ЗВІТ
Кафедри кримінального права та кримінально-правових дисциплін
НАЦІОНАЛЬНОГО ЮРИДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО
ЗА 2023 РІК

Теоретичні проблеми ефективності кримінального законодавства України та практики його застосування, № 0111u000959, Судова влада: проблеми організації та діяльності, № 0111u000957, Проблеми криміналістичного забезпечення діяльності органів кримінальної юстиції, № 0111u000956.

1. Тітко Іван Андрійович, д.ю.н., професор, завідувач кафедри "Забезпечення прав та законних інтересів особи при реалізації правообмежувальних процедур в кримінальному процесі" 2.55 (друк. арк.) Монографії: 1. Тітко І.А. Критерії та правила допустимості доказів у кримінальному провадженні: огляд практики Верховного Суду. Захист прав, свобод та інтересів людини і громадянина: галузево-правовий дискус : колективна монографія. Харків: Видавництво «Право», 2023. 450 с. 0.9 (друк. арк.) Наукові статті: 1. Olga Tyshchenko, Andrii Hnatiuk, Ivan Titko. Procedural status of persons suffering from mental disorders: international standards. Wiadomości Lekarskie Medical Advances, Volume LXXVI, Issue 2, February 2023 Р. 433-438 0.25 (друк. арк.) 2. Тітко І.А., Скрипник А.В. «Воєнні зміни» кримінального процесуального закону: спірні питання та можливі шляхи їх вирішення. Полтавський правовий часопис. 2022. № 3. С. 59-73 0.4 (друк. арк.) 3. Rima Ažubalytė, Ivan Titko. Remote Criminal Trial – Fair Trial? International Comparative Jurisprudence 2022 Volume 8 Issue 2 ISSN 2351-6674 (online) 0.75 (друк. арк.) Тези наукових доповідей та повідомлень: 1. Тітко І.А. Зачароване коло або тримання під вартою як безальтернативний запобіжний захід. Доктринальні та правозастосовні проблеми кримінального процесу, детективної та оперативно-розшукової діяльності : матеріали Міжнар. наук.практ. конф., присв. 10-й річниці набуття чинності Кримінального процесуального кодексу України (м. Одеса, 9 грудня 2022 р.) [Електронне видання] / уклад.: Л.І. Аркуша, О.О. Торбас, В.А. Завтур ; Нац. ун-т «Одеська юридична академія». – Одеса, 2022. –265 с. 0.25 (друк. арк.) 2. Гуторова Наталя Олександрівна, д.ю.н., професор "Білокомірцева злочинність та її прояви у сфері охорони здоров’я" 3.5 (друк. арк.) Монографії: 1. Гуторова Н.О. Правові заходи протидії корупції в Україні на шляху до євроінтеграції. Захист прав, свобод та інтересів людини і громадянина: галузево-правовий дискус. Харків: Видавництво «Право», 2023. 450 с. 0.6 (друк. арк.) Наукові статті: 1. Kudeikina, Inga, Losevich, Marina, Laizans, Aigars and Gutorova, Nataliya O. Providing healthcare outside working hours: moral and legal aspects. Socrates. Rīga Stradiņš University Faculty of Law Electronic Scientific Journal of Law, vol.2023, no.1-26, 2023, pp.18-27. https://doi.org/10.25143/socr.26.2023.2.18-27 0.5 (друк. арк.) 2. Гуторова Н.О. Протидія легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом: відповідність кримінального законодавства України та практики його застосування acquis communautaire. Питання боротьби зі злочинністю, 2023, Вип. 45, с. 42-57 1.5 (друк. арк.) 3. Гуторова Н.О. Крімінальні правопорушення проти фінансів у порівняльно-правовому вимірі. Пам'яті професорів П.С. Матишевського та С.С. Яценка: 1. Збірка тез доповідей учасників науково-практичного круглого столу “Кримінальна відповідальність за злочини проти основ національної безпеки України: 1992 – 2022 роки” (18 листопада 2022 року). 2. Збірка тез доповідей учасників науково-практичної конференції “Сучасне кримінальне право України: конституційний, міжнародно-правовий та порівняльно-правовий виміри” (Яценківські читання) (2 лютого 2023 року) / упоряд. А.А. Стрижевська, С.Д. Шапченко, К.П. Задоя. К., 2023. 196 с. – с. 162-165 0.2 (друк. арк.) Тези наукових доповідей та повідомлень: 1. Nataliya Gutorova Private Corruption in Pharmaceutical Sector. Rīga Stradiņš University 3rd International Interdisciplinary Conference PLACES, 29–31 March 2023 P. 49 0.1 (друк. арк.) 2. Гуторова Н.О. Доброчесність і кримінальне право в умовах війни і поствоєнного відновлення. Кримінально-правові й процесуальні відповіді на виклики воєнного стану вУкраїні : матеріали круглого столу, проведеного в межах Днів науки на факультеті правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» (27 січня 2023 року). Київ : НаУКМА, 2023. 116 с. с. 28-33 0.3 (друк. арк.) 3. Гуторова Н.О. Кримінальні правопорушення проти здоров’я // Наступність у кримінальному праві: до 70-річчя проф. Ю. В. Бауліна: матеріали наук. конф. (м. Харків, 8 верес. 2023 р.). – Харків : Право, 2023, 352 с. С. 52-55 0.2 (друк. арк.) 4. Гуторова Н.О. Правові обмеження щодо людей, які живуть з ВІЛ або хворіють на інфекційні захворювання, як фактор негативного впливу на епідемічну безпеку. Правове регулювання епідемічної безпеки в умовах війни та поствоєнного відновлення: матеріали міжнар. круг. столу (м. Полтава, 29 черв. 2023 року). Харків: Право, 2023. С. 43-45. 0,1 (друк. арк.) 3. Гринько Лариса Петрівна, к.ю.н., доцент "Елементний склад криміналістичної характеристики та типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування шахрайств, вчинених з використанням мережі Інтернет" -1.5 (друк. арк.) Монографії: 1. Гринько Л.П. Криптографія як засіб вчинення злочинів і протидії розслідуванню. Захист прав, свобод та інтересів людини і громадянина: галузево-правовий дискус : колективна монографія / за ред. І.Є. Криницького, В.М. Божка, А.І. Козаченка. Харків: Право, 2023. 0.6 (друк. арк.) Наукові статті: 1. Larysa Grynko, Hennadii Chornyi, Maryna Kostenko. Sale of falsified medicines via the internet in ukraine: problems of detection and counteraction. Wiadomości Lekarskie. 2023; 17, р.1, р. 1106-1112 0.2 (друк. арк.) 2. Гринько Л.П. Використання спеціальних знань під час досудового розслідування шахрайств, вчинених через мережу інтернет. Полтавський правовий часопис. 2023;4. 0.6 (друк. арк.) Тези наукових доповідей та повідомлень: 1. Гринько Л.П. Вішинг як спосіб шахрайства. Адаптація правової системи України до права Європейського Союзу : теоретичні та практичні аспекти : матеріали VIII Всеукраїнської науково-практичної конференції, 26 жовтня 2023 р., Полтава ПЮІ НЮУ ім. Ярослава Мудрого, 2023. С. 22-24. 0.1 (друк. арк.) 4. Михайліченко Тетяна Олександрівна, к.ю.н., доцент "Громадське здоров’я як об’єкт кримінально-правової охорони" 2.25 (друк. арк.) Монографії: 1. Михайліченко Т. О. Кримінально-правова характеристика злочину, передбаченого ст. 326 КК України. Захист прав, свобод та інтересів людини і громадянина: галузево-правовий дискурс: колективна монографія / за ред. І.Є. Криницького, В.М. Божка, А.І. Козаченка. Харків: Право, 2023. 0.7 (друк. арк.) Наукові статті у фаховому виданні: 1. Гуторова Н.О., Михайліченко Т. О., Забуга Ю. Ю. Окремі правові питання епідемічної безпеки під час війни. Проблеми боротьби зі злочинністю. 2023;45:11-23. DOI: 10.31359/2079-6242-2022-45-11 0.1 (друк. арк.) 2. Забуга Ю. Ю., Михайліченко Т. О. Юридична відповідальність за відпуск або продаж рецептурних лікарських засобів без рецепта в Україні та деяких країнах Європейського Союзу. Форум Права. 2023;75(2):100–111. http://doi.org/10.5281/zenodo.7699535 0.6 (друк. арк.) 3. Михайліченко Т. О., Забуга Ю.