 (друк. арк.) Наукові статті у фаховому виданні 1. Razmetaeva Yu. S. The role of law and the rule of law in the digital age // Нове українське право. 2022 (3), С. 111–115. httpsdoi.org10.51989NUL.2022.3.16 0.7 (друк. арк.) Інше 1. Community Reference Meetings Report Challenges and Opportunities of Regulating AI. WASP-HS Research brief series, 202202. 0.3 (друк. арк.) Тези наукових доповідей та повідомлень 1. Довіра, право і війна // Фундаментальні проблеми юриспруденції ІV. Право і світ. Мир і право Тези доповідей Всеукраїнського круглого столу з міжнародною участю (18 червня 2022 року, м. Харків) уклад. Н. Сатохіна. Харків, 2022. (76 с.) С. 59–61. 0.3 (друк. арк.) 4. Сатохіна Наталія Іванівна, к.ю.н., доцент Історія осмислення досвіду права (1,5 друк.арк.) 2.1 (друк. арк.) Наукові статті 1. AI-based Decisions and Disappearance of Law // Razmetaeva Y. S., Satokhina N. I. AI-based Decisions and Disappearance of Law. Masaryk University Journal of Law and Technology. 2022. Vol. 16, No. 2. P. 241–267. 0.9 (друк. арк.) 2. Сатохіна Н. Межі права (Всеукраїнський круглий стіл з міжнародною участю у Харкові). Філософія права і загальна теорія права. 2021. № 2. 0.1 (друк. арк.) Наукові статті у фаховому виданні 1. Law and Gift: The Limits of Equivalent Justice // Satokhina N. Law and Gift The Limits of Equivalent Justice. Філософія права і загальна теорія права. 2022. № 1. 1 (друк. арк.) Тези наукових доповідей та повідомлень 1. Сатохіна Н. І. Світ права та безсвітовість війни. Фундаментальні проблеми юриспруденції ІV. Право і світ. Мир і право тези доповідей Всеукраїнського круглого столу з міжнародною участю (м. Харків, 18 червня 2022 р.). Харків, 2022. С. 62–64. 0.1 (друк. арк.) 5. Смородинський Віктор Семенович, к.ю.н., доцент Система вимог верховенства права та її впровадження в національну правову систему України (1,5 друк.арк.) 3.9 (друк. арк.) Наукові статті 1. Grinchak A., Tavolzhanska Y., Grinchak S., Smorodynskyi V., Latysh K. Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms as a Constitutional Instrument of European Public Order (Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод як конституційний інструмент європейського суспільного порядку) (*помилково було віднесено до звіту за 2021 рік) // Public Organization Review: A Global Journal, 07 Jan 2022, 1-14. 0.3 (друк. арк.) Тези наукових доповідей та повідомлень 1. Принципи правової визначеності та пропорційності в умовах правового режиму воєнного стану // Закарпатські правові читання. Трансформація національ- них правових систем країн Центральної та Східної Європи в умовах сучасних викликів Матеріали ХІV міжнародної науково-практичної конференції, м. Ужгород, 28–29 квітня 2022 р. – Ужгород Видавничий дім «Гельветика», 2022. С. 61-65. 1 (друк. арк.) 2. Правовий режим воєнного часу: загальні принципи та спеціальні норми // Правові засади організації та здійснення публічної влади зб. тез V Міжнар. науково-практичної конференції. Хмельницький Хмельницький ун-т управління та права ім. Л. Юзькова, 2022. С. 49-53. 1 (друк. арк.) 6. Уварова Олена Олександрівна, к.ю.н, доцент Недержавне правове регулювання у державно-орієнтованих суспільствах (1,5 друк.арк.) Через початок війни, було змінено тему на Відповідальна поведінка бізнесу під час війни виклики для постачальників життєвоважливих товарів і послуг в Україні 2 (друк. арк.) Монографії 1. Uvarova, O. (2022). Responsible Business Conduct in Times of War implications for essential goods and services providers in Ukraine. Danish Institute for Human Rights, 2022. 40 p. 2 (друк. арк.) Наукові статті 1. Uvarova, Olena, Khrystova, Ganna (2022), “Gender Component of Internal Displacement in Ukraine A Case of Business (In)Capability to Localize Human Rights Impact Assessment”, Business and Human Rights Journal, First View, p. 1-8, DOI httpsdoi.org10.1017bhj.2021.52. 0.5 (друк. арк.) Коментарі 1. Nicolaj Sonderbye, Olena Uvarova, Anastasiia Tokunova, Maryna Saprykina, Daria Nagaivska, Alevtyna Sanchenko, Irene Fedorovych, Olena Mytnyk. Business and Human Rights in Ukraine Accelerating Sustainable and Equitable Development Through Implementation of the UN Guiding Principles on Business and Human Rights. Kyiv UNDP in Ukraine, 2022. 326 p. 2 (друк. арк.) Інше 1. Uvarova Olena, Ukrainian companies and human rights during the war, 4 Apr 2022, httpswww.business-humanrights.orgenblogukrainian-companies-and-human-rightsduring-the-war 0.5 (друк. арк.) 2. Uvarova, Olena, A Partner in Need is a Partner Indeed, March 2022, httpswww.humanrights.dksiteshumanrights.dkfilesmediadocumentBlog%20post_A%2 0partner%20in%20need%20is%20a%20partner%20indeed%20- %20Olena%20Uvarova%20Yaroslav%20Mudryi%20University.pdfutm_medium=email&ut m_campaign=Newsletter%20-%20Ukraine%20%20Business&utm_content=Newsletter%20- %20Ukraine%20%20Business+Preview+CID_8170ca8ded371db31a3f305fb18dceb1&utm_s ource=Email%20marketing%20software&utm_term=Read%20the%20blog%20post%20PDF 0.5 (друк. арк.) 7. Буряковська Катерина Олександрівна, к.ю.н., доцент (0,5 ставки) Правосуддя перехідного періоду та права людини (1,0 друк. арк.) 1 (друк. арк.) Наукові статті у фаховому виданні 1. Заміна умову про наявність переслідування для визнання статусу біженця. Філософія і загальна теорія права 2021, № 1. (подано у редакцію). 1 (друк. арк.)
