«Правове забезпечення реалізації політики держави на пріоритетних напрямах економічного розвитку та у сфері екологічної безпеки» (номер державної реєстрації - № 0111U000962). Викладачі кафедри проводять дослідження у напрямку господарського права та процесу, правових основ підприємництва, міжнародного приватного права, банківського та корпоративного права.
1. Задихайло Дмитро Вітольдович, д.ю.н., професор (1,0 ставки) Економічна політика держави та її організаційно-правове забезпечення в умовах повоєнного відновлення, Заплановано - (2,0 друк.арк.) Виконано - 2,0 друк. арк. Статті: 1. Конституція України. Науково-практичний коментар / [Ю. Г. Барабаш, А. П. Гетьман, С. Г. Серьогіна та ін., та акад. прав. наук України]; за заг. ред. Р. О. Стефанчука та О. В. Петришина. - Київ: BAITE, 2024 - 760 с. (особистий внесок – 2,0 друк. арк.) 2. Бойчук Роман Петрович, кандидат юридичних наук, доцент Реалізація доктрини добросовісності в корпоративних відносинах Заплановано - 1,5 друк.арк. Виконано - 0 (друк. арк.) 3. Борисов Ігор Вячеславович, к.ю.н. Стартап як суб'єкт інноваційної діяльності Заплановано - (1.0 друк. арк.) Виконано - 1.. (друк. арк.) Наукові статті: 1. Davydiuk, O., Hnatkivskyi, B., Usatyi, V., Borysov, I., Stetsenko, N. Defining directions for improving regulation of private law forms of technology transfer in the European Union. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. 2024. № 3 (13 (129), P. 91–99 0.4 (друк. арк.) Тези наукових доповідей та повідомлень: 1. Борисов І. В. Стартапи: сутність та соціальне призначення. Стан і засади реформування цивільного та житлового законодавства України: матеріали ХХІІ науково-практичної конференції, присвяченої 102-й річниці з дня народження доктора юридичних наук, професора, член-кореспондента АН УРСР, ректора Харківського юридичного інституту (1962–1987 рр.) В. П. Маслова (Харків, 09 лютого 2024 р.) / Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого; Національна академія правових наук України; Громадська організація «Цивілістична платформа». Харків: видавництво «ЕКУС», 2024. С. 122–126. 0.2 (друк. арк.) 2. Ібрагімов Д. М., Борисов І. В. Особливості здійснення господарської діяльності в умовах воєнного стану. Юридична осінь 2024: матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих учених та студентів, присвяченої 220-річчю Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (Харків, 19 листопада 2024 р.) / Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого; Рада молодих вчених; Студентське наукове товариство. Харків. 2024. (у редакції). 0.1 (друк. арк.) 3. Мітько В. В., Борисов І. В. До проблеми примусового відчуження або вилучення майна суб'єктів господарської діяльності в умовах воєнного стану. Юридична осінь 2024: матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих учених та студентів, присвяченої 220-річчю Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (Харків, 19 листопада 2024 р.) / Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого; Рада молодих вчених; Студентське наукове товариство. Харків. 2024. (у редакції). 0.1 (друк. арк.) 4. Сокирка Д. О., Борисов І. В. Аналіз правового регулювання господарської діяльності у Збройних Силах України. Юридична осінь 2024: матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих учених та студентів, присвяченої 220-річчю Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (Харків, 19 листопада 2024 р.) / Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого; Рада молодих вчених; Студентське наукове товариство. Харків. 2024. (у редакції). 0.1 (друк. арк.) 5. Шай К. Д., Борисов І. В. Банкрутство в період дії воєнного стану. Юридична осінь 2024: матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих учених та студентів, присвяченої 220-річчю Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (Харків, 19 листопада 2024 р.) / Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого; Рада молодих вчених; Студентське наукове товариство. Харків. 2024. (у редакції). 0.1 (друк. арк.) 4. Ваксман Регіна Володимирівна, к.ю.н, доцентка Особливості правового регулювання реклами із використанням електронних комунікацій Заплановано - 1 друк. арк. Виконано - 1.4 (друк. арк.)Наукові статті: 1. Vaksman, R. Davydiuk, O., Shvydka, T., Hnatkivskyi, B., & Ivanova, H.. Determining directions for improving the legal regulation of technology transfer forms. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(13 (128), 58–65. 0.4 (друк. арк.) Тези наукових доповідей та повідомлень: 1. Ваксман Р. В. . XII Міжнародна науково-практична конференція «Development of theories and methods of education of past years» November 18-20, 2024 Antwerp, Brussels. C. 64-65 0.3 (друк. арк.) 2. Ваксман Р. В. ОСОБЛИВОСТІ ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ РЕКЛАМИ. XXVII Міжнародна науково-практична конференція «Scientific research: a paradigm of innovative development of society» July 08-10, 2024, Lisbon, Portugal. C. 97-98 0.2 (друк. арк.) Наукові статті у фаховому виданні: 1. Ваксман Р. В. ОКРЕМІ ПИТАННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ РЕКЛАМИ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ. Юридичний науковий електронний журнал.№ 11.2024. URL: http://lsej.org.ua (Стаття знаходиться у редакції) 0.6 (друк. арк.) 5. Давидюк Олександр Миколайович, к.ю.н., доцент Напрямки уніфікації правового регулювання трансферу технологій в Україні за правом Європейського Союзу Заплановано - 1,5 друк.арк. Виконано - 7.6 (друк. арк.) Монографії: 1. Давидюк О.М. Визначення та реалізація правових пріоритетів для створення та гармонізації інфраструктури трансферу технологій в Україні з моделлю в ЄС. Створення правових умов здійснення інноваційної діяльності на шляху набуття членства України в ЄС: монографія/ [С. В. Глібко, О. В. Розгон, І. Ю. Матюшенко та ін.]; за ред. С. В. Глібка, О. В. Розгон. – Харків: НДІ прав. забезп. інновац. розвитку НАПрН України, 2023. 250 с. 2.9 (друк. арк.) Тези наукових доповідей та повідомлень: 1. Давидюк О.М. Господарсько-правові аспекти визначення технології для цілей їх оборонного використання. Мобілізація: міжнародний досвід та пошук відповідей на сучасні виклики : матеріали наукового семінару за міжнародною участю. Дніпро 24.01.2024: Університет митної справи та фінансів, 2024. 0.3 (друк. арк.) 2. Давидюк О.М. Особливості правового регулювання інноваційного інвестування як форми трансферу технологій. Круглий стіл «Економіка, право та інноваційний процес: завдання в умовах воєнної трансформації України» – 26 квітня 2024 року. 0.3 (друк. арк.) 3. Давидюк О.М. Напрямки вдосконалення правового регулювання договірних форм трансферу технологій на прикладі права ЄС. Правове забезпечення професійної адаптації та права на підприємницьку діяльність ветеранів війни: збірник наукових праць НДІ ПЗІР НАПрН України за матеріалами І-го круглого столу (м. Харків, 31 травня 2024 року) / за ред. С.В. Глібка, В.П. Кохан. – Харків: НДІ ПЗІР НАПрН України, 2024. 0.3 (друк. арк.) 4. Давидюк О.М. Особливості правового регулювання публічно-правових форм трансферу технологій в праві ЄС. ІІІ науково-практична конференція «Економічна безпека: міжнародний і національний рівень» – 16 липня 2024 р. Економічна безпека: міжнародний і національний рівень: збірник наукових праць НДІ ПЗІР НАПрН України за матеріалами ІІІ-ї науково-практичної конференції (м. Харків, 16 липня 2024 року) / за ред. С.В. Глібка, А.М. Любчич. – Харків: НДІ ПЗІР НАПрН України, 2024. – 149 с. 0.3 (друк. арк.) Наукові статті у фаховому виданні: 1. Давидюк, О. М., Іванова, Г. С., Сіваш, О. М., Лісогорова, К. М., Шаренко, М. С., & Клєріні, Г. В. (2024). Напрямки вдосконалення поняття технології для цілей фінансової підтримки їх трансферу в межах Європейського Союзу. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(13 (127), 113–121. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.299032 Davydiuk, O., Ivanova, H., Sivash, O., Lisohorova, K., Sharenko, M., & Klierini, H. (2024). Directions for improving the concept of technology for the purpose of financial support for their transfer within the European Union. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(13 (127), 113–121. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.299032 0.4 (друк. арк.) 2. Давидюк, О. М., Швидка, Т. І., Гнатківський, Б. М., Іванова, Г. С., & Ваксман, Р. В. (2024). Визначення напрямків вдосконалення правового регулювання форм трансферу технологій. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(13 (128), 58–65. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.301879 Davydiuk, O., Shvydka, T., Hnatkivskyi, B., Ivanova, H., & Vaksman, R. (2024). Determining directions for improving the legal regulation of technology transfer forms. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(13 (128), 58–65. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.301879 0.4 (друк. арк.) 3. Давидюк, О. М., Гнатківський, Б. М., Усатий, В. О., Борисов, І. В., & Стеценко, Н. С. (2024). Визначення напрямів вдосконалення регулювання приватноправових форм трансферу технологій в Європейському Союзі. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(13 (129), 91–99. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.305366 Davydiuk, O., Hnatkivskyi, B., Usatyi, V., Borysov, I., & Stetsenko, N. (2024). Defining directions for improving regulation of private law forms of technology transfer in the European Union. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(13 (129), 91–99. