ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ЗВІТ ВИКЛАДАЧА
Кафедри конституційного права України
НАЦІОНАЛЬНОГО ЮРИДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО
ЗА 2024 РІК

Доцент

Кандидат юридичних наук

Вплив інтеграційних процесів на конституційно-правове регулювання

1. Встановлено, що зобов’язання договірних сторін проводити вільні вибори з розумною періодичністю шляхом таємного голосування в умовах, які забезпечують вільне вираження думки народу, не гарантувалося початковою редакцією ЄКПЛ, а було закріплено у ст. 3 Першого протоколу. Зазначена стаття характеризується певними особливостями. По-перше, спосіб її викладення значною мірою відрізняється від положень більшості інших статей ЄКПЛ, адже формально у ст. 3 Першого протоколу йдеться про зобов’язання держави, а не про конкретне право чи свободу (де, як правило, вживаються формулювання «кожен має право» або «ніхто не може»). Однак у справі «Матьє Моан і Клерфейт (Mathieu-Mohin and Clerfayt) проти Бельгії» ЄСПЛ дійшов висновку, що положення даної статті охоплює й індивідуальні права, зокрема право голосу (активне виборче право) та право висувати свою кандидатуру на виборах (пасивне виборче право). По-друге, зазначена стаття стосується виключно виборів законодавчого органу. У справах «Тімке (Timke) проти Німеччини» та «Матьє Моан і Клерфейт (Mathieu-Mohin and Clerfayt) проти Бельгії» було наголошено на тому, що під терміном «законодавча влада» не обов’язково мається на увазі парламент, його варто тлумачити виходячи з конституційного устрою конкретної держави. Проте в Україні такий статус має лише ВРУ, а тому захист у ЄСПЛ гарантованого ст. 3 Першого протоколу права можливий лише в контексті виборів народних депутатів України. 2. Доведено, що попри тривалу історію намагань прийняти закон про лобіювання, який налічував не менше 10 законопроєктів ще з 1999 року, Закон України «Про лобіювання» розроблявся та приймався відвертим поспіхом, на чому наголошувала Громадянська мережа ОПОРА та заявили понад 200 громадських організацій. Можемо припустити, що це зумовлено висновком Європейської комісії щодо України 2023 року. Однак, як у висновку Європейської комісії, так і вищезгаданих рекомендаціях органів Ради Європи наголошується, що правове регулювання лобіювання не повинно перешкоджати діяльності інститутів громадянського суспільства та обмежувати політичні права, такі як свобода вираження поглядів, свобода об’єднань та звернень.В результаті цього поспіху ми отримали Закон, первинна редакція якого не складає враження намагань побудувати здоровий ринок лобістської діяльності, з необхідними заохоченнями, що спонукали реєструватися лобістом та змогли би витіснити «тіньові» (незаконні) прояви лобіювання. Чинний Закон швидше побудований для максимізації можливостей пошуку проявів «лобіювання» у діяльності фізичних осіб та інститутів громадянського суспільства. Адже поняття впливу (спроби впливу) та комерційного інтересу як ознак «вітчизняної» моделі лобістської діяльності є досить невизначеними. Це дає широку дискрецію контролюючому органу, яка здатна призводити до свавільності. Тому, на нашу думку, вживання таких оціночних категорій (особливо в контексті притягнення до юридичної відповідальності) як «визначальних ознак лобіювання» не відповідає принципу верховенства права, до складових якого Венеційська комісія відносить юридичну визначеність та заборону свавільності. 3. Встановлено, що у “Доповіді про виборчі системи: огляд можливих рішень та критерії вибору” Венеційська комісія для позначення змішаних виборчих систем англійською вживає “hybryd systems”. У п. 19 цієї ж Доповіді ототожнюються “змішані” (англ. hybryd) та “комбіновані” (англ. combined) системи. На сьогодні загальновживаною назвою змішаних виборчих систем в англомовних джерелах, в тому числі і в документах Венеційської комісії, є “mixed electoral systems” aбо “mixed-member electoral systems”. Фактично ця система отримала таку назву через широку варіативність комбінування або змішування елементів мажоритарної та пропорційної систем. Разом з цим, варто визнати, що головною метою такого експериментування є намагання віднайти оптимальну модель виборчої системи шляхом поєднання позитивних наслідків застосування різних складових загальновідомих виборчих систем. У міжнародній класифікації розрізняють “паралельні” (англ. parallel) та “пропорційно персоніфіковані” (англ. mixed member proportional) змішані виборчі системи. Також розрізняють різні способи змішування, серед яких виділяють: лінійне або паралельне (коли різні частини парламенту формуються за різними виборчими система, які застосовуються незалежно одна від одної), структурне (коли палати представницького органу обираються за різними виборчими системами) та інші способи змішування. 4. Доведено, що у випадку надання законної можливості здійснення передвиборної агітації за кордоном важливо врегулювати чотири аспекти: здійснення передвиборної агітації в мережі Інтернет та з використанням медіа; здійснення передвиборної агітації без використання мережі Інтернет та медіа, насамперед в місцях компактного проживання виборців; фінансування передвиборної агітації за кордоном: відкриття виборчих фондів, рахунків, звітування тощо; міждержавна взаємодія та притягнення (розслідування, збирання матеріалів та доказів тощо) до юридичної відповідальності за посередництвом країни перебування.