Немає
Немає
Немає
Немає
Наукова новизна виконаних досліджень полягає в тому, що у результаті проведених досліджень сформульовано і введено до наукового обігу низку нових наукових положень, висновків та пропозицій: - запропоновано новий погляд на зобов`язання держав в умовах криз, а також на концепцію перехідного правосуддя в умовах агресії Росії проти України. Підкреслено роль держав в ініціюванні та розробці політик перехідного правосуддя, а також проаналізовані зобов`язання держав щодо корпоративної відповідальності бізнесу у сфері прав людини; - звернуто увагу на обов`язок держав розслідувати співучасть корпорацій у вчиненні міжнародних злочинів; - змінено вектор дослідження проблеми праворозуміння — з абстрактного, далекого від практичного застосування до системного поєднання методологічної фундаментальності з аналізом та рекомендаціями щодо практичного розв’язання нагальних проблем; - критично переосмислені природа та поняття права з позицій природно-правового підходу (у протиставленні з позитивістським) у перспективі його практичного застосування (включаючи такі сфери, як джерела права, верховенство права і права людини, проблеми права і війни у контексті збройної агресії РФ проти України); - узагальнено історичний досвід застосування природно-правової аргументації (формула Радбруха) у Нюрнберзькому процесі та у «справі охоронців кордону» в Німеччині як підстави для обґрунтування створення та методологічного забезпечення функціонування спеціального трибуналу за агресію (як альтернативу МКС для переслідування злочину агресії проти України); - вперше сформульовані пропозиції щодо використання правил подолання колізій у законодавстві з урахуванням ідей конституціоналізму і верховенства права, що відрізняються від класичних вимог колізійних правил. Так, в контексті подолання колізій запропоновано у складних справах активніше вдаватися до обрання такого (конформного) варіанта тлумачення закону, що найкраще відповідає конституції, у випадку, коли закон допускає можливість існування кількох варіантів його тлумачення. Те саме стосується вибору варіанта тлумачення підзаконного акта, при якому він узгоджується із законом, а не суперечить йому. Воно спрямоване на узгодження змісту нормативних приписів і подальше зняття питання про існування ієрархічної колізії, що є певним відходом від традиційного догматичного підходу у цьому питанні; - з урахуванням вітчизняної специфіки законотворчості зроблено висновок, що при подоланні темпоральних колізій презумпція розумності (раціональності) законодавця, ймовірно, має діяти в модифікованій версії – а саме як презумпція розумності (раціональності) законодавця з поправкою на можливу його неуважність; - встановлено, що потенційне послаблення верховенства права у світлі алгоритмічних рішень може бути пов’язане як з впливом самих цих технологій так і з посиленням їх впливу на певні цінності та основи суспільства та правової системи; - висвітлено причини послаблення незалежності суддів, а саме залучення суддів до цифрової взаємодії та перебування під впливом технологій як у приватному, так і у публічному житті; - виявлено, що алгоритмічні технології часто сприймаються як нейтральні та безпомилкові, однак при цьому належать приватному сектору та негативно впливають на передбачуваність судових рішень. Зокрема, це призводить до спотворення суті правової визначеності та зміщення довіри від судів до певних технологій та їх творців; - сформульовано, що алгоритмічне прийняття рішень ставить питання про те, чи будуть результати більш справедливими або принаймні такими ж справедливими, як ті, що приймають судді-люди; навіть часткове покладання на алгоритми слід обмежити, враховуючи зростаючу нездатність провести межу між людською та алгоритмічною ролями у прийнятті рішень і визначити, хто має нести відповідальність за рішення та в якій мірі; - встановлено, що алгоритми в наявному на сьогодні вигляді не можуть впоратися із завданням тлумачення права, а також з необхідністю належного пояснення рішень; - виявлено, що алгоритмізація поступово впливає не лише на правові відносини, а й на розуміння і сприйняття права. Багаторазово посилені спроби виміряти і згодом покращити справедливість, демократію, верховенство права шляхом їх декомпозиції на математичні, машиночитані компоненти не сприяють збереженню духу права перед обличчям непередбачуваних загроз цифрової епохи; - досліджено досвід осмислення позаінституційного виміру права з позицій феноменології, тобто за перспективи досвіду. Завдяки використанню подібної оптики запропонований новий погляд на феномен права в цілому, зокрема й у світлі сучасних викликів. Зроблено висновок, що в умовах, коли правові інститути позбавляються своєї дієвості або навіть перетворюються на інструмент насильства, критерій «правового» потребує переосмислення в термінах досвіду права; - визначено що проблеми сприйняття, оцінки та застосування вимог верховенства права національною правовою системою України та її складовими, мають враховувати умови правового режиму воєнного стану, виклики правовій системі, пов'язані з широкомасштабним воєнним вторгненням РФ в Україну; - проаналізовані правові засоби вирішення проблем верховенства права в умовах воєнного стану та надані відповіді наукові рекомендації суддям Конституційного Суду України та Верховного Суду (передусім у доповідях на наукових конференціях і круглих столах та в наукових висновках за зверненнями суддів); - встановлено, що публічний характер життєвоважливих послуг і товарів посилює корпоративну відповідальність поважати права людини. Підприємство, яке виконує державні функції, також бере на себе обов’язок виконувати та сприяти правам людини (додаткова корпоративна відповідальність за забезпечення прав людини під час конфлікту); - підкресленно, що слабкість держави у впровадженні рамки бізнесу і прав людини під час війни не звільняє бізнес від обов’язку вести себе відповідально, особливо в ситуації, коли держава не має спроможності самостійно забезпечити доступ до життєвоважливих послуг і товарів; - наголошено на тому, що компанії, бізнес – модель яких передбачає надання життєвоважливих товарів і послуг, з самого початку беруть на себе частину суспільно значущої функції.