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.305366 0.4 (друк. арк.) 4. Давидюк, О. (2024). Дослідження напрямів уніфікації трансферу технологій в україні із регулюванням Європейського Союзу. Право та інновації, (3 (47), 14–19. https://doi.org/10.37772/2518-1718-2024-3(47)-2 1.2 (друк. арк.) 5. Давидюк, О. М. (2024). Вдосконалення трансферу технологій в Україні в умовах реалізації міжнародної політики сталого розвитку. Technology Audit and Production Reserves, 5(4(79), 49–52. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2024.314539 Davydiuk, O. (2024). Improving the technology transfer in Ukraine under the conditions of implementing the international policy of sustainable development. Technology Audit and Production Reserves, 5(4(79), 49–52. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2024.314539 1.1 (друк. арк.) 6. Кудрявцева Вікторія Вікторівна, кандидат юридичних наук, асистент Правові режими реалізації інвестиційних проектів у різних секторах економіки. Заплановано - 1,0 друк.арк. Виконано - 1.2.. (друк. арк.) Наукові статті: 1. Кудрявцева В. В., Асєєва К. М., Манасян К. Н. Поняття банкрутства та неплатоспроможності: порівняльний аналіз та досвід іноземних країн. Юридичний науковий електронний журнал, №4/2024, с. 257-260. 0.4 (друк. арк.) 2. Кудрявцева В.В., Кісь М.В., Савченко О.В. Господарська діяльність під час воєнного стану на прикладі фермерського господарства. Юридичний науковий електронний журнал. – 2023.– №11. – с.197-200. 0.3 (друк. арк.) 3. Кудрявцева В.В., Піддубна О.М., Чайка Н.І. Правовий статус дачних будинків в Україні: проблематика та аналіз судової практики. Журнал східноєвропейського права. – 2023. – №117. – с. 52-62. 0.3 (друк. арк.)Тези наукових доповідей та повідомлень: 1. Кудрявцева Вікторія, Борищак Валерія. Проблеми венчурного інвестування в умовах воєнного стану. Міжнародна науково-практична конференція молодих учених та студентів "Юридична осінь 2024". Харків, 19 листопада 2024 р. 0.2 (друк. арк.) 7. Мілаш Вікторія Сергіївна, доктор юридичних наук, доцент Особливості договірно-правового регулювання в умовах діджиталізації Заплановано - 2,0 друк.арк. Виконано - 2.. (друк. арк.) Навчальні посібники: 1. Мілаш В.С. Господарське право: Навч. посіб. для підготовки до іспитів. 8-е вид., змін. Х.: Право, 2024. 400 с. 23.3 (друк. арк.) Тези наукових доповідей та повідомлень: 1. Мілаш В.С. До питання про форму електронно-договірної взаємодії у сфері господарювання: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції "Взаємодія норм міжнародного і національного права крізь призму процесів глобалізації та інтеграції": вид-во Східноукраїнського наці-онального університету ім. В. Даля, 2024. С. 175-179. 0.35 (друк. арк.) Наукові статті у фаховому виданні: 1. Мілаш В. С. Окремі аспекти договірно-правового регулювання в умовах діджиталізації економіки. Право та інновації. 2024. № 1 (45). С. 7 - 15. 0.8 (друк. арк.) 2. Milash V. S., Matvieieva A. V. Foreign economic activity and foreign economic contract: problems of legislative regulation. Актуальні проблеми права: теорія і практика. 2024. № 1 (47). С. 181-195. 0.45 (друк. арк.) 8. Остапенко Юлія Ігорівна, доктор юридичних наук, доцент Розвиток господарського законодавства України: систематизація та вимога змістовної модернізації Заплановано - (1,5 друк. арк.) Виконано - 3.5 (друк. арк.) Наукові статті: 1. Розвиток зеленої економіки в умовах фінансової кризи: світова практика та досвід. Ostapenko, I., Zadykhaylo, D., Lyseiuk, A., Tunitska, Yul., Sierova, L. (2024). Development of Green Economy in the Context of Financial Crisis: World Practice and Experience. Grassroots Journal of Natural Resources, 4. https://ros.edu.pl/index.php/pl/?view=article&id=1351:development-of-green-economy-in-the-context-of-financial-crisis-world-practice-and-experience&catid=103 0.25 (друк. арк.) 2. Остапенко Ю. І., Зіненко Д. С. Джерела фінансово-кредитнгого забезпечення сільськогосподарської продукції. Юридичний науковий електронний журнал. № 11. 2024. С. 159-163 0.5 (друк. арк.) 3. Остапенко Ю. І., Коробка О. В. Правове регулювання діяльності негосподарюючих субʼєктів у господарських правловідносинах: виклики та перспективи. Юридичний науковий електронний журнал. № 9. 2024. С. 136-138 ! Цитування на роботу за стандартом ДСТУ відсутні 0.5 (друк. арк.) 4. Остапенко Ю. І., Дамчук А. Ю. Адаптація кредитної політики комерційних банків в умовах воєнного стану. Юридичний науковий електронний журнал. № 11. 2024. С. 136-138 0.5 (друк. арк.) 5. Остапенко Ю. І., Макарицька А. І. Адаптації банківської системи в умовах євроінтеграції: деякі питання. Юридичний науковий електронний журнал. № 11. 2024. С. 133-136 0.5 (друк. арк.) 6. Остапенко Ю. І., Лавріненко В. Є. Система правової взаємодії учасників ринку молока та молочної продукції в Україні. Юридичний науковий електронний журнал. № 10. 2024. С. 122-126 0.5 (друк. арк.) 7. Остапенко Ю. І., Смоляна А. В. Тенденції розвитку кредитних відносин в аграрному секторі економіки. Юридичний науковий електронний журнал. № 10. 2024. С. 119-122 0.5 (друк. арк.) 8. Anatolii Shevchenko, Sherhiy Vykhryst, Iullia Ostapenko, Svitlana Bobrovnyk, Oleksandr Loshchykhin. Features of Reforming Economic Legislation in the Conditions of Aggression: Theoretical and Legal Aspects. Theoretical and Practical Research in Economic Fields, [S.l.], v. 14, n. 2, p. 326 - 334, dec. 2023. ISSN 2068-7710. DOI: https://doi.org/10.14505/tpref.v14.2(28).12 0.25 (друк. арк.) 9. Швидка Тетяна Ігорівна, доктор юридичних наук, доцент Забезпечення умов конкурентності в сфері публічних закупівель за законодавством україни Заплановано - 2,0 друк.арк., Виконано - 22.1 (друк. арк.) Навчальні посібники: 1. Законодавче регулювання публічних закупівель: навчальний посібник. Нац. юридична ун-т ім. Ярослава Мудрого. 4-те видання, перероб. і допов. Харків. Право. 2024. 220 с. 17.7 (друк. арк.) Наукові статті: 1. Davydiuk, O., Shvydka, T., Hnatkivskyi, B., Ivanova, H., Vaksman, R. (2024). Determining directions for improving the legal regulation of technology transfer forms. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (13 (128)), 58–65. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.301879 0.4 (друк. арк.) 2. Швидка Т.І. Особливості державного регулювання оборонних закупівель. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. Серія ПРАВО, №81. Ч. 1. 2024. С. 308-314 https://visnyk-juris-uzhnu.com/wp-content/uploads/2024/03/51.pdf 0.8 (друк. арк.) 3. Швидка Т.І., Лозова А.А. Штраф як вид відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій: новели конкурентного законодавства України та огляд практики АМКУ. Аналітично-порівняльне правознавство. №5. 2024 С. 349-356 URL: https://app-journal.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/APP_5_2024.pdf 0.4 (друк. арк.) 4. Швидка Т.І. Господарсько-правова відповідальність за антиконкурентні узгоджені дії у формі спотворення результатів тендерів, торгів, аукціонів, конкурсів як прояв узгодженої поведінки учасників закупівель. Аналітично-порівняльне правознавство. №1. 2024 с. 276-282. https://app-journal.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/50.pdf 0.8 (друк. арк.) 5. Швидка Т.І. Конкурентні переваги у процедурі банкрутства як спосіб підвищення конкурентоспроможності національної економіки . Юридичний науковий електронний журнал. №1. 2024. С. 221-224 http://lsej.org.ua/1_2024/50.pdf 0.8 (друк. арк.) 6. Швидка Т.І. Особливості законодавчого регулювання й правові засади здійснення публічних закупівель в Україні. Юридичний науковий електронний журнал. №5. 2024. С. 231-235 URL: http://www.lsej.org.ua/5_2024/56.pdf 0.8 (друк. арк.) Тези наукових доповідей та повідомлень: 1. Швидка Т.І. До питання підготовки спеціалістів у галузі публічних закупівель. Матеріали міжнародного стажування у Вищій школі менеджменту інформаційних систем (ISMA) у галузі права «Досвід Латвійської Республіки щодо підвищення рівня професійного розвитку викладача юридичних дисциплін (м. Рига, Латвійська Республика) (6 кредитів (180 годин)) The experience of Republic of Latvia in improving the professional development of law teachers: scientific and pedagogical intership, June 3 – July 14, 2024. Riga, the Republic of Latvia. P. 78-84. 0.4 (друк. арк.) 10. Шовкопляс Ганна Миколаївна, кандидат юридичних наук, доцент Напрями розвитку регулятивного впливу на ринках небанківських фінансових послуг Заплановано - 1,5 друк.арк. Виконано - 1.5.. (друк. арк.) Наукові статті: 1. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. 2024.Vol. 4. 13 (132). 0.3 (друк. арк.) 2. Проблеми законності. 2024. № 164. С. 106-109 0.5 (друк. арк.) 3. Право та інновації. 2024. №2 (46). С. 208-215 0.4 (друк. арк.) Тези наукових доповідей та повідомлень: 1. круглий стіл “Економіка, право та інноваційний процес: завдання в умовах воєнної трансформації України”. Харків (26 квітня 2024 р.) С. 16-20 0.3 (друк. арк.) 11. Щокіна Олена Олександрівна, кандидат юридичних наук, - Проблеми систематизації суб'єктів господарювання. Заплановано - 1,5 друк.арк. Виконано - 0.7 (друк. арк.) Наукові статті: 1. Щокіна О. О. Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 р. у контексті права, застосовного до зовнішньоекономічних контрактів. Юридичний науковий електронний журнал. 2024. № 11.
Не виконав Бойчук Роман Петрович, кандидат юридичних наук, доцент. Виконала не в повному обсязі Щокіна Олена Олександрівна, кандидат юридичних наук, - Заплановано - 1,5 друк.арк. Виконано - 0.7 (друк. арк.)
Викладачі кафедри у звітному році не здійснювали діяльність на госпдоговірних засадах.
Немає.
