ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ЗВІТ ВИКЛАДАЧА
Кафедри міжнародного права
НАЦІОНАЛЬНОГО ЮРИДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО
ЗА 2025 РІК

1 Тарасов Олег Володимирович
2. Посада, науковий ступінь, вчене звання

2.1. Посада

доцент

2.2. Науковий ступінь

д.ю.н.

2.3. Вчене звання

доцент

3. Тема науково-дослідницької роботи

Міжнародна правосуб'єктність України в умовах російської агресії

4. Обсяг виконаної науково-дослідницької роботи (друк. арк.) 2.2
5. Наукова новизна отриманих результатів

1. Ніякого дозволу для комбатантів держави-агресора на вчинення вбивств захисників України на полі бою та вчинення інших злочинів щодо громадян України, як військовослужбовців, так і цивільних осіб, у сучасному міжнародному праві (включно з міжнародним гуманітарним правом як його невід’ємної складової) не існує і не може існувати за визначенням, враховуючи загальносистемну дію імперативних норм загального міжнародного права (jus cogens), зокрема заборону агресії, та дію загальних принципів права, зокрема принципу Commodum ex injuria sua non habere debet (Ніхто не повинен мати вигоду із власного правопорушення). Одночасно з імперативними нормами загального міжнародного права щодо агресії рф застосовуються також імперативні норми, що склалися у рамках європейського міжнародного права, зокрема принципи непорушності кордонів і територіальної цілісності держав. 2. У разі колізії імперативні норми загального та європейського міжнародного права мають абсолютний пріоритет над диспозитивними нормами окремих галузей міжнародного права, у тому числі над диспозитивними нормами міжнародного гуманітарного права. Ніяких виключень із цього загального правила не існує. 3. Злочинні дії комбатантів держави-агресора, що не охоплюються міжнародним гуманітарним правом та міжнародним кримінальним правом, залишаються в кримінальній юрисдикції потерпілої від агресії держави згідно з загальновизнаними, загальнообов’язковими та універсальними принципами міжнародного права, зокрема суверенної рівності держав, невтручання у внутрішні справи держав тощо. 4. Фундаментальною методологічною проблемою вітчизняних досліджень у сфері