1. Смородинський Віктор Семенович Член робочої групи з розробки проєкту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Конституційний Суду України"". Член робочої групи з розробки проєкту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів"". 2. Уварова Олена Олександрівна Оновлена Національна стратегія з прав людини
Кафедра участь не приймала
1. Погребняк Станіслав Петрович Член Науково-консультативної ради Конституційного Суду України. 2. Смородинський Віктор Семенович Член Науково-консультативної ради при Верховному Суді. Член Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України. 3. Уварова Олена Олександрівна Член Консультативної ради при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини.
1. Смородинський Віктор Семенович Велика Палата, Пророк В.В. Системне тлумачення норм права, закріплених у ЦК України, ЦПК України та Законі України "Про виконавче провадження", з урахуванням рішення ЄСПЛ від 22.11.1995 р. у справі "S.W. проти Сполученого Королівства", щодо: правонаступництва у виконавчому провадженні у разі смерті боржника – фізичної особи (а не лише припинення боржника - юридичної особи); спеціальних норм, що регулюють порядок захисту прав кредитора у спадкових правовідносинах. Касаційний кримінальний суд, Яновська О.Г. Системне тлумачення норм права, закріплених у Законі України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", щодо: застосування при визначенні розміру моральної шкоди більшої страхової суми, яка підлягає виплаті на користь потерпілого у разі настання страхового випадку, ніж встановлені законом, лише до обов’язкової складової страхової суми, розрахованої відповідно до закону; водночас це обмеження не виключає право суду задовольнити вимогу щодо більшого розміру моральної шкоди, проте щодо частки, що перевищує 5 відсотків обов’язкової складової страхової суми, — на загальних підставах, визначених ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України (з винуватця ДТП, якщо додаткову відповідальність не взяв на себе страховик в погоджених зі страхувальником умовах додаткового страхування); оскільки закон не містить поняття «перерозподіл суми відшкодування між страховиком і страхувальником» та, як наслідок, правил такого перерозподілу, розмір відшкодування страховиком є твердою, визначеною законом чи договором, страховою сумою, яка покриває розмір шкоди або повністю, або частково (у другому випадку решту розміру завданої шкоди відшкодовує власник транспортного засобу); підставою для зменшення судом розміру страхового відшкодування, яке підлягає стягненню зі страховика, є, передусім, зменшення доведеної шкоди, яка повністю покривається страховиком. У цьому випадку у разі зменшення касаційним судом у рамках процедури касаційного перегляду кримінального провадження розміру страхового відшкодування, яке підлягає стягненню із страхової компанії, суми відшкодування між ним та страхувальником як власником джерела підвищеної небезпеки, за участю якого сталася дорожньо-транспортна пригода, перерозподілу не підлягають. Якщо ж йдеться про зменшення зобов’язання страховика без зменшення загального розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню, тоді ця сума підлягає перерозподілу шляхом збільшення відповідальності власника джерела підвищеної безпеки, не покритої договором страхування. Касаційний господарський суд, Погребняк В.Я. Системне й телеологічне тлумачення норм права, закріплених у ЦК України, ГК України та Кодексу України з процедур банкрутства, щодо: співідношення понять: "зобов'язання" у цих кодексах та міжнародних правових актах - використовуються у двох споріднених, але не тотожних значеннях: 1) як власне правове відношення між особами; 2) як обов’язок особи (боржника), що є складовою змісту правового відношення, виникає з договору, закону або специфічного статусу цієї особи (напр., «зобов’язання держави захищати права людини»); "момент виникнення зобов'язання"; "момент вимоги та "момент виникнення права вимоги" (зокрема у цесії). «Момент виникнення вимоги» — це момент виникнення у боржника обов’язку за відповідним зобов’язанням (правовим відношенням). Залежно від умов договору чи закону, що регулюють певне правове відношення, цей момент може або визначатися кредитором шляхом активних вольових дій з пред’явлення (виставлення) вимоги боржникові, або настати автоматично — одночасно з виникненням у кредитора права на вимогу до боржника. У цьому сенсі «відступити вимогу», тобто «відступити право вимоги» до боржника іншій особі (новому кредиторові) первісний кредитор може як після, так і до настання моменту виникнення в нього права на таку вимогу — головне, щоб таке його право було передбачене зобов’язанням й не було ним утрачене (через неналежне виконання своїх обов’язків, пропущення строку позовної давності тощо). Мораторій у Прикінцевих та перехідних положеннях ККУзПБ є адресованою судам правовою забороною здійснювати певні процесуальні дії щодо певних вимог заявників-кредиторів — відкривати провадження у справах про банкрутство боржників - юридичних осіб за заявою кредиторів за вимогами до боржників (за вимогами, що виникли в період з 12.03.2020 р. до моменту, що визначається певною подією, а саме до офіційного закінчення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19). Адресована судам правова заборона відкривати провадження у справах про банкрутство боржників - юридичних осіб за заявою кредиторів за вимогами до боржників: не передбачає обов’язкового причинно-наслідкового зв’язок між встановленням Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19 та неспроможністю боржника виконати свої грошові зобов’язання, строк виконання яких настав; поширюється на всі випадки неплатоспроможності боржника, в тому числі викликані умисним невиконанням боржником своїх зобов’язань перед кредитором (є абсолютною забороною). Що стосується можливих ознак зловживання правом чи інших правопорушень з боку боржника, то ці питання за відповідною заявою кредитора мають бути розглянуті й вирішені іншими уповноваженими на це особами в іншому процесуальному порядку. Відповідно до ч. 4 ст. 