доцент
доктор юридичних наук
доцент
Господарське право та законодавство як результат еволюції правового забезпечення економічних відносин
1. Системний аналіз сутності категорії «національний інтерес» дає змогу визначити, що вона є досить абстрактною і суб’єктивною, бо вони визначаються передусім картиною світу і ціннісною системою, притаманною певному суспільству і державі. Саме держава має чітко окреслювати, відстоювати й забезпечувати задоволення інтересів усіх членів суспільства шляхом вирішення соціальних суперечностей та забезпечення прав людини. Національні інтереси мають колективний характер з огляду на те, що випливають із потреб громадян (груп громадян), а реалізуються через інтереси держави.Нині серцевиною національних інтересів України є збереження територіаль- ної цілісності і зміцнення національного суверенітету. Способами, засобами задоволення, збереження й захисту національних інтересів для нашої держави на сучасному етапі розвитку є: розроблення виваженої політики (економічної, фінансової, освітньої, безпекової тощо); налагодження тісної співпраці з державами Європи, США, Великою Британією тощо; відстоювання територіальної цілісності й суверенітету держави; підвищення добробуту населення, його віри в майбутнє; сприяння й підтримання просування вітчизняної продукції на світових ринках. Для цього варто розробити чіткий план дій, вчинення яких сприятиме задоволенню потреби, відстоюванню територіальної цілісності й суверенітету. держави, відкриттю спільних підприємств на території нашої держави, появі нових робочих місць, уповільненню відтоку молоді й робочої сили. 2. . Неузгодженість Закону України «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об'єднань у перехідний період» з положенням Конституції України і принципом верховенства права. Йдеться про те, що положення Закону України «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об'єднань у перехідний період» стосовно припинення діяльності підприємств суперечать нормам Конституції України, а саме поняття «підприємства» згадується у статтях 46, 78, 86, 104, 120 тощо, зокрема, у контексті компетенцій Президента України, Верховної Ради України та Уряду, повноважень народного депутата України. Вбачається, що й загальний підхід до делегітимізації поняття «комунальне підприємство», закріпленого у ст. 142, 143 Конституції України, позбавить органи місцевого самоврядування можливості реалізації своїх повноважень в інтересах мешканців місцевих громад. Комунальні підприємства, яких в Україні понад 15 тисяч (це і КП «Харківводоканал», КП «Теплоенерго, КП «Львівавтодор», КП «Київавтодор» та багато інших), перетворюватимуться на господарські товариства, що унеможливить дотації на їх функціонування в умовах війни, і це на тлі неспроможності основної частини населення сплачувати комунальні платежі за ринковими цінами. На наше переконання, це спровокує соціальну напруженість і нестабільність, особливо в контексті майна комунальних підприємств, які були створені для задоволення суспільно необхідних потреб. Крім того, Закон України «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об'єднань у перехідний період» не відповідає вимогам правової передбачуваності і правової визначеності, оскільки не містить чіткої характеристики предмета й мети правового регулювання, а фактично спрямований на декодифікацію господарського законодавства, замість його вдосконалення в умовах інфляції. Якщо проаналізувати приписи Закону України «Про правотворчу діяльність» від 24.08.2023 (первинний Закон) і згаданого Закону, то у ч. 1 ст. 11 первинного Закону чітко вказано «Кодекс – це закон, який створений шляхом систематизації норм права, містить загальні засади, на підставі яких комплексно регулює однорідну сферу суспільних відносин, забезпечуючи стабільність правового регулювання». У п. 4 Перехідних положень Закон містить таку теза: «Визнати Господарський кодекс України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 18, № 19-20, № 21-22, ст. 144) таким, що втратив чинність, з дня набрання чинності цим Законом». Водночас Законопроєктом не скасовуються господарсько-правова спеціалізація і господарські суди, що свідчить про однорідність сфери суспільних відносин, а також невідповідність цього Законопроєкту первинному Закону. Звісно, за такої ситуації знизиться рівень гарантій інвестиційної та підприємницької діяльності, які отримують закріплення не у кодексі, який є пріоритетним для застосування відповідно до Закону України «Про правотворчу діяльність», а у звичайному законі «на перехідний період». 3. В умовах правового режиму воєнного стану, навіть і в період повоєнного відновлення нашої країни це загрожує національній економічній безпеці в цілому. Чим же це вмотивовано? Втрата чинності Господарським кодексом України створює ризики скасування публічно-правових основ-гарантій як антикорупційної, прогнозованої, а також і прозорої роботи державного й комунального секторів економіки, соціального забезпечення населення, галузі освіти, охорони здоров‘я тощо. На нашу думку, політична більшість відкриває додаткове вікно для тиску і відмовляється від окремого кодексу, який поряд із Цивільним кодексом регулює економічні відносини, хоча практика успішних країн у світі має комерційні (господарські) кодекси і це є стандартом в розвинених державах світу, як-от: Австрія, Бельгія, Німеччина, Франція, Іспанія, Туреччина, Південна Корея, Португалія тощо. Додатково створюються передумови для повернення до імперської традиції росії чи до часів Радянського Союзу, коли взагалі заперечувалося створення окремого Господарського кодексу. У нашій же країні через скасування Господарського кодексу із законодавства зникнуть важливі систематизовані норми, які стосуються саме засад державного регулювання економічних процесів, а відтак, в умовах війни агресивне втручання держави в економіку через відчуження у власність держави таких компаній, як ПАТ «Укрнафта», ПАТ «Укртатнафта», АТ «Мотор Січ», ПрАТ «АвтоКрАЗ» та ПрАТ «Запоріжтрансформатор» тощо загрожує безпеці ключових галузей, а відтак, постають гостро питання національної економічної безпеки.
не брала участь
не брала участь
не брала участь
не брала участь
не отримувала
Спеціалізована вчена рада PhD 8179 Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого.
-
-
Злепко Н. І. Господарсько-правове забезпечення банківської діяльності в екстраординарні періоди в Україні. (Внутрішній рецензент). Дата захисту 29.05.2025
не була
не приймала участь
не приймала участь
не приймала участь
Подяка Голови Харківської обласної державної адміністрації
"Підтрика дослідників і досліднець для розвитку стійких бізнес-моделей в Україні", який реалізується Інститутом Рауля Валленберга (Швеція) у партнерстві з Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого (Україна) та фінансується Шведським інститутом у рамках Програми "SI Baltic Sea Neighbourhood Programme - Special call Ukraine". Уварова Олена Олександрівна, Горбачевська-Констанкевич Тамара Ігорівна, Остапенко Юлія Ігорівна та інші.
Модератор круглого столу : «Декодифікація господарського законодавства України: соціально- економічні наслідки та завдання законодавчої діяльності». (Харків, 10 грудня 2025 року)