Теоретичні проблеми ефективності кримінального законодавства України та практики його застосування, № 0111u000959, Судова влада: проблеми організації та діяльності, № 0111u000957, Проблеми криміналістичного забезпечення діяльності органів кримінальної юстиції, № 0111u000956.
1. Тітко Іван Андрійович, д.ю.н., професор, завідувач кафедри Забезпечення прав та законних інтересів особи в кримінальному провадженні: дискусійні питання судової практики 2.25 (друк. арк.) Наукові статті: 1. Andrii Skrypnyk, Tarana Aliieva, Ivan Titko The use of specialized (medical) knowledge in the criminal process: the practice of the European Court of Human Rights. Wiadomości Lekarskie. 2024. № 77(6). Рр. 1263-1270 0.3 (друк. арк.) 2. Andrii Skrypnyk, Ivan Titko Proportionality of interference and balance of public and private interests in covert evidence collection in criminal proceedings. Теорія і практика правознавства (прийнято редакцією в жовтні 2024 року) 0.7 (друк. арк.) 3. Тищенко О.І., Тітко І.А. Правова визначеність та найбільш сприятливе для особи тлумачення закону як орієнтири при вирішенні юридичних прогалин у кримінальному процесі. Юридичний науковий електронний журнал. 2024. № 10. (згідно з відповіддю редакції, буде опублікована 29 листопада 2024 р.). 0.41 (друк. арк.) 4. Тищенко О.І., Тітко І.А. Продовження, зміна або припинення застосування запобіжних заходів медичного характеру: окремі питання. Юридичний вісник. 2024. № 5 (згідно з відповіддю редакції, буде опубліковано до 30 грудня 2024 року) 0.35 (друк. арк.) Тези наукових доповідей та повідомлень: 1. Тітко І. Ланцюгові реакції між взаємопов'язаними доказами (за матеріалами практики Верховного Суду) : Кримінальний процес: сучасний вимір та перспективні тенденції : V Харків. кримінал. процесуал. Полілог, присвяч. пам'яті д-ра юр. наук, проф. Ольги Георгіївни Шило, «Людина, Науковець, Друг: випробування долі, наукові акценти, інтонації душі» (м. Харків, 15 листоп. 2023 р.) : [зб. ст.] / редкол.: О.В. Капліна, О.В. Верхогляд-Герасименко, О.І. Марочкін. Харків : Право, 2024. С. 126-128 0.17 (друк. арк.) 2. Тітко І. Належний суб'єкт збирання доказів як критерій допустимості доказів у кримінальному провадженні (за матеріалами практики Верховного Суду) : Кримінальний процес: сучасний вимір та проспективні тенденції : VІ Харків. кримінал. процесуал. полілог (м. Харків, 17 квіт. 2024 р.) : [зб. ст.] / редкол.: О. В. Капліна, А. Р. Туманянц. Харків : Право, 2024. С. 195-198. 0.22 (друк. арк.) 3. Тітко І.А. Межі предмету перевірки повідомлення про підозру слідчим суддею на стадії досудового розслідування. Адаптація правової системи України до права Європейського Союзу : теоретичні та практичні аспекти : матеріали XI Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Полтава, 24 жовтня 2024 року). Полтава, 2024. С. 116-117 0.1 (друк. арк.) 2. Гуторова Наталя Олександрівна, д.ю.н., професор Особливості кримінально-правового регулювання відносини у сфері здоров’я людини та публічного здоров’я 2.3 (друк. арк.) Монографії: 1. Проєкт нового Кримінального кодексу України: передумови розробки, концептуальні засади, основні положення: монографія. Андрушко П.П., Бакумов О.С., Баулін Ю.В., Бурдін В.М., Вишневська І.А., Горох О.П., Гуторова Н.О., Марчук Н.О., Навроцький В.О., Пономаренко Ю.А., Стрельцов Є.Л., Хавронюк М.І. / За заг. ред. Ю.В. Бауліна, М.І. Хавронюка. К.: Компанія ВАІТЕ. 494 с. 1.5 (друк. арк.) 2. Правове забезпечення протидії біозагрозам в умовах протиепідемічних заходів як складова національної безпеки : монографія / за заг. ред. Н. О. Гуторової ; Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. Харків : Право, 2023. 270 с. /не увійшло до звіту за 2023 р./ 1.3 (друк. арк.) Наукові статті: 1. Gutorova N, Rachynska V, Gnedik Y. HIV CRIMINALIZATION'S ORIGINS, ENFORCEMENT, AND SOCIAL IMPACTS. Pol Merkur Lekarski. 2023;51(6):624-631. doi:10.36740/Merkur202306108 /не увійшло до звіту за 2023 р./ 0.3 (друк. арк.) 2. Nataliya Gutorova. Legal Instruments Against Illicit Medicine Markets in Ukraine // Kim, D. (Ed.). (2024). Rebuilding Ukraine - The Case of the Health Sector. Munich: Max Planck Institute for Innovation and Competition, https://doi.org/10.17617/2.3564369. P. 32-37 0.5 (друк. арк.) 3. Гринько Лариса Петрівна, к.ю.н., доцент Початковий етап досудового розслідування шахрайств, учинених з використанням мережі Інтернет 1.5 (друк. арк.) Наукові статті: 1. Полтавський правовий часопис. 2024;1:80-91. 0.6 (друк. арк.) 2. Журнал східноєвропейського права. 2024. № 128. С. 96-102. 0.6 (друк. арк.) Тези наукових доповідей та повідомлень: 1. The Impact of Scientific Research on the Development of the Modern World : XLІV International scientific and practical conference, оctober 23-25, 2024, Dubrovnik, International Scientific Unity, 2024. р. 121-122. 0.15 (друк. арк.) 2. Адаптація правової системи України до права Європейського Союзу : теоретичні та практичні аспекти : матеріали ІХ Всеукраїнської науково-практичної конференції, 24 жовтня 2024 р., Полтава, 2024. 0.15 (друк. арк.) 4. Михайліченко Тетяна Олександрівна, к.ю.н., доцент Кримінально-правовий захист громадського здоров’я в умовах війни 3.2 (друк. арк.) Монографії: 1. Правове забезпечення протидії біозагрозам в умовах протиепідемічних заходів як складова національної безпеки : монографія / за заг. ред. Н. О. Гуторової ; Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. Харків : Право, 2023. 270 с. /не увійшло до звіту за 2023 р./ 2 (друк. арк.) Наукові статті: 1. Vitalii М. Pashkov, Tetiana O. Mykhailichenko, Yuliia Yu. Zabuha. Medical and pharmaceutical activities in occupied territories: legal assessment and Ukraine's experience. Polski Merkuriusz Lekarski Polish Medical Journal. 2024 № 4. Рр. 445-452. 0.25 (друк. арк.) Тези наукових доповідей та повідомлень: 1. Михайліченко Т.О. Втягнення у протиправну діяльність або примушування до неї як форми експлуатації людини. Державна політика у сфері протидії торгівлі людьми і незаконній міграції: сучасні виклики для України та світу : збірник тез Міжнародної науково-практичної конференції (7 червня 2024 року) / упор. : О. М. Марін, І. А. Вишневська. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2024. С. 107-114 0.25 (друк. арк.) 2. Михайліченко Т.О. Незаконне штучне переривання вагітності та стерилізація людини як кримінальні правопорушення в контексті практики ЄСПЛ. Європеїзація кримінального права України : Міжнародна наукова конференція (19 грудня 2024 р.) 0.25 (друк. арк.) Наукові статті у фаховому виданні: 1. Михайліченко Т.О., Дорохова П.Є. Необхідна оборона при посяганнях на статеву свободу та недоторканість особи. Форум права. 2024. № 4. 0.45 (друк. арк.) 5. Гнатюк Андрій Юрійович, к.ю.н., асистент Кримінально-процесуальна взаємодія учасників кримінального провадження на стадії досудового розслідування 1.5 (друк. арк.) Наукові статті: 1. Полтавський правовий часопис. 2024. № 1. С. 103-114. 0.53 (друк. арк.) 2. Журнал східноєвропейського права. 2024. № 128. С. 83-89. 0.52 (друк. арк.) Тези наукових доповідей та повідомлень: 1. З нагоди відзначення Міжнародного дня прав людини: IV Всеукраїнська науково-практична конференція (5 грудня 2024 року). 2024. (згідно з відповіддю редакції буде опублікована 5 грудня 2024 року) 0.23 (друк. арк.) 2. Право і правоохоронна діяльність: актуальні проблеми та перспективи розвитку: ХI міжнародна науково-практична конференція (5 грудня 2024 року). Полтава. 2024. (згідно з відповіддю редакції буде опублікована 5 грудня 2024 року) 0.23 (друк. арк.) 6. Аббасова Дарія Лазимівна, докторка філософії у галузі права, асистент Етика кримінального процесуального доказування 13.88 (друк. арк.) Монографії: 1. Аббасова Д.Л. Етичні норми у кримінальному процесі України: монографія. Київ: Юрінком Інтер, 2024. 328 с. 13.8 (друк. арк.) Тези наукових доповідей та повідомлень: 1. Аббасова Д.Л. Використання штучного інтелекту для побудови аргументації у кримінальному провадженні: етико-правовий аспект. Кримінальний процес: сучасний вимір та проспективні тенденції: VI Харків. кримінал. процесуал. полілог. (м. Харків, 17 квіт. 2024 р.) / Нац. юрид. ун-т імені Ярослава Мудрого. Харків, 2024. С.98-100 0.08 (друк. арк.) 7. Скрипник Андрій Володимирович, доктор філософії у галузі права, асистент Кримінальна процесуальна регламентація суспільних відносин: проблемні питання (за матеріалами судової практики) 1.5 (друк. арк.) Тези наукових доповідей та повідомлень: 1. Скрипник А.