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. Норма Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ (щодо недопущення відкриття провадження у справі про банкрутство боржників - юридичних осіб за заявою кредиторів за вимогами до боржника, що виникли з 12.03.2020 р.) набрала чинності в момент набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобіганню виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19" (тобто в 00 год. 00 хв. 17 жовтня 2020 р.) і втратила чинність зі втратою чинності абзацом 7 п. 12 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ — в момент набрання чинності Законом України від 14.12.2021 р. № 1944-IX "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ" (тобто в 00 год. 00 хв. 06.01.2022 р.). Велика Палата, Ситнік О.М. Системне тлумачення норм права,закріплених у Законі України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", КЗпП, щодо: рівних прав усіх професійних спілок незалежно від їх кількості, які діють на одному й тому ж підприємстві, в установі, організації, а саме гарантованих Конституцією України рівних прав для захисту трудових і соціально-економічних прав та інтересів своїх членів і рівності перед законом. Право вимагати розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства, установи або організації, якщо він порушує закон, за своїм змістом належить до прав, наданих для захисту трудових і соціально-економічних прав та інтересів членів професійної спілки. Передбачене законом право профспілкового органу вимагати розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства у разі порушення ним законодавства жодна норма права не пов’язує з наявністю укладеного профспілкою колективного договору з роботодавцем чи участі такої профспілки в його укладенні. Цю вимогу в інтересах своїх членів має право висунути профспілковий орган будь-якої з профспілок, що діють на одному й тому ж підприємстві, в установі, організації, незалежно від їх кількості. Велика Палата, Ситнік О.М. Системне тлумачення норм права, закріплених у Земельному кодексі України, щодо: виокремлення двох способів припинення прав на землю — добровільного (шляхом відчуження земельної ділянки чи відмови від права на земельну ділянку) та примусового (що здійснюється у спеціальному процесуальному — судовому — порядку). Статтею 140 ЗК України визначено сім підстав припинення права власності на земельну ділянку. Жодних вказівок на те, що цей перелік не є вичерпним (слова «та ін.», «тощо», «зокрема», «Цим Кодексом (законом) може бути встановлено інші підстави…») текст статті не містить. Отже, цей перелік підстав є вичерпним і розширеному (розширювальному) тлумаченню не підлягає, оскільки це порушило б принцип правової визначеності й, отже, конституційний принцип верховенства права, складовою якого є цей принцип, та Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до ст. 1 Першого протоколу до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Статтею 141 ЗК України визначено дев’ять підстав припинення права користування земельною ділянкою (за цим Кодексом — постійного чи строкового, передусім оренди). Жодних вказівок на те, що цей перелік не є вичерпним, текст цієї статті також не містить. Отже, цей перелік також є вичерпним і розширеному (розширювальному) тлумаченню також з вищенаведених підстав не підлягає, оскільки згідно з судовою доктриною ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу поширюється й на право користування майном (зокрема на право користування земельною ділянкою). Статтею 143 ЗК України визначено шість підстав для примусового припинення прав на земельну ділянку. Оскільки виключні переліки підстав припинення права власності та права користування земельною ділянкою вже визначено ст. 140 та 141 цього Кодексу, то очевидно, що метою ст. 143 є виокремлення з них підстав саме примусового припинення прав на земельну ділянку в судовому порядку. Аналіз цих підстав свідчить про таке: підстава а) статті 143 відповідає підставі ґ) ст. 141 й не має відповідностей у статті 140. Отже, під «правами» тут розуміється виключно право користування (причому як самостійне право — постійне користування чи оренда). Підстави б) - ґ-1) ст. 143 також відповідають підставам або ст. 140, або ст. 141 та кореспондуються з порядками, визначеними ст. 144, 145 ЗК України. Отже, твердження, що ст. 143 розширює перелік ст. 140, є помилковим. Норми, закріплені в ст. 143 ЗК України, з точки зору загальної теорії права можна вважати спеціальними щодо відповідних норм, закріплених у ст. 140 та 141 цього Кодексу, оскільки виокремлюють ті підстави припинення прав на земельну ділянку, з яких таке припинення здійснюється спеціальним — примусовим — способом у спеціальному процесуальному — судовому — порядку. Проте змістовної колізії (суперечності, конфлікту) між загальною та спеціальною нормами, яка б вимагала від суду подолання, тут немає, оскільки жодних нових підстав припинення прав, які б не було зазначено у ст. 140 та 141, ст. 143 цього Кодексу не містить. Велика Палата, Ситнік О.М. Системне тлумачення норм права, закріплених у ЦПК України, КАС України та Законі України "Про виконавче провадження" дозволяє зробити висновок, що заява про заміну сторони виконавчого провадження, подана щодо виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. На цю заяву не поширюється ч. 2 ст. 74 «Оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби» розділу Х «Оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби» Закону України «Про виконавче провадження», оскільки її предметом є не оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби, а виключно вступ у виконавче провадження як стягувача шляхом заміни його сторони. Жодних рішень, дій або бездіяльності з боку виконавчої служби, які б підлягали оскарженню як протиправні, немає — є передбачена законом процедура заміни сторони шляхом звернення до єдиного передбаченого законом органу, який має повноваження заміни сторони у разі вибуття (припинення стягувача внаслідок реорганізації автоматично призводить до його вибуття з провадження). На цю заяву не поширюється також ч.1 ст. 379 «Заміна сторони виконавчого провадження» розділу IV «Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» КАС України, оскільки виконавче провадження було відкрите не на виконання судового рішення в адміністративній справі, а на виконання виконавчого напису нотаріуса, отже «суду, який розглядав справу як суд першої інстанції» й був би наділений відповідним повноваженням заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником, не існує. Цю