Науково-дослідницька робота кафедри здійснюється у відповідності до загальної теми Правове забезпечення реалізації політики держави на пріоритетних напрямах економічного розвитку та у сфері екологічної безпеки. В темах цієї тематики в роботах викладачів кафедри знайшли своє відображення питання співвідношення між економічною політикою держави та законодавчими формами та засобами її забезпечення, що визначають ключові напрями динаміки законодавчого матеріалу. Окремої уваги отримав сегмент технологічної ( інноваційної політики держави), зокрема щодо правової регламентації процесів трансферу технологій, як найважливішої ланки функціонування національної інноваційної системи: проблематика гострої необхідності інституціалізації законодавчої врегульованості діяльності стартапів як ключових суб’єктів інноваційної діяльності, а також удосконалення правової врегульованості відносин реалізації інвестиційних проектів як комплексної форми реалізації інвестицій. Увагу отримали також і процеси діджеталізації, що позначаються на сфері електронної комерції та реклами у електронних інформаційних засобах. Важливого значення в умовах воєнного стану набуває проблема забезпечення стабільності функціонування ринків фінансових послуг ресурсне забезпечення діяльності суб’єктів господарювання, багатоманітність організаційно-правових форм яких зокрема і є запорукою такої стабільності. В межах зазначеної річної теми наукових досліджень вивчались проблема ефективності такого інструменту реалізації економічної політики держави як публічні закупівлі. Забезпечення прозорого і конкурентного характеру їх механізмів є ключовою проблемою. 1. Наукова новизна д.ю.н., проф. Задихайла Д.В. Економічна політика держави в контексті досвіду збройної агресії Росії проти України та перспектив повоєнного відновлення національної економіки потребує суттєвої ревізії та корекції більшості її базових положень. 1. Фактично мова йде про формування нової економічної політики та численних її складових – структурно-галузевої, інвестиційної, інноваційної, конкурентної, фінансово-кредитної, зовнішньоекономічної тощо. 2. Концепт нової економічної політики за своїм характером, змістом та механізмом реалізації має передбачити прямий зв’язок як із правовими засобами впливу держави на економічні відносини, так і визначення тих законодавчих актів які треба розробити та прийняти або змістовно коригувати та удосконалювати. 3. Формування тексту нової економічної політики має передбачити створення дієвого механізму генерування концептуальних позицій, механізм узгодження інструментальних пропозицій швидкого прийняття органами держави, зазначеного концепту як програмного документу. Такий механізм передбачає широку участь наукової та практичної задіяної громадськості, ЗВО, закладів національних академії наук, менеджменту підприємств, інвесторів, політиків та державних службовців відповідної сфери управління. 4. Визначенню підлягає перелік та система сучасних економічних функцій держави як такої, та Української держави що знаходиться під тиском безпекової проблематики у своєму існуванні. 5. Нова економічна політика передбачає в першу чергу сутнісні зміни у структурі національної економіки, здійснення яких передбачає застосування кола спеціально визначених засобів господарсько-правового, податкова-правового, бюджетно-правового, природоресурсно-правового характеру. Ці засоби необхідно виділити як базові так і другорядні допоміжні, а також особливим завданням є їх компонування у спеціальні правові режими господарювання що мають стати ключовим елементом інституційних господарсько-правових перетворень. 6. Для вирішення цих економіко-правових завдань необхідно негайно приступити до процесу рекодифікації у господарському законодавстві України шляхом створення нової редакції Господарського кодексу України. 7. Нова економічна політика держави України має отримати широку міжсистемну соціальну детермінізацію. Тобто вона є не тільки суто економічною за змістом, але має тісний змістовний зв’язок із суспільною проблематикою екологізації національної економіки, збереження соціальної орієнтації у процесі та наслідках функціонування господарського механізму, вирішення максимально широкого кола Безпекових завдань держави та забезпечення прогресивного характеру інтеграції національної економіки у глобальну економіку. 2. Бойчук Роман Петрович, кандидат юридичних наук, доцент, доцент Особливістю корпоративного права та корпоративних відносин є наявність елемента управління і деяких субординаційних зв'язків між учасниками даних відносин, а також організаційний характер відносин. Існування юридичної особи (корпорації) визначає здійснення прав учасниками корпоративних відносин, що зумовлює необхідність вибудовування взаємодії таким чином, щоб загальна справа безлічі осіб, втілена в корпорації, розумно та ефективно управлялась. Закономірно, що однією з ознак корпоративних юридичних осіб у вітчизняному законодавстві є необхідність створення органу (органів) управління. Після заснування корпоративної організації починають розгалужуватися двосторонні зв'язки між засновниками (учасниками) корпорації. Самі учасники на початку існування корпорації можуть бути менеджерами, але в міру зростання компанії та ускладнення структури бізнесу вони не в стані самостійно вирішуватимуть усі питання (особливо трансакційні та фінансові), тому вдаються до створення органів управління та виконавчих органів, внаслідок чого з'являються зв'язки також між учасниками та менеджментом (агентами). При цьому, як зазначається у науковій літературі, засновники (учасники) корпорації a priori формують волю корпорації та прагнуть через лояльні їм органи управління реалізувати свої наміри. Органи управління, таким чином, перебувають у субординації (під «корпоративною владою») від засновників (учасників) корпорації, хоча можлива зворотна ситуація, коли під вплив менеджменту потрапляють самі учасники. Цим станом речей пояснюється необхідність обмеження автономії волі одноособового виконавчого органу за допомогою «субординації», встановлення кола повноважень виконавчого органу на рівні закону, а також поява спочатку в країнах загального права, а потім і в континентальній Європі особливих «віддзеркалень» принципу добросовісностів вигляді фідуціарних обов'язків менеджменту. Також наявність корпоративного управління та корпоративної структури сприяло закріпленню на рівні законодавства обмеженої відповідальності учасників товариства. Пояснюється це тим, що у багатьох ситуаціях учасники господарського товариства (та інших форм корпорацій) у значною мірою усуваються від ведення справ товариства, делегуючи управління директорам та іншим менеджерам. Відповідно, обґрунтовано притягувати до відповідальності учасників товариства не за всі дії корпорації, а лише за ті, що викликані поганим вибором менеджерів. З точки зору теорії права, управлінський характер корпоративних правовідносин не дозволяє відносити їх до публічно-правових субординаційних правовідносин. Ми маємо справу з особливими приватно-правовими відносинами, в яких один суб'єкт (директор, член ради директорів) свідомо обмежує свою автономію волі (набуваючи замість широких управлінських повноважень) і зобов'язується діяти добрососно під наглядом учасників (засновників) та несе перед ними відповідальність. Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Частина 3статті 92Цивільного Кодексу України(далі - ЦК України) встановлює, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, а також яка є членом колегіального виконавчого органу юридичної особи, з моменту її вступу на посаду набуває обов’язків щодо такої юридичної особи, зокрема зобов’язана діяти виключно в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, у межах повноважень, наданих статутом юридичної особи і законодавством, і у спосіб, який, на її добросовісне переконання, сприятиме досягненню мети діяльності юридичної особи, у тому числі уникаючи конфлікту інтересів. Члени наглядової ради або ради директорів юридичної особи мають такі самі обов’язки щодо відповідної юридичної особи та повинні діяти в інтересах цієї юридичної особи та всіх її власників (акціонерів, учасників). Частиною 3 статті 65 Господарського кодексу України визначено, щодля керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) виконавчий орган (одноосібний чи колегіальний) підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді (у разі її утворення). Керівник підприємства (одноосібний виконавчий орган), головний бухгалтер, голова та члени наглядової ради (у разі її утворення), голова та члени колегіального виконавчого органу підприємства є посадовими особами такого підприємства. Статутом підприємства посадовими особами підприємства можуть бути визнані й інші особи. Посадові особи підприємства мають обов’язки перед підприємством, передбачені законом, зокрема щодо належного, добросовісного та ефективного управління підприємством (фідуціарні обов’язки). Проте до цього часу ведуться дискусії що вважати під «неналежними», «нерозумними» та «несумлінними» діями зазначених осіб. Очевидно, що сумлінність та розумність керівника полягає у вжитті ним необхідних та достатніх заходів для досягнення цілей діяльності, для яких створено юридичну особу, включаючи належне виконання публічно-правових обов'язків, що покладаються на юридичну особу чинним законом. Можна визначити характерні риси сумлінності та розумності органу управління юридичною особою. По-перше, це відсутність конфлікту інтересів між органом управління та корпорацією. По-друге, це відкритість інформації про всі угоди, які здійснюються керівником від імені юридичної особи. Така інформація має бути відкрита не лише для контролюючих державних органів, а насамперед для власників суб’єкта господарювання. По-третє, про розумність та сумлінність свідчать дії органу управління, які свідчать про отримання дозволу на вчинення правочину від компетентних органів управління корпорацією. По-четверте, прагнення ввестиу справи новий орган управління, підготувати його до господарської діяльності шляхом своєчасної передачі документації. По-п'яте, орган управління не знав або не повинен був знати про те, що його дії (бездіяльність) на момент їх вчинення не відповідали інтересам юридичної особи, наприклад, вчинив правочин на заздалегідь невигідних для юридичної особи умовах або із свідомо нездатною виконати зобов'язання особою .Кодексом корпоративного управління запроваджено додаткові критерії сумлінності та розумності. Крім відсутності особистої зацікавленості, дій на користь товариства, прояви обачності та турботливості які слід очікувати від хорошого керівника в аналогічній ситуації за аналогічних обставин були додані такі ознаки сумлінності як: прийняття рішень з урахуванням всієї наявної інформації, без конфлікту інтересів, з урахуванням рівного відношення до акціонерів товариства, у межах звичайного підприємницького ризику , прагнення домагатися стійкого та успішного розвитку товариства Законом України«Про акціонерні товариства» (далі — Закон про АТ) встановлюються аналогічні положення про органи управління акціонерним товариством, згідно з якими особа, яка здійснює управління акціонерним товариством, повинна діяти розумно та добросовісно (пункт 2 статті 89 Закону про АТ). Посадові особи товариства зобов’язані діяти з розумним ступенем обачності, професійності та старанності. Це означає обачність, професійність та старанність, з якими діяла б розумна особа, яка: 1) володіє таким рівнем знань, професійності та досвіду, які можна розумно очікувати від особи, яка виконує функції посадової особи товариства; 2) володіє таким рівнем знань, професійності та досвіду, який повинна мати посадова особа (п.7 статті 89 Закону про АТ). Частиною 3 статті 42 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» закріплено, щоконфліктом інтересів є конфлікт між обов’язком посадової особи діяти добросовісно і розумно в інтересах товариства в цілому та приватними інтересами посадової особи або її афілійованих осіб. Порушення принципів «сумлінності» та «розумності» під час управління юридичною особою є підставою для притягнення органу управління до корпоративної відповідальності. Отже,відповідальність органів управління є самостійним видом відповідальності у рамках господарського права. Цим зумовлено застосування принципів сумлінності та розумності у спеціальному господарсько-правовому режимі – неспроможності (банкрутстві). Відповідно до частини 3 статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, щопід час реалізації своїх прав та обов’язків арбітражний керуючий зобов’язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов’язки надано (покладено). Частиною 4 статті 92 Цивільного кодексу встановлено, щоякщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі. Отже, з цієї норми випливають положення про осіб, які мають діяти сумлінно, а саме: по-перше, особа, яка виконує функції одноосібного виконавчого органу (директора); по-друге, члени колегіальних органів (рада директорів); по-третє, особа, яка має фактичну можливість визначати дії юридичної особи, у тому числі можливість надавати вказівки директорам та членам ради директорів (так звані «тіньові» директори, тобто фактичні бенефіціари). Як приклад щодо застосування судом норм щодо притягнення до відповідальності органу управління юридичної особи за нерозумні та недобросовісні дії можна навести приклади судової практики розгляду справ про банкрутство. 3. Борисов Ігор Вячеславович, к.ю.