В. Експертиза з питань права у кримінальному провадженні: національний та конвенційний виміри. Кримінальний процес: сучасний вимір та проспективні тенденції: VІ Харків. кримінал. процесуал. полілог (м. Харків, 17 квіт. 2024 р.): [зб. ст.] / редкол.: О. В. Капліна, А. Р. Туманянц. Харків: Право, 2024, С.83-86. 0.25 (друк. арк.) 2. Скрипник А.В. Цифровий обшук: бути чи не бути? «Цифровізація кримінального провадження: стан та перспективи»: науково-практичний круглий стіл (м.Харків, 19 вересня 2024 року). Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса НАПрН України (прийнято редакцією у вересні 2024 року) 0.25 (друк. арк.) Наукові статті у фаховому виданні: 1. Andrii Skrypnyk, Tarana Aliieva, Ivan Titko The use of specialized (medical) knowledge in the criminal process: the practice of the European Court of Human Rights. Wiadomości Lekarskie. 2024. № 77(6). Рр. 1263-1270. 0.3 (друк. арк.) 2. Andrii Skrypnyk, Ivan Titko Proportionality of interference and balance of public and private interests in covert evidence collection in criminal proceedings. Теорія і практика правознавства (прийнято редакцією в жовтні 2024 року) 0.7 (друк. арк.)
Теоретичні проблеми ефективності кримінального законодавства України та практики його застосування, № 0111u000959 Актуальність виконаних розробок значною мірою зумовлюється необхідністю забезпечення ефективного правового захисту населення від низки загроз, які пов'язані з війно. Серед них варто говорити і про кримінальні правопорушення проти громадського (публічного) здоров’я, якими охоплюються кримінальні правопорушення проти: 1) порядку охорони здоров’я людей; 2) порядку обігу психоактивних речовин; 3) безпеки довкілля. У межах першої групи варто виділяти: 1) корупційні кримінальні правопорушення у сфері охорони здоров’я людей; 2) незаконна медична й фармацевтична діяльність; 3) порушення санітарно-протиепідемічних та інших правил безпеки у сфері обігу продукції; 4) кримінальні правопорушення у сфері біоетики й біомедицини. Чинний КК України у цій частині наразі містить значну кількість прогалин. Така ситуація, поряд з недоліками регуляторного законодавства, створює сприятливі умови для незаконної медичної і фармацевтичної діяльності, корупції при просуванні медичної продукції тощо. За результатами дослідження внесено пропозиції щодо усунення цих недоліків, розроблені тексти відповідних статей, які запропоновано до Проєкту Кримінального кодексу України. Окрім того, обґрунтована необхідність декриміналізації кримінального правопорушення, передб. ст. 130 КК України, адже безпідставне застосування кримінальної відповідальності призводить до порушення прав людей, які живуть з ВІЛ. Окремий актуальний напрям досліджень пов'язаний із військовими діями на території України та у зв'язку з тим, що частина територій України є тимчасово окупованими, тож постає питання правової оцінки дій громадян України на тих територіях. Встановлено, що медичні працівники та фармацевти є особами, які перебувають на окупованих територіях, de jure мають певні привілеї та зобов’язані дотримуватися нейтралітету. Однак доведено, що характерною рисою російсько-української війни стало залучення до порушень МГП громадян України, в т. ч. медичних і фармацевтичних працівників, які опинилися на ТОТ. Всіх працівників сфери охорони здоров’я, які обіймають адміністративні / менеджерські посади, залучають до вчинення протиправних дій проти власної держави та проти цивільного населення. Під час аналізу форм експлуатації людини, а саме таких дій, як примусове втягнення у зайняття жебрацтвом, втягнення у злочинну діяльність та використання у збройних конфліктах, доведено, що всі перелічені варіанти варто об’єднати під назвою «втягнення у протиправну діяльність або примушування до неї». Така назва дозволить охопити і випадки втягнення потерпілої особи у проституцію чи порнобізнес або примушування до зайняття особи такою діяльністю. Наразі останні дії не мають самостійної правової оцінки і загалом підпадають під такі форми як сексуальна експлуатація або використання в порнобізнесі. Судова влада: проблеми організації та діяльності, № 0111u000957 В межах роботи цільової комплексної програми було: 1) виокремлено кримінальні процесуальні процедури, для коректності здійснення яких істотне значення має використання медичних знань;встановлено кореляцію між використанням медичних знань у таких кримінальних процесуальних процедурах і дотриманням конвенційних прав людини; виявлено критеріїналежної правової процедури під час проведення процесуальних дій, які потребують використання спеціальних (медичних) знань; 2) розглянуто проблемні питання пропорційності втручання і балансу публічних і приватних інтересів під час негласного збирання доказової інформації у кримінальному провадженні; 3) досліджено підґрунтя, практика та перспективи застосування двох концепцій, які використовуються при подоланні правових прогалин у кримінальному процесі; відображено відправні моменти, на які спираються суди, застосовуючи вказані концепції при вирішенні ситуацій, що не знайшли чіткої нормативної регламентації; зроблено проекцію застосування вказаних концепцій на вирішення питання про визначення предмету судового контролю при розгляді слідчим суддею скарги на повідомлення про підозру; 4) проведено комплексне дослідження проблематики правового забезпечення та реалізації етичних норм у кримінальному процесі України та надано науково обгрунтовані пропозиції щодо вдосконалення правового забезпечення та практики застосування етичних норм у кримінальному процесі України; 5) визначено, що обшук житла чи іншого володіння особи, згідно з КПК України, може проводити виключно слідчий або прокурор. Водночас запровадження інституту дізнавачів створило правову колізію через нечітке розмежування їхніх повноважень із функціями слідчого, зокрема у ініціюванні та проведенні обшуків, а судова практика демонструє суперечливі підходи; 6) встановлено, що недостатнє законодавче регулювання поняття триваючого злочину створює колізійність застосування положень ст. 208 КПК щодо можливості затримання особи без ухвали слідчого судді, оскільки момент закінчення та завершення злочину є розтягнутим у часі та тлумачиться лише судовою практикою. При цьому правоохоронні органи підміняють ці поняття та ототожнюють їх. Тож пропонується внести зміни до ст. 208 КПК України задля врегулювання питання затримання під час вчинення триваючих злочинів з моменту їх закінчення; 7) осмислено ключові рішення суду касаційної інстанції щодо визначення належних меж процесуальної прихованості дій. Це дозволило стверджувати, що охорона негласності (таємності) технічного компоненту негласних слідчих (розшукових) дій, будучи виправданою щодо спеціальних технічних засобів, не може вважатися пропорційною щодо носіїв здобутих результатів. Виокремлено процесуально значимі тенденції та перспективні напрямки подальших наукових пошуків. Аналіз ключових позицій ЄСПЛ дозволив дійти висновку про те, що з огляду на чутливість для дотримання прав і свобод людини питання проведення процесуальних дій з використанням медичних знань невід’ємним атрибутом відповідного кримінального провадження має стати комплекс процесуальних гарантій, спрямованих на недопущення безпідставного втручання у соматичну сферу людини. Ефективними орієнтирами як на нормативному, так і на правозастосовному рівнях можуть стати розроблені ЄСПЛ критерії. Проблеми криміналістичного забезпечення діяльності органів кримінальної юстиції, № 0111u000956 Актуальність обумовлена потребою у розслідуванні шахрайств, учинених з використанням мережі Інтернет, які за останнє десятиріччя набули великих масштабів. Було виокремлено типові слідчі ситуації початкового етапу зазначеного злочину та алгоритм слідчих дій й оперативно-розшукових заходів відповідно до ситуацій, що склалися; розглянуто методи ідентифікації шахрайств (аналіз поведінки користувачів; аналіз соціальних мереж; моніторинг мережевого трафіку; аналіз підозрілих IP-адрес; аналіз цифрових слідів та ін.). Визначено шляхи удосконалення міжнародної співпраці при розслідуванні Інтернет-шахрайств. Запропоновані та проаналізовані заходи попередження вчинення Інтернет-шахрайств.
Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір «ОКРЕМІ ПРАВОВІ ПИТАННЯ ЕПІДЕМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВІЙНИ В УКРАЇНІ» / Н.О.Гуторова, Т.О.Михайліченко, Ю.Ю.Забуга. № 123181 від 24.01.2024 р. https://sis.nipo.gov.ua/uk/search/detail/1791413/
1. Аббасова Дарія Лазимівна, докторка філософії у галузі права, асистентка Проведене комплексне дослідження проблематики правового забезпечення та реалізації етичних норм у кримінальному процесі України, зокрема: 1)здійснено огляд наукових джерел щодо питань застосування етичних норм у кримінальному процесі; 2) детерміновано етику та її роль у регламентації кримінальних процесуальних правовідносин; 3) систематизовано міжнародні стандарти правового забезпечення етичних норм уу кримінальному процесі; 4) виявлено проблематику, пов'язану із дотриманням етичних стандартів кримінальної процесуальної діяльності під час застосування запобіжних заходів, які передбачають фізичний примус; 5) охарактеризовано етику кримінального процесуального доказування; 6) визначено проблемні аспекти етики судового розгляду; 7) з'ясовано спірні питання дотримання вимог професійної етики окремими учасниками кримінального провадження; 8) надано науково обгрунтовані пропозиції щодо вдосконалення правового забезпечення та практики застосування етичних норм у кримінальному процесі України. 2. Гнатюк Андрій Юрійович, к.ю.н., асистент 1) Визначено, що обшук житла чи іншого володіння особи, згідно з КПК України, може проводити виключно слідчий або прокурор. Водночас запровадження інституту дізнавачів створило правову колізію через нечітке розмежування їхніх повноважень із функціями слідчого, зокрема у ініціюванні та проведенні обшуків. Частина 1 статті 40-1 КПК України дозволяє дізнавачу виконувати функції слідчого, що ускладнює правозастосування та породжує різночитання. Судова практика демонструє суперечливі підходи: у деяких випадках дії дізнавачів визнаються правомірними, в інших — недопустимими. Розв’язання проблеми можливе шляхом чіткого визначення ролі дізнавачів у процесуальних діях. Законодавство або має повністю заборонити їм проводити обшуки, або розширити їхні повноваження через зміни до КПК України.Можливість наділення дізнавача певними процесуальними правами шляхом доручення слідчого чи прокурора вважаємо некоректним, оскільки такі норми ведуть до певних процесуальних зловживань і як наслідок порушення прав людини. Крім того, участь оперативних співробітників у слідчих діях може бути допустимою лише під керівництвом слідчого чи прокурора. 2) Недостатнє законодавче регулювання поняття триваючого злочину створює колізійність застосування положень ст. 208 КПК щодо можливості затримання особи без ухвали слідчого судді, оскільки момент закінчення та завершення злочину є розтягнутим у часі та тлумачиться лише судовою практикою. При цьому правоохоронні органи підміняють ці поняття та ототожнюють їх. На нашу думку, внесення змін до ст. 208 КПК України зможе врегулювання питання затримання під час вчинення триваючих злочинів з моменту їх закінчення. Крім того змін потребує і Кримінальний кодекс України в частині врегулювання поняття триваючих злочинів та моменту його закінчення і завершення, що закріпить чітку правозастосовну позицію. 3. Гринько Лариса Петрівна, к.ю.н., доцент, доцентка Досліджено початковий етап розслідування шахрайств, учинених з використанням мережі Інтернет. Зокрема, виокремлено типові слідчі ситуації початкового етапу зазначеного злочину та алгоритм слідчих дій й оперативно-розшукових заходів відповідно до ситуацій, що склалися. Розглянуто методи ідентифікації шахрайств та наголошено, що останні можуть варіюватися залежно від типу атаки, рівня захисту системи та використовуваних інструментів. До основних методів ідентифікації шахрайств, які використовуються у мережі Інтернет, можна віднести аналіз поведінки користувачів; аналіз соціальних мереж; моніторинг мережевого трафіку; аналіз підозрілих IP-адрес; аналіз цифрових слідів. Досліджено сучасний стан міжнародного співробітництва у протидії Інтернет-шахрайствам. Проаналізовано національні та міжнародні правові акти, які регулюють процес міжнародного співробітництва під час розкриття та розслідування злочинів. Визначено шляхи удосконалення міжнародної співпраці при розслідуванні Інтернет-шахрайств. Запропоновані та проаналізовані заходи попередження вчинення Інтернет-шахрайств. 4. Гуторова Наталя Олександрівна, д.ю.н., професор, професор Кримінальні правопорушення проти громадського (публічного) здоров’я визначено як так, що охоплюють: 1) кримінальні правопорушення проти порядку охорони здоров’я людей; 2) кримінальні правопорушення проти порядку обігу психоактивних речовин; 3) кримінальні правопорушення проти безпеки довкілля. Шкідливість кримінальних правопорушень проти порядку охорони здоров’я полягає в тому, що порушення норм і правил, встановлених під час здійснення медичної і фармацевтичної діяльності, а також санітарно-протиепідемічних норм є небезпечними для життя й здоров’я невизначеного кола людей. Саме за цією ознакою кримінальні правопорушення проти порядку охорони здоров’я відрізняються від злочинів проти життя людини й кримінальних правопорушень проти здоров’я людини. Зазначені правопорушення умовно можна розділити на такі групи: 1) корупційні кримінальні правопорушення у сфері охорони здоров’я людей; 2) незаконна медична й фармацевтична діяльність; 3) порушення санітарно-протиепідемічних та інших правил безпеки у сфері обігу продукції; 4) кримінальні правопорушення у сфері біоетики й біомедицини. Чинний КК України, незважаючи на наявність підстав для криміналізації діянь проти публічного здоров’я, містить значну кількість прогалин. Така ситуація, поряд з недоліками регуляторного законодавства, створює сприятливі умови для незаконної медичної і фармацевтичної діяльності, корупції при просуванні медичної продукції тощо. За результатами дослідження внесено пропозиції щодо усунення цих недоліків, розроблені тексти відповідних статей, які запропоновано до Проєкту Кримінального кодексу України. Обґрунтовано необхідність врахування при визначенні меж кримінально-правового регулювання висновків медичної науки щодо негативного впливу криміналізації поставлення в небезпеку інфікування ВІЛ на профілактику і лікування ВІЛ/СНІДу. Застарілі положення чинного кримінального закону (ст. 130 КК України) перешкоджають своєчасному виявленняю нових випадків інфікування ВІЛ, і, відповідно, застосуванню антиретровірусної терапії, що негативно впливає на епідемічну ситуацію, а безпідставне застосування кримінальної відповідальності призводить до порушення прав людей, які живуть з ВІЛ. 5. Михайліченко Тетяна Олександрівна, к.ю.