заяву взагалі не може бути розглянуто в порядку адміністративного судочинства, оскільки з системного аналізу ч. 1 та 2 ст. 5 «Право на звернення до суду та способи судового захисту», частини першої ст. 19 «Справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів» § 1 «Предметна юрисдикція» глави 2 «Адміністративна юрисдикція» КАС України вбачається, що необхідними ознаками предметної юрисдикції адміністративних судів є спір (конфлікт, викликаний протилежними позиціями сторін щодо певного юридично значущого предмету), порушення права особи та оскарження того, що до такого порушення призвело — рішень, дій або бездіяльності суб’єктів владних повноважень. Жодного з цих елементів (спору, рішення, дій чи бездіяльності та їх оскарження) заява не містить — йдеться не про спір (конфлікт), не про оскарження рішення, а про передбачену законом юридичну процедуру заміни сторони виконавчого провадження, щодо чого органу державної виконавчої служби не заперечує, але зробити це без судового рішення не може через відсутність відповідних повноважень. Загалом, правозастосування (владна діяльність уповноважених органів публічної влади та їх посадових осіб із організації та забезпечення реалізації права суб’єктами в конкретних життєвих випадках) здійснюється в таких трьох випадках, кожен з яких передбачає втручання в реалізацію права певних правозастосовних органів — суб’єктів застосування права, наділених відповідними владними повноваженнями: 1) коли між суб’єктами правових відносин є спір щодо їхніх суб’єктивних прав та юридичних обов’язків, який вони не можуть вирішити самостійно (напр., спір щодо виконання договору або права власності; правозастосовним органом у цьому випадку виступає, як правило, суд, до якого одна зі сторін спору звертається з позовом чи іншою заявою); 2) коли наявні ознаки правопорушення — невиконання суб’єктом його юридичного обов’язку чи порушення його суб’єктивного права (напр., крадіжка, порушення режиму надзвичайного стану; правозастосовним органом у цьому випадку виступає, як правило, поліція або інший орган охорони правопорядку); 3) коли умовою реалізації права є врахування певних конкретних обставин, що потребують зовнішнього публічно-владного встановлення і контролю (напр., реєстрація шлюбу, отримання паспорту для виїзду за кордон; правозастосовним органом у цьому випадку виступає відповідний орган державної влади, уповноважений на певну офіційну дію або видачу певного офіційного документу). Ця справа відноситься саме до третього випадку правозастосування, тоді як предметна юрисдикція адміністративних судів поширюється виключно на перший випадок. Велика Палата, Штелик С.П. Системне тлумачення норм права,закріплених у ЦК України, ЦПК України та Законі України "Про порядок відшкодування шкоди, завданих громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", щодо: поширення приписів ч. 2 ст. 625 ЦПК України на спірні правовідносини зі сплати Державною казначейською службою суми боргу перед громадянином з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання та 3 % річних; визначення моменту виникнення прострочення - з моменту набрання чинності судовим рішенням про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями, чи з моменту вчинення незаконної дії (який водночас є й моментом завданняшкоди).
Немає
Немає
Немає
Міжнародні: 1. Міжнародний круглий стіл «Кримінально-правові відповіді на виклики воєнного стану в Україні», 05.05.2022, Україна, Харків, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, НДІ вивчення проблем злочинності ім. академіка В.В. Сташиса, ГО «Всеукраїнська асоціація кримінального права», Національна школа суддів України (3 члени кафедри). 2. VI Харківський міжнародний юридичний форум, 4-7 жовтня 2022 р., Україна, Харків, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, (7 членів кафедри). 3. Наукова дискусія "Верховенство права під час війни: Виклики та можливості для мирного та квітучого майбутнього України", 26.10.2022, Україна, Київ -Ужгород, USAID, (2 члени кафедри). 4. Міжнародна наукова конференція "Кримінальне право України перед викликами сучасності та майбуття: яким воно є і якім йому бути?", 21.10.2022-22.10.2022, Україна, Харків (3 члени кафедри). 5. Міжнародна науково-практична конференція «XIV Закарпатські правові читання. Трансформація національних правових систем країн Центральної та Східної Європи в умовах сучасних викликів», 28.04.2022, Україна, Ужгород (2 члени кафедри) 6. V Міжнародна науково-практична конференція “Правові засади організації та здійснення публічної влади”, присвячена світлій пам’яті доктора юридичних наук, професора, академіка-засновника НАПрНУ, першого Голови Конституційного Суду України Леоніда Петровича Юзькова, 17.06.2022, Україна, Хмельницький (1 член кафедри). Загалом: 6 міжнародних конференцій; 18 викладачів приймали участь. Всеукраїнські: 1. Всеукраїнський круглий стіл «Фундаментальні проблеми правознавства IV. Право і світ. Мир і право» 18.06.2022, Україна, Харків, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого та Національна академія правових наук України, (6 членів кафедри). 2. Науково-практична онлайн-конференція з нагоди Дня Конституції України «Вплив євроінтеграційних процесів на результати та досягнення реформи децентралізації публічної влади в Україні», 24.06.2022, Україна, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України, Харків, (1 член кафедри). 3. Круглий стіл Харківського юридичного товариства «Основні положення проєкту нового Кримінального кодексу України» 17.02.2022, Україна, Харків, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого (1 член кафедри). 4. Круглий стіл аспірантів «Джерела права в наукових юридичних дослідженнях», 17.06.2022, Україна, Харків, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого (1 член кафедри). 5. Круглий стіл «Конституційне право в умовах воєнного часу», 24.06.2022 - 25.06.2022, Україна, Закарпатська обл., с. Поляна (2 члени кафедри). 6. Всеукраїнський круглий стіл «Війна як соціокультурний феномен» 24.06.2022, Україна, Київ (1 член кафедри) 7. Круглий стіл «Механізм попередження агресії та відшуодування шкоди, заподіяноі Україні агресією Російської Федерації (ruscizm)» 15.06.2022, Україна, Ужгород (1 член кафедри). Загалом: 7 Всеукраїнських конференцій; 13 викладачів приймали участь.