Ю. Правомірний захист vs. необхідна оборона: аналіз новацій у проекті нового Кримінального кодексу України. Полтавський правовий часопис. 2023;1:101-118. 0.3 (друк. арк.) Тези наукових доповідей та повідомлень: 1. Tetiana Mykhailichenko. The Right to Medical Care: Realities of the Russian-Ukrainian War. Rīga Stradiņš University 3rd International Interdisciplinary Conference PLACES, 29–31 March, 2023: Abstracts. Rīga: RSU, i–viii p., p. 57. 0.05 (друк. арк.) 2. Михайліченко Т. О. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як безальтернативне основне покарання. Кримінальне законодавство воєнного часу: правотворчі та правозастосовні проблеми : Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 26 травня 2023 р., Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2023. С. 102-107. 0.25 (друк. арк.) 3. Михайліченко Т. О. Кримінальні правопорушення проти власності: новації vs. наступність. Наступність у кримінальному праві: до 70 річчя проф. Ю. В. Бауліна : матеріали наук. конф. (м. Харків, 8 верес. 2023 р.) / редкол.: Ю. А. Пономаренко, О. В. Харитонова, Н. В. Маслак та ін. ; Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого, каф. кримін. права. Харків : Право, 2023. С. 262-266. 0.25 (друк. арк.) 4. Михайліченко Т. О. Питання кримінальної відповідальності за правопорушення проти власності. Наукова спадщина професора М. І. Бажанова у дискурсі сучасності і майбуття : меморіальна конференція до 100-річчя від дня народження проф.. М.І. Бажанова (м. Харків, 27.12.2022 р.). 0.2 (друк. арк.) 5. Аббасова Дарія Лазимівна, асистент "Етичні норми у кримінальних процесуальних правовідносинах: практичний аспект" 1.5 (друк. арк.) Наукові статті у фаховому виданні: 1. Аббасова Д.Л. Свобода вираження поглядів та поширення інформації про судовий розгляд: етико-правові аспекти. Актуальні проблеми держави і права. 2023;98:3–9. DOI https://doi.org/10.32782/apdp.v98.2023.1 0.6 (друк. арк.) 2. Аббасова Д. Л. Взаємодія учасників кримінального провадження під час судового розгляду: етико-правовий аспект. Юридичний науковий електронний журнал. 2023;4:546–549. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2023-4/130 0.5 (друк. арк.) Тези наукових доповідей та повідомлень: 1. Аббасова Д. Л. Застосування кримінального процесуального примусу до потерпілого: етико-правовий аспект. Кримінальний процес: сучасний вимір та проспективні тенденції : IV Харків. кримін. процес. полілог, присвяч. 100-річчю від дня народж. д-ра юрид. наук, проф. С. А. Альперта, «Пів століття служіння науці та освіті» (м. Харків, 24 берез. 2023 р.) / Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. Харків, 2023. С. 33–36. 0.2 (друк. арк.) 2. Аббасова Д. Л. Інститут відводу як механізм забезпечення права на свободу світогляду і віросповідання учасників кримінального провадження. Доктринальні та правозастосовні проблеми кримінального процесу, детективної та оперативно-розшукової діяльності : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 10-й річниці набуття чинності Кримін. процес. кодексу України (м. Одеса, 9 груд. 2022 р.) / Нац. ун-т «Одес. юрид. акад.». Одеса, 2022. С. 48–52. 0.1 (друк. арк.) 3. Аббасова Д. Л. "Дружба" в соціальних мережах як підстава для відводу учасника кримінального провадження: етико-правовий аспект. V Харківський кримінальний процесуальний полілог «КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС: СУЧАСНИЙ ВИМІР ТА ПРОСПЕКТИВНІ ТЕНДЕНЦІЇ» (збірник тез в редакції) 0.1 (друк. арк.) 6. Гнатюк Андрій Юрійович, к.ю.н., асистент "Діяльність прокурора щодо дотримання прав та свобод учасників кримінального провадження на стадії досудового розслідування". -1.5 (друк. арк.) Монографії: 1. Кабальський Р.О., Гнатюк А.Ю. Захист права на своєчасний розгляд справи шляхом протидії затягуванню судового процесу: зарубіжний досвід. Захист прав, свобод та інтересів людини і громадянина: галузево-правовий дискурс: колективна монографія / за ред. І.Є. Криницького, В.М. Божка, А.І. Козаченка. Полтава: ПЮІ НЮУ ім. Ярослава Мудрого, 2023. 0.4 (друк. арк.) Наукові статті: 1. Гнатюк А.Ю. Щодо надання права на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування. Полтавський правовий часопис. 2023; 1. 0.38 (друк. арк.) 2. Olga Tyshchenko, Andrii Hnatiuk, Ivan Titko. Procedural status of persons suffering from mental disorders: international standards. Wiadomości Lekarskie Medical Advances, Volume LXXVI, Issue 2, February 2023 Р. 433-438 0.25 (друк. арк.) Тези наукових доповідей та повідомлень: 1. Гнатюк А.Ю. Учасники освітнього процесу в умовах порушення академічної доброчесності. Збірник наукових есе учасників дистанційного етапу наукового стажування для освітян (Республіка Польща, Варшава, 03.04.2023 – 12.05.2023 р.) / уклад. Ю. Главчева; Польсько-українська фундація «Інститут Міжнародної Академічної та Наукової Співпраці»; Духовна Академія Університету Кардинала Стефана Вишинського; Фундація ADD. Варшава, 2023. 143 с. C.14-18. 0.1 (друк. арк.) 2. Гнатюк А.Ю. Особливості зупинення розслідування при проведенні дізнання. Право і суспільство: Актуальні питання та перспективи розвитку: VIII міжнародна науково-практична конференція (7 грудня 2023 року). Полтава. 2023. 0.15 (друк. арк.) 3. Гнатюк А.Ю. Особливості затримання особи за ч. 1 ст. 309 КК України. Кримінальний процес: сучасний вимір та проспективні тенденції: V Харківський кримінальний процесуальний полілог (15 листопада 2023 року). Харків. 2023. 0.22 (друк. арк.) 7. Скрипник Андрій Володимирович, доктор філософії, асистент "Особливості доказування на стадії досудового розслідування" 1.97 (друк. арк.) Монографії: 1. Скрипник А.В. Проблемні питання дотримання прав і свобод людини під час досудового розслідування: актуальна практика Верховного Суду. Захист прав, свобод та інтересів людини і громадянина: галузево-правовий дискус: колективна монографія / за ред. І.Є. Криницького, В.М. Божка, А.І. Козаченка. Харків: Право, 2023. 0,9 (друк. арк.) Наукові статті: 1. Скрипник А.В. Проблемні питання виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження. Полтавський правовий часопис. 2023; 2 (подано до редакції). 0.51 (друк. арк.) Тези наукових доповідей та повідомлень: 1. Глинська Н.В., Скрипник А.В. Електронне листування vs логічна система захисту: що має вирішальне значення під час отримання доступу у кримінальному провадженні. Перспективні напрями розвитку кримінальної юстиції в цифрову еру : Матеріали Всеукраїнської заочної науково-практичної конференції. 24 липня 2023 р. Харків: НДІ вивчення проблем злочинності імені Акад. В.В. Сташиса НАПрН України, 2023. С.64-67. 0.09 (друк. арк.) 2. Скрипник А.В. Виділяти чи не виділяти: проблемні аспекти виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження у контексті європейських стандартів. Адаптація правової системи України до права Європейського Союзу: теоретичні та практичні аспекти : Матеріали VIII Всеукраїнської науково-практичної конференції. 26 жовтня 2023 р. Полтава: ПЮІ НЮУ ім.Ярослава Мудрого, 2023. С.65-68. 0.17 (друк. арк.) 3. Скрипник А.В. Проблемні питання дотримання розумних очікувань на приватність під час обшуку. Кримінальний процес: сучасний вимір та проспективні тенденції : матеріали V Харківського кримінального процесуального полілогу. 15 листопада 2023 р. Харків: НЮУ ім.Ярослава Мудрого, 2023 (подано до редакції). 0.3 (друк. арк.)

