Прокуратура Украiни
запит № 09/2-1845ВИХ-21 від 11.10.2021 р. щодо надання
науково-правового обґрунтування шляхів вирішення проблемних питань, що
виникають під час залучення до кримінального провадження потерпілого у
особі територіальної громади та депутатів, які виступають представниками
членів територіальної громади, а також початку досудового розслідування в
кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, у якому
шкода завдана територіальній громаді.
Щодо питання ототожнення понять потерпілий та
територіальна громада, з урахуванням положень ч. 1 ст. 127 КПК
України.
У контексті окресленого питання слід зазначити, що у КПК
врегульовано інститут відшкодування шкоди, завданої кримінальним
правопорушенням, який закріплено у Главі 9 «Відшкодування (компенсація)
шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов, виплата винагороди
викривачу», де, зокрема передбачено такі способи відшкодування
(компенсації) шкоди:
1) добровільне відшкодування заподіяної шкоди підозрюваним,
обвинуваченим чи за його згодою будь-якою іншою фізичною чи юридичною
особою;
2) відшкодування шкоди, заподіяної потерпілому внаслідок
кримінального правопорушення, за рахунок Державного бюджету України;
3) цивільний позов у кримінальному провадженні.
Таким чином, непозовний спосіб відшкодування шкоди, заподіяної
кримінальним правопорушенням, закріплено частиною 1 ст. 127 КПК,
відповідно до якої, підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою
будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії
кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому,
територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання щодо ототожнення понять «потерпілий» та
«територіальна громада» у контексті частини 1 статті 127 КПК, слід
виходити з того, що у даному випадку використана синтаксична конструкція,
в якій між однорідними членами речення, не з’єднаними сполучниками,
поставлено розділовий знак - кому, що вказує саме на розмежування
вказаних термінів (потерпілого, територіальної громади та держави) одного
від іншого, в контексті наявності права на відшкодування шкоди, завданої
кримінальним правопорушенням.
Метою такого розмежування, на нашу думку, є використання
зазначених понять (потерпілий, територіальна громада, держава) не у
кримінальному процесуальному аспекті – як учасників кримінального
провадження, а у кримінально-правовому – як суб’єктів (осіб), яким
кримінальним правопорушенням безпосередньо заподіяна шкода.
Щодо подвійного розуміння поняття «потерпілий» слід звернутися до
правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яку сформульовано в
постанові від 16.01.2019 р., у справі № 439/397/17, а саме – поняття
«потерпілий» у матеріальному кримінальному праві та у кримінальному
процесі за змістом не є тотожним. У кримінально-правовому розумінні
потерпілий – це особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо
заподіюється фізична, моральна та/або матеріальна шкода (або існує
безпосередня загроза її заподіяння (п. 18). Особа у кримінально-правовому
розумінні є потерпілим з моменту вчинення щодо неї кримінального
правопорушення, а не з моменту подання нею відповідної заяви, як це
передбачено у ч. 2 ст. 55 КПК (п.24). Кримінальний процесуальний закон
(статті 55-59 КПК) юридично закріплює статус потерпілого – учасника
кримінального провадження, наділяючи його певними процесуальними
правами та обов’язками саме як учасника процесу (п.26).