1. "Societal Constitutionalism: A Therapy Against Excessive Surplus Pressures?", 24.06.2022, Швейцарія, University of Lucerne, HS 8 & Online via Zoom, (1 член кафедри). 2. Науковий семінар «The Redres of Law. Debating Christodoulidis», 30.06.2022, Австрія, Форум Бруно Крайскі, Відень (1 член кафедри). 3. XXХ Всесвітній конгрес з філософії права і соціальної філософії (IVR) «Справедливість, спільнота і свобода», 03.07.2022 - 08.07.2022 Румунія, IVR, Dimitrie Cantemir Christian University, Бухарест, (3 члени кафедри). 4. Regulating the Use of Algorithms in Public Decision-Making, 19.05.2022, Sweden, Umea, WASP-HS, (1 член кафедри). 5. Interdisciplinary web symposium “Trust in the Digital Age”, 25.05.2022, Hungary, Budapest, CEU Democracy Institute (DI) in Budapest (1 член кафедри). 6. EU Law in the Digital Age,16.06.2022 - 17.06.2022, Sweden, Uppsala, Uppsala University, Queen Mary University of London (1 член кафедри). 7. Artificial Personhood in the 21 Century Philosophical, Legal, and Political Perspectives Colloquium, 21.06.2022 - 22.06.2022, Sweden, Uppsala, Uppsala University (1 член кафедри). 8. AI, discrimination and forecasting 04.10.2022, Ukraine, Hungary, Харків, Yaroslaw Mudryi National Law University with support CEU Democracy Institute (DI) in Budapest, (1 член кафедри). 9. CRoLEV Net Launch, 02.11.2022, Ukraine, Hungary, Харків, Yaroslaw Mudryi National Law University with support CEU Democracy Institute (DI) in Budapest, (1 член кафедри). 10. Cyprus, Pila, The Jean Monnet Centre of Excellence on the Rule of Law and European Values (CRoLEV) at the School of Law of the University of Central Lancashire in Cyprus (UCLan Cyprus), (1 член кафедри). 11. Artificial Intelligence and Human Rights, 11.11.2022, Lithuania, Vilnius, Mykolas Romeris University Law School, Infolex, (1 член кафедри) 12. Міжнародна науково-практична конференція "Український дослідницький простір в умовах війни: адаптація й перезавантаження технічних та юридичних наук", 31.05.2022, Україна, Харків, Латвія, Рига, (1 член кафедри). 14. Business Conduct in Times of War, 10.03.2022, Україна-Польща, (1 член кафедри). 15. Rapid Responses: Business, Human Rights, and Ukraine, 21.03.2022, Великобританія, (1 член кафедри). 16. Responsible Business Conduct in the context of the Russian invasion of Ukraine, 26.04.2022, Бельгія, (1 член кафедри). 17. HREDD in conflict scenarios within the ECCJ Annual General Meeting, 19.05.2022, Бельгія, (1 член кафедри). 18. NILG Annual Conference on Business, Human Rights and the Living Environment, 15.06.2022 - 16.06.2022, Нідерланди, Wageningen University and Research, (1 член кафедри). 19. Business and Human Rights in times of war: The provision of essential goods and services, 20.06.2022, Португалія, (1 член кафедри). 20. War economies, human rights and responsible business practices: Recent challenges from Ukraine, Russia, and beyond, 21.06.2022, Словенія, (1 член кафедри). 21. Heightened Human Rights Due Diligence during the UNDP Annual Meeting «Strengthening the Rule of Law and Human Rights for Sustaining Peace and Fostering Development», 22.06.2022, Програма розвитку ООН, (1 член кафедри). 22. Plenary Panel “The War in Ukraine and the Philosophy of Law”, 03.07.2022, Австрія (1 член кафедри). 23. 2nd Annual Conference of the NOVA BHRE, 28.09.2022 - 29.09.2022, Португалія, Nova School, (1 член кафедри). 24. Equality, Diversity & Inclusion – Challenges and How to Answer Them, 27.10.2022, Польща, (1 член кафедри). 25. Ethical Principles of Business and NGO Cooperation, 08.11.2022, Польща, (1 член кафедри). 26. 3rd UN Regional Forum on Business and Human Rights in Eastern Europe and Central Asia, 10.11.2022 - 11.11.2022 Туреччина, UNDP, (1 член кафедри). 27. Holding Corporations Accountable. Impact of Jurisprudence and Non-judicial Mechanisms, 24.11.2022, Польща, (1 член кафедри). 28. 11 UN Forum on Business and Human rights, 28.11.2022 - 30.11.2022, Швейцарія, ООН, (1 член кафедри). 29. Children Rights and Business, 06.12.2022, Польща, (1 член кафедри). Загалом: 29 зарубіжних конференцій; 31 викладачів приймали участь.
Колективні монографії: 1. Права людини в умовах цифрової транссформації суспільства: монографія // Размєтаєва Ю. С., Шрьодер К. Права людини в умовах цифрової трансформації суспільства: проблеми та перспективи. За ред. проф. Д.В. Лученка. Харків: Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, 2022. С. 6–19. Україна доц. Размєтаєва Юлія Сергіївна - 1,2 (друк. арк.) Монографія: 1. Responsible business conduct in times of war: Implications for essential goods and services providers in Ukraine: монографія // Uvarova, O. (2022). Danish Institute for Human Rights, 2022. 40 p. Україна доц. Уварова Олена Олександрівна - 2 (друк. арк.)