н., асистент На підставі проведеного дослідження в умовах інформаційно-комунікаційних технологій проаналізована діяльність такої нової форми інноваційних суб’єктів як стартапи. Констатується, що на рівні правової доктрини відсутні єдині підходи до розуміння правової сутності стартапів, і, як наслідок, на рівні законодавства вони також не отримали правового врегулювання, хоча потреби цих суб’єктів частково враховуються. Зокрема, засновники стартапів, що здійснюють реєстрацію бізнесу як фізична особа-підприємець, можуть скористатися низкою державних програм, які надають їм фінансову підтримку як на етапі розробки ними бізнес-плану, так і на етапі початку його реалізації. Окрім того стартапи виступають основними «споживачами» грантових пропозицій та сприяють залученню додаткових інвестицій, в тому числі і іноземних. Доведено, що головна відмінність стартапу від підприємств малого та середнього бізнесу полягає у тому, що цей суб’єкт створюється виключно для реалізації та впровадження нової ідеї за допомогою інновацій, а діяльність малих та середніх підприємств може бути успішною і завдяки реалізації вже відомих ідей та продуктів. Отже, стартапи – це проекти, які підлягають масштабуванню в майбутньому, а тому їх слід відносити до сучасних форм започаткування інноваційного бізнесу. 4. Ваксман Регіна Володимирівна, к.ю.н, доцентка, асистентка Пропозиції щодо внесення наступних змін до чинного законодавства про рекламу в соціальних мережах: 1. Визначити та законодавчо закріпити поняття таргетованої реклами як вид реклами, поведінкової, контекстної та/або сегментованої, яка шляхом збору інформації про споживача реклами пропонує найбільш оптимальні товари та послуги такому споживачеві. 2. Зважаючи на потенційну небезпеку такого виду реклами в соціальних мережах, а також її серйозний вплив на споживачів реклами, необхідно, із врахуванням досвіду Європейського Союзу, законодавчо закріпити вимогу щодо публікації та донесення до споживачів реклами інформації про критерії таргетингу, а також і критерії донесення реклами до споживачів. 3. Із попередньої рекомендації витікає наступна рекомендація автора стосовно необхідності захисту прав неповнолітніх споживачів реклами. Зокрема, введення додаткових обмежень для реклами, коли цільовою аудиторією є неповнолітні. 5. Давидюк Олександр Миколайович, к.ю.н., доцент, доцент Основними напрямами ніфікації правового регулювання трансферу технологій в Україні за правом Європейського Союзу мають стати: 1) Формування оновленої нормативної моделі інноваційної політики, відповідно до визначених способів і прийомів стимулювання інноваційного розвитку визначених в межах Європейського співтовариства; Мова йде, про необхідність фіксації в межах законодавства України, такої моделі державного регулювання інноваційної діяльності та трансферу технологій, яка б у цілому носила стимулююче - сприяючий характер і була орієнтована на концепцію формування дієвого алгоритму відбору інноваційних проектів та проектів трансферу технологій, надання їм фінансової підтримки та стимулювання. Така система має бути побудована на мінімально допустимому рівні державного втручання у суспільні відносини пов’язані із створенням, передачею прав та втіленням технологій. Проте, в ній мають бути зафіксовані мінімальні гарантії для учасників інноваційних відносин та трансферу технологій, які не будуть залежати від договірної свободи та матимуть імперативні засади застосування. 2) Формування нормативних вимог до державної технологічної політики, в межах інноваційної політики; В межах права Європейського Союзу, регулювання трансферу технологій та інноваційної діяльності різниться. Основні відмінності полягають у більш індивідуальних підходах до визначення засобів підтримки трансферу технологій та більш детальному контролі з боку уповноважених розпорядчих органів, за рахунок правових механізмів державно – приватного партнерства. В той же час, в Україні, державна технологічна політика не виділена та виокремлена в якості окремого напрямку впливу органів державної влади та місцевого самоврядування. Є лише розрізнені повноваження, зафіксовані положеннями окремих нормативно – правових актів, регулювання яких носить фрагментарний характер. Саме через це, одним із основним пріоритетів для уніфікації правового регулювання трансферу технологій в Україні із вимогами законодавства Європейського Союзу, є розробка, фіксація та реалізація державної технологічної політики. Така політика має зайняти місце як різновид інноваційної політики, яка в свою чергу є різновидом державної інвестиційної економічної політики. 3) Формування концепції інноваційної інфраструктури на рівні оновленої концепції Національної інноваційної системи; Доцільним етапом на шляху уніфікації правового регулювання інфраструктурного забезпечення трансферу технологій за законодавством України та законодавством Європейського Союзу, є визначення загальної системи всіх суспільних відносин які мають підпасти під правове регулювання законодавства про трансфер технологій, а також у сферу державної технологічної політики. Таку систему доцільно поєднати в межах одного об’єкту регуляторного та нормативного впливу – Національну інноваційну систему. Використання такого прийому правового регулювання, дозволить забезпечити стабільність правил здійснення інноваційної діяльності та трансферу технологій. Дозволить реалізувати більш високий ступінь одноманітності правового регулювання та уникнути дестабілізуючих неуніфікованих змін до окремих положень певних нормативних документів. Оскільки, наявність цілісного об’єкту правового регулювання по типу Національної інноваційної системи, зобов’язує законодавця, прораховувати всі наслідки внесених змін до окремих положень інноваційного законодавства та законодавства у сфері трансферу технологій з точки зору тих потенційних наслідків які можуть мати місце для всієї інноваційної системи. Наявність заздалегідь визначеного концептуального роз’яснення того, що саме входить до складу всіх без виключення інноваційних відносин та трансферу технологій, здійснюватиме істотний стабілізуючий вплив на порядок регулювання та реалізації відносин пов’язаних із створенням, передачею прав та втіленням технологій. Роль, призначення і місце кожного із учасників вказаних відносин, буде відома та визначена наперед. Станом на сьогоднішній день, вітчизняна система інноваційних відносин та трансферу технологій, потребує повернення до чинного законодавства моделі (концепції) Національної інноваційної системи. Така система має бути розроблена заново і враховувати собою основні засади регуляторного впливу та регулювання аналогічних відносин за законодавством Європейського Союзу. 4) Формування можливості створення та правил функціонування основних суб'єктів господарювання інфраструктурного типу; Однієї із основних відмінностей, яка існує між правовими системами України та Європейського Союзу, щодо інфраструктурного забезпечення трансферу технологій, є система тих інституційних та організаційно – правових утворень, які спрямовують свою діяльність на організаційну, інформаційну, ресурсну чи іншу підтримку учасників відносин у сфері трансферу технологій. На перший погляд, певні спеціалізовані суб’єкти інфраструктурного призначення існують і в межах України і в межах Європейського Союзу. Проте, їх роль та призначення є абсолютно різними. Різні підходи до мети їх функціонування, різна роль в межах економічних систем, гарантовано призведуть до неможливості інтеграції існуючих суб’єктів української інфраструктури трансферу технологій, до мереж трансферу технологій в межах Європейського Союзу. Єдиним доступним для нас способом вирішення цієї проблеми, є імплементація правового регулювання мереж трансферу технологій до вітчизняної правової системи. У зв’язку із реалізацією цього пріоритету, потребують вирішення наступні взаємопов’язані завдання: (а) визначення правового статусу мережі трансферу технологій (чи як договірного об’єднання, чи об’єднання заснованого на спільному локальному акті, чи об’єднання заснованого на корпоративних, майнових або інших внутрішньо-господарських засадах); (б) визначення правового режиму функціонування такого мереж трансферу технологій (загально господарський правовий режим їх функціонування, режим найбільшого сприяння чи дискредитуючий правовий режим); (в) визначення механізмів забезпечення функціонування мереж трансферу технологій (за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів, за рахунок коштів міжнародних інституцій, за рахунок коштів приватноправових інвесторів чи за рахунок коштів самих учасників відносин пов’язаних із створенням, передачею прав та втіленням технологій). Введення в межах чинного законодавства України, правових механізмів залучення спеціалізованих суб'єктів господарювання інфраструктурного типу до трансферу технологій; 6. Кудрявцева Вікторія Вікторівна, кандидат юридичних наук, асистент, асистент Доведено, що причини й наслідки банкрутства та неплатоспроможності є різноманітними і включають економічні, фінансові, юридичні та різноманітні соціальні аспекти. Проаналізовано законодавство різних країн і зазначено, що кожна держава по-своєму визначає і характеризує поняття банкрутства та неплатоспроможності, має особливе, адаптоване під власне суспільство врегулювання даних явищ. З`ясовано, що здебільшого сучасні, економічно розвинуті країни обирають проборжниковий напрям врегулювання, основними цілями якого є зберегти бізнес боржника, створити для нього систему дієвих механізмів відновлення платоспроможності, натомість у країнах з перехідною економікою, таких як Україна, процеси та процедури банкрутства і неплатоспроможності можуть бути менш врегульованими, зрозумілими й розвиненими та здаватись недостатньо прозорими, що створює проблеми для бізнесу та інвестиційної активності, а відповідно і привабливості. Досвід іноземних країн може бути важливим джерелом для вдосконалення законодавства про банкрутство та неплатоспроможність, що сприятиме підвищенню ефективності фінансового регулювання та розвитку підприємництва в Україні. Також необхідно враховувати, що кожне суспільство має свою унікальну ментальність, і тому, в першу чергу, необхідно вибудовувати законодавство сформоване на основі цих особливостей, дієве саме для нашої держави. Досліджено, що існує тенденція щодо удосконалення вітчизняного законодавства у сфері банкрутства з метою забезпечення більшої прозорості, захисту прав кредиторів та стимулювання підприємницької активності, що є досить позитивною тенденцією. Наголошено на важливостірозвивати ефективні стратегії управління ризиками та сприяти інноваціям у різні сфери української економіки, в тому числі у фінансовій сфері, що забезпечить стійкість та стабільність економіки та суспільства в цілому, і дозволить уникнути непотрібних економічних криз та сприятиме сталому розвитку громадянського суспільства, бізнесу та країни вцілому. Зазначено, що венчурне інвестування є інноваційним інструментом розвитку українського бізнесу, зважаючи на повномасштабне вторгнення його розвиток дещо призупинився, але підтримка венчурного бізнесу є досить актуальним питанням з точки зору того, що саме воно є ефективним механізмом післявоєнної відбудови нашої держави. Доведено, що венчурне інвестування потребує ефективного нормативно-правового регулювання, проведення відповідної державної політики у сфері венчурного інвестування із запровадженням певних стимулів та контролю з боку держави. 7. Мілаш Вікторія Сергіївна, доктор юридичних наук, доцент, Доцент У контексті поглиблення процесів діджиталізації забезпечення гнучкості та адаптивності договірних комунікацій за участю суб’єктів електронної комерції пов’язано з варіативністю порядку укладання та способів підписання електронних договорів та комплексним (різноджерельним) регулюванням договірних відносин. Відзначено неприпустимість регулювання процедурних аспектів вчинення договірних правочинів за допомогою угод та/або застережень про технологію електронно-договірної взаємодії, про порядок застосування сторонами електронних агентів і т. ін., якщо на такі правочини не поширює дію ЗУ «Про електронну комерцію» (останні визначено ч. 2 ст. 1 Закону). Зазначено, що електронні оферта та акцепт не завжди об’єктивується у електронних документах, а електронний договір тільки у випадках безпосередньо зазначених в ЗУ «Про електронну комерцію» є таким, що за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Сам факт укладення договору за допомогою інформаційно-комунікаційних систем не є підставою для визнання його укладеним у письмовій формі, що зумовлює необхідність кореляції відповідних положень ЦК України, ГК України, ЗУ «Про електронну комерцію», ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» та ін., в частині змістовного наповнення та співвідношення таких понять як «електронна форма правочину», «електронний правочин», «електронна форма договору», «електронний договір», «електронний документ», «електронна форма надання інформації» тощо. Встановлено, що миттєва передача електронного повідомлення, яке вміщує оферту, не дозволяє застосування загального правила про можливість відкликання оферти до моменту або в момент її одержання адресатом. Проте чинним законодавством не передбачено спеціальних правил щодо порядку та форми відкликання електронної оферти. У контексті даного питання особливу увагу приділено з’ясуванню моменту одержання адресатом оферти, істотні умови якої одночасно включено до декількох електронних документів, доступ до яких може стати неможливим з технічних причин, що перебувають поза безпосереднім контролем адресата. 