Теоретичні проблеми ефективності кримінального законодавства України та практики його застосування, № 0111u000959 Ефективність кримінального законодавства наразі залежить в тому числі від успішності інтеграції до ЄС. В межах якої кримінальне законодавство має бути приведено у відповідність до регуляторних актів Союзу, потребує суттєвих змін саме в частині відповідності Директивам ЄС кримінального законодавства щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаний злочинним шляхом, спеціальної конфіскації майна, корупційних правопорушень і правопорушень, повʼязаних з корупцією, незаконної діяльності на ринку капіталу та організованих товарних ринках тощо. Також доведена необхідність задля виконання положень Директиви 2001/83/ЄС встановити кримінальну відповідальність за відпуск або продаж рецептурних лікарських засобів без рецепту. Визначені практичні та теоретичні проблеми ефективності кримінального законодавства України у боротьбі з "білокомірцевою" злочинністю. Визначені правові засоби, які здатні мінімізувати або нейтралізувати ті загрози, які погіршують стан епідемічної безпеки в країні під час війни. Судова влада: проблеми організації та діяльності, № 0111u000957 Актуальність виконаних розробок значною мірою зумовлюється їх прикладною спрямованістю та орієнтацією на кращі зарубіжні практики та європейські стандарти. Зокрема, в межах цієї цільової комплексної програми було:1) узагальнено ключові позиції Верховного Суду в питаннях допустимості доказів у кримінальному процесі; 2) обґрунтовано доцільність розгляду міжнародних стандартів універсального рівня у рамках вузького напряму – процесуального статусу осіб, які страждають на психічні розлади; запропоновано класифікацію вихідних положень, що заклали основу міжнародного розуміння процесуальних гарантій осіб, які страждають на психічні розлади; виявлено ознаки синхронізації універсальних (загальносвітових) та європейських стандартів визначення процесуального статусу осіб, які страждають на психічні розлади; досліджено проблематику особистої участі особи, яка страждає на психічний розлад, у судовому розгляді крізь призму європейських стандартів; 3) доведено, що дистанційний розгляд усього або частини кримінального провадження має бути винятковою формою провадження, яке може виникнути внаслідок надзвичайних обставин; 4) визначено, що зловживання процесуальними правами, так чи інакше, спрямоване на перешкоджання реалізації механізму захисту. При цьому суб’єктами, які можуть зловживати своїми процесуальними правами, можуть бути не тільки особи, які беруть участь у справі, але й інші учасники процесу, оскільки кожен з них наділений процесуальними правами і обов’язками в тій чи іншій мірі, і, як наслідок, може впливати на хід самого провадження. Форми реалізації при цьому можуть полягати у перенесенні судового засідання, безпідставному затягуванні судового процесу, перешкоджанні розгляду справи, у тому числі шляхом неподання доказів, або надання неналежних доказів по справі, безпідставному оскарженні судового рішення, а також іншими шляхами, що тягне за собою перешкоджання прийняттю законного та обґрунтованого рішення, або його виконанню; 5) встановлено, що кримінальне провадження, матеріали досудового розслідування з якого підлягають виділенню («материнське» кримінальне провадження), повинно мати доказово підтверджений та формально закріплений зв’язок між кримінальним правопорушенням та особою, яка підозрюється у його вчиненні, через що прийняття рішення про виділення матеріалів досудового розслідування стає можливими лише після повідомлення особі про підозру; 6) констатовано, що вирішальним показником під час визначення правового режиму доступу до електронних приватних повідомлень, які зберігаються на носії цифрових даних (мобільному телефоні, смартфоні, планшеті, ноутбуці, персональному комп’ютері тощо), є не технічні показники (логічна система захисту, місце збереження цифрових даних), а зміст та характер інформації, доступ до якої отримується під час кримінального провадження. Проблеми криміналістичного забезпечення діяльності органів кримінальної юстиції, № 0111u000956 У межах дослідження розглянуто елементний склад криміналістичної характеристики шахрайств, вчинених у мережі Інтернет, зокрема такий його спосіб як "вішинг". Акцентовано, що ефективність розкриття та розслідування шахрайств, вчинених через мережу Інтернет, перед усім, залежить від застосування комплексного підходу, що виявляється у поєднанні різних форм використання спеціальних знань на різних етапах кримінального провадження. Наголошено, що основними формами використання спеціальних знань при розслідуванні досліджуваного шахрайства є отримання консультацій спеціалістів із питань, які потребують спеціальних знань; участь спеціалістів у проведенні слідчих (розшукових) дій; проведення судових експертиз.