Немає
Немає
1. Буряковська Катерина Олександрівна (1/1) 2. Максимов Сергiй Iванович (3/0.8) 3. Погребняк Станіслав Петрович (2/0.8) 4. Размєтаєва Юлія Сергіївна (4/3.7) 5. Сатохіна Наталія Іванівна (3/2) 6. Смородинський Віктор Семенович (1/0.3) 7. Уварова Олена Олександрівна (1/0.5) Загалом: 15/9.1
Scopus: 1. Privacy protection in the digital age: a criminal law perspective. Marcinauskaitė, R., Razmetaeva, Y.(2021) Privacy protection in the digital age: a criminal law perspective. International Comparative Jurisprudence, 7(2), 153–168. Литва. доц. Размєтаєва Юлія Сергіївна - 1.6 (друк. арк.) 2. AI-based Decisions and Disappearance of Law. Razmetaeva Y. S., Satokhina N. I. AI-based Decisions and Disappearance of Law. Masaryk University Journal of Law and Technology. 2022. Vol. 16, No. 2. P. 241–267.Чеська Республіка. доц. Размєтаєва Юлія Сергіївна - 0.9 (друк. арк.) доц. Сатохіна Наталія Іванівна - 0.9 (друк. арк.) 3. Grinchak A., Tavolzhanska Y., Grinchak S., Smorodynskyi V., Latysh K. Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms as a Constitutional Instrument of European Public Order (Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод як конституційний інструмент європейського суспільного порядку) (*помилково було віднесено до звіту за 2021 рік). Public Organization Review: A Global Journal, 07 Jan 2022, :1-14. Німеччина. доц. Смородинський Віктор Семенович - 1.1 (друк. арк.) 4. Gender Component of Internal Displacement in Ukraine: A Case of Business (In)Capability to Localize Human Rights Impact Assessment. Uvarova, Olena, Khrystova, Ganna (2022), “Gender Component of Internal Displacement in Ukraine: A Case of Business (In)Capability to Localize Human Rights Impact Assessment”, Business and Human Rights Journal, First View, p. 1-8, U.S.A. доц. Уварова Олена Олександрівна - 0.75 (друк. арк.) Web of Science: 1. Bandura Oleg; Lytvynov Oleksandr; Maksymov Sergiy; Pavlyshyn Oleg y Smaznova Irina Semiotics of law in modern philosophical and legal research. Cuestiones Políticas, Vol. 40, N. 72, 2022. P. 89 – 107. Венесуела. проф. Максимов Сергiй Iванович - 1.25 (друк. арк.) 2. Features of Legal Relations in the Field of Digital Services: Legal Realities and Prospects for the Future (Особливості правовідносин у сфері цифрових послуг: правові реалії та перспективи на майбутнє). International Journal of Computer Science and Network Security. - 2022. - Vol. 22. No. 1. - P. 300-304.Південна Корея. проф. Погребняк Станіслав Петрович - 1 (друк. арк.) 3. Features of the Application of the Case-Law of the ECTHR by the Ukrainian Courts of Different Jurisdiction (Особливості застосування практики ЄСПЛ українськими судами різної юрисдикції). Journal of Law and Political Sciences. - 2022. - Vol. 34. Issue 3. - P. 427-453. Данія. проф. Погребняк Станіслав Петрович -1.5 (друк. арк.) Інше: 1. Uvarova Olena, Ukrainian companies and human rights during the war, 4 Apr 2022, httpswww.business-humanrights.orgenblogukrainian-companies-and-human-rightsduring-the-war доц. Уварова Олена Олександрівна - 0.5 (друк. арк.) 2. Uvarova, Olena, A Partner in Need is a Partner Indeed, March 2022, httpswww.humanrights.dksiteshumanrights.dkfilesmediadocumentBlog%20post_A%2 0partner%20in%20need%20is%20a%20partner%20indeed%20- %20Olena%20Uvarova%20Yaroslav%20Mudryi%20University.pdfutm_medium=email&ut m_campaign=Newsletter%20-%20Ukraine%20%20Business&utm_content=Newsletter%20- %20Ukraine%20%20Business+Preview+CID_8170ca8ded371db31a3f305fb18dceb1&utm_s ource=Email%20marketing%20software&utm_term=Read%20the%20blog%20post%20PDF доц. Уварова Олена Олександрівна - 0.5 (друк. арк.) Загалом: 10/10
Scopus: 1.AI-based Decisions and Disappearance of Law // Razmetaeva Y. S., Satokhina N. I. AI-based Decisions and Disappearance of Law. Masaryk University Journal of Law and Technology. 2022. Vol. 16, No. 2. P. 241–267.Чеська Республіка. доц. Рамєтаєва Юлія Сергіївна - 0.9 (друк. арк.) доц. Сатохіна Наталія Іванівна - 0.9 (друк. арк.) 2. The Concept of Human Rights in the Digital Era: Changes and Consequences for Judicial Practice. Razmetaeva, Yu., Barabash, Yu., Lukianov, D. (2022) The Concept of Human Rights in the Digital Era: Changes and Consequences for Judicial Practice. Access to Justice in Eastern Europe, 3(15), 41–56. https://doi.org/10.33327/AJEE-18-5.3-a000327. доц. Рамєтаєва Юлія Сергіївна - 1.2 (друк. арк.) 3. Razmetaeva Yu ‘Algorithms in The Courts Is There any Room For a Rule of Law’ 2022 4 (16) Access to Justice in Eastern Europe. Р. 87-100. httpsdoi.org10.33327AJEE-18-5.4-a000429 доц. Рамєтаєва Юлія Сергіївна - 1 (друк. арк.) 4. Public Organization Review: A Global Journal, 07 Jan 2022, :1-14. доц. Смородинський Віктор Семенович - 0.3 (друк. арк.) 5. Uvarova, Olena, Khrystova, Ganna (2022), “Gender Component of Internal Displacement in Ukraine: A Case of Business (In)Capability to Localize Human Rights Impact Assessment”, Business and Human Rights Journal, First View, p. 1-8, DOI: https://doi.org/10.1017/bhj.2021.52. U.S.A. доц. Уварова Олена Олександрівна- 0.5 (друк. арк.) Web of Science: 1. Bandura Oleg; Lytvynov Oleksandr; Maksymov Sergiy; Pavlyshyn Oleg y Smaznova Irina Semiotics of law in modern philosophical and legal research. Cuestiones Políticas, Vol. 40, N. 72, 2022. P. 89 – 107. Венесуела. проф. Максимов Сергiй Iванович - 0.25 (друк. арк.) 2. International Journal of Computer Science and Network Security. - 2022. - Vol. 22. No. 1. - P. 300-304. Південна Корея. проф. Погребняк Станіслав Петрович - 0.3 (друк. арк.) 3. Journal of Law and Political Sciences. - 2022. - Vol. 34. Issue 3. - P. 427-453. Данія. проф. Погребняк Станіслав Петрович - 0.5 (друк. арк.) Загалом: 8/6.15(з них Skopus: 5/5.1 Web of Science: 3/1.05 )
1) Максимов С. Від головного редактора. Філософія права і загальна теорія права. 2/2021. С. 9–12. (Вийшов друком у 2022 році) Україна, 0.3 (друк. арк.) (проф. Максимов С.І.) Загалом: 1/0.3
Scopus: 1) доц. Уварова О.О. - 1 2) доц. Рамєтаєва .Ю.І. - 1 Scopus - 2 Див. додаток 1
Немає
Всього друкованої продукції (кількість/друк. арк.) 31/19.5 Монографії (кількість/друк. арк.) 2/3.2 Наукові статті в наук. журналах та наук. збірниках (кількість/друк. арк.) 20/12.4 Тези доповідей та наук. повідомлень на конференціях (кількість/друк. арк.) 9/3.9 Підручники та навчальні посібники (кількість/друк. арк.) 0/0
Немає
Немає
1. Підготовка відкритого звернення до компанії Лероа Мерлен щодо порушення прав людини працівників Лероа Мерлен Україна, опубліковане на сайті ресурсного центру з бізнесу і прав людини Business and Human Rights Resource center. ( ас. Буряковська К.О.)