н., доцент, доцентка кафедри Встановлено, що медичні працівники та фармацевти є особами, які перебувають на окупованих територіях, de jure мають певні привілеї та зобов’язані дотримуватися нейтралітету. Сторонами збройного конфлікту має бути їм забезпечена безпека та надана можливість виконувати своїпрофесійні обов’язки належним чином. Як наслідок, якщо медичні працівники та фармацевти діють у правовому полі, то питання про юридичну відповідальність за виконання ними своїх функцій не постає. Водночас доведено, що характерною рисою російсько-української війни стало масштабне недотримання російською федерацією норм МГП, а також залучення до таких порушень громадян України, в т. ч. медичних і фармацевтичних працівників, які опинилися на ТОТ. Часто такі дії мають на меті отримати лояльне до представників країни-агресора населення або ж навіть населення, яке буде підтримувати окупаційну владу, через страх покарання. Всіх працівників сфери охорони здоров’я, які обіймають адміністративні / менеджерські посади, залучають до вчинення протиправних дій проти власної держави та проти цивільного населення. Ці маніпулятивні практики з боку країни-агресора є проявом гібридної війни, маємо говорити про добре організовану державну політику РФ, яка має на меті залякування цивільного населення, в тому числі медичних та фармацевтичних працівників, їх покарання або отримання інформації. Вбачається, що належної реакції з боку міжнародної спільноти така діяльність наразі ще не отримала. Під час аналізу форм експлуатації людини, а саме таких дій, як примусове втягнення у зайняття жебрацтвом, втягнення у злочинну діяльність та використання у збройних конфліктах, доведено, що всі перелічені варіанти варто об’єднати під назвою «втягнення у протиправну діяльність або примушування до неї». З’ясовано, при «примусовому втягненні у жебракування» законодавець сам наголосив на примусовому характері цих дій (примусове втягнення тотожне примушуванню), хоча ми й не можемо виключати поодинокі випадки саме втягнення, особливо якщо це неповнолітні особи; у випадках «використання у збройних конфліктах»більш правильно говорити теж про примушування до участі в збройному конфлікті, а про втягнення лише в контексті неповнолітніх осіб. У випадку ж «втягнення у злочинну діяльність» коректніше говорити про «втягнення у кримінально протиправну діяльність або примушування до неї». Таким чином, всі три форми можна об’єднати під єдиним формулюванням «втягнення у протиправну діяльність або примушування до неї». Така назва дозволить охопити і випадки втягнення потерпілої особи у проституцію чи порнобізнес або примушування до зайняття особи такою діяльністю. Наразі останні дії не мають самостійної правової оцінки і загалом підпадають під такі форми як сексуальна експлуатація або використання в порнобізнесі. 6. Скрипник Андрій Володимирович, доктор філософії, асистент Авторське осмислення ключових рішень суду касаційної інстанції щодо визначення належних меж процесуальної прихованості дій дозволяє стверджувати, що охорона негласності (таємності) технічного компоненту негласних слідчих (розшукових) дій, будучи виправданою щодо спеціальних технічних засобів, не може вважатися пропорційною щодо носіїв здобутих результатів. Дослідницьке звернення до процесуального осмислення питань провокації злочину надало підстави виокремити у практиці суду касаційної інстанції застосування комплексного підходу до врахування обставин проведення негласної операції, а також активність й добросовісність процесуальної поведінки сторони обвинувачення у контексті судової змагальності, які активно використовуються з метою оцінки наявності або відсутності ознак провокації вчинення злочину. На основі опрацьованого матеріалу виокремлено процесуально значимі тенденції та перспективні напрямки подальших наукових пошуків. Судова практика щодо допустимості результатів науково-правового дослідження свідчить про, з одного боку, практичну затребуваність в отриманні таких висновків, з іншого боку, про їхнє неприйняття судами в рамках оцінки обставин з предмету доказування чи допустимості тих чи інших доказів. Цифровий обшук, будучи однією із найбільш затребуваних цифрових процесуальних дій, нормативно врегульовується фрагментарно, не забезпечуючи на належному рівні дотримання прав і свобод під час втручання у сферу приватності. Аналіз ключових позицій ЄСПЛ дозволив дійти висновку про те, що з огляду на чутливість для дотримання прав і свобод людини питання проведення процесуальних дій з використанням медичних знань невід’ємним атрибутом відповідного кримінального провадження має стати комплекс процесуальних гарантій, спрямованих на недопущення безпідставного втручання у соматичну сферу людини. Ефективними орієнтирами як на нормативному, так і на правозастосовному рівнях можуть стати розроблені ЄСПЛ критерії. 7. Тітко Іван Андрійович, д.ю.н., професор, завідувач кафедри 1) виокремлено кримінальні процесуальні процедури, для коректності здійснення яких істотне значення має використання медичних знань;встановлено кореляцію між використанням медичних знань у таких кримінальних процесуальних процедурах і дотриманням конвенційних прав людини; виявлено критеріїналежної правової процедури під час проведення процесуальних дій, які потребують використання спеціальних (медичних) знань; 2) розглянуто проблемні питання пропорційності втручання і балансу публічних і приватних інтересів під час негласного збирання доказової інформації у кримінальному провадженні; 3) досліджено підґрунтя, практика та перспективи застосування двох концепцій, які використовуються при подоланні правових прогалин у кримінальному процесі: концепції правової визначеності та концепції найбільш сприятливого для особи тлумачення закону; відображено відправні моменти, на які спираються суди, застосовуючи вказані концепції при вирішенні ситуацій, що не знайшли чіткої нормативної регламентації; у контексті перспектив для подальшого застосування концепції правової визначеності та концепції найбільш сприятливого для особи тлумачення закону,зроблено проекцію застосування вказаних концепцій на вирішення питання про визначення предмету судового контролю при розгляді слідчим суддею скарги на повідомлення про підозру.
Підготовлено заявку на отримання гранту за програмою ERASMUS-JMO-2024-HEI-TCH-RSCH, назва заявки "Civilization Values of Humanity and Ensuring Their Observance in the Criminal Process of Ukraine" (в наданні гранту відмовлено). - зявку підготували І.А. Тітко, Д.Л. Аббасова, А.В. Скрипник
1. Гуторова Наталя Олександрівна Розробка проєкту Кримінального кодексу України в складі Робочої групи з питань розвитку кримінального права Комісії з питань правової реформи при Президентові України 2. Тітко Іван Андрійович Підготовка пропозицій щодо напрямів вдосконалення кримінального процесуального законодавства для їх можливого використання у відповідній Концепції (брав участь у підготовці як член Координаційного бюро з проблем кримінального процесу відділення кримінально-правових наук Національної академії правових наук України)
1. Гуторова Наталя Олександрівна - член науково-консультативної ради при Конституційному Суді України 2. Тітко Іван Андрійович - 1) член Науково-консультативної ради при Верховному Суді; 2) член Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України
не надавалися
не надавалися
не надавалися
1. Круглий стіл "Актуальні питання проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у доказуванні" 03.05.2024 Полтава, Україна (ПЮІ НЮУ імені Ярослава Мудрого). 2. VIII Міжнародний медико-правовий форум, 16.12.2024 Полтава-Харків, Україна (ПЮІ НЮУ імені Ярослава Мудрого, НДІ ВПЗ імені акад. В.В. Сташиса, НДІ інтелектуальної власності, Hochschule Wismar – University of Applied Sciences: Technology, Business and Design / Ostinstitut Wismar, Aluna: Publishing House та інші).
