ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ЗВІТ ВИКЛАДАЧА
Кафедри трудового права
НАЦІОНАЛЬНОГО ЮРИДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО
ЗА 2024 РІК

1 Конопельцева Олена Олександрівна
2. Посада, науковий ступінь, вчене звання

2.1. Посада

асистентка

2.2. Науковий ступінь

канд. юрид. наук

2.3. Вчене звання

доцентка

3. Тема науково-дослідницької роботи

Актуальні питання припинення трудових відносин

4. Обсяг виконаної науково-дослідницької роботи (друк. арк.)

1.9..

5. Наукова новизна отриманих результатів

- зроблено висновок про те, що керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи органу управління майном (у тому чіслі за пропозицією місцевого органу державної виконавчої влади) до закінчення терміну його дії в таких випадках: у разі систематичного невиконання керівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього цим контрактом; у разі одноразового грубого порушення керівником законодавства чи обовязків, передбачених контрактом, у результаті чого для підприємства настали значні негативні наслідки (понесено збитки, сплачено штрафи тощо); у разі невиконання підприємством зобов'язань перед бюджетом та ПФУ щодо сплати податків, зборів та обов'язкових платежів, страхових внесків, а також невиконання підприємством зобовязань щодо виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованності із заробітної плати; - доведено, що зміс поняття "розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу" розкрито законодавцем у п. 4 ст. 36 КЗпП України, до якого віднесено лише звільнення з підстав, передбачених статтями 40 та 41 КЗпП України. Це виключає охоплення змістом терміну "розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу" будь-якого іншого звільнення, підстава якого не зазначена в статтях 40 та 41 КЗпП України або яке законодавець специально не визначив як розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Виходячи з цього, на припинення трудового договору з прцівником з підстав, передбачених контрактом - п. 8 ст. 36 КЗпП України, частина 3 ст. 40 КЗпП України не поширюється"; - арґументовано висновок про те, що судам слід враховувати, за якою саме підставою контракту його було розірвано, аналізуючи його положення, оскільки наразі заборона на звільнення під час тимчасової непрацездатності працівника не поширюється на випадки припинення трудового договору з підстав, передбачених контрактом саме через розташування цієї норми у ст. 36 КЗпП України; - зроблено висновок, що при звільненні особи на підставі п. 8 ст. 36 КЗпП України повинні бути наявні умови, визначені сторонами в контракті для його розірвання. Водночас чинним законодавством України не передбачено необхідність указуваті на відповідний пункт контакту, який став підставою для порушення клопотання про звільнення у розпорядженнях та наказах про звільнення; - наведено арґументи, що з урахуванням особливостей контрактної форми трудового договору наявність чи відсутність вини не є визначальною для припинення дії контракту. Визначальним у цьому випадку є сам факт порушення умов контракту, а встановлена вина керівника лише додатково підтверджує законність оскаржуваного наказу про припинення контракту; - проаналізовано положення частин 2,3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв’язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Тобто, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім’ї за умови, якщо саме ці суб’єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості – переходить у спадщину, яку члени сім’ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину; - встановлено, що частиною 1 ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» запроваджене спеціальне правило, в силу якого недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера з числа військовослужбовців не включається до складу спадщини і виплачується: 1) членам сім’ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам померлого пенсіонера, дружині (чоловіку) померлого пенсіонера та членам сім’ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; - доведено, що згідно з наведеними приписами чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім’ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, а батьки і дружина (чоловік) мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Таке саме право мають також члени сім’ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті; - визначено, що причинами низьких показників працевлаштування можна віднести: відсутність контролю за якістю освіти, нестача практики, неякісна система перевірки знань, обмежений розвиток навичок, брак заохочень у вигляді фінансової мотивації (стипендії для студентів); - обґгрунтована висновок щодо підготовки якісних юристів слід прагнути не тільки, щоб студенти придбали фундаментальні знання юриспруденції, але й стали справжніми юристами, особами з різнобічними інтересами, високою загальною і професійною культурою, які здатні ефективно вирішувати завдання щодо створення і зміцнення законодавчої та правової бази нашого суспільства.

6. Форми впровадження виконаних НДР (розділи монографії, підручника, навчального посібника, наукові статті, тези наукових доповідей та повідомлень та ін.)
Монографії:
Тези наукових доповідей та повідомлень:
7. Участь у розробці законопроектів та проектів інших нормативних актів

-

8. Рецензування (підготовка експертних висновків)проектів законів та інших нормативно-правових актів
9. Підготовка наукових висновків на запити Конституційного Суду України
10. Підготовка наукових висновків на запити Верховного Суду
11. Підготовка наукових висновків (Офіс Президента України, СБУ, Прокуратура)
12. Робота консультантом комітетів/депутатів Верховної Ради України

-

13. Робота консультантом інших вищих та державних органів влади у науково-консультативних радах при Верховному Суді та Конституційному Суді України

-

14. Прочитані лекції практичним працівникам

-

15. Підготовка відповідей (висновків) на запити органів державної влади та місцевого самоврядування, організацій та громадян
16. Участь у конференціях, семінарах
17. Видання, в яких Ви є членом редакційної колегії
18. Наявність авторських свідоцтв та патентів

-

19. Спеціалізовані вчені ради, членом яких Ви є

-

20. Опонент, реценезент (підготовка відгуків на автореферати ) яких дисертаційних захистів були

20.1. Доктор наук

-

20.2. Кандидат наук

-

20.3. Доктор філософії

-

21. Чи були у звітному році лауреатом/стипендіатом (вказати повну назву стипендії/премії)

-

22. Співробітництво з закордонними організаціями

-

23. Участь у наукових заходах спільних з облдержадміністрацією

-

24. Участь у наукових дослідженнях на госпрозрахунковій основі

-

25. Відзнаки чи нагороди отримані у звітному році

-

26. Участь у грантових проектах, сертифікатних програмах, стипендіальних програмах (назва проекту, гранту, стипендії/ виконавці (ПІБ, посада)/ замовник/бюджет)

-

27. Інша інформація, яка заслуговує на увагу

- проходження науково-педагогічного стажування в Куявькому університеті у Влоцлавеку (Республіка Польша) з 1 квітня по 12 травня 2024 року; - отримання вченого звання доцента.

Звіт затверджений на засіданні кафедри

Протокол № 5 від 19.11.2024