8. Остапенко Юлія Ігорівна, доктор юридичних наук, доцент, асистент 1. Встановлено, що характер сучасного господарського законодавства України, його аутентичність та місце в системі права та законодавства може бути репрезентовано, враховуючи наступні його сутнісні властивості, а саме: а) комбінування приватних і публічних інтересів в напрямі функціонування цілісних господарсько-правових механізмів як процес інтеграції різнорідного за правовою природою нормативного матеріалу, об’єднаного метою створення комплексного і цілісного та ефективного правового режиму здійснення господарської діяльності. Синергія об’єднання організаційно-господарських та господарсько-виробничих засобів правового регулювання щодо діяльності суб’єкта господарювання є ключовим чинником феномену господарсько-правового регулювання, основним завданням якого є створення єдиного синтетичного правового механізму гармонізації публічних та приватних економічних суспільних інтересів в сфері господарювання; б) ключовим об’єктом господарсько-правового регулювання є власне господарська діяльність суб’єкта, але узята в системі координат функціонування ринку як визначеної форми економічної координації як системи відносин, в якій сфокусовано увагу на діяльності суб’єкта господарювання, узятої в контексті цілої низки типів господарсько-правових відносин, що виникають водночас, зокрема, із контрагентами, інвесторами, споживачами, суб’єктами організаційно-господарських повноважень в режимі свободи підприємництва, свободи конкуренції, свободи ціноутворення та економічного плюралізму; в) наявність прямого зв’язку з економічною політикою держави, де господарсько-правові засоби впливу на сферу господарювання виступають основним інструментальним арсеналом досягнення цілей економічної політики в умовах правової держави. Господарсько-правовий інструментар в цьому контексті має забезпечити високу трансформаційну властивість перетворення економічних завдань у правові форми реалізації господарських відносин; г) об’єктом правового впливу з боку держави можуть виступати як безпосередня господарська діяльність суб’єкта господарювання, так і макроекономічні умови функціонування ринків товарів та послуг в загальнонаціональному, секторально-галузевому та територіальному вимірах; д) суттєвий розрив між змістом сучасних господарських відносин та динамікою їх реального правового забезпечення як в плані удосконалення чинних законодавчих актів, так і в плані подолання численних та інших дефектів в законодавчому регулюванні, що не отримали предметного забезпечення. 2. Встановлено, що розширення предмету господарського права відбувається по п’яти основних напрямках щодо: 1) комерціалізації сфер, що раніше не були комерціалізовані, як процес експансії господарського права в інші галузі; 2) новостворених галузей економіки внаслідок розвитку науково-технічнї діяльності, а з ними і створення нових видів послуг, товарів, тобто формування нових ринків в цілому; 3) ускладнення системи організаційно-господарського супроводження господарської діяльності; 4) за рахунок нових правових форм реалізації господарської діяльності (ігорний бізнес, зелений туризм тощо); 5) широкого кола відносин, що регулюються на підставі принципу свободи договору та свободи підприємництва, регулювання яких можливе із застосуванням принципів аналогії права та аналогії закону (аутсорсингові відносини у господарській діяльності, внутрішньогосподарські відносини тощо). Це визначає зміст процесів структурування та оптимізації законодавчої діяльності держави в сфері господарювання, а також, структурування напрямів господарсько-правових наукових досліджень. 3. Встановлено, що системологія господарського законодавства вбачається на засадах, по-перше, чинного Господарського кодексу України як першооснови чи вищої ланки законодавчого забезпечення господарювання; по-друге, другу ланку кодифікації процесів повинні скласти функціональні кодекси – інвестиційний, інноваційний, з процедур банкрутства, тощо (яскравою ілюстрацією доцільності відповідної моделі є вже діючий Кодекс України з процедур банкрутства; а також розробка проекту Інноваційного кодексу України); по-третє, це секторальні кодифікації – електроенергетична, телекомунікаційна, банківська тощо. Звісно, наукові напрацювання у цьому напрямі вже розпочаті, адже існують концептуальні пропозиції щодо створення Інвестиційного кодексу України, Інноваційного кодексу України тощо. 9. Швидка Тетяна Ігорівна, доктор юридичних наук, доцент, доцент 1. Зроблено аналіз положень вітчизняного законодавства й законодавства ЄС у сфері публічних закупівель. Зробивши порівняльну характеристики нормативно-правових актів в цій сфері, а також аналізу статистики виявлених та зафіксованихпорушень законодавства у сфері публічних закупівель, доведенонеобхідність в удосконаленні законодавчого регулювання. 2. Крім того, українське законодавство в означеній сфері має досить розгалужений характер, а отже, потребує систематизації та подальшої модернізації, передусім задля гармонізації з європейським законодавством. Запропоновано систематизацію у виді кодифікації конкурентного законодавства, шляхом виокремлення процедурних питань здійснення публічних закупівель у Конкуренційний процедурний Кодекс України. 3. Наразі відбуваються модернізаційні процеси в сфері розвитку законодавчої бази публічних закупівель, зокрема шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів, в тому числі на період воєнного стану. 4. Зроблено аналіз практики АМКУ, викладеної у Зведених відомостях щодо спотворення результатів торгів за 2023-2024 роки. На основі аналізу можна побачити наскільки актуальною є дана проблема і скільки шкоди національній економіці приносять дані правопорушення. Найбільшу кількість штрафів за 2024 рік АМКУ наклало на суб’єктів господарської діяльності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів у сфері будівництва та реконструкції приміщень 5. Позитивним кроком у законодавчому реформуванні стало затвердження Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 14 грудня 2023 року № 22-рп Порядку визначення розміру штрафу, що накладається за порушення законодавства про захист економічної конкуренції(далі — Порядок). Прийняття Порядку визначення розміру штрафу, що накладається за порушення законодавства про захист економічної конкуренції є якісною новелою українського конкурентного законодавства. Це вирішило одну з проблем — визначило чіткий алгоритм розрахування розміру штрафу за вчинення антиконкурентних узгоджених дій. 6. Також доцільно більш детально прописати механізм зменшення базового розміру штрафу за вчинення антиконкурентних узгоджених дій за наявності, передбачених Порядком обставин, у тому числі, вказати на який відсоток він зменшиться. Це сприятиме співпраці суб’єкта господарювання, який вчинив або погодився вчинити антиконкурентні узгоджені дії з органами Антимонопольного комітету України. 7. Доведено, що особливі порядки державного регулювання закупівель в окремих сферах господарювання є необхідними для забезпечення національної безпеки, захисту стратегічних об’єктів і оптимального використання державних ресурсів. Ці порядки передбачають спеціальні вимоги щодо конфіденційності, безпеки та національних інтересів при здійсненні закупівельних про- цедур. Вони регулюються відповідним законодавством і мають на меті запобігання можливим загрозам для країни в результаті недбалого або необґрунтованого проведення закупівель. Такі порядки є важливим елементом державної політики у сферах, які мають стратегічне значення для країни. 8. Обгрунтовано, що перспективність правового регулювання публічних та оборонних закупівель під час воєнного стану має повернутися в русло Закону України «Про публічні закупівлі» та Закону України «Про оборонні закупівлі». Необхідність першочергових змін має відбуватися щодо спрощення організації та здійснення окремих процедур закупівель; щодо актуалізації порогів закупівель; щодо користування державними інформаційно-телекомунікаційними системами; щодо вдосконалення процедури оскарження в процесі здійснення закупівель; щодо проведення процедур закупівель в умовах загрози виникнення надзвичайної ситуації; щодо особливостей регулювання закупівель у разі встановлення спеціальних режимів господарювання; щодо вдосконалення правового регулювання предмету закупівель; щодо посилення контролю та відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель, забезпечення належного захисту прав учасників закупівель; щодо спрощення окремих процедур закупівлі; щодо забезпечення прозорості закупівель; щодо посилення державного фінансового контролю; щодо спрощення організації та здійснення закупівель; щодо окремих функцій Уповноваженого органу, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель; щодо забезпечення умов для виконання договорів про закупівлю робіт та послуг тощо 7. На якість і наповнення нормативно‐правової бази закупівель у сфері оборони впливає перманентна трансформація цього сектора, що зумовлює відсутність належних практик і процедур регулювання відносин та захисту прав в умовах воєнного стану і швидких соціально‐економічних змін. Погоджуючись із думкою фахівців та науковців, можна стверджувати, що Україна щодо проведення публічних закупівель спирається на міжнародний досвід та прагне забезпечити відповідність національного законодавства законодавству ЄС. Особливості здійснення оборонних закупівель визначаються здебільшого процедурними аспектами закупівель, а не зміною основних засад їх здійснення. 10. Шовкопляс Ганна Миколаївна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент 1. Належне функціонування ринку небанківських фінансових послуг може бути забезпечено шляхом створення нової удосконаленої моделі регулювання, особливістю якої є концентрація всіх контролюючих функцій за небанківськими фінансовими установами у Національної комісії з контролю на ринку небанківських послуг, яка буде функціонувати у співпраці з НБУ, НКЦПФР, доповнюється співрегулюванням з боку СРО й об’єднань небанківських фінансових установ, що виступають додатковим інструментом до державного контролю. 2. Встановлено необхідність виокремлення такого регулятора на ринку фінансових послуг, як Національна комісія з контролю на ринку небанківських фінансових послуг, що здійснює контроль за страховими, лізинговими, факторинговими, фінансовими компаніями, кредитними спілками та ломбардами, яка підпорядкована Президенту України та підзвітною ВРУ. 3. В результаті внесення певних змін до системи законодавства, яка урегульовує ринок небанківських фінансових послуг, НБУ отримав невластиві центральному банку повноваження щодо нагляду за небанківськими фінансовими установами, які, на відміну від банків, мають іншу природу ризиків, а також систему обліку, таким чином він не в змозі забезпечити належне їх функціонування й регулювання. Тому є підстави його перетворення на неефективний владний орган, що не сприятиме розвитку фінансового ринку. 4. Визначено, що, крім державного регулювання на ринку небанківських фінансових послуг, доречно використовувати інститут саморегулювання. Саморегулівні організації можна визначити як приватні, недержавні організації, діяльність яких спрямована на підтримку інтересів її членів і на забезпечення належного функціонування ринку небанківських фінансових послуг та фондового ринку України у визначених законом формах та межах, шляхом реалізації наступних повноважень: (а) прийняття внутрішніх нормативних актів, які регламентують порядок здійснення господарської діяльності на ринку небанківських фінансових послуг та фондовому ринку України; (б) забезпечення контролю й нагляду за дотриманням учасниками внутрішніх вимог СРО і норм законодавства; (в) застосування певних заходів впливу й дисциплінарних заходів до членів СРО; (г) захист інтересів своїх членів у відносинах з органами державної влади та клієнтами; (д) організація та підготовка спеціалістів. 11. Щокіна Олена Олександрівна, кандидат юридичних наук, -, старший викладач Диспозитивність Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 р., що передбачає можливість її виключення за згодою сторін зовнішньоекономічного контракту, зумовлює певні труднощі практичного і теоретичного характеру, повʼязані з тлумаченням волі сторін і формою її вираження. У судово-арбітражній практиці й науці переважає думка, що сторони можуть виключити застосування Конвенції не тільки шляхом прямого зазначення в контракті, а й шляхом виключення, що мається на увазі. Зокрема, способами неявного виключення Конвенції вважається обрання контрагентами права держави, що не бере участі в цій Конвенції, і навіть, вибір внутрішнього права країни – учасниці. За свідченнями дослідників, у США та Канаді спостерігається тенденція до відмови приватними субʼєктами від застосування Конвенції і заміна її на внутрішнє право штатів, що є наслідком недостатньої освітньої підготовки правників. Таким чином, відсутність виключення Конвенції виступає як важливий критерій її застосовності, що змушує суд/арбітраж у кожній справі вирішувати питання про відсутність/наявність виключення Конвенції. За відсутності виключення і за умови виконання інших умов, передбачених Конвенцією, вона виступає як застосовне право, основний статут договору. Водночас її застосування можливе за згодою сторін і в тих випадках, коли за правилами самої Конвенції вона незастосовна. У такому випадку відбувається інкорпорація цього акту у контракт і положення Конвенції набувають значення договірних умов.
