доцент
кандидат юридичних наук
старший науковий співробітник
Ефективність роботи міжнародних організацій як суб’єктів міжнародного приватного права
1. На законодавчому рівні необхідно затвердити плани дій на випадок надзвичайних ситуацій. Ці умови можна приблизно змоделювати на основі вже існуючого негативного досвіду функціонування як нашої держави в цілому, так і процедури ведення бізнесу в таких умовах. Це має бути щось на зразок «валізи турбот», в якій би були визначені основні напрямки роботи, відповідальні органи та/або посадові особи, а також основні вектори забезпечення функціонування економічної системи в цілому та її окремих секторів. Цей крок слід було зробити давно, щоб уникнути поспішних рішень у надзвичайних ситуаціях, таких як війна, пандемія, різні види катастроф тощо. Це зменшить кількість неефективних рішень, які будуть прийняті в умовах паніки та браку часу (Matvieieva A. Specifics of legal regulation of economic activities in extraordinary conditions). 2. Встановлено, що поточні події створюють виклики не тільки на національному рівні, але й на галузевому. Ситуація, в якій опинилася частина банківської системи, тримає в заручниках не тільки фінансові установи, але й їхніх клієнтів. Єдиним виходом залишається чекати на перемогу, оскільки на даний момент неможливо законодавчо врегулювати питання доступу до матеріальних активів, які фізично знаходяться в відділеннях банків. Особливо важливо підкреслити існування серйозних проблем у сфері законодавчої діяльності. Низка законопроектів, зокрема тих, що регулюють банківську діяльність у особливих періодах, є цілком популістськими, відірваними від реалій України та їхніх потенційних наслідків. Іншими словами, перед розробкою законопроекту його автори не провели ретельного дослідження питань, які вони мали намір вирішити цим документом. Такі законодавчі ініціативи негативно вплинуть на вирішення проблемних ситуацій, що призведе до збільшення кількості правових спорів та заохочення тих, хто прагне незаконно отримати вигоду від державної підтримки. Визначено, що низка законопроектів, зокрема ті, що регулюють банківську діяльність у особливих періодах, є цілком популістськими, відірваними від реалій України та їхніх потенційних наслідків. Такі законодавчі ініціативи негативно вплинуть на вирішення проблемних ситуацій, призведуть до збільшення кількості правових спорів та заохотять тих, хто прагне незаконно скористатися державною підтримкою (Matvieieva A. Peculiarities of banking institutions' operation under the legal regime of martial law). 3. Цифрова економіка в Україні розвивається швидко, але правове регулювання цього процесу стикається з низкою проблем, які стримують потенціал галузі та впливають на бізнес-клімат, зокрема: застаріле законодавство, правова невизначеність у сфері криптовалют і блокчейн-технологій, низький рівень захисту персональних даних, податкова та фінансова невизначеність, кібербезпека, відсутність правового регулювання штучного інтелекту (ШІ) та автоматизованих рішень, міжнародне регулювання та інтеграція з європейськими стандартами. Доведено, що для прискорення розвитку цифрової економіки Україні потрібно удосконалювати законодавство та впроваджувати сучасні нормативні рішення. Це посилить конкурентоспроможність на глобальному ринку та створить стабільніші умови для бізнесу. Виокремлено позитивні та негативні наслідки цифровізації. З одного боку, діджиталізація економіки розширює доступ для користувачів мережі Інтернет до товарних ринків та ринків послуг на глобальному рівні «без кордонів», спрощує проведення фінансових операцій та надає можливість вдосконалювати знання та практичний досвід в незалежності від місця перебування людини. Для компаній відкриваються нові можливості щодо покращення їх ефективності та конкурентоспроможності серед гравців на ринку. Однак, цифровізація економіки несе в собі також суттєві ризики, пов'язані з кібербезпекою людей, бізнесу та навіть країн, нерівністю в доступі до технологій та негативним впливом на навколишнє середовище. Зроблено висновок, що для досягнення певного балансу між перевагами та ризиками новітніх технологій слід розроблювати та покращувати нормативно-правову базу, яка буде встановлювати правила та стандарти роботи та інтеграції інновацій у життя суспільства (Матвєєва А. В. Особливості правового регулювання цифровізації економіки). 