Гуторова Наталія Олександрівна та Михайліченко Тетяна Олександрівна у вересені 2023 р. подали до УКРНОІВІ заявку на отримання автор. свідоцтва на наук. статтю "Гуторова Н.О., Михайліченко Т. О., Забуга Ю. Ю. Окремі правові питання епідемічної безпеки під час війни. Проблеми боротьби зі злочинністю. 2023;45:9-18."

1. Аббасова Дарія Лазимівна, асистент Основні результати, які містять наукову новизну: 1) доведено, що відсутність чіткої нормативної підстави для врахування релігійних переконань осіб, до яких застосовуються запобіжні заходи, призводить до компенсаторного використання суддями етичних (однак не юридичних) аргументів для обґрунтування окремих процесуальних рішень у цих питаннях. З огляду на це запропоновано необхідні зміни доч. 1 ст178 та ч. 1 ст. 201 КПК; 2) аргументовано доцільність запровадження судового контролю при вирішенні питання проведення огляду трупа, пов’язаного з ексгумацією, у випадках, коли родичі померлого заперечують проти проведення цієї слідчої дії; 3) запропоновано поширити право не свідчити проти близьких родичів та членів сім’ї на представників ЛГБТ-спільноти, які оформили реєстроване партнерство (за умови прийняття ЗУ «Про інститут реєстрованих партнерств») шляхом доповнення п.1 ч.1 ст.3 КПК України в частині визначення реєстрованого партнера як близького родича або члена сім’ї; 4) констатовано, що спірним з позиції дотримання етичних норм є використання у кримінальному провадженні при проведенні впізнання фотознімків людей (фотографій із акаунтів у соціальних мережах або із інших кримінальних проваджень) без отримання згоди особи, яка зображена на фотознімку, на таке використання. Запропоновані можливі варіанти вирішення цієї проблеми, зокрема шляхом застосування стороною обвинувачення штучного інтелекту (програмного забезпечення) для генерування фотографій-статистів; 5) обґрунтовано, що якщо під час обшуку житла або іншого володіння виникає необхідність провести обшук особи, який передбачає її оголення, має здійснюватися безперервна, але роздільна відеофіксація: відеофіксація обшуку житла та іншого володіння не має перериватися, однак відеофіксація особистого обшуку має здійснюватися в окремій кімнаті на окремий відеофіксуючий пристрій з подальшим записом інформації на окремому матеріальному носії (який зберігається в опечатаному вигляді і може надаватися лише суду під час судового розгляду). 2. Гнатюк Андрій Юрійович, к.ю.н., асистент Визначено, що зловживання процесуальними правами, так чи інакше, спрямоване на перешкоджання реалізації механізму захисту. При цьому суб’єктами, які можуть зловживати своїми процесуальними правами, можуть бути не тільки особи, які беруть участь у справі, але й інші учасники процесу, оскільки кожен з них наділений процесуальними правами і обов’язками в тій чи іншій мірі, і, як наслідок, може впливати на хід самого провадження. Форми реалізації при цьому можуть полягати у перенесенні судового засідання, безпідставному затягуванні судового процесу, перешкоджанні розгляду справи, у тому числі шляхом неподання доказів, або надання неналежних доказів по справі, безпідставному оскарженні судового рішення, а також іншими шляхами, що тягне за собою перешкоджання прийняттю законного та обґрунтованого рішення, або його виконанню. Наділення визначеної п. 161 ч. 1 ст. 3 КПК іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування правом на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до його завершення в частині, що стосуються її особисто, позитивно вплине на дотримання прав такого учасника у кримінальному провадженні та відповідно дотримання засад кримінального процесу суб’єктами владних повноважень. Враховуючи зазначене пропонується внесення змін до ст. 221 КПК із включенням до переліку учасників кримінального провадження, які мають право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до його завершення іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування або її представника. 3. Гринько Лариса Петрівна, к.ю.н., доцент, доцент Розглянуто елементний склад криміналістичної характеристики шахрайств, вчинених у мережі Інтернет, зокрема такий його спосіб як "вішинг". Досліджено криптографію як засіб захисту цифрової інформації. Розглянуто види криптографії та проаналізовано наявні криптографічні системи захисту інформації. Акцентовано на важливе значення криптографії у цифровій криміналістиці та необхідності дослідження питань, пов’язаних з створенням певної системи відшукування та дослідження цифрових слідів злочину, а також отримання цифрової інформації з вилучених носіїв.Підкреслено, що ефективність розкриття та розслідування шахрайств, вчинених через мережу Інтернет, перед усім, залежить від застосування комплексного підхіду, що виявляється у поєднанні різних форм використання спеціальних знань на різних етапах кримінального провадження. Наголошено, що основними формами використання спеціальних знань при розслідуванні досліджуваного шахрайства є отримання консультацій спеціалістів із питань, які потребують спеціальних знань; участь спеціалістів у проведенні слідчих (розшукових) дій; проведення судових експертиз. 4. Гуторова Наталя Олександрівна, д.ю.н., професор, професор Білокомірцева злочинність, охоплюючи корисливі злочини у сфері службової і професійної діяльності, має негативний вплив на всі сфері життєдіяльності суспільства, а тому потребує особливої уваги. Кримінальне законодавство України, яке в межах процесу інтеграції до Європейського Союзу має бути приведено у відповідність до регуляторних актів Союзу, потребує суттєвих змін саме в частині відповідності Директивам ЄС кримінального законодавства щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаний злочинним шляхом, спеціальної конфіскації майна, корупційних правопорушень і правопорушень, повʼязаних з корупцією, незаконної діяльності на ринку капіталу та організованих товарних ринках тощо. У сфері охорони здоровʼя білокомірцева злочинність має широке розповсюдження у сфері фармацевтичної діяльності, оскільки ця діяльність належить до найбільш прибуткових у цій сфері, а тому потребує адекватного правового реагування. В якості шляхів вирішення цієї проблеми запропоновано: a) удосконалення нормативного регулювання відповідальності за фальсифікацію та незаконний обіг лікарських засобів шляхом повної імплементації положень Конвенції Ради Європи про підроблення медичної продукції та подібні злочини, що загрожують охороні здоров’я в національне законодавство України, підвищення рівня підготовки працівників правоохоронних органів, а також зміну у ставленні суддів та громадськості до караності таких злочинів; б) правові заходи, за прикладом Німеччини, Польщі та інших країн ЄС, проти монополізму та недобросовісної конкуренції на фармацевтичному ринку, а також у напрямку перетворення його на професійну діяльність фармацевтичних працівників, які надають послуги у сфері охорони здоров'я; в) сувору регламентацію діяльності медичних представників фармацевтичних компаній, встановлення відповідальності за підкуп медичних працівників за незаконну промоцію лікарських засобів; г) законодавче обмеження Інтернет-продажу лікарських засобів, встановлення та застосування кримінальної відповідальності за незаконний обіг таких лікарських засобів, а також їх використання медичними працівниками при наданні медичних послуг. 5. Михайліченко Тетяна Олександрівна, к.ю.н., доцент, доцент Визначено, що стан епідемічної безпеки держави під час збройного конфлікту, а також фактори, які на нього впливають, та окреслюються ті правові засоби, які здатні мінімізувати чи нейтралізувати вплив цих загроз на стан громадського здоров'я і епідемічну безпеку в цілому. Встановлено, що нині стан епідемічної безпеки в Україні є недостатньо задовільним, бо високоймовірним є стрімке поширення низки хвороб. Визначені правові засоби, які здатні мінімізувати або нейтралізувати ті загрози, які погіршують стан епідемічної безпеки в країні під час війни. Зокрема, рекомендовано внести окремі зміни до чинного КК України та КУпАП. Також задля виконання міжнародних зобов'язань України, які стосуються імплементації положень Директиви 2001/83/ЄС, доцільно встановити саме кримінальну відповідальність за відпуск або продаж рецептурних лікарських засобів без рецепту. Для цього доцільно виключити діяння, передбачені частинами 1 та 2 ст.42-4 КУпАП та доповнити чинний КК України новою статтею. Доведено, що р. 6.1. Проєкту нового КК загалом сповнений наступності, так і новел (вдалість яких ще належить довести на практиці з часом). Натомість визначено, що санкції частин 1 та 2 ст. 111-1 КК потребують внесення змін шляхом включення до останніх інших, альтернативних основних видів покарань. 6. Скрипник Андрій Володимирович, доктор філософії, асистент Встановлено, що кримінальне провадження, матеріали досудового розслідування з якого підлягають виділенню («материнське» кримінальне провадження), повинно мати доказово підтверджений та формально закріплений зв’язок між кримінальним правопорушенням та особою, яка підозрюється у його вчиненні, через що прийняття рішення про виділення матеріалів досудового розслідування стає можливими лише після повідомлення особі про підозру. Відтак доведено, що процесуальне рішення прокурора про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження за фактом вчинення кримінального правопорушення невстановленими особами (за відсутності підозрюваної особи у виділеному кримінальному провадженні) не узгоджується із вимогами ч.3 ст.217 КПК. Констатовано, що вирішальним показником під час визначення правового режиму доступу до електронних приватних повідомлень, які зберігаються на носії цифрових даних (мобільному телефоні, смартфоні, планшеті, ноутбуці, персональному комп’ютері тощо), є не технічні показники (логічна система захисту, місце збереження цифрових даних), а зміст та характер інформації, доступ до якої отримується під час кримінального провадження. Тому доведено, що у чинній системі процесуального законодавства ознайомленню зі змістом приватних повідомлень незалежно від наявності чи відсутності логічних систем захисту інформації має передувати отримання попереднього судового дозволу, окрім випадків добровільної відмови носіїв зазначених правомочностей від належних їм гарантій прав і свобод. У контексті наведеного запропоновано орієнтири правозастосовного характеру. 7. Тітко Іван Андрійович, д.ю.н., професор, завідувач кафедри 1) узагальнено ключові позиції Верховного Суду в питаннях допустимості доказів у кримінальному процесі; 2) обґрунтовано доцільність розгляду міжнародних стандартів універсального рівня у рамках вузького напряму – процесуального статусу осіб, які страждають на психічні розлади; запропоновано класифікацію вихідних положень, що заклали основу міжнародного розуміння процесуальних гарантій осіб, які страждають на психічні розлади; виявлено ознаки синхронізації універсальних (загальносвітових) та європейських стандартів визначення процесуального статусу осіб, які страждають на психічні розлади; досліджено проблематику особистої участі особи, яка страждає на психічний розлад, у судовому розгляді крізь призму європейських стандартів; 3) доведено, що дистанційний розгляд усього або частини кримінального провадження має бути винятковою формою провадження, яке може виникнути внаслідок надзвичайних обставин. Держави повинні переконатися, що законодавча база надає судам достатні підстави для вирішення питання про те, чи можна або потрібно проводити дистанційне слухання в конкретній справі, і суд повинен визначити, чи проведення дистанційного слухання є розумним і доречним за конкретних обставин справи та обґрунтувати своє рішення. Рішення про повний або частковий дистанційний розгляд кримінального провадження має прийматися судом (ad hoc) з урахуванням усіх істотних обставин: тривалості можливої ​​перерви, потенційної шкоди сторонам (особливо обвинуваченому, у тому числі позбавленій волі), суті провадження, його складності, необхідності перекладу, технічних та організаційних можливостей суду та учасників провадження, забезпечення конфіденційного спілкування підсудного з його захисником та ін.

1. Гуторова Наталя Олександрівна Розробка Проєкта Кримінального кодексу України в складі Робочої групи з питань розвитку кримінального права Комісії з питань правової реформи при Президентові України 2. Скрипник Андрій Володимирович та Тітко Іван Андрійович Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо запровадження цифрового обшуку" (разом із Скрипником А.В.) - відповідно до листа від Комітету з питань правоохоронної діяльності Верховної Ради України від 14.07.2023 року, Проект Закону надано народним депутатам - членам Комітету для ознайомлення

1. Гуторова Наталя Олександрівна - член науково-консультативної ради при Конституційному Суді України 2. Тітко Іван Андрійович - член Науково-консультативної ради при Верховному Суді

Тітко Іван Андрійович 1) Касаційний кримінальний суд, за запитом судді В. Короля від 09.10.2023 Надання відповідей на запитання: 1. З якого моменту має обчислюватися строк апеляційного оскарження судових рішень, ухвалених в провадженнях про вчинення кримінальних проступків, розгляд яких відбувся у спрощеному провадженні в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, для прокурора, який не брав участі у судовому розгляді? 2. Чи входить прокурор за змістом приписів абз. 2 ч. З ст. 395 КПК України до осіб, які оскаржують вирок, що був ухвалений без їх виклику? 2) Касаційний кримінальний суд, за запитом судді Н. Антонюк від 06.04.2023 Щодо питання про те, чи підлягає апеляційному оскарженню ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або про відмову у такому скасуванні? 3) Касаційний кримінальний суд, за запитом судді А. Макаровець від 28.04.2023 Щодо питання про те, яка інстанційна підсудність кримінального провадження (суду апеляційної інстанції чи Верховного Суду) щодо перегляду за нововиявленими обставинами рішення Верховного Суду України, який виконував функції касаційної інстанції стосовно рішення апеляційного суду, постановленого останнім як судом першої інстанції? 4) Касаційний кримінальний суд, за запитом судді Н. Марчук від 12.10.2023 Відповіді на питання: 1. Чи поширюються положення п. 4 параграфу 2 Прикінцевих положень Розділу 4 Закону України № 2147-VIII на об’єднанi кримінальні провадження, які складаються з проваджень, зареєстрованих в ЄРДР до 16 березня 2018 року, та проваджень, зареєстрованих в ЄРДР після 16 березня 2018 року? 2. Чи може підозрюваний чи його захисник оскаржити повідомлення про підозру в об’єднаному кримінальному провадженні, де частина провадження зареєстрована в ЄРДР до 16 березня 2018 року? 3. Чи підлягає на стадії досудового розслідування апеляційному оскарженню ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри в об’єднаному кримінальному провадженні, у якому частина відомостей про кримінальні правопорушення внесені в ЄРДР до, а частина - після 16 березня 2018 року?