Остапенко Юлія Ігорівна, доктор юридичних наук, доцент, асистент "Підтрика дослідників і досліднець для розвитку стійких бізнес-моделей в Україні", який реалізується Інститутом Рауля Валленберга (Швеція) у партнерстві з Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого (Україна) та фінансується Шведським інститутом у рамках Програми "SI Baltic Sea Neighbourhood Programme - Special call Ukraine". Уварова Олена Олександрівна, Горбачевська-Констанкевич Тамара Ігорівна, Остапенко Юлія Ігорівна та інші.
Давидюк Олександр Миколайович Участі не приймав0272, Комітет з питань освіти, науки та інновацій, проект Закону України «Про ратифікацію Поправок до Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля» 12180, Комітет з питань освіти, науки та інновацій, проєкт Закону України «Про управління відходами видобувної промисловості» 11071, Комітет з питань освіти, науки та інновацій, проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності розпорядження майном соціальної сфери та вдосконалення законодавства в сфері оренди» 11331, Комітет з питань освіти, науки та інновацій, проєкт Закону України «Про промислову політику та прогнозованість реального сектору економіки»
За звітний період викладвчі кафедри не приймали участь в розробці та обговоренні проектів постанов вищих судових органів.
Не працювала.
У звітному році викладачі кафедри не готували відповідей на запити Верховного Суду.
У звітному році викладачі кафедри не готували відповідей на запити Конституційного Суду України.
У звітному році викладачі не готували висновків.
1. Давидюк Олександр Миколайович Мобілізація: міжнародний досвід та пошук відповідей на сучасні виклики: науковий семінар за міжнародною участю 24.01.2024 Україна, Дніпро Круглий стіл «Економіка, право та інноваційний процес: завдання в умовах воєнної трансформації України» 26.04.2024 Україна, Харків І-й круглий стіл: "Правове забезпечення професійної адаптації та права на підприємницьку діяльність ветеранів війни" 31.05.2024 Україна, Харків ІІІ науково-практична конференція «Економічна безпека: міжнародний і національний рівень» 16.07.2024 Україна, Харків 2. Кудрявцева Вікторія Вікторівна Шляхи удосконалення законодавства України про захист економічної конкуренції 19.06.2024 Україна, м. Харків, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого Юридична осінь 2024 19.11.2024 Україна, м. Харків, НЮУ імені Ярослава Мудрого 3. Мілаш Вікторія Сергіївна Взаємодія норм міжнародного і національного права крізь призму процесів глобалізації та інтеграції 29.03.2024 Україна, Київ 4. Остапенко Юлія Ігорівна Ефективність гендорної політики: Україна та світ 22.11.2024 Україна, Київ Права дитини у сучасному світі 22.11.2024 Україна, Харків 5. Шовкопляс Ганна Миколаївна Міжнародна науково-практична конференція "Україна на шляху до євроінтеграції і ефективне управління державною власністю як інструмент відновлення економіки України. Місія та візія господарської юрисдикції" 31.05.2024 Україна, Київ круглий стіл “Економіка, право та інноваційний процес: завдання в умовах воєнної трансформації України” 26.04.2024 Україна, Харків
1. Швидка Тетяна Ігорівна The experience of Republic of Latvia in improving the professional development of law teachers: scientific and pedagogical intership 03.06.2024 - 14.07.2024 Латвійська Республика, Вищій школі менеджменту інформаційних систем (ISMA)
1. Давидюк Олександр Миколайович Давидюк О.М. Визначення та реалізація правових пріоритетів для створення та гармонізації інфраструктури трансферу технологій в Україні з моделлю в ЄС. Створення правових умов здійснення інноваційної діяльності на шляху набуття членства України в ЄС: монографія/ [С. В. Глібко, О. В. Розгон, І. Ю. Матюшенко та ін.]; за ред. С. В. Глібка, О. В. Розгон. – Харків: НДІ прав. забезп. інновац. розвитку НАПрН України, 2023. 250 с. Україна 2.9 (друк. арк.)
1. Мілаш Вікторія Сергіївна Мілаш В.С. Господарське право: Навч. посіб. для підготовки до іспитів. 8-е вид., змін. Х.: Право, 2024. 400 с. Україна 23.3 (друк. арк.) 2. Швидка Тетяна Ігорівна Законодавче регулювання публічних закупівель: навчальний посібник. Нац. юридична ун-т ім. Ярослава Мудрого. 4-те видання, перероб. і допов. Харків. Право. 2024. 220 с. ! Цитування на роботу за стандартом ДСТУ відсутні 17.7 (друк. арк.)
1. Задихайло Дмитро Вітольдович (1/1.25) 2. Борисов Ігор Вячеславович (1/0.4) 3. Ваксман Регіна Володимирівна (2/1) 4. Давидюк Олександр Миколайович (5/3.5) 5. Кудрявцева Вікторія Вікторівна (3/1) 6. Мілаш Вікторія Сергіївна (2/1.25) 7. Остапенко Юлія Ігорівна (8/3.5) 8. Швидка Тетяна Ігорівна (6/4) 9. Шовкопляс Ганна Миколаївна (3/1.2) 10. Щокіна Олена Олександрівна (1/0.7) Загалом: 32/17.8
1. Остапенко Юлія Ігорівна (8/3.5) наукова стаття Scopus Розвиток зеленої економіки в умовах фінансової кризи: світова практика та досвід. Ostapenko, I., Zadykhaylo, D., Lyseiuk, A., Tunitska, Yul., Sierova, L. (2024). Development of Green Economy in the Context of Financial Crisis: World Practice and Experience. Grassroots Journal of Natural Resources, 4. https://ros.edu.pl/index.php/pl/?view=article&id=1351:development-of-green-economy-in-the-context-of-financial-crisis-world-practice-and-experience&catid=103 Ukraine 0.25 (друк. арк.) наукова стаття Іншi наукометричнi бази даних Остапенко Ю. І., Зіненко Д. С. Джерела фінансово-кредитнгого забезпечення сільськогосподарської продукції. Юридичний науковий електронний журнал. № 11. 2024. С. 159-163 0.5 (друк. арк.) наукова стаття Іншi наукометричнi бази даних Остапенко Ю. І., Коробка О. В. Правове регулювання діяльності негосподарюючих субʼєктів у господарських правловідносинах: виклики та перспективи. Юридичний науковий електронний журнал. № 9. 2024. С. 136-138 Ukraine 0.5 (друк. арк.) наукова стаття Іншi наукометричнi бази даних Остапенко Ю. І., Дамчук А. Ю. Адаптація кредитної політики комерційних банків в умовах воєнного стану. Юридичний науковий електронний журнал. № 11. 2024. С. 136-138 Ukraine 0.5 (друк. арк.) наукова стаття Іншi наукометричнi бази даних Остапенко Ю. І., Макарицька А. І. Адаптації банківської системи в умовах євроінтеграції: деякі питання. Юридичний науковий електронний журнал. № 11. 2024. С. 133-136 Ukraine 0.5 (друк. арк.) наукова стаття Іншi наукометричнi бази даних Остапенко Ю. І., Лавріненко В. Є. Система правової взаємодії учасників ринку молока та молочної продукції в Україні. Юридичний науковий електронний журнал. № 10. 2024. С. 122-126 Ukraine 0.5 (друк. арк.) наукова стаття Іншi наукометричнi бази даних Остапенко Ю. І., Смоляна А. В. Тенденції розвитку кредитних відносин в аграрному секторі економіки. Юридичний науковий електронний журнал. № 10. 2024. С. 119-122 Ukraine 0.5 (друк. арк.) наукова стаття Scopus Anatolii Shevchenko, Sherhiy Vykhryst, Iullia Ostapenko, Svitlana Bobrovnyk, Oleksandr Loshchykhin. Features of Reforming Economic Legislation in the Conditions of Aggression: Theoretical and Legal Aspects. Theoretical and Practical Research in Economic Fields, [S.l.], v. 14, n. 2, p. 326 - 334, dec. 2023. ISSN 2068-7710. DOI: https://doi.org/10.14505/tpref.v14.2(28).12 Ukraine 0.25 (друк. арк.) Загалом: 8/3.5
1. Борисов Ігор Вячеславович Scopus: наукова стаття Davydiuk, O., Hnatkivskyi, B., Usatyi, V., Borysov, I., Stetsenko, N. Defining directions for improving regulation of private law forms of technology transfer in the European Union. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. 2024. № 3 (13 (129), P. 91–99 Україна, 0.4 (друк. арк.) (1/0.4) 2. Ваксман Регіна Володимирівна Scopus: наукова стаття Vaksman, R. Davydiuk, O., Shvydka, T., Hnatkivskyi, B., & Ivanova, H.. Determining directions for improving the legal regulation of technology transfer forms. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(13 (128), 58–65. Україна, 0.4 (друк. арк.) (1/0.4) 3. Давидюк Олександр Миколайович Scopus: наукова стаття у фаховому виданні Давидюк, О. М., Іванова, Г. С., Сіваш, О. М., Лісогорова, К. М., Шаренко, М. С., & Клєріні, Г. В. (2024). Напрямки вдосконалення поняття технології для цілей фінансової підтримки їх трансферу в межах Європейського Союзу. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(13 (127), 113–121. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.299032 Davydiuk, O., Ivanova, H., Sivash, O., Lisohorova, K., Sharenko, M., & Klierini, H. (2024). Directions for improving the concept of technology for the purpose of financial support for their transfer within the European Union. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(13 (127), 113–121. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.299032 Україна, 0.4 (друк. арк.) наукова стаття у фаховому виданні Давидюк, О. М., Швидка, Т. І., Гнатківський, Б. М., Іванова, Г. С., & Ваксман, Р. В. (2024). Визначення напрямків вдосконалення правового регулювання форм трансферу технологій. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(13 (128), 58–65. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.301879 Davydiuk, O., Shvydka, T., Hnatkivskyi, B., Ivanova, H., & Vaksman, R. (2024). Determining directions for improving the legal regulation of technology transfer forms. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(13 (128), 58–65. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.301879 Україна, 0.4 (друк. арк.) наукова стаття у фаховому виданні Давидюк, О. М., Гнатківський, Б. М., Усатий, В. О., Борисов, І. В., & Стеценко, Н. С. (2024). Визначення напрямів вдосконалення регулювання приватноправових форм трансферу технологій в Європейському Союзі. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(13 (129), 91–99. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.305366 Davydiuk, O., Hnatkivskyi, B., Usatyi, V., Borysov, I., & Stetsenko, N. (2024). Defining directions for improving regulation of private law forms of technology transfer in the European Union. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(13 (129), 91–99. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.305366 Україна, 0.4 (друк. арк.) (3/1.2) 4. Остапенко Юлія Ігорівна Scopus: наукова стаття Розвиток зеленої економіки в умовах фінансової кризи: світова практика та досвід. Ostapenko, I., Zadykhaylo, D., Lyseiuk, A., Tunitska, Yul., Sierova, L. (2024). Development of Green Economy in the Context of Financial Crisis: World Practice and Experience. Grassroots Journal of Natural Resources, 4. https://ros.edu.pl/index.php/pl/?view=article&id=1351:development-of-green-economy-in-the-context-of-financial-crisis-world-practice-and-experience&catid=103 Ukraine, 0.25 (друк. арк.) наукова стаття Anatolii Shevchenko, Sherhiy Vykhryst, Iullia Ostapenko, Svitlana Bobrovnyk, Oleksandr Loshchykhin. Features of Reforming Economic Legislation in the Conditions of Aggression: Theoretical and Legal Aspects. Theoretical and Practical Research in Economic Fields, [S.l.], v. 14, n. 2, p. 326 - 334, dec. 2023. ISSN 2068-7710. DOI: https://doi.org/10.14505/tpref.v14.2(28).12 Ukraine, 0.25 (друк. арк.) (2/0.5) 5. Швидка Тетяна Ігорівна Scopus: наукова стаття Davydiuk, O., Shvydka, T., Hnatkivskyi, B., Ivanova, H., Vaksman, R. (2024). Determining directions for improving the legal regulation of technology transfer forms. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (13 (128)), 58–65. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.301879 Україна, 0.4 (друк. арк.) (1/0.4) 6. Шовкопляс Ганна Миколаївна Scopus: наукова стаття Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. 2024.Vol. 4. 13 (132). Україна, 0.3 (друк. арк.) (1/0.3) Загалом: 9/3.2
1. Борисов Ігор Вячеславович Іншi наукометричнi бази даних: Тези наукових доповідей та повідомлень Борисов І. В. Стартапи: сутність та соціальне призначення. Стан і засади реформування цивільного та житлового законодавства України: матеріали ХХІІ науково-практичної конференції, присвяченої 102-й річниці з дня народження доктора юридичних наук, професора, член-кореспондента АН УРСР, ректора Харківського юридичного інституту (1962–1987 рр.) В. П. Маслова (Харків, 09 лютого 2024 р.) / Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого; Національна академія правових наук України; Громадська організація «Цивілістична платформа». Харків: видавництво «ЕКУС», 2024. С. 122–126. Україна, 0.2 (друк. арк.) Тези наукових доповідей та повідомлень Ібрагімов Д. М., Борисов І. В. Особливості здійснення господарської діяльності в умовах воєнного стану. Юридична осінь 2024: матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих учених та студентів, присвяченої 220-річчю Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (Харків, 19 листопада 2024 р.) / Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого; Рада молодих вчених; Студентське наукове товариство. Харків. 2024. (у редакції). Україна, 0.1 (друк. арк.) Тези наукових доповідей та повідомлень Мітько В. В., Борисов І. В. До проблеми примусового відчуження або вилучення майна суб'єктів господарської діяльності в умовах воєнного стану. Юридична осінь 2024: матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих учених та студентів, присвяченої 220-річчю Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (Харків, 19 листопада 2024 р.) / Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого; Рада молодих вчених; Студентське наукове товариство. Харків. 2024. (у редакції). Україна, 0.1 (друк. арк.) Тези наукових доповідей та повідомлень Сокирка Д. О., Борисов І. В. Аналіз правового регулювання господарської діяльності у Збройних Силах України. Юридична осінь 2024: матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих учених та студентів, присвяченої 220-річчю Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (Харків, 19 листопада 2024 р.) / Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого; Рада молодих вчених; Студентське наукове товариство. Харків. 2024. (у редакції). Україна, 0.1 (друк. арк.) Тези наукових доповідей та повідомлень Шай К. Д., Борисов І. В. Банкрутство в період дії воєнного стану. Юридична осінь 2024: матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих учених та студентів, присвяченої 220-річчю Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (Харків, 19 листопада 2024 р.) / Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого; Рада молодих вчених; Студентське наукове товариство. Харків. 2024. (у редакції). Україна, 0.1 (друк. арк.) (5/0.6) 2. Давидюк Олександр Миколайович Іншi наукометричнi бази даних: Наукова стаття у фаховому виданні Давидюк, О. (2024). Дослідження напрямів уніфікації трансферу технологій в україні із регулюванням Європейського Союзу. Право та інновації, (3 (47), 14–19. https://doi.org/10.37772/2518-1718-2024-3(47)-2 Україна, 1.2 (друк. арк.) Наукова стаття у фаховому виданні Давидюк, О. М. (2024). Вдосконалення трансферу технологій в Україні в умовах реалізації міжнародної політики сталого розвитку. Technology Audit and Production Reserves, 5(4(79), 49–52. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2024.314539 Davydiuk, O. (2024). Improving the technology transfer in Ukraine under the conditions of implementing the international policy of sustainable development. Technology Audit and Production Reserves, 5(4(79), 49–52. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2024.314539 Україна, 1.1 (друк. арк.) Монографія Давидюк О.М. Визначення та реалізація правових пріоритетів для створення та гармонізації інфраструктури трансферу технологій в Україні з моделлю в ЄС. Створення правових умов здійснення інноваційної діяльності на шляху набуття членства України в ЄС: монографія/ [С. В. Глібко, О. В. Розгон, І. Ю. Матюшенко та ін.]; за ред. С. В. Глібка, О. В. Розгон. – Харків: НДІ прав. забезп. інновац. розвитку НАПрН України, 2023. 250 с. Україна, 2.9 (друк. арк.) (3/5.2) 3. Кудрявцева Вікторія Вікторівна Іншi наукометричнi бази даних: Наукова стаття Кудрявцева В. В., Асєєва К. М., Манасян К. Н. Поняття банкрутства та неплатоспроможності: порівняльний аналіз та досвід іноземних країн. Юридичний науковий електронний журнал, №4/2024, с. 257-260. Україна, 0.4 (друк. арк.) Наукова стаття Кудрявцева В.В., Кісь М.В., Савченко О.В. Господарська діяльність під час воєнного стану на прикладі фермерського господарства. Юридичний науковий електронний журнал. – 2023.– №11. – с.197-200. Україна, 0.3 (друк. арк.) Наукова стаття Кудрявцева В.В., Піддубна О.М., Чайка Н.І. Правовий статус дачних будинків в Україні: проблематика та аналіз судової практики. Журнал східноєвропейського права. – 2023. – №117. – с. 52-62. Україна, 0.3 (друк. арк.) (3/1) 4. Мілаш Вікторія Сергіївна Іншi наукометричнi бази даних: Наукова стаття у фаховому виданні Мілаш В. С. Окремі аспекти договірно-правового регулювання в умовах діджиталізації економіки. Право та інновації. 2024. № 1 (45). С. 7 - 15. Україна, 0.8 (друк. арк.) Наукова стаття у фаховому виданні Milash V. S., Matvieieva A. V. Foreign economic activity and foreign economic contract: problems of legislative regulation. Актуальні проблеми права: теорія і практика. 2024. № 1 (47). С. 181-195. Україна, 0.45 (друк. арк.) (2/1.25) 5. Остапенко Юлія Ігорівна Іншi наукометричнi бази даних: Наукова стаття Остапенко Ю. І., Зіненко Д. С. Джерела фінансово-кредитнгого забезпечення сільськогосподарської продукції. Юридичний науковий електронний журнал. № 11. 2024. С. 159-163 Ukraine, 0.5 (друк. арк.) Наукова стаття Остапенко Ю. І., Коробка О. В. Правове регулювання діяльності негосподарюючих субʼєктів у господарських правловідносинах: виклики та перспективи. Юридичний науковий електронний журнал. № 9. 2024. С. 136-138 Ukraine, 0.5 (друк. арк.) Наукова стаття Остапенко Ю. І., Дамчук А. Ю. Адаптація кредитної політики комерційних банків в умовах воєнного стану. Юридичний науковий електронний журнал. № 11. 2024. С. 136-138 Ukraine, 0.5 (друк. арк.) Наукова стаття Остапенко Ю. І., Макарицька А. І. Адаптації банківської системи в умовах євроінтеграції: деякі питання. Юридичний науковий електронний журнал. № 11. 2024. С. 133-136 Ukraine, 0.5 (друк. арк.) Наукова стаття Остапенко Ю. І., Лавріненко В. Є. Система правової взаємодії учасників ринку молока та молочної продукції в Україні. Юридичний науковий електронний журнал. № 10. 2024. С. 122-126 Ukraine, 0.5 (друк. арк.) Наукова стаття Остапенко Ю. І., Смоляна А. В. Тенденції розвитку кредитних відносин в аграрному секторі економіки. Юридичний науковий електронний журнал. № 10. 2024. С. 119-122 Ukraine, 0.5 (друк. арк.) (6/3) 6. Швидка Тетяна Ігорівна Іншi наукометричнi бази даних: Наукова стаття Швидка Т.І. Особливості державного регулювання оборонних закупівель. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. Серія ПРАВО, №81. Ч. 1. 2024. С. 308-314 https://visnyk-juris-uzhnu.com/wp-content/uploads/2024/03/51.pdf Україна, 0.8 (друк. арк.) Наукова стаття Швидка Т.І., Лозова А.