4. Визначено, що існуюча правова база відстає від швидких темпів розвитку цифрових технологій. Законодавство не встигає за новими інноваціями, такими як криптовалюти, блокчейн та штучний інтелект, які потребують спеціального регулювання. Для інтеграції в європейський цифровий ринок та залучення інвестицій Україна повинна привести своє законодавство у відповідність до вимог ЄС, зокрема до Загального регламенту про захист даних (GDPR) для захисту персональних даних. Наголошено, що зростання цифровізації збільшує ризики кіберзагроз та витоку даних. Оновлення систем кібербезпеки має вирішальне значення для забезпечення довіри користувачів та захисту даних. Наголошено, що відсутність чітких правил щодо обігу криптовалют та віртуальних активів створює правові ризики та гальмує розвиток цього ринку. Прийняття «Закону про віртуальні активи» було кроком вперед, але потребує подальшого вдосконалення. Акцентовано увагу на тому, що невизначеність щодо оподаткування цифрових послуг та доходів, отриманих від цифрових активів, створює перешкоди для підприємців. Впорядкування податкового законодавства сприятиме залученню інвестицій. Використання ШІ вимагає чіткої законодавчої бази для вирішення етичних і правових питань, зокрема відповідальності. Українське законодавство ще не встановило конкретних норм щодо ШІ. (Matvieieva A., Solodchenko S., Bespalov M., Hrytsenko H. Peculiarities of Legal Regulation of the Digital Economy in Ukraine). 5. Зазначено, що завдяки активному розвитку цифрових технологій, їхній доступності для людей цифрові права постійно доповнюються, проте всі вони потребують більш детального правового регулювання, а такі основоположні з них, як право на Інтернет, мають бути закріплені на державному рівні або навіть конституціоналізовані. Розуміння цифрових прав та їх важливості стає необхідністю для кожного члена суспільства. Люди повинні знати про свої права та обов’язки в цифровому просторі, особливо щодо захисту приватності та персональних даних. Розвиток цифрових прав в Україні повинен враховувати кращі практики європейських країн та світові стандарти, і навпаки – багатий український досвід у сфері реалізації окремих цифрових прав стане у нагоді у світовій практиці. Удосконалення законодавства, підвищення обізнаності населення та розвиток кіберзахисту – це ті аспекти, які потребують негайної уваги. Важливою є співпраця між державою, громадянами, бізнесом та науковою спільнотою. Саме завдяки державно-приватному партнерству можна створити ефективні та стійкі рішення для забезпечення цифрових прав людини. Слід підкреслити, що розвиток цифрових прав є важливим фактором забезпечення гідного та безпечного життя в епоху технологій. З огляду на свої унікальні виклики та можливості, Україна має можливість взяти на себе провідну роль у цьому процесі. Вирішення цих викликів сприятиме створенню сталого та передового цифрового суспільства, в якому цифрові права людини залишатимуться невід’ємною та захищеною частиною сучасного громадянського життя (Zinchenko O., Chevychalova Z., Cherkas M., Semenova M., Matvieieva A. Digital Human Rights: Problems of Realization and Protection).
Члену разової спеціалізованої вченої ради ID 8179
Рецензент у разовій спеціалізованій вченій раді ID 8179, створеної для захисту дисертації Злепка Н.І. «Господарсько-правове забезпечення банківської діяльності в екстраординарні періоди в Україні» на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право»
Науково-правовий висновок на звернення в.о. ректора Харківського національного університету радіоелектроніки Ігоря Вікторовича Рубана щодо строку повноважень Наглядової ради Університету Науково-правовий висновок на звернення громадянки України Шейкіної О. С. щодо визначення застосовного права та юрисдикції у правовідносинах з іноземним елементом - сімейних правовідносинах
1. Брала участь у оновленні навчально-методичного комплексу для денного, заочного та дистанційного навчання "Основи приватного права" відповідно до навчальної програми. 2. Оновлювала навчально-методичний комплекс для денного, заочного та дистанційного навчання "Правове регулювання цифрової економіки в ЄС" відповідно до навчальної програми. 3. Брала участь в оновленні навчально-методичного комплексу для денного, заочного та дистанційного навчання "Міжнародне приватне право" відповідно до навчальної програми.