1) круглий стіл "Актуальні проблеми протидії злочинності в умовах воєнного стану" (Полтава, ПЮІ, 17 березня 2023) 2) круглий стіл "Проблемні питання судово-експертної діяльності (Полтава, ПЮІ, 10 листопада 2022)

1. Доктринальні та правозастосовні проблеми кримінального процесу, детективної та оперативно-розшукової діяльності :Міжнародна наук.-практ. конф., присвяч. 10-й річниці набуття чинності КПК України 09.12.2022 Україна, Одеса (Аббасова Д.Л.) 2. Наукова спадщина професора М. І. Бажанова у дискурсі сучасності і майбуття : меморіальна конференція до 100-річчя від дня народження проф. М.І. Бажанова 27.12.2022 Україна, Харків, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого (Гуторова Н.О., Михайліченко Т.О.) 3. Кримінально-правові й процесуальні відповіді на виклики воєнного стану в Україні 27.01.2023 Україна, Київ, Національний університет «Києво-Могилянська академія» (Гуторова Н.О.) 4. Сучасне кримінальне право України: конституційний, міжнародно-правовий та порівняльно-правовий виміри 02.02.2023 Україна, Київ, Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Гуторова Н.О.) 5. Актуальні проблеми протидії злочинності в умовах воєнного стану. Круглий стіл 17.03.2023 Україна, Полтава (Аббасова Д.Л., Гнатюк А.Ю., Тітко І. А.) 6. Кримінальний процес: сучасний вимір та проспективні тенденції : IV Харків. кримін. процес. полілог, присвяч. 100-річчю від дня народж. д-ра юрид. наук, проф. С. А. Альперта, «Пів століття служіння науці та освіті» 24.03.2023 Україна, Харків (Аббасова Д. Л.) 7. Судово-експертна діяльність в Україні : сучасний стан та перспективи розвитку : круглий стіл 18.05.2023 Україна, Полтава (Гринько Л. П.) 8. Застосування практики ЄСПЛ та положень національного законодавства у сфері протидії корупції 06.06.2023 - 07.06.2023 Україна, Київ (Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні) (Тітко І. А.) 9. ChatGPT. Штучний інтелект і питання доброчесності 08.06.2023 Україна, Київ (Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні) (Тітко І. А.) 10. Кримінальне законодавство воєнного часу: правотворчі та правозастосовні проблеми : Всеукраїнська наук.-практ. конференція 26.05.2023 Україна, Вінниця (Михайліченко Т.О.) 11. Сучасний розвиток державотворення та правотворення в Україні: проблеми теорії та практики: ХІ Міжнародна наук.-практ. конференція 26.06.2023 Україна, Київ (Гуторова Н.О., Михайліченко Т.О.) 12. Правове регулювання епідемічної безпеки в умовах війни та поствоєнного відновлення 29.06.2023 Україна, Полтава, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого (Гуторова Н.О., Михайліченко Т.О.) 13. Перспективні напрями розвитку кримінальної юстиції в цифрову еру - Всеукраїнська заочна науково-практична конференція 24.07.2023 Україна, Харків: НДІ вивчення проблем злочинності імені Акад. В.В. Сташиса НАПрН України (Скрипник А. В.) 14. Наступність у кримінальному праві: до 70 річчя проф. Ю. В. Бауліна 08.09.2023 Україна, Харків, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого (Гуторова Н.О., Михайліченко Т.О.) 15. Харківський міжнародний юридичний форум 25.09.2023 - 29.09.2023 Україна, Харків, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого (Гуторова Н.О., Михайліченко Т.О.) 16. Колабораціонізм на тимчасово окупованих територіях: проблеми правової оцінки, гарантування прав і свобод людини та реінтеграції територій: наук.-практ. кругл. стіл 06.10.2023 Україна, Харків (Гуторова Н.О., Михайліченко Т.О.) 17. Адаптація правової системи України до права Європейського Союзу : теоретичні та практичні аспекти : VIII Всеукраїнська науково-практична конференція 26.10.2023 Україна, Полтава (Гринько Л. П., Скрипник А. В.) 18. Особливі методи розслідування злочинів і таємні свідки у практиці ЄСПЛ 28.10.2023 - 29.10.2023 Україна, Київ (Українська Гельсінська спілка з прав людини") (Тітко І. А.) 19. Кримінальний процес: сучасний вимір та проспективні тенденції : V Харків. кримін. процес. полігол, присвяч. пам'яті О. Г. Шило. 15.11.2023 Україна, Харків (Аббасова Д. Л., Скрипник А. В.) 20. Кримінально-правова протидія корупції у воєнній та повоєнній Україні : міжнар. наук.-практ. конф. 24.11.2023 Україна, Харків (Гуторова Н. О., Михайліченко Т. О.) 21. Медико-правовий форум 15.12.2023 Україна, Полтава (Гуторова Н. О., Михайліченко Т. О.)

1. Rebuilding Ukraine: The Case of the Health Sector 21.03.2023 Germany, Munich, Max Planck Institute for Innovation and Competition (Гуторова Н. О.) 2. Rīga Stradiņš University 3rd International Interdisciplinary Conference PLACES 29.03.2023 - 31.03.2023 Латвійська Республіка, Рига (Гуторова Н. О., Михайліченко Т. О.)

1. Захист прав, свобод та інтересів людини і громадянина: галузево-правовий дискурс: колективна монографія / за ред. І.Є. Криницького, В.М. Божка, А.І. Козаченка. Харків: Право, 2023. 450 с. Україна Гнатюк В.Ю. - 0.4 (друк. арк.) Гринько Л. П. - 0.6 (друк. арк.) Гуторова Н. О. - 0.6 (друк. арк.) Михайліченко Т. О. - 0.7 (друк. арк.) Скрипник А. В. - 0,9 (друк. арк.) Тітко І. А. - 0.9 (друк. арк.)

1. Аббасова Дарія Лазимівна (2/1.1) 2. Гнатюк Андрій Юрійович (2/0.63) 3. Гринько Лариса Петрівна (2/0.8) 4. Гуторова Наталя Олександрівна (3/2.2) 5. Михайліченко Тетяна Олександрівна (3/1) 6. Скрипник Андрій Володимирович (1/0.51) 7. Тітко Іван Андрійович (3/1.4) Загалом: 15/7.64

1. Гнатюк Андрій Юрійович (1/0.25) наукова стаття Scopus Olga Tyshchenko, Andrii Hnatiuk, Ivan Titko. Procedural status of persons suffering from mental disorders: international standards. Wiadomości Lekarskie Medical Advances, Volume LXXVI, Issue 2, February 2023 Р. 433-438 Польща 0.25 (друк. арк.) 2. Гринько Лариса Петрівна (1/0.2) наукова стаття Scopus Larysa Grynko, Hennadii Chornyi, Maryna Kostenko. Sale of falsified medicines via the internet in ukraine: problems of detection and counteraction. Wiadomości Lekarskie. 2023; 17, р.1, р. 1106-1112 Польща 0.2 (друк. арк.) 3. Гуторова Наталя Олександрівна (1/0.5) наукова стаття Іншi наукометричнi бази даних Kudeikina, Inga, Losevich, Marina, Laizans, Aigars and Gutorova, Nataliya O. Providing healthcare outside working hours: moral and legal aspects. Socrates. Rīga Stradiņš University Faculty of Law Electronic Scientific Journal of Law, vol.2023, no.1-26, 2023, pp.18-27. https://doi.org/10.25143/socr.26.2023.2.18-27 Latvia 0.5 (друк. арк.) 4. Тітко Іван Андрійович (2/1) наукова стаття Scopus Olga Tyshchenko, Andrii Hnatiuk, Ivan Titko. Procedural status of persons suffering from mental disorders: international standards. Wiadomości Lekarskie Medical Advances, Volume LXXVI, Issue 2, February 2023 Р. 433-438 Країна не вказана 0.25 (друк. арк.) наукова стаття Scopus Rima Ažubalytė, Ivan Titko. Remote Criminal Trial – Fair Trial? International Comparative Jurisprudence 2022 Volume 8 Issue 2 ISSN 2351-6674 (online) Країна не вказана 0.75 (друк. арк.) Загалом: 4/1,95