1. Кримінальний процес: сучасний вимір та проспективні тенденції: VІ Харків. кримінал. процесуал. полілог 17.04.2024 Україна, Харків (Аббасова Д.Л., Скрипник А. В., Тітко І.А.) 2. Злочинність і протидія їй в умовах війни та у повоєнній перспективі: міждисциплінарна панорама : Міжнар. наук.-практ. конф. 19.04.2024 Україна, Вінниця, ХНУВС (Михайліченко Т.О.) 3. Права людини в глобалізованому світі: сучасний стан, шляхи реалізації та механізми захисту : Всеукр. наук.-практ. конф. 19.04.2024 Україна, Харків, НЮУ ім. Я. Мудрого (Михайліченко Т.О.) 4. Актуальні питання проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у доказуванні : круглий стіл 03.05.2024 Україна, Полтава (Аббасова Д.Л., Гнатюк А.Ю., Гринько Л.П., Михайліченко Т.О., Тітко І.А.) 5. Кримінально-правова охорона безпеки людини, нації, світу: фундаментальність, трансдисциплінарність і ноонауковість убезпечення : Міжнар. наук.-практ. конф. 17.05.2024 Україна, Харків (Гуторова Н.О., Михайліченко Т.О.) 6. Державна політика у сфері протидії торгівлі людьми і незаконній міграції: сучасні виклики для України та світу : Міжнар. наук.-практ. конф. 07.06.2024 Україна, Львів, ЛьвДУВС (Михайліченко Т.О.) 7. Захист прав людини в українській моделі перехідного правосуддя : наук.-практ. круглий стіл 14.06.2024 Україна, Харків (Гуторова Н.О., Михайліченко Т.О.) 8. Форум з кримінального права та процесу імені Й.Л. Бронза 23.08.2024 Україна, Одеса (Національна асоціація адвокатів України; Рада адвокатів Одеської обл.) (Тітко І. А.) 9. Цифровізація кримінального провадження: стан та перспективи : науково-практичний круглий стіл 19.09.2024 Україна, Харків (Скрипник А. В.) 10. Львівський форум кримінальної юстиції 19.09.2024 - 20.09.2024 України, Львів (Гуторова Н.О.) 11. VII Харківський міжнародний юридичний форум 23.09.2024 - 27.09.2024 Україна, Харків (Гуторова Н.О., Михайліченко Т.О.) 12. Адаптація правової системи України до права Європейського Союзу : теоретичні та практичні аспекти : : Всеукр. наук.-практ. конф. 24.10.2024 Україна, Полтава (ПЮІ НЮУ імені Ярослава Мудрого) (Гринько Л.П., Тітко І.А.) 13. III Прикарпатський юридичний форум 08.11.2024 Україна, Івано-Франківськ (Гуторова Н.О.) 14. Міжнародний медико-правовий форум 16.12.2024 Україна, Полтава, ПЮІ НЮУ ім. Я. Мудрого, НДІ ВПЗ імені акад. В.В. Сташиса, НДІ інтелектуальної власності, Hochschule Wismar – University of Applied Sciences: Technology, Business and Design / Ostinstitut Wismar, Aluna: Publishing House та ін. (Гуторова Н.О., Михайліченко Т.О.) 15. Європеїзація кримінального права України : Міжнар. наук. конф. 19.12.2024 Україна, Харків, НЮУ ім. Я. Мудрого (Гуторова Н.О., Михайліченко Т.О.)
The Impact of Scientific Research on the Development of the Modern World 23.10.2024 - 25.10.2024 Хорватія, Дубровник (Гринько Л.П.)
1. Аббасова Д.Л. Етичні норми у кримінальному процесі України: монографія. Київ: Юрінком Інтер, 2024. 328 с. Україна 13.8 (друк. арк.) 2. Проєкт нового Кримінального кодексу України: передумови розробки, концептуальні засади, основні положення: монографія. Андрушко П.П., Бакумов О.С., Баулін Ю.В., Бурдін В.М., Вишневська І.А., Горох О.П., Гуторова Н.О., Марчук Н.О., Навроцький В.О., Пономаренко Ю.А., Стрельцов Є.Л., Хавронюк М.І. // За заг. ред. Ю.В. Бауліна, М.І. Хавронюка. К.: Компанія ВАІТЕ. 494 с. Україна Гуторова Н. О. - 1.5 (друк. арк.) 3. Правове забезпечення протидії біозагрозам в умовах протиепідемічних заходів як складова національної безпеки : монографія / за заг. ред. Н. О. Гуторової ; Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. Харків : Право, 2023. 270 с. /не увійшло дло звіту за 2023 р./ Україна Гуторова Н. О. - 1.3 (друк. арк.) Михайліченко Т. О. - 2 (друк. арк.)
1. Гнатюк Андрій Юрійович (2/1.05) 2. Гринько Лариса Петрівна (2/1.2) 3. Гуторова Наталя Олександрівна (2/0.8) 4. Михайліченко Тетяна Олександрівна (1/0.7) 5. Скрипник Андрій Володимирович (2/1.0) 6. Тітко Іван Андрійович (4/1.76) Загалом: 12/6.51
1. Гуторова Наталя Олександрівна (2/0.8) наукова стаття Scopus Gutorova N, Rachynska V, Gnedik Y. HIV CRIMINALIZATION'S ORIGINS, ENFORCEMENT, AND SOCIAL IMPACTS. Pol Merkur Lekarski. 2023;51(6):624-631. doi:10.36740/Merkur202306108 Poland 0.3 (друк. арк.) наукова стаття Не індексується у наукометричних базах Nataliya Gutorova. Legal Instruments Against Illicit Medicine Markets in Ukraine // Kim, D. (Ed.). (2024). Rebuilding Ukraine - The Case of the Health Sector. Munich: Max Planck Institute for Innovation and Competition, https://doi.org/10.17617/2.3564369. P. 32-37 Germany 0.5 (друк. арк.) 2. Михайліченко Тетяна Олександрівна (1/0.25) наукова стаття Scopus Vitalii М. Pashkov, Tetiana O. Mykhailichenko, Yuliia Yu. Zabuha. Medical and pharmaceutical activities in occupied territories: legal assessment and Ukraine's experience. Polski Merkuriusz Lekarski Polish Medical Journal. 2024 № 4. Рр. 445-452. Польща 0.25 (друк. арк.) 3. Скрипник Андрій Володимирович (1/0.3) наукова стаття у фаховому виданні Scopus Andrii Skrypnyk, Tarana Aliieva, Ivan Titko The use of specialized (medical) knowledge in the criminal process: the practice of the European Court of Human Rights. Wiadomości Lekarskie. 2024. № 77(6). Рр. 1263-1270. Польща 0.3 (друк. арк.) 4. Тітко Іван Андрійович (1/0.3) наукова стаття Scopus Andrii Skrypnyk, Tarana Aliieva, Ivan Titko The use of specialized (medical) knowledge in the criminal process: the practice of the European Court of Human Rights. Wiadomości Lekarskie. 2024. № 77(6). Рр. 1263-1270 Польща 0.3 (друк. арк.) Загалом: 4/1.65
1. Гуторова Наталя Олександрівна Scopus: наукова стаття Gutorova N, Rachynska V, Gnedik Y. HIV CRIMINALIZATION'S ORIGINS, ENFORCEMENT, AND SOCIAL IMPACTS. Pol Merkur Lekarski. 2023;51(6):624-631. doi:10.36740/Merkur202306108 Poland, 0.3 (друк. арк.) (1/0.3) 2. Михайліченко Тетяна Олександрівна Scopus: наукова стаття Vitalii М. Pashkov, Tetiana O. Mykhailichenko, Yuliia Yu. Zabuha. Medical and pharmaceutical activities in occupied territories: legal assessment and Ukraine's experience. Polski Merkuriusz Lekarski Polish Medical Journal. 2024 № 4. Рр. 445-452. Польща, 0.25 (друк. арк.) (1/0.25) 3. Скрипник Андрій Володимирович та Тітко Іван Андрійович Scopus: наукова стаття Andrii Skrypnyk, Tarana Aliieva, Ivan Titko The use of specialized (medical) knowledge in the criminal process: the practice of the European Court of Human Rights. Wiadomości Lekarskie. 2024. № 77(6). Рр. 1263-1270 Польща, по 0.3 (друк. арк.) у кожного співавтора (1/0.6) Загалом: 3/1.15
1. Гринько Лариса Петрівна The Impact of Scientific Research on the Development of the Modern World : XLІV International scientific and practical conference, оctober 23-25, 2024, Dubrovnik, International Scientific Unity, 2024. р. 121-122. Хорватія, 0.15 (друк. арк.) (1/0.15) 2. Михайліченко Тетяна Олександрівна Михайліченко Т.О., Дорохова П.Є. Необхідна оборона при посяганнях на статеву свободу та недоторканість особи. Форум права. 2024. № 4. Україна, 0.45 (друк. арк.) (1/0.45) 3. Скрипник Андрій Володимирович та Тітко Іван Андрійович Andrii Skrypnyk, Ivan Titko Proportionality of interference and balance of public and private interests in covert evidence collection in criminal proceedings. Теорія і практика правознавства (прийнято редакцією в жовтні 2024 року) Україна, 1,4 (друк. арк.) (1/1.4) 4. Тітко Іван Андрійович Тищенко О.І., Тітко І.А. Правова визначеність та найбільш сприятливе для особи тлумачення закону як орієнтири при вирішенні юридичних прогалин у кримінальному процесі. Юридичний науковий електронний журнал. 2024. № 10. (згідно з відповіддю редакції, буде опублікована 29 листопада 2024 р.). Україна, 0.41 (друк. арк.) Тищенко О.І., Тітко І.А. Продовження, зміна або припинення застосування запобіжних заходів медичного характеру: окремі питання. Юридичний вісник. 2024. № 5 (згідно з відповіддю редакції, буде опубліковано до 30 грудня 2024 року) Україна, 0.35 (друк. арк.) (2/0.76) Загалом: 5/2.76
Scopus - 11 Web of Science - 0
Всього друкованої продукції (кількість/друк. арк.) 27/27.44 Монографії (кількість/друк. арк.) 3/18,6 Наукові статті в наук. журналах та наук. збірниках (кількість/друк. арк.) 12/6.51 Тези доповідей та наук. повідомлень на конференціях (кількість/друк. арк.) 12/2.33 Підручники та навчальні посібники (кількість/друк. арк.) 0/0
1. Аббасова Дарія Лазимівна Лекція для працівників Державної установи "Полтавська виправна колонія (№64)" 18.06.2024 - Етичні стандарти поводження із засудженими. 2. Гуторова Наталя Олександрівна 20.02.2024 - участь у публічному обговоренні тексту Проєкту Кримінального кодексу України з представниками Комітет ВРУ з питань правоохоронної діяльності (С.Іонушас, О. Бакумов, Г. Мамка, В. Захарченко та їх помічниками) Головного юридичного (О. Тубелець, О. Кучмар) та науково-експертного управлінь ВРУ (Є. Корнієнко, С. Бортнік, Т. Макійчук, О. Мірошніченко). 27.06.2024 - обговорення в Міністерстві юстиції України за участю керівників Департаменту з виконань покарань та ДУ «Центр пробації» положень Проєкту Кримінального кодексу України, що стосуються виконання окремих видів покарання, а також процесу застосування засобів пробації.