А. Штраф як вид відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій: новели конкурентного законодавства України та огляд практики АМКУ. Аналітично-порівняльне правознавство. №5. 2024 С. 349-356 URL: https://app-journal.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/APP_5_2024.pdf Україна, 0.4 (друк. арк.) Наукова стаття Швидка Т.І. Господарсько-правова відповідальність за антиконкурентні узгоджені дії у формі спотворення результатів тендерів, торгів, аукціонів, конкурсів як прояв узгодженої поведінки учасників закупівель. Аналітично-порівняльне правознавство. №1. 2024 с. 276-282. https://app-journal.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/50.pdf Україна, 0.8 (друк. арк.) Наукова стаття Швидка Т.І. Конкурентні переваги у процедурі банкрутства як спосіб підвищення конкурентоспроможності національної економіки . Юридичний науковий електронний журнал. №1. 2024. С. 221-224 http://lsej.org.ua/1_2024/50.pdf Україна, 0.8 (друк. арк.) Наукова стаття Швидка Т.І. Особливості законодавчого регулювання й правові засади здійснення публічних закупівель в Україні. Юридичний науковий електронний журнал. №5. 2024. С. 231-235 URL: http://www.lsej.org.ua/5_2024/56.pdf Україна, 0.8 (друк. арк.) Тези наукових доповідей та повідомлень Швидка Т.І. До питання підготовки спеціалістів у галузі публічних закупівель. Матеріали міжнародного стажування у Вищій школі менеджменту інформаційних систем (ISMA) у галузі права «Досвід Латвійської Республіки щодо підвищення рівня професійного розвитку викладача юридичних дисциплін (м. Рига, Латвійська Республика) (6 кредитів (180 годин)) The experience of Republic of Latvia in improving the professional development of law teachers: scientific and pedagogical intership, June 3 – July 14, 2024. Riga, the Republic of Latvia. P. 78-84. Латвійська Республика, 0.4 (друк. арк.) (6/4) 7. Шовкопляс Ганна Миколаївна Іншi наукометричнi бази даних: Наукова стаття Проблеми законності. 2024. № 164. С. 106-109 Україна, 0.5 (друк. арк.) Наукова стаття Право та інновації. 2024. №2 (46). С. 208-215 Україна, 0.4 (друк. арк.) (2/0.9) 8. Щокіна Олена Олександрівна Іншi наукометричнi бази даних: Наукова стаття Щокіна О. О. Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 р. у контексті права, застосовного до зовнішньоекономічних контрактів. Юридичний науковий електронний журнал. 2024. № 11. Україна, 0.7 (друк. арк.) (1/0.7) Загалом: 28/16.65
Всього друкованої продукції (кількість/друк. арк.) 49/64 Монографії (кількість/друк. арк.) 1/2.9 Наукові статті в наук. журналах та наук. збірниках (кількість/друк. арк.) 31/16.55 Тези доповідей та наук. повідомлень на конференціях (кількість/друк. арк.) 15/3.55 Підручники та навчальні посібники (кількість/друк. арк.) 2/41
Немає.
Викладачі кафедри за звітним період не проводили лекції, семінари для практичних працівників.
Узагальнення судово-слідчої практики викладачами кафедри не проводилось.
Консультаційна діяльність кафедри полягає у наданні професорсько- викладацьким складом наступних видів консультацій: -групові та індивідуальні консультації з аспірантами з методології наукових досліджень. -консультації з молодими викладачами стосовно методики викладання господарсько-правових дисциплін.
З 1991 року на кафедрі господарського права було захищено більш 110 кандидатських і 10 докторських дисертацій. У результаті можливо констатувати: зусиллями кафедри створена Харківська школа господарського права, яка досить серйозно заявила про себе в науці, зробивши істотний внесок в її розвиток. У 2024 році на кафедрі були захищені дисертації: - доц. к.ю.н. Шовкопляс Ганна Миколаївна захистила докторську дисертацію "Господарсько-правовий контроль на ринках небанківських фінансових послуг : Доктор юридичних наук : спец.. 12.00.04 - Господарське право; господарсько-процесуальне право : дата захисту 2024-09-17; . Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака Національної академії правових наук України. – Київ, 0524U000290. - Доденко Ірина Володимирівна. Захистила дисертацію доктора філософії, " Правове регулювання інвестування авіаційних (повітряних) перевезень. : Доктор філософії : спец.. 081 - Право : дата захисту 2024-03-14; . Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого. – Харків, 0824U001222. - асистент к.ю.н.Гольєва Надія Костянтинівні отримала ступеня доктора філософії у галузі знань 08 «Право» на підставі прилюдного захисту дисертації «Удосконалення законодавства України про інноваційну діяльність: напрями, засоби та систематизація» за спеціальністю 081 «Право» 19 лютого 2024 року Вольвач Богдан Володимирович «Правова політика у сфері регулювання відносин неплатоспроможності та банкрутства» на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 08 «Право» за спеціальністю 081 «Право», науковий керівник д.ю.н., проф. Задихайло Д.В., захист відбувся 15 червня 2023 року. На кафедрі навчається 15 аспірантів заочної та очної форми навчання: Перкій Р.А. - (наук. керівн. ст. виклад. Щокіна О.О.); Цімерман О.І. - (наук. керівн. проф. Задихайло Д.В.); Висоцький В.Г. - ( наук. керівн. доц. Мілаш В.С.) -1 рік навчання; Швиденко Д.О. (наук. керівн. доц. Давидюк О.М.), Лозова А.А. (наук. керівн. доц. Швидка Т.І.), Поляков О.В.(наук. керівн. ст. виклад. Щокіна О.О.) – 2 рік навчання; Агашков Є.О. (наук. керівн. проф. Задихайло Д.В.), Злепко Н.І.(наук. керівн. проф. Задихайло Д.В.), Несвіт О.В.(наук. керівн. проф. Задихайло Д.В.), Чичва О.С.(наук. керівн. проф. Задихайло Д.В.), Халецька К.К.(наук. керівн. доц. Швидка Т.І.) - 3 рік навчання;
Всі викладачі кафедри мають науковий ступень.
1. Швидка Тетяна Ігорівна Відгук на автореферат Шовкопляс Г.М. господарсько-правовий контроль на ринках небанківських фінансових послуг 2. Мілаш Вікторія Сергіївна Камишанський Владислав Ігорович "Правове забезпечення реалізації зовнішньоекономічної політики держави в умовах цифровізації" (захист відбувся 7 жовтня 2024 р.) 3. Остапенко Юлія Ігорівна Гольєва Н. К. Удосконалення законодавства України про інноваційну діяльність: напрями, засоби та систематизація. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 "Право" - Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого. (Внутрішній рецензент).Захист відбувся 19 лютого 2024 року.
Не проводилось.
Не проводилось.
1. Бойчук Роман Петрович ТОВ "Альянс-кредит", ідентиф. код юр. особи 43444090. Лекція на тему: "Правовий статус цифрових грошей НБУ". ТОВ "Кредо-голд", ідент. код юр особи 44227418, м. Київ, вул. Михайлівська ,5/6. Лекція на тему: "Новели правового регулювання діяльності ломбардів". Лекція на тему: "Особливості валютного регулювання та валютного контролю під дії воєнного стану".
Немає.
1. Д.ю.н., проф. Задихайло Д.В. член редакційних колегій журналів: "Економічна теорія та право", "Право України". 2. Д.ю.н., доц. Мілаш В.С. член редакційних колегій наук.-практ. видань / збірників «Економічна теорія та право», «Право та інновації» та електронного видання «Право та інноваційне суспільство». 3. К.ю.н., доц. Шовкопляс Г.М. член редакційної колегії журналу “Право та інноваційне суспільство”.
Стипендії/премії: Стипендіат Кабінету Міністрів України для молодих вчених з листопада 2022 року по листопад 2024 року (Швидка Тетяна Ігорівна)
1. Борисов Ігор Вячеславович 1. Рецензування збірника наукових праць НДІ ПЗІР НАПрН України «Актуальні питання розбудови науково-дослідницької інфраструктури у воєнний та повоєнний періоди» за матеріалами Інтернет-конференції (м. Харків, 28 лютого 2024 року) / за ред. С. В. Глібка, А. М. Любчич. Харків: НДІ ПЗІР НАПрН України, 2024. 164 с. URL: https://ndipzir.org.ua/wpcontent/uploads/2024/02/conf_28.02.2024.pdf. 2. Рецензування збірника наукових праць НДІ ПЗІР НАПрН України «Економіка, право та інноваційний процес: завдання в умовах воєнної трансформації України» за матеріалами Круглого столу (м. Харків, 26 квітня 2024 року) / за ред. С. В. Глібка, І. В. Подрез-Ряполової. Харків: НДІ ПЗІР НАПрН України, 2024. URL: https://ndipzir.org.ua/conf-26-04-2024-proceedings. 2. Давидюк Олександр Миколайович Є рцензентом наукового журналу "Право та інновації" 3. Кудрявцева Вікторія Вікторівна Ще одна стаття знаходиться у видавництві та в цьому році планується до публікації. З 01.02.2024 по 31.02.2024 року підвищувала професійні компетентності (кваліфікацію) за програмою "Українська мова в професійній діяльності" у Науково-освітньому Центрі професійного розвитку при Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого, що засвідчено Сертифікатом №100193 від 01.03.2024. Рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови від 07.08.2024 р.№249 отримала Державний сертифікат про рівень володіння державною мовою УМД № 00259654 на рівні вільного володіння першого ступеня. Під моїм керівництвом у 2024 році було опубліковано та підготовлено до публікації 11 наукових студентських роботи: 6 статей та 5 тез доповідей. 4. Мілаш Вікторія Сергіївна За звітний період пройдено курси підвищення кваліфікації (Тема курсів підвищення кваліфікації "Методика викладання дисциплін правничого спрямування у закладах вищої освіти", обсяг 180 годин/6 кредитів ЄКТС, термін 13.12.2023-15.01.2024). Науковий керівник аспіранта (Висоцький В. Г.) 5. Остапенко Юлія Ігорівна Брала участь у делегації з України до Court of Justice 03/07/2024 по програмі "Delegation of the judiciary of Ukraine'' 6. Шовкопляс Ганна Миколаївна 17 вересня 2024 року була захищена докторська дисертація