1. Гнатюк Андрій Юрійович (1/0.25) наукова стаття Scopus Olga Tyshchenko, Andrii Hnatiuk, Ivan Titko. Procedural status of persons suffering from mental disorders: international standards. Wiadomości Lekarskie Medical Advances, Volume LXXVI, Issue 2, February 2023 Р. 433-438 Польща 0.25 (друк. арк.) 2. Гринько Лариса Петрівна (1/0.2) наукова стаття Scopus Larysa Grynko, Hennadii Chornyi, Maryna Kostenko. Sale of falsified medicines via the internet in ukraine: problems of detection and counteraction. Wiadomości Lekarskie. 2023; 17, р.1, р. 1106-1112 Польща 0.2 (друк. арк.) 3. Тітко Іван Андрійович (2/1) наукова стаття Scopus Olga Tyshchenko, Andrii Hnatiuk, Ivan Titko. Procedural status of persons suffering from mental disorders: international standards. Wiadomości Lekarskie Medical Advances, Volume LXXVI, Issue 2, February 2023 Р. 433-438 Країна не вказана 0.25 (друк. арк.) наукова стаття Scopus Rima Ažubalytė, Ivan Titko. Remote Criminal Trial – Fair Trial? International Comparative Jurisprudence 2022 Volume 8 Issue 2 ISSN 2351-6674 (online) Країна не вказана 0.75 (друк. арк.) Загалом: 3/1.45

1. Аббасова Дарія Лазимівна Аббасова Д.Л. Свобода вираження поглядів та поширення інформації про судовий розгляд: етико-правові аспекти. Актуальні проблеми держави і права. 2023;98:3–9. DOI https://doi.org/10.32782/apdp.v98.2023.1 Україна, 0.6 (друк. арк.) Аббасова Д. Л. Взаємодія учасників кримінального провадження під час судового розгляду: етико-правовий аспект. Юридичний науковий електронний журнал. 2023;4:546–549. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2023-4/130 Україна, 0.5 (друк. арк.) (2/1.1) 2. Гуторова Наталія Олександрівна Гуторова Н.О. Протидія легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом: відповідність кримінального законодавства України та практики його застосування acquis communautaire. Питання боротьби зі злочинністю, 2023, Вип. 45, с. 42-57 Україна, 1.5 (друк. арк.) (1/1,5) 3. Михайліченко Тетяна Олександрівна Гуторова Н.О., Михайліченко Т. О., Забуга Ю. Ю. Окремі правові питання епідемічної безпеки під час війни. Проблеми боротьби зі злочинністю. 2023;45:11-23. Питання боротьби зі злочинністю. 2023;45:11-23. DOI: 10.31359/2079-6242-2022-45-11 Україна, 0.1 (друк. арк.) Забуга Ю. Ю., Михайліченко Т. О. Юридична відповідальність за відпуск або продаж рецептурних лікарських засобів без рецепта в Україні та деяких країнах Європейського Союзу. Форум Права. 2023;75(2):100–111. http://doi.org/10.5281/zenodo.7699535 Україна, 0.6 (друк. арк.) (2/0.7) Загалом: 5/3,3

Scopus - 15 Web of Science - 0

Всього друкованої продукції (кількіть/друк. арк.) 35/14.97 Монографії (кількіть/друк. арк.) 1/4.1 Наукові статті в наук. журналах та наук. збірниках (кількіть/друк. арк.) 15/7.64 Тези доповідей та наук. повідомлень на конференціях (кількіть/друк. арк.) 19/3.23 Підручники та навчальні посібники (кількіть/друк. арк.) 0/0

Аббасова Д.Л. Підвищення кваліфікації адвокатів Полтавської області Вебінар 24.04.2023 - Особливості захисту прав водіїв у справах про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП; Вебінар 22.08.2023 - Проблемні питання відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП: практика ВС. Гуторова Н.О. Призначення покарання за Проєктом нового Кримінального кодексу України. Вища школа адвокатури, 1 лютого 2023 р. Скрипник А.В. Тренінги з підвищення кваліфікації для адвокатів Полтавської області: «Процесуальні новели кримінальної юстиції в умовах воєнного стану: законодавство і судова практика» (14.02.2023), «Останні тенденції судової практики у кримінальному провадженні: Верховний Суд» (31.05.2023). 30.01.2023 р. спікер на тренінзі «Досудове розслідування кримінальних проступків у формі дізнання», що проводився Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області.