Немає
До кафедри прикріплена аспірантка третього року навчання Горбачевська Т.І., яка навчається за спільною програмою університету, перебуваючи в Wageningen University & Research,The Netherlands.
Немає
1) Review of the summary of the doctoral dissertation by Edgaras Markevičius „Legal Issues of Personal Data Transfer in Cyberspace Between the European Union and the United States of America” (Social Sciences, Law, S 001) Рецензія на дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 81 «Право». Бібік О.В. Юридичні фікції і презумпції у правозастосуванні. (доц. Размєтаєва Ю.С.)
Немає
Немає
1. Буряковська Катерина Олександрівна Запрошений лектор в Університеті Александар-Фрідріха (Нюрнберг-Ерланген), тема лекційного курсу «Війна в Україні: загрози для прав людини», липень 2022
Немає
Немає
Немає
Немає
1. Максимов Сергiй Iванович Науковий журнал «Філософія права і загальна теорія права», головний редактор Український юридичний журнал «Право України» 2. Погребняк Станіслав Петрович Філософія права і загальна теорія права 3. Размєтаєва Юлія Сергіївна Філософія права і загальна теорія права 4. Сатохіна Наталія Іванівна Філософія права і загальна теорія права 5. Смородинський Віктор Семенович "Філософія права і загальна теорія права" (заступник головного редактора) 6. Уварова Олена Олександрівна 1) Business and Human Rights Journal (Cambridge University Press, Scopus) 2) Філософія права і загальна теорія права
Стипендії/премії: 1. Ukraine Scholarship від Австрійської академії наук на 2 місяці з 16 травня по 15 липня 2022 р. Проєкт: «Релативний підхід до права і моралі»; Дослідницький грант Фонду Центрально-Європейського університету Будапешту «Стипендія вчених під загрозою KEA», тривалість шість місяців з 1 Травня 2022 р. по 31 Жовтня 2022 р. (Максимов Сергiй Iванович) 2. Uppsala universitets rektor Stipendier för forskare från Ukraina (Размєтаєва Юлія Сергіївна) Нагороди: 1. Подяка Ректора Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (Буряковська Катерина Олександрівна)
1. Буряковська Катерина Олександрівна (0,5 ставки) Експерт проєкту Еразмус+ Жан Моне Модуль «Просування цінностей ЄС у політики перехідного правосуддя», реалізується в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого Національний консультант Проєкту Ради Європи «Внутрішнє переміщення: розробка тривалих рішень» 2. Максимов Сергiй Iванович Міжнародна асоціація філософії права і соціальної філософії (IVR) В межах ХХХ Всесвітнього Конгресу з філософії права і соціальної філософії (IVR), 3-8 липня 2022 р., Бухарест (Румунія) проведення Пленарній панелі Президента IVR "Війна в Україні та філософія права" (учасники: Маттіус Мальман, Швейцарія, Президент IVR; Сергій Максимов, Юлія Разметаєва, Наталія Сатохіна, Олена Уварова, Дмитро Вовк, Олексій Стовба, усі - Харків, Україна) https://www.ivr2022.org/presidents-plenary-panel/ Віденський університет Спільний проєкт: проф. Олександер Сомек, Інститут правової філософії, юридичний факультет, Університет Відня та Сергій Максимов, кафедра теорії і філософії права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Тема: "Релативний підхід до права і моралі" Центрально-Європейський університет (Відень, Австрія) Спільний проєкт кафедри теорії прав людини та юридичної методології Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та кафедри філософії Центрально-Європейського університету, Відень: Дискусійна панель «Право і війна: голоси філософів» в межах VI Харківського міжнародного юридичного форуму. 3. Погребняк Станіслав Петрович Співробітництво з ОБСЄ (Координатор проектів в Україні) 4. Смородинський Віктор Семенович Учасник Проєкту «Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти» (Американські Ради з міжнародної освіти). Голова Комісії з академічної доброчесності Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Співголова Харківського юридичного кіноклубу. Член журі Обласного етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів - членів Малої академії наук України. 5. Уварова Олена Олександрівна Співробітництво з закордонними організаціями: Данський інститут з прав людини Програма розвитку ООН в Україні, ПРООН в Киргизстані, ПРООН в Казахстані, Регіональний хаб ПРООН в Стамбулі Робоча група ООН з бізнесу і прав людини Міжнародний Вишеградський Фонд Вагенінгенський університет (Нідерланди) Європейська Комісія (проєкти Еразмус+, Горизонт)