доцент
доктор юридичних наук
доцент
Особливості судового провадження, в якому беруть участь особи, які страждають на психічні розлади. 2 друк. арк.
10..
1.Особливості підготовчого провадження за участю осіб, які страждають на психічні розлади, полягають у такому: а) запровадження одноособового судового розгляду такого кримінального провадження суддею, який має відповідну спеціалізацію; б) здійснення закритого судового засідання; в) відкладення судового засідання з метою надання прокурору процесуальної можливості усунути недоліки клопотання про застосування ПЗМХ та вручити його оновлену версію у наступному судовому засіданні без використання інституту повернення прокурору цього підсумкового документа. 2. Якщо під час судового розгляду будуть встановлені підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування ПЗМХ, суд постановляє ухвалу про зміну порядку судового розгляду, що актуалізує низку питань, зокрема про доцільність: а) продовження судового розгляду в закритому режимі; б) заміни колегії суддів на спеціалізованого суддю, який здійснюватиме розгляд одноособово; в) надання прокурору часу для підготовки, вручення і подання клопотання про застосування ПЗМХ, адже після зміни порядку судового розгляду обвинувальний акт втрачає силу процесуального документа, який визначав межі судового розгляду. Суд може визнати недоцільним проведення судового розгляду за участі особи, щодо якої передбачається застосування ПЗМХ, потерпілого, цивільного позивача, свідка, які страждають на психічні розлади, у разі доведення однієї з визначених підстав, а саме: а) небезпечність особи для самої себе та оточуючих; б) поведінка, що принижує честь і гідність особи, яка страждає на психічний розлад; в) доступність/недоступність особи для вербального контакту і комунікації з учасниками судового засідання. 3. Особливості судового рішення, в якому до обмежено осудних осіб застосовуються ПЗМХ, полягають у тому, що таке рішення ухвалюється у формі вироку, в якому поряд із призначеним покаранням може застосовуватися ПЗМХ у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку. В ухвалі про застосування ПЗМХ формами виходу суду за межі висунутого обвинувачення є: 1) зміна кваліфікації; 2) виключення епізоду суспільно небезпечного діяння; 3) застосування іншого виду ПЗМХ. Укладення та затвердження угоди за участю підозрюваного, обвинуваченого, який є обмежено осудним, та потерпілого, який страждає на психічні розлади, є неправомірним. 4. Особа, яка страждає на психічні розлади, має бути наділена правом на апеляційне та касаційне оскарження. Слід надати апеляційному та касаційному судам право не прийняти відмову від скарги, її зміну чи доповнення у разі, якщо у такому рішенні простежується невідповідність інтересам особи, яка страждає на психічні розлади та звернулася зі скаргою. На будь-якій стадії перегляду судового рішення обов’язкова особиста участь особи, щодо якої передбачається застосування ПЗМХ або вирішувалося питання про їх застосування, проте реалізація цієї гарантії може бути обмежена з урахуванням аналогічних критеріїв обмеження безпосередньої участі особи у суді першої інстанції. Процесуальна гарантія у вигляді залучення захисника та законного представника для особи, щодо якої передбачається застосування ПЗМХ, має зберігатися протягом усього судового провадження. Якщо кримінальне провадження щодо застосування ПЗМХ здійснюється за фактом вчинення суспільно небезпечного діяння особою у стані неосудності, застосування закону про більш тяжке діяння за скаргою прокурора, потерпілого чи його представника прямо не впливає на вид ПЗМХ, який застосовано до цієї особи.
не брала участі
Звіт затверджений на засіданні кафедри
Протокол № 4 від 18.11.2024