Всі результати узагальнення судової практики та опитувань були оприлюднені в межах написання наукових статей та тез доповідей. У межах роботи цільової програми «Теоретичні проблеми ефективності кримінального законодавства України та практики його застосування» № 0111u000959 (керівник: д.ю.н., проф. Гуторова Н.О.) було проаналізовано 100 вироків судів різних регіонів України, винесених за ст. 209 КК України «Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом». В процесі дослідження вивчення судової практики здійснювалось у двох напрямах: 1) аналіз опублікованої судової статистики розгляду судами першої інстанції справ про злочин, передбачений ст. 209 КК за період с 2016 по 2022 роки ; 2) вивчення і узагальнення вироків судів першої інстанції, винесених на підставі ст. 209 КК за період з 2014 по 2021 роки. Аналіз наведених даних судової статистики свідчить про те, що з усієї кількісті кримінальних проваджень (справ) за ст. 209 КК, отриманих судами першої інстанції, менш ніж четверта частина розглядається з винесенням вироку. В судах постійно перебуває значна кількість проваджень, які не були розглянуті, і ця кількість суттєво перевищує навіть кількість проваджень, які надійшли за два попередніх роки. Такий тривалий судовий розгляд, безумовно не може свідчити про ефективність застосування кримінально-правових засобів. У 2016 і 2017 роках спостерігалась значна кількість осіб, обвинувачених у вчиненні передбаченого ст. 209 КК злочину, які були виправдані судами першої інстанції. У 2017 році така кількість навіть перевищувала кількість осіб, яких було засуджено. У подальшому спостерігається різке зменшення кількості виправданих у співвідношенні з кількістю засуджених, що може свідчить про більш високий рівень досудового слідства. Певною мірою на таке співвідношення впливає і значна кількість вироків, якими затверджені угоди про визнання винуватості. Найнижчі показники як щодо кримінальних проваджень за ст. 209 КК, які надійшли до суду, так і щодо кількості вироків і засуджених осіб, спостерігаються у 2022 році. Очевидно, що це пов’язано зі складнощами, які виникли перед судами і органами правопорядку у зв’язку із повномасштабною агресією російської федерації проти України. Поряд із так званими білокомірцевими злочинами, в якості предикатних суди інколи розглядали так звані загальнокримінальні правопорушення, після вчинення яких особа, яка таке правопорушення вчинила, розпорядилась здобутим злочинним шляхом майном. Судова практика наразі щодо порушення правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами майже відсутня. Часом суди кваліфікують дії винних не за ст. 326 КК, а за ст. 191 КК (приміром, спочатку дії особи було кваліфіковано за ч. 1 ст. 326 та ч. 3 ст. 191 КК України (див. Ухвалу про проведення обшуку слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03.11.2020 р. у справі № 752/20989/20 (провадження №1-кс/752/8580/20)), однак у подальшому з невідомих причин дії особи вже кваліфікувалися лише за ч. 2 ст. 191 КК України (Ухвала Солом`янського районного суду м. Києва від 29 липня 2021 р. у справі № 760/17446/21 (провадження № 1-кп/760/2221/21).). Вироку донині немає). Також здійснено контент-аналіз фактів порушення армією рф та окупаційною владою права цивільного населення на медичну допомогу. У рамках роботи над цільовою комплексною програмою «Судова влада: проблеми організації та діяльності», № 0111u000957 (керівник: д.ю.н., проф. Тітко І.А.) аналіз судової практики засвідчив, що: 1) сам по собі інститут допустимості доказів у кримінальному процесі є явищем доволі багатогранним. Відтак, для полегшення сприйняття інформації є сенс структурувати матеріал у кілька змістовно відокремлених блоків. На погляд автора, оптимальною моделлю для структурування у цьому контексті може послужити теоретичний підхід, відповідно до якого оцінка допустимості доказів передбачає їх перевірку за такими параметрами, як: (а) належність суб'єкта; (б) належність джерела; (в) належність процедури. Окремим блоком також варто виділити питання щодо асиметричності правил допустимості доказів для сторони обвинувачення та сторони захисту, а також питання щодо «ланцюгових реакцій» між взаємопов'язаними доказами, в ситуаціях, коли деякі з таких доказів були визнані недопустимими (правило «плодів отруєного дерева» та винятки із цього правила); 2) спроби використання у кримінальному процесуальному доказуванні даних, отриманих із джерел не передбачених КПК, призводить до визнання таких даних недопустимими доказами. Доволі ілюстративною в цьому контексті є позиції ВС стосовно можливості самостійного використання в кримінальному процесуальному доказуванні інформації, отриманої із використанням поліграфа (детектора брехні); 3) застосування неналежної процедури може мати такі варіації: (1) застосування процедури, яка взагалі не передбачена КПК (або встановити яку за матеріалами справи є неможливим); (2) застосування процедури, яка в цілому передбачена КПК, але не може використовуватись у даній конкретній ситуації (як правило, така процедура маскується під процедуру, яка для даної конкретної ситуації є дозволеною); (3) застосування передбаченої КПК процедури, але із відступами від вимог закону. Проілюструвати кожну із варіацій можливо через приклади із практики ВС. Визначено, що зловживання процесуальними правами, так чи інакше, спрямоване на перешкоджання реалізації механізму захисту. При цьому суб’єктами, які можуть зловживати своїми процесуальними правами, можуть бути не тільки особи, які беруть участь у справі, але й інші учасники процесу, оскільки кожен з них наділений процесуальними правами і обов’язками в тій чи іншій мірі, і, як наслідок, може впливати на хід самого провадження. Форми реалізації при цьому можуть полягати у перенесенні судового засідання, безпідставному затягуванні судового процесу, перешкоджанні розгляду справи, у тому числі шляхом неподання доказів, або надання неналежних доказів по справі, безпідставному оскарженні судового рішення, а також іншими шляхами, що тягне за собою перешкоджання прийняттю законного та обґрунтованого рішення, або його виконанню. Наділення визначеної п. 161 ч. 1 ст. 3 КПК іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування правом на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до його завершення в частині, що стосуються її особисто, позитивно вплине на дотримання прав такого учасника у кримінальному провадженні та відповідно дотримання засад кримінального процесу суб’єктами владних повноважень. Враховуючи зазначене пропонується внесення змін до ст. 221 КПК із включенням до переліку учасників кримінального провадження, які мають право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до його завершення іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування або її представника. Дослідження судової практики в частині проблемних питань досудового розслідування у кримінальному процесуальному доказуванні дозволяє виокремити такі основні тенденції: 1) право провести огляд місця події або інші невідкладні процесуальні дії (ч.3 ст.214 КПК) до внесення відомостей до ЄРДРу має дізнавач, слідчий та прокурор незалежно від підслідності розслідуваного у подальшому кримінального правопорушення; відкриття кримінального провадження може бути здійснено не лише тим суб’єктом, який провів невідкладні дії до початку досудового розслідування (постанова ККС ВС від 26.01.2023). Аналогічний підхід може бути застосований й у разі помилкового проведення на початковому етапі дій в рамках дізнання щодо проступків; 2) визначення слідчого, уповноваженого проводити досудове розслідування, може здійснити виконувач обов’язків керівника органу досудового розслідування; визначення слідчого шляхом видачі доручення, а не постанови, за умови відображення у документі основних змістовних компонентів рішення про призначення слідчого не тягне за собою недопустимість зібраних таким суб’єктом доказів (постанова ККС ВС від 24.01.2023); 3) проведення слідчого експерименту з метою відтворення механізму, характеру та способу спричинення потерпілому тілесних ушкоджень можливе не лише за місцем вчинення кримінального правопорушення, а відсутність у протоколі характеристики застосовуваних технічних засобів не має вирішального впливу на якість отриманої доказової інформації (постанова ККС ВС від 27.02.2023); 4) оцінка допустимості висновку експерта, отриманого в результаті призначення експертизи неповноважним слідчим, виключно з урахуванням наявності чи відсутності порушення у такий спосіб конвенційний або конституційних прав людини (постанова Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2022) потребує критичного переосмислення з метою недопущення процесуальному потуранню істотних порушень процесуального закону з боку сторони обвинувачення; 5) результати поліграфічного дослідження не можна використовувати як доказ в силу нормативної неврегульованості порядку його проведення у кримінальному провадженні (постанова ККС ВС від 26.01.2023); проте, у разі дослідження отриманих у такий спосіб матеріалів для перевірки достовірності показань особи, яка на досудовому розслідуванні піддавалась поліграфічному дослідженню, оцінка має бути відображена у проміжному або підсумковому судовому рішенні; 6) закінчення досудового розслідування – це термін, який має місце після направлення підсумкового документа досудового розслідування (обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру) до суду, при цьому дата передачі до канцелярії прокуратури або дата внесення відповідних відомостей до ЄРДРу вирішального значення не має (постанова ККС ВС від 16.01.2023); чинний на даний час механізм паперового документообігу між органами досудового розслідування, прокуратурою та судами є невиправдано застарілим та значно зменшує ефективність усієї кримінальної процесуальної форми, дозволяючи в окремих випадках анулювати усю доказову діяльність сторони обвинувачення. Окрім того, на підставі узагальнення судової практики щодо свободи вираження поглядів та поширення інформації про судовий розгляд визначено критерії прийнятності таких висловлювань, зокрема: а) місце; б) повторення поза залою суду; в) характер; г) наявність суспільного інтересу; д) співрозмірність застосованого стягнення до висловлювання. Проаналізовано випадки обмеження права присутніх здійснювати відеофіксацію, якщо це завдає шкоди для судового розгляду: а) тиск на суд; б) недопущення оприлюднення судового процесу у мережі Інтернет, створення дописів та надання коментарів позапроцесуального характеру; в) втрата доказового матеріалу або розголошення персональних даних у кримінальному провадженні. Обґрунтовано, що: а) відеофіксація судового розгляду не чинить тиск на суд і не підриває авторитет органів судової влади; б) поширення відеоматеріалів у мережі Інтернет і розміщення коментарів до них належить до приватної сфери учасників кримінального провадження. Доведено, що право на відеофіксацію може обмежуватись, якщо це необхідно для виконання завдань кримінального провадження та захисту інтересів його учасників. При роботі над цільовою програмою «Проблеми криміналістичного забезпечення діяльності органів кримінальної юстиції», № 0111u000956 (керівник: к.ю.н., доц. Гринько Л.П.) було проведено узагальнення 50 кримінальних справ (проваджень), порушених за ст. 190 ч.3 КК України. За результатами узагальнення встановлено, що призначення судових експертиз є найбільш ефективною процесуальною формою використання спеціальних знань у розслідуванні шахрайств, вчинених через мережу Інтернет. Аналіз судової практики з досліджуваного злочину свідчить про той факт, що судові експертизи призначалися у 90% випадків. Однією з розповсюджених судових експертиз, яка призначається по шахрайствам, вчинених через мережу Інтернет, є комп’ютерно-технічна експертиза (призначається у 64 %). Здійснено також аналіз засобів криптографії. Виявлено, що зловмисники використовують профілі в соціальних мережах або інших популярних онлайн-сервісах, які є джерелом даних для них з метою отримання конфіденційної інформації та використання в подальшому для замовлення товарів та доступу до онлайн-рахунків жертв. Досліджено такий спосіб вчинення шахрайств через мережу Інтернет як вішинг. До найбільш розповсюджених схем «телефонних» шахрайств на підставі узагальнення судової практики можна віднести: «ваш родич у біді», дзвінок від служби безпеки банку, допомога від міжнародних організацій, виграш в лотерею, списання бонусів у лоте-рею, помилкове поповнення рахунку тощо. Від телефонних аферистів найчастіше страждають одинокі люди та пенсіонери. При цьому групи віком 18 до 40 років частіше стають жертвами вішингової атаки (21%) порівняно з особами, яким 41– 55 років, де цей показник складає 17%. При цьому частка потерпілих жінок переважає над чоловіками. Серед шахраїв спостерігається вчинення злочину групами осіб, нерідко серед них є люди, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі.