Розробка проєкту закону "Про лобіювання" від 23.02.2024 № 3606-IX та проєкту закону щодо внесення змін до нього в Комітеті Верховної Ради України з питань правової політики

• Лемак Василь Васильович
  Запит від 14.10.2024. Виходячи зі змісту конституційної скарги, оскарженню підлягає передбачена у ст. 2 Закону дефініція поняття «могила», яка визначена як місце на кладовищі, у крематорії, колумбарії або в іншій будівлі чи споруді, призначеній для організації поховання померлих, де похована труна з тілом померлого чи урна з прахом. Ну думку суб’єкта звернення із конституційною скаргою, така дефініція повинна включати й «інше місце, де похована труна з тілом померлого чи урна з прахом». За даними Дослідницької служби Верховної Ради України різною є практика щодо організації місць поховання в зарубіжних державах. У законодавстві низки держав установлено жорсткі вимоги щодо організації та експлуатації кладовищ (Франція, Литва, США, Швеція, Фінляндія). В окремих державах при цьому не заборонені домашні поховання (окремі штати США, землі Німеччини, Австрії), поховання на територіях спеціально виділених та облаштованих зелених зон, меморіальних гаїв тощо (Німеччина, Велика Британія, США, Швеція). Виокремлення спеціальних місць поховань забезпечує прогнозованість поведінки (правову визначеність) учасників правовідносин, можливість правового регулювання і їхньої охорони з боку держави. Крім цього, чітка ідентифікація спеціальних місць, відведених для поховання, дає можливість людям утриматися від протиправної поведінки, яка може становити склад правопорушення, передбаченого ст. 297 Кримінального кодексу України (наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого). З огляду на зазначене сама по собі дефініція поняття могили як місця на кладовищі або іншій будівлі чи споруді, призначеній для організації поховання померлих, необхідна для ефективного регулювання процесу поховання, забезпечення прав померлих, шанобливого ставлення до місця поховання та тіла людини, яка померла, прогнозованості у поведінці інших людей щодо місць поховань, а також відмежування протиправної поведінки від правомірної. Оскільки в Україні значна кількість місць поховань все ще не є благоустроєними, а також існують об’єктивні обставини, які можуть зумовлювати «ситуативні» поховання не у спеціально призначених для цього місцях, позитивним обов’язком держави є запровадження механізмів забезпечення поваги до тіла померлого. Тому на нашу думку не стільки дефініція поняття могила чи практика відведення спеціальних місць для поховань повинні бути предметом конституційного контролю, а виконання державою позитивного обов’язку щодо ефективного законодавчого регулювання і спроможності запропонованих механізмів врахувати обставити, які зумовили поховання не у призначених для цього місцях (в тому числі до набуття чинності Законом і за надзвичайних умов, зокрема воєнного стану та тимчасової окупації окремих територій), при цьому гарантувавши повагу і належне ставлення до тіла померлого та місця поховання.
• Юровська Галина Валентинівна
  Запит від 09.07.2024. Щодо змісту положень, які “оскаржуються” у конституційному поданні. Варто наголосити, що у конституційному поданні ставиться питання про відповідність Конституції України (конституційність): - частини дванадцятої статті 20 Закону України „Про статус народного депутата України“ зі змінами, - абзац третій четвертого пункту 14 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“. Виходячи зі змісту цих положень, мова йде про таке положення: “Пенсійне забезпечення народних депутатів здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Зазначена норма за своїм змістом є бланкетною і лише відсилає у питаннях пенсійного забезпечення народних депутатів до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Використання бланкетних норм є звичайною і конституційною практикою (наприклад, згідно з ч. 3 ст. 77 порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом, відповідно до ч. 3 ст. 78 вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності встановлюються законом тощо) нормопроектувальної техніки. В даному випадку важливо, щоб не було порушено інших положень Основного Закону і принципу верховенства права (наприклад, щоб обмеження прав і свобод не обмежувалися такими чином шляхом відсилання до нормативно-правових актів, які мають нижчу юридичну силу ніж закону, зокрема відповідно до п. 6 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення). Своєю чергою Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” регулює питання пенсійного забезпечення народних депутатів, зокрема у п. 4-7, п. 13 - 13-4 Прикінцевих положень. Отже, на нашу думку сам по собі бланкетний характер оскаржуваних у конституційному поданні норм не суперечить Конституції України, а оскарженню можуть підлягати положення закону, до яких вони відсилають, тобто Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Було проведено низку тренінгів для практичних працівників: 1.Тренінг з інтерактивних методик викладання навчального курсу «Вирішення Виборчих спорів» (Частина 2) з 27 по 28 січня 2024 року у м. Київ. 2. Тренінг з методики викладання курсу «Вирішення виборчих спорів» для закладів вищої освіти. Частина 1» з 7 по 11 липня 2024 року у м. Яремче, Івано-Франківської області.

