ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ЗВІТ ВИКЛАДАЧА
Кафедри конституційного права України
НАЦІОНАЛЬНОГО ЮРИДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО
ЗА 2025 РІК

доцент

кандидат юридичних наук

доцент

Модернізація виборчого законодавства в контексті євроінтеграційних вимог і подолання викликів, спричинених війною

1. Обґрунтовано, що для визначення меж адміністративного розсуду доцільно використовувати не лише норми національного законодавства, а й міжнародні стандарти обмеження дискреції, зокрема Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи № R(80)2. Показано підхід ЄСПЛ, який розглядає процесуальні норми як інструмент забезпечення справедливого правосуддя, а не як формальну самоціль. Надмірний формалізм, що перешкоджає доступу до суду, ЄСПЛ визнає несумісним із правом на справедливий суд. 2. Доведено, що в умовах глобалізації, зниження громадянської активності та технологічних трансформацій необхідним є переосмислення підходів до організації виборчих процесів. Сформульовано висновок, що перед упровадженням електронного голосування ключовими вимогами є гарантування таємності голосування, кіберзахисту та принципу рівних виборів. Зазначено, що традиційні альтернативи голосування містять істотні ризики порушення виборчих принципів. Обґрунтовано можливість створення безпечної й децентралізованої системи електронного голосування на базі блокчейн-технологій, зокрема платформи Hyperledger Fabric, за умови відповідного фінансового та технічного забезпечення. 3. Підготовлено глосарій термінів, у якому подано ключові поняття виборчого права та виборчого процесу, включно з термінами, що стосуються виборчих спорів, принципів організації виборів, процедур і механізмів захисту виборчих прав. У глосарії стисло сформульовані та уніфіковані визначення, що забезпечують однакове розуміння спеціалізованої термінології та слугують базовим інструментом для роботи з навчальними матеріалами й практичними аспектами у сфері виборчого права.

• Первомайський Олег Олексійович
  У запиті звернулися з проханням висловити позицію щодо вимог конституційної скарги, в якій порушено питання щодо конституційності абзацу 7 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у частині запровадження окремого «прожиткового мінімуму для визначення посадового окладу прокурора» у розмірі 1600 грн. Заявник вказує, що це суперечить спеціальному Закону «Про прокуратуру», який визначає посадовий оклад виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та виходить за межі предмета бюджетного регулювання. Аналіз конституційних норм, функцій прожиткового мінімуму та рішень Конституційного Суду України свідчить, що прожитковий мінімум є єдиним соціальним стандартом, визначеним для різних вікових і фізичних груп населення, а не за професійними критеріями, тому його «професійна» модифікація у законі про державний бюджет є юридично недопустимою та такою, що звужує зміст і обсяг прав, гарантованих прокурорам законом. Водночас держава в умовах воєнного стану має право оптимізувати бюджетні видатки та тимчасово змінювати механізми реалізації соціально-економічних прав, якщо це відбувається пропорційно та з урахуванням фінансових можливостей. Однак такі зміни мають здійснюватися виключно шляхом внесення змін до спеціального Закону «Про прокуратуру», оскільки заробітна плата прокурорів є елементом гарантій їхньої незалежності як складової системи правосуддя. Підміна прожиткового мінімуму «розрахунковим показником» у законі про бюджет суперечить принципу верховенства права, юридичній визначеності та позиціям Конституційного Суду України, який неодноразово наголошував, що закон про бюджет не може змінювати інші закони чи встановлювати регулювання поза межами бюджетних відносин.
• Водянніков Олександр Юрійович
  У запиті звернулися з проханням висловити позицію щодо конституційності частини п’ятої статті 13 Закону України про щорічну разову грошову допомогу особам з інвалідністю внаслідок війни, зокрема про те, чи є така виплата складовою конституційного права на соціальний захист, гарантованого статтею 46 Конституції України. Проаналізувавши зміст понять «соціальний захист», «соціальне забезпечення» та «соціальна допомога», а також їхнє співвідношення із системою загальнообов’язкового державного соціального страхування, було з’ясовано, що щорічна разова грошова виплата не належить до виплат, які забезпечують мінімальний рівень існування та становлять ядро конституційного права на соціальний захист. Узагальнюючи наукові підходи, законодавство та правові позиції Верховного Суду і Конституційного Суду України, зроблено висновок, що така допомога має допоміжний, аліментарний, ex gratia характер, тобто надається державою добровільно як форма додаткової уваги та соціального піклування, а не як елемент гарантованого Конституцією мінімуму соціального забезпечення. Відтак її розмір і порядок виплати можуть змінюватися державою, зокрема під час воєнного стану, з урахуванням принципу пропорційності, фінансових можливостей та балансу інтересів суспільства.
• Первомайський Олег Олексійович
  У запиті звернулися з проханням надати науковий висновок щодо конституційності окремих положень Закону України «Про санкції» та статті 283-1 КАС України, які регулюють блокування й стягнення активів та порядок їх судового розгляду. У висновку підкреслено, що право власності може бути обмежене лише за умови дотримання вимог законності, легітимної мети, необхідності й пропорційності, проте аналіз норм свідчить про наявність нечітких та оціночних формулювань («пряме чи опосередковане розпорядження», «потенційні загрози»), що порушує принцип правової визначеності та створює ризики зловживання. Крім того, акцентовано, що застосування санкцій за новими правилами не може мати зворотної дії, якщо вони посилюють обмеження прав, оскільки це суперечить статті 58 Конституції України.
• Водянніков Олександр Юрійович
  У запиті звернулися з проханням надати науковий висновок щодо конституційності пункту 10 частини першої статті 212 Сімейного кодексу України, який забороняє усиновлення особам із певними судимостями незалежно від їх погашення чи зняття. Питання, порушене у конституційному поданні, пов’язане з необхідністю врахування балансу між обов’язком держави захищати права та інтереси дітей та гарантією недоторканності сімейного життя, що охоплює й прагнення особи створити сім’ю шляхом усиновлення. Наведені у висновку юридичні позиції Конституційного Суду та ЄСПЛ підкреслюють, що регулювання цієї сфери має здійснюватися у спосіб, який дозволяє належним чином поєднати ці два елементи та забезпечити індивідуальний підхід до кожної ситуації відповідно до принципів домірності, юридичної визначеності та дотримання прав людини.