Тітко Іван Андрійович - здійснює наукове керівництво 5 аспірантами

Аббасова Д. Л.

Михайліченко Тетяна Олександрівна - член (опонент) разової спеціалізованої вченої ради ДФ 35.051.092 по захисту Федорович Н.А. "Співучасть у кримінальному правопорушенні зі спеціальним суб’єктом у кримінальному праві України" (Львівський національний університет імені Івана Франка). Львів, лютий 2023 Тітко Іван Андрійович - підготовка відгуку на автореферат Городецької М.С. "Предмет відання у кримінальному процесі" (на здобуття наукового ступеня д.ю.н.) - член (опонент) разової спеціалізованої вченої ради по захисту Червінко М.В. (Львівський державний університет внутрішніх справ); - член (опонент) разової спеціалізованої вченої ради по захисту Скрипник Д.О. (Національний університет "Одеська юридична академія"); - член (опонент) разової спеціалізованої вченої ради по захисту Смірнова О.С. (Донецький державний університет внутрішніх справ); - член (рецензент) разової спеціалізованої вченої ради по захисту Страшок А.А. (Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого).

1. Аббасова Дарія Лазимівна Підвищення кваліфікації адвокатів Полтавської області Вебінар 24.04.2023 - Особливості захисту прав водіїв у справах про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП; Вебінар 22.08.2023 - Проблемні питання відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП: практика ВС. 2. Скрипник Андрій Володимирович Тренінги з підвищення кваліфікації для адвокатів Полтавської області: «Процесуальні новели кримінальної юстиції в умовах воєнного стану: законодавство і судова практика» (14.02.2023), «Останні тенденції судової практики у кримінальному провадженні: Верховний Суд» (31.05.2023). 30.01.2023 року взяв участь як спікер у тренінгу «Досудове розслідування кримінальних проступків у формі дізнання», що проводився Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області.

1.Гурток з кримінального процесу (68 ос.) - керівники: проф. Тітко І.А., ас. Гнатюк А.Ю., ас. Скрипник А.Ю.. 2.Гурток з криміналістики (16 ос.). - керівник доц. Гринько Л.П. 3.Гурток з кримінального права (32 ос.). - керівники: доц. Михайліченко Т.О., ас. Аббасова Д.Л.

1.Гурток з кримінального процесу - 0 2. Гурток з криміналістики - 5/0,5 3.Гурток з кримінального права -1/0,1

1.Гурток з кримінального процесу - 0 2.Гурток з криміналістики - 0 3.Гурток з кримінального права - 0

1. Гринько Лариса Петрівна Полтавський правовий часопис 2. Гуторова Наталя Олександрівна Wiadomości Lekarskie (Польща, індексується у Scopus); Socrates (RSU elektroniskais juridisko zinātnisko rakstu žurnāls, Латвія); Медичне право Вісник Академії правових наук України; Полтавський правовий часопис 3. Тітко Іван Андрійович Полтавський правовий часопис Проблеми законності

1. Скрипник Андрій Володимирович - Лауреат іменної стипендії Полтавської міської ради для молодих вчених закладів вищої освіти та наукових установ м. Полтави 2. Тітко Іван Андрійович - стипендіат Верховної Ради України для молодих учених - докторів наук (Постанова Верховної Ради України від 01 грудня 2022 року № 2791-IX «Про призначення у 2022 році іменних стипендій Верховної Ради України для молодих учених - докторів наук»)- ця інформація не вказувалась у звіті за 2022 рік Нагороди: 1. Грамота Президії Національної академії наук України за монографію «Використання цифрової інформації у кримінальному процесуальному доказуванні», 22.02.2023 (Скрипник Андрій Володимирович) 2. Грамота Полтавського юридичного інституту за високі досягнення у науковій діяльності (2023). (Скрипник Андрій Володимирович) 3. Почесна грамота Ректора Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (з нагоди Дня науки) (Тітко Іван Андрійович)

1. Аббасова Дарія Лазимівна 1) членкиня Національної асоціації адвокатів України. 2) Підвищення кваліфікації "Інтерактивні та мультимедійні технології в освітньому процесі. Сучасні методики викладання" (6 ЄКТС), Науково-освітній Центр професійного розвитку Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, 01.04.203 - 30.06.2023. 3) Виступи в ролі спікерки: - у взаємодії з Дія.Бізнес "Як побудувати кар'єру юриста" (Полтава, 06.02.2023); - у взаємодії з Полтавським осередком ЛС АПУ "Захист водіїв у справах про ДТП" (Полтава, 22.12.2022). 4) Взяла участь у: - тренінгу "Особливі методи розслідування злочинів і таємні свідки у практиці ЄСПЛ", організованому Українською Гельсінською спілкою з прав людини за підтримки американського народу, наданій через Агенство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми "Права людини в дії" (Київ, 27-28 жовтня 2023 р.); - навчальній програмі "Процесуальне інтерв'ю. Basic для викладачів закладів вищої освіти" (Київ, 15-17 листопада 2023 р.). 2. Гнатюк Андрій Юрійович 1) Пройшов курс Міжнародного наукового стажування «Академічна доброчесність» (3 квітня - 12 травня 2023 року), організованого Польсько-українською фундацією «Інститут Міжнародної Академічної і Наукової Співпраці» (IIASC) на базі Вищої Духовної Семінарії (SAC) в Олтажеві, Польща (180 годин / 6 кредитів ECTS). 3. Гринько Лариса Петрівна 1) Член ГО «Всеукраїнська асоціація кримінального права», Конгресу криміналістів, Національної асоціації адвокатів України. 4. Гуторова Наталя Олександрівна 1) Співпраця з Hochschule Wismar, University of Applied Sciences: Technology, Business and Design (or short: University of Wismar); 2) Співорганізаторка наукових заходів: - Міжнародний круглий стіл "Правове регулювання епідемічної безпеки в умовах війни та поствоєнного відновлення" (Полтава, 29.06.2023); - Медико-правовий форум (Полтава, 15.12.2023). 3) Голова Полтавського осередку ГО "Всеукраїнська асоціація кримінального права". 5. Михайліченко Тетяна Олександрівна 1) Підвищення кваліфікації "European studies – Domestic Affairs/ Accession issues for public servants, employees of local governments and teachers of universities" (6 ECTS), Department of Political Science at the University of Latvia, November 6-24, 2023. 2) Співорганізаторка наукових заходів: - Наукова спадщина професора М. І. Бажанова у дискурсі сучасності і майбуття : меморіальна конференція до 100-річчя від дня народження проф.. М.І. Бажанова (Харків, 27.12.2022); - Міжнародна наукова студентська конференція VІI Харківські кримінально-правові читання на тему: "Кримінально-правові рефлексії на актуальні виклики сьогодення" (Харків, 27-28 квітня 2023 р.); - Міжнародний круглий стіл "Правове регулювання епідемічної безпеки в умовах війни та поствоєнного відновлення" (Полтава, 29.06.2023); - Міжнародна наук.-практ. конференція "Кримінально-правова протидія корупції у воєнній та повоєнній Україні" (Полтава, 24.11.2023); - Медико-правовий форум (Полтава, 15.12.2023). 3) Секретар Полтавського осередку ГО "Всеукраїнська асоціація кримінального права". 6. Скрипник Андрій Володимирович 1) Підвищення кваліфікації у період з 01.07.2023 року до 30.09.2023 року у Науково-освітньому Центрі професійного розвитку Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого за програмою «Інтерактивні та мультимедійні технології в освітньому процесі. Сучасні методики викладання» в обсязі 6 кредитів ЄКТС (180 годин) (сертифікат № 100142 від 01.10.2023). 2) член ГО «Всеукраїнська асоціація кримінального права». 7. Тітко Іван Андрійович 1) Науковий редактор монографії (Тализіна Я.О. Використання конфіденційного співробітництва у кримінальному провадженні : монографія / наук. ред. І.А. Тітко. Київ : Алерта, 2023. 304 с.), 2) Член координаційного бюро з проблем кримінального процесу відділення кримінально-правових наук НАПрН України, 3) Член громадської організації "Всеукраїнська асоціація кримінального права", 4) Член громадської організації "Національна асоціація адвокатів України".