• Круглий стіл "Демократичні механізми гарантування конституційного ладу: виклики, зумовлені війною", VIII Харківський міжнародний юридичний форум 23.09.2024 Харків Україна
• «Конституційно-правові засади інтеграції до Європейського Союзу» (ХVІІ ТОДИКІВСЬКІ ЧИТАННЯ). 14.11.2024 Харків Україна
• VII Міжнародна науково-практична конференція «Адміністративна юстиція в Україні: проблеми теорії та практики» 04.07.2024 - 05.07.2024 Острог Україна

Співробітництво з Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) щодо викладання курсу "Вирішення виборчих спорів".

Подяка управління освіти адміністрації Холодногірського району міста Харкова за підготовки учнів Харківського ліцею №152 до турніру з права.

Член робочої групи в рамках Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого щодо реалізації проєкту Erasmus+ KA2 «Модернізація юридичної освіти для підтримки європейської та євроатлантичної інтеграції України» [EU4UA] (проєкт реалізується спільно із університетами України, Польщі і Литви, координатор від України - Львівський національний університет імені Івана Франка), наказ ректора від 23 листопада 2023 року № 301.

1. Автор курсу підвищення кваліфікації "Виборче право: вирішення спорів": https://atc.org.ua/catalog/viborce-pravo-virisenna-sporiv 2. Сприяння в організації панельної дискусії "Майбутнє українського конституціоналізму в контексті інтеграції до Європейського Союзу" VIII Харківського міжнародного юридичного форуму (25 вересня 2024 року) 3.Сприяння в організації круглого столу "Демократичні механізми гарантування конституційного ладу: виклики, зумовлені війною" VIII Харківського міжнародного юридичного форуму (23 вересня 2024 року) 4. Сприяння в організації круглого столу «Державний суверенітет України: історичні передумови, конституційні гарантії та міжнародно-правове значення» з нагоди 33-ї річниці проголошення незалежності України та 220-ї річниці заснування Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (27 серпня 2024 року) 5. Переклад статті "Towards a Legal Framework that Protects Freedom of Expression in Electoral Processes". Problems of legality. 166 (Nov. 2024). DOI:https://doi.org/10.21564/2414-990X.166.315459 6. Завершив курс підвищення кваліфікації "TRAINING ON EUROPEAN VALUES-ORIENTED TEACHING AND ISSUES OF THE LEGAL SUPPORT OF EU/EA INTEGRATION" delivered at the Faculty of Law and Administration of the Nicolaus Copernicus University in Toruń within the frameworkofthe project Modernisation of Legal Education for the Support of European and Euro-Atlantic Integration of Ukraine (EU4UA) Erasmus+ Ka2 Capacity Building In Higher Education Project (30 годин, 1 кредит ЄКТС) 7. Пройшов у тренінговому центрі «Виховання доброчесності» підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників за темою: «Актуальні напрями підготовки здобувачів вищої освіти у сфері правоохоронної діяльності нової генерації» (30 годин, 1 кредит ЄКТС) 8. В межах Школи юного правознавця провів 9 травня 2024 року онлайн вебінар на тему: «Вибори в Україні під час війни: перспектива та перешкоди» 9. Підготовка тестових завдань проведения шкільного Турніру юних правознавців ”Future lawyer” (організовано Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого за сприяння Асоціації випускників).