Всі результати узагальнення судової практики та опитувань були оприлюднені в межах написання наукових статей та тез доповідей. У межах роботи цільової програми «Теоретичні проблеми ефективності кримінального законодавства України та практики його застосування» № 0111u000959 (керівник: д.ю.н., проф. Гуторова Н.О.) було проаналізовано Вивчення ЄДРСР дало можливість проаналізувати 22 вироки судів першої інстанції, винесених на підставі ст. 130 КК України, 4 з яких було оскаржено в апеляційному порядку і щодо яких винесено рішення судами апеляційної інстанції. У кожному цих вироків йшлося про злочин, вчинений 1 особою. 15 вироків винесено на підставі ч. 1 ст. 130 КК України за свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини, 2 – на підставі ч. 2 ст. 130 КК України за зараження іншої особи з необережності вірусом імунодефіциту людини, 1 – на підставі ч. 3 ст. 130 КК України за зараження двох осіб з необережності вірусом імунодефіциту людини, 1 – за замах на умисне зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини на підставі ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 130 КК України та 3 вироки – на підставі ч. 1 ст. 130 КК України за свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження туберкульозом. Аналіз судової практики за ст. 130 КК України в частині поставлення в небезпеку зараження та зараження ВІЛ свідчить про те, що у переважній більшості випадків особи були засуджені за діяння, які не лише не призвели, а й об’єктивно не могли призвести до передачі ВІЛ іншій людині. Інша частина вироків не містить переконливих доказів того, чи була саме засуджена особа джерелом передачі ВІЛ потерпілій особі і чи не було добровільної згоди потерпілої особи на незахищені сексуальні контакти з партнером або партнеркою. Окрім того, в ЄДРСР у відкритому доступі вдалося знайти лише 3 вироки, винесені на підставі ст. 133 КК Україні, при цьому один було ухвалено у 2007 р., ще два – у 2010 р. Криміналізація необережної передачі венеричної хвороби іншій людині від людини, яка хворіє на таку хворобу, має ті ж вади щодо впливу на епідемічну безпеку, що і криміналізація необережної передачі ВІЛ. Люди, які хворіють на венеричні хвороби, не бажаючи бути покараними за їх передачу, досить часто не звертаються до лікаря, інколи намагаючись вилікуватися самостійно. Все це негативно впливає як на стан здоров’я хворої людини, так і на епідемічну ситуацію в цілому. Крім того, з урахуванням того, що більшість з цих хвороб лікується за допомогою антимікробних препаратів, то таке самолікування може призвести до появи антимікробної резистентності, що створює суттєву загрозу для епідемічної безпеки. Окрім зазначених проблем існування в кримінальному законі норми про відповідальність за зараження венеричною хворобою, також слід звернути увагу неможливість застосування ст. 133 КК України з додержанням принципу законності. Це пов’язано з тим, що законодавство України не містить переліку венеричних хвороб. Натомість Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я НК 025:2021, розроблений МОЗ України, затверджений наказом Міністерства економіки України від 04.08.2021 № 360-21 та гармонізований з Міжнародним статистичним класифікатором хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я Десятого перегляду містить поняття «Інфекційні хвороби, що передаються переважно статевим шляхом (А50-А64)». До цієї групи належить досить широкий спектр захворювань, які можуть передаватися як статевим шляхом, так і в інший спосіб. За таких умов застосування ст. 133 КК України «Зараження венеричною хворобою» є неможливим через використання терміну, який є застарілим і не використовується Класифікатором хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я. Таким чином, викладене дає підставу для висновків, що спроба держави зупинити розповсюдження інфекційних хвороб шляхом криміналізації поставлення в небезпеку передачі інфекції іншій особі або необережної передачі інфекції є контрпродуктивною і за консенсусною оцінкою експертів з епідемічної безпеки має зворотній ефект. Встановлення і застосування кримінальної відповідальності за поставлення в небезпеку зараження ВІЛ, як це здійснено в Україні (ст. 130 КК України) та окремих інших країнах є грубим порушенням прав людини. Було проаналізовано вироки, де медичні та фармацевтичні працівники були визнані винними у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 111 «Державна зрада» та 111-1 «Колабораційна діяльність» за період з 2014 р. по червень 2024 р. та містяться у відкритому доступі в ЄДРСР (виділено понад 30 справ). Доведено, рф діє в порушення норм МГП часто задля отримання лояльного ставлення до представників країни-агресора населення або ж навіть населення, яке буде підтримувати окупаційну владу, через страх покарання. Всіх працівників сфери охорони здоров’я, які обіймають адміністративні / менеджерські посади (що дозволено МГП) залучаються до вчинення протиправних дій проти власної держави та проти цивільного населення, що проживає в окупації. Такі дії полягають, зокрема, у порушенні принципу медичного нейтралітету, обмеженні права на доступу до медичних послуг, вчинення дій, спрямованих на подальшу легалізацію влади держави-окупанта, і містять ознаки таких злочинів як колабораційна діяльність, державна зрада, ненадання допомоги медичним чи фармацевтичним працівником та ін (приміром, див. вироки від 05.01.2023 (справа№ 331/2927/22), від 11.09.2023 (справа№ 333/847/23), від 13.07.2020 (справа№ 755/9714/18), від 28.11.2022 (справа№ 761/8758/22), від 04.10.2022 (справа№ 686/13296/22), від 23.09.2022 (справа№ 296/6170/22), від 27.11.2023 (справа№ 607/10098/23) та ін.). Водночас ці маніпулятивні практики з боку країни-агресора є проявом гібридної війни, маємо говорити про добре організовану державну політику РФ, яка має на меті залякування цивільного населення, в тому числі медичних та фармацевтичних працівників, їх покарання або отримання інформації. Вбачається, що належної реакції з боку міжнародної спільноти така діяльність наразі ще не отримала. Також здійснено контент-аналіз фактів порушення армією рф та окупаційною владою права цивільного населення на медичну допомогу. У рамках роботи над цільовою комплексною програмою «Судова влада: проблеми організації та діяльності», № 0111u000957 (керівник: д.ю.н., проф. Тітко І.А.) аналіз судової практики засвідчив, що: 1) виокремлено кримінальні процесуальні процедури, для коректності здійснення яких істотне значення має використання медичних знань; встановлено кореляцію між використанням медичних знань у таких кримінальних процесуальних процедурах і дотриманням конвенційних прав людини; виявлено критерії належної правової процедури під час проведення процесуальних дій, які потребують використання спеціальних (медичних) знань; 2) розглянуто проблемні питання пропорційності втручання і балансу публічних і приватних інтересів під час негласного збирання доказової інформації у кримінальному провадженні; 3) досліджено підґрунтя, практика та перспективи застосування двох концепцій, які використовуються при подоланні правових прогалин у кримінальному процесі: концепції правової визначеності та концепції найбільш сприятливого для особи тлумачення закону; відображено відправні моменти, на які спираються суди, застосовуючи вказані концепції при вирішенні ситуацій, що не знайшли чіткої нормативної регламентації; у контексті перспектив для подальшого застосування концепції правової визначеності та концепції найбільш сприятливого для особи тлумачення закону, зроблено проекцію застосування вказаних концепцій на вирішення питання про визначення предмету судового контролю при розгляді слідчим суддею скарги на повідомлення про підозру; 4) доведено, що дотримання пропорційності втручання та балансу публічних і приватних інтересів є особливо складним під час процесуальних операцій із носіями цифрових даних як «місць концентрації» низки фундаментальних прав і свобод людини, втручання у які має супроводжуватись