• Воркшоп-дискусія ІХ Харківського міжнародного юридичного форуму: "Конституційне право на мирне зібрання: цінність та вплив на культуру політичної участі" 24.09.2025 Харків Україна
• Міжнародна науково-практична конференція «Конституційна трансформація України на шляху вступу до Європейського Союзу» 24.06.2025 Харків Україна
• Дискусія “Правовий вимір легітимності органів місцевого самоврядування за неможливості проведення виборів в умовах воєнного стану” 14.11.2025 Харків Україна
• Панельна дискусія "Повоєнна відбудова України: виклики та завдання для конституційного права", що відбулася в межах IX Харківського міжнародного юридичного форуму 24.09.2025 Харків Україна
• Панельна дискусія "Перспективи реформування місцевого самоврядування в умовах воєнного стану та у післявоєнний період" 25.09.2025 Харків Україна

• Член редколегії Збірки тез наукових доповідей і повідомлень Міжнародної наукової конференції "Конституційне право у XXI сторіччі: виклики та можливості в умовах глобальних трансформацій" (ХVІІІ Тодиківські читання)

Співробітництво з Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) щодо викладання курсу "Вирішення виборчих спорів".

Член робочої групи в рамках Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого щодо реалізації проєкту Erasmus+ KA2 «Модернізація юридичної освіти для підтримки європейської та євроатлантичної інтеграції України» [EU4UA] (проєкт реалізується спільно із університетами України, Польщі і Литви, координатор від України - Львівський національний університет імені Івана Франка), наказ ректора від 23 листопада 2023 року № 301.

1. Координатор Центру виборчого права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, в рамках діяльності якого проведено низку публічних заходів та конкурс наукових робіт. 2. Керівник наукового гуртка з конституційного та виборчого права. 3. Член Міжнародної ради експертів з питань міжнародного гуманітарного права та міжнародного кримінального права при Офісі Генерального Прокурора України. 4. Член Експертної ради при Представнику Уповноваженого з прав дитини. 5. Член журі V Всеукраїнського конкурсу наукових студентських робіт на тему Революції гідності на здобуття відзнаки імені Сергія Кемського, організованого Національним Музеєм Революції Гідності. 6. Координатор та модератор воркшоп-дискусії "Конституційне право на мирне зібрання: цінність та вплив на культуру політичної участі" та сприяння організації панельної дискусії "Повоєнна відбудова України: виклики та завдання для конституційного права", що відбулися 24 вересня 2025 року в межах IX Харківського міжнародного юридичного форуму. 7. В межах Школи юного правознавця для учнів 10 класів підготовлено профорієнтаційну лекцію з конституційного права в рамках шкільної програми навчальної дисципліни "Правознавство" та записано вебінар на тему: «Судова влада. Правоохоронні органи. Адвокатура». 8. Член конкурсної комісії конкурсу студентських есе, які базуються на працях Андрія Мелешевича, з нагоди вшанування пам’яті багаторічного декана Факультету правничих наук та президента Національного університету «Києво-Могилянська академія».