доцент
кандидат економічних наук
доцент
Інноваційний розвиток бізнес-організацій у контексті цифрової парадигми
2.6
Сформульовано проблему задіяння потенціалу стартапів для відновлення та розвитку країни. Доведено, що такий потенціал зумовлений адаптивністю стартапів як форми інноваційного бізнесу та посиленням їхньої ролі в світовій і національних економіках в епоху цифрової глобалізації. Уточнено специфіку стартапу як тимчасової організації та форми інноваційного бізнесу. Обґрунтовано необхідність застосування екосистемного підходу для формування передумов ефективного функціонування стартапів. Уточнено концепцію формування екосистеми стартапів (основа: модель життєвого циклу стартапу), зміст і характер взаємозв’язків між учасниками. Визначено глобальні чинники формування та розвитку національних стартап-екосистем: цифрова глобалізація, глобальний характер діяльності як умова масштабування, зміна підходів до ідентифікації національної належності стартапів, зміна економіки стартапів, стиснення обсягів венчурного фінансування та очікування рецесії світової стартап-індустрії. Сформовано науково-методологічне підгрунтя для аналізу стану, динаміки та перспектив розвитку національної стартап-екосистеми із застосуванням елементів методології Startup Blink, Startup Genome, Startup Commons. Встановлено, що стартап-екосистема України перебуває на ранній стадії розвитку («В» за Startup Commons, перехідний до стадії «глобалізація» за Startup Genome). Визначено її специфічні характеристики (спеціалізація «seed-stage», домінування сервісних ІТ-стартапів, глобальне орієнтування та продаж-екзіти, іноземна реєстрація та розташування в Україні центрів R&D та команд, «таланти» як ключовий чиник успіху) та чинники, що їх зумовили. Систематизовано поточні результати функціонування стартап-екосистеми (релокація, півоти, клієнтські відмови, проблеми фандрейзингу, переорієнтування на західні ринки, ін.). Розкрито причинно-наслідкові зв’язки між специфікою стартап-екосистеми України, сформованою в процесі еволюційного розвитку 2014-2021 рр., та її адаптивними здатностями в 2022 р. Обґрунтовано висновок, що одни й ті самі чинники формують як можливості збереження, так і ризики втрати інноваційного потенціалу країни внаслідок зміни стартапами екосистеми. Запропоновано системний підхід до розроблення заходів державної підтримки, релевантних стадії зрілості стартап-екосистеми. Встановлено, що капіталізація стартап-потенціалу з позиції національних інтересів потребує визначення оптимальних форматів застосування специфічних конкурентних переваг з урахуванням існуючих обмежень. Розкрито потенціал та обмеження для розвитку стартапів military tech в контексті нових програм державної підтримки таких проєктів. Продемонстровано потенціал консалтингу для зменшення ризиків стартап-проєктів. Доведено, що методологія стартап-консалтингу має ґрунтуватися на розумінні специфіки стартап-менеджменту (Lean Startup) і концепції життєвого циклу стартапу. Встановлено, що стартап-консалтинг ранніх і пізніх стадій проєктного циклу відрізняються за змістом, методами, технологіями, суб’єктами. Розкрито особливості консалтингу стартапів ранніх і пізніх стадій. На основі сформульованої методології розроблено класифікацію послуг стартап-консалтингу.
не брала
не було
не здійснювала
не було
немає
не є
не була
не була
не була
не була
не було
не брала
не брала
не було
немає
Звіт затверджений на засіданні кафедри
Протокол № від