ефективними гарантіями від зловживань; правозастосовна практика демонструє тенденцію до зміщення акценту на користь публічного інтересу, що з огляду на ризик неконтрольованого і свавільного втручання у приватність складно визнати виправданим (постанова ККС у складі ВС від 09 квітня 2024 року, справа № 369/4929/19); 5) наголошено, що охорона негласності (таємності) технічного компоненту негласних слідчих (розшукових) дій, який у розріз з низкою вимог процесуального закону повноцінно не відображається у відповідних протоколах, будучи виправданою щодо спеціальних технічних засобів, не може вважатися пропорційною щодо носіїв здобутих результатів; судова практика, визнаючи можливим невідображення таких даних у протоколі, не демонструє належного рівня вимог до оформлення додатків до нього (постанова ККС у складі ВС від 16 листопада 2023 року, справа № 629/4665/15-к); 7) розглянуто, що оцінка наявності або відсутності ознак провокації вчинення злочину, яка має місце у практиці суду касаційної інстанції, відображає комплексний підхід до врахування обставин проведення негласної операції, а також активність й добросовісність процесуальної поведінки сторони обвинувачення у контексті судової змагальності (постанова ККС у складі ВС від 19 жовтня 2022 року, справа № 728/1614/17; постанова ККС у складі ВС від 02 лютого 2023 року, справа № 712/5194/20; постанова ККС у складі ВС від 17 травня 2023 року, справа № 607/20877/19); 8) доведено, що у судовій практиці сформувалися різні підходи до науково-правових висновків як результатів експертного дослідження фахівцем в галузі права питань юридичного характеру (ухвала Вищого антикорупційного суду від 24 січня 2022 року, справа № 991/7486/21; ухвала ВАКС від 16 березня 2023 року, справа № 991/6699/22; ухвала ВАКС від 25 січня 2021 року, справа № 991/9821/20). З огляду на законодавче невизнання такого процесуального джерела доказів (на відміну від інших галузей процесуального права), констатовано практичну затребуваність у наданні науково-правових висновків зі складних юридичних питань, які, проте, на даний час не можуть слугувати джерелом доказової інформації у кримінальному провадженні; 9) судова практика (проаналізовано 30 судових рішень) демонструє суперечливі підходи: у деяких випадках дії дізнавачів визнаються правомірними, в інших — недопустимими. Розв’язання проблеми можливе шляхом чіткого визначення ролі дізнавачів у процесуальних діях. Законодавство або має повністю заборонити їм проводити обшуки, або розширити їхні повноваження через зміни до КПК України. Можливість наділення дізнавача певними процесуальними правами шляхом доручення слідчого чи прокурора вважаємо некоректним, оскільки такі норми ведуть до певних процесуальних зловживань і як наслідок порушення прав людини. Крім того, участь оперативних співробітників у слідчих діях може бути допустимою лише під керівництвом слідчого чи прокурора; 10) недостатнє законодавче регулювання поняття триваючого злочину створює колізійність застосування положень ст. 208 КПК щодо можливості затримання особи без ухвали слідчого судді, оскільки момент закінчення та завершення злочину є розтягнутим у часі та тлумачиться лише судовою практикою (проаналізовано 30 судових рішень). При цьому правоохоронні органи підміняють ці поняття та ототожнюють їх. Внесення змін до ст. 208 КПК України зможе врегулювання питання затримання під час вчинення триваючих злочинів з моменту їх закінчення. При роботі над цільовою програмою «Проблеми криміналістичного забезпечення діяльності органів кримінальної юстиції», № 0111u000956 (керівник: к.ю.н., доц. Гринько Л.П.) було проведено узагальнення 50 кримінальних справ (проваджень), порушених за ст. 190 ч.3 КК України. Встановлено, що при розслідуванні шахрайств, вчинених за допомогою мережі Інтернет, у 93% досліджуваних злочинів проводився огляд місця події, допит та обшук також були найпоширенішими слідчими діями (90%), місцезнаходження радіоелектрнного засобу склало 33%, спостереження за особою, річчю чи місцем - 20%, пред’явлення до впізнання - 10%, слідчий експеримент - 7%, аудіо- відео-контроль місця - 3%. Здійснено також аналіз методів ідентифікації шахрайства. Встановлено, що до основних методів ідентифікації шахрайств, які використовуються у мережі Інтернет, можна віднести наступні: аналіз поведінки користувачів; аналіз соціальних мереж; моніторинг мережевого трафіку; аналіз підозрілих IP-адрес; аналіз цифрових слідів. Як свідчить узагальнення судової практики, окрім визнання вини, винуватість особи в скоєнні поставлених йому за вину злочинів підтверджується такими доказами: випискою по особовому рахунку відповідно до якого на її рахунок перераховано 1207 грн.; відомостями про рух грошових коштів на рахунку, належного засудженому, відповідно до якого на її картку зараховано переказ 1000 грн.; випискою по особовому рахунку, відповідно до якого його картковий рахунок поповнено на 1450 грн.; квитанцією ПриватБанку № 13122014200721. про поповнення карти № НОМЕР_27 на суму 1250 грн. Досліджено запобігання шахрайству, що включає різні заходи для виявлення, запобігання та мінімізації ризиків шахрайських дій. На підставі узагальнення судової практики притягнення до кримінальної відповідальності за шахрайства, які вчиняються з використанням мережі «Інтернет», можна прийти до висновку, що до таких профілактичних заходів слід віднести захист паролів і конфіденційної інформації, інструменти для моніторингу транзакцій та поведінкової аналітики, алгоритми машинного навчання, проведення онлайн навчань, тренінги з кібербезпеки, рекомендації щодо розпізнавання різних типів шахрайств, налагодження ефективної співпраці між правоохоронними органами та юридичними й фізичними особами для обміну інформацією про шахрайські схеми, міжнародна співпраця при розслідуванні Інтернет-шахрайств.
Під науковим керівництвом Тітко І.А. здійснюють підготовку дисертаційних досліджень 5 аспірантів кафедри кримінального процесу НЮУ імені Ярослава Мудрого, а саме: 1) Новожилов В.С. 2) Каландирець Я.М. 3) Петросян А.М. 4) Дромбінський А.В. 5) Гальонкін С.С.
Тітко Іван Андрійович 1) опонент по дисертації Дуфенюк Оксани Михайлівни «Концептуальна модель балансув кримінальному провадженні:інституційний, правозастосовний,особистісний рівні» на здобуття наукового ступеня доктораюридичних наук за спеціальностями 12.00.01 ‒ теорія та історія держави і права;історія політичних і правових учень; 12.00.09 ‒ кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність; 2) опонент по дисертації Федчака Ігоря Андрійовича «Теорія та практика застосування проактивних моделей правоохоронної діяльності» на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 ‒ кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність. 3) член разової спеціалізованої вченої ради (офіційний опонент) по захисту дисертації Гунченко Дар'ї Ігорівни «Обрання, зміна, скасування заходів забезпечення кримінального провадження на стадії досудового розслідування за ініціативою сторони захисту»за спеціальністю 081 «Право»; 4) член разової спеціалізованої вченої ради (офіційний опонент) по захисту дисертації Жовтана Юрія Валерійовича «Доступ до матеріалів досудового розслідування: теорія і практика» за спеціальністю 081 «Право»; 5) член разової спеціалізованої вченої ради (офіційний опонент) по захисту дисертації Журавльова Олександра Геннадійовича «Реалізація галузевих засад кримінального процесу в апеляційному провадженні» за спеціальністю 081 «Право»; 6) член разової спеціалізованої вченої ради (офіційний опонент) по захисту дисертації Максимовської Софії Сергіївни «Особливості застосування кримінального процесуального законодавства щодо кримінальних проступків» за спеціальністю 081 «Право"; 7) член разової спеціалізованої вченої ради (офіційний опонент) по захисту дисертації Тішина Михайла Володимировича «Забезпечення прокурором допустимості фактичних даних, зібраних за результатами проведення слідчих (розшукових) дій» за спеціальністю 081 «Право".
1. Аббасова Дарія Лазимівна 26.02.2024 "Особливості захисту прав водіїв у справах про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП" (тренінг-вебінар у рамках підвищення кваліфікації адвокатів Полтавської області). 29.03.2024 "Етичні аспекти взаємодії адвоката з іншими учасниками кримінального провадження" (тренінг-вебінар у рамках підвищення кваліфікації адвокатів Полтавської області). 2. Скрипник Андрій Володимирович 23.04.2024 «Допустимість доказів у кримінальному провадженні: останні тенденції практики суду касаційної інстанції» (06.03.2024), «Допустимість доказів у кримінальному провадженні: останні тенденції практики суду касаційної інстанції» (Тренінг з підвищення кваліфікації для адвокатів Полтавської області). 26.08.2024 «Використання цифрової інформації у кримінальному процесуальному доказуванні» (Тренінг з підвищення кваліфікації для адвокатів Полтавської області).
1.Гурток з кримінального процесу (105 ос.) - керівники: проф. Тітко І.А., ас. Гнатюк А.Ю., ас. Скрипник А.Ю. 2.Гурток з криміналістики (14 ос.). - керівник доц. Гринько Л.П. 3.Гурток з кримінального права (40 ос.). - керівники: доц. Михайліченко Т.О., ас. Аббасова Д.Л.
1. Гурток з кримінального процесу - 1/0,1 2. Гурток з криміналістики - 8/1,2 3. Гурток з кримінального права - 5/0,5
1.Гурток з кримінального процесу - 0 2.Гурток з криміналістики - 0 3.Гурток з кримінального права - 1/0,9
1. Гринько Лариса Петрівна Полтавський правовий часопис 2. Гуторова Наталя Олександрівна Wiadomości Lekarskie (Польща, індексується у Scopus); Socrates (RSU elektroniskais juridisko zinātnisko rakstu žurnāls, Латвія); Медичне право Вісник Академії правових наук України; Полтавський правовий часопис 3. Тітко Іван Андрійович Полтавський правовий часопис Проблеми законності
Стипендії/премії: 1. Аббасова Дарія Лазимівна - Стипендіатка іменної стипендії Полтавської міської ради молодим вченим закладів вищої освіти та наукових установ м. Полтави (Протокол засідання конкурсної комісії від 19 червня 2024 року № ПР/01). Нагороди: 1. Переможець конкурсу "Кращий молодий вчений року-2023" Полтавського юридичного інституту НЮУ імені Ярослава Мудрого (ця інформація не вказувалась у звіті за 2023 рік). (Аббасова Дарія Лазимівна) Подяка міського голови Полтавської міської ради, 2024 р. (Аббасова Дарія Лазимівна) 2. Почесна грамота від Союзу юристів України, рішення виконкому Ради Союзу юристів України від 26 квітня 2024 р. (Гринько Лариса Петрівна) 3. Грамота до Дня науки за високі досягнення в науковій діяльності (05.2024 р.) (Михайліченко Тетяна Олександрівна)
1. Аббасова Дарія Лазимівна - 30 листопада 2023 року захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі права на тему: "Правове забезпечення та реалізація етичних норм у кримінальному процесі України". Присуджено науковий ступінь доктора філософії у галузі права (ця інформація не вказувалась у звіті за 2023 рік). - Адвокатка, членкиня Національної асоціації адвокатів України. - Співкерівниця гуртка з кримінального права. - Відповідальна особа за координацію профорієнтаційної роботи на кафедрі. - Спікерка на заходах: 1) 15.07.2024 Майстер-клас з кримінального права (організатор заходу: команда VOX Media); 2) 24.10.24 Лекція "Чи може кримінальний процес бути етичним до людини?" (організатор заходу: Полтавський осередок Ліги студентів АПУ). - Закінчила навчальний курс "Колабораційна діяльність: кримінальний та цивільний аспекти" (15.03.2024 - 02.06.2024); навчальний курс HELP "Етика для суддів, прокурорів та адвокатів" (17.04.2024 - 30.06.2024) та тренінг "Особливості застосування положень ст. 9 ЄКПЛ" (29.04.2024 - 30.04.2024) 2. Гнатюк Андрій Юрійович - Адвокат. - Член Національної асоціації адвокатів України. - Співкерівник гуртка з кримінального процесу. 3. Гринько Лариса Петрівна - Керівник гуртка з криміналістики. - Член ГО «Всеукраїнська асоціація кримінального права», Конгресу криміналістів, Національної асоціації адвокатів України. 4. Гуторова Наталя Олександрівна - Співпраця з Hochschule Wismar, University of Applied Sciences: Technology, Business and Design (or short: University of Wismar); - Співорганізаторка Міжнародного медико-правового форуму (Полтава-Харків, 16.12.2024). - Голова Полтавського осередку ГО "Всеукраїнська асоціація кримінального права". 5. Михайліченко Тетяна Олександрівна - Співкерівниця куртка з кримінального права. - Отримала подяку як керівниця студенти Дорохової П., яка здобула Велику медаль пам’яті проф. Л. Є. Владимирова на ІІ Міжнародному конкурсі студентських наукових робіт "Кримінально-правові рефлексії на актуальні виклики сьогодення" (Подяка від 26.04.2024 р.). - Підготувала студентку Карпову А. до виступу на міжнародній науковій студентській конференції “VIII Харківські кримінально-правові читання” (26.04.2024). - Відповідальна особа за координацію наукової роботи на кафедрі. - 5 листопада 2024 р. взяла участь у тренінгу для викладачів «Правосуддя перехідного періоду» від експертів IUSTICOM. - Здійснюю профорієнтаційну (для учнів ЗОШ № 27 та Гожулівського навчально-виховного комплексу Полтавської міської ради) та правоосвітницюку роботу (лекція для 9 класу Полтавського ліцею № 17 "Інтелект" на тему "Відповідальність неповнолітніх"). - 08.11.2023-28.02.2024 - учасниця серії англомовних воркшопів "Inter-University Program on International Criminal Law and Procedure - Ukraine" для викладачів від USAID. - Співорганізаторка Медико-правового форуму (16.12.2024). - Секретар Полтавського осередку ГО "Всеукраїнська асоціація кримінального права" та член ГО "Асоціація фармацевтичного та медичного права". 6. Скрипник Андрій Володимирович - Член ГО «Всеукраїнська асоціація кримінального права». - Співкерівник гуртка з кримінального процесу. 7. Тітко Іван Андрійович - Лектор Всеукраїнського освітнього проєкту "Незламні правничі школи України" (Лекція "Допустимість доказів у кримінальному процесі: нетипові випадки судової практики" 14.03.2024 р.) - Науковий редактор монографії: Аббасова Д.Л. Етичні норми у кримінальному процесі України : монографія / Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. Київ: Юрінком Інтер, 2024. 328 с. - Рецензент монографії: Скрипник Д.О. Правові позиції Верховного Суду в кримінальному провадженні : монографія / за наук. ред. В.К. Волошина. Київ: Алерта, 2024. 232 с. - Рецензент монографії: Жовтан Ю.В. Доступ до матеріалів досудового розслідування: теорія і практика : монографія / Ю.В. Жовтан. Одеса : Юридична література, 2024. 300 с. - Співкерівник студентського наукового гуртка ПЮІ НЮУ імені Ярослава Мудрого - Член координаційного бюро з проблем кримінального процесу відділення кримінально-правових наук НАПрН України; - Член громадської організації "Всеукраїнська асоціація кримінального права" - Член громадської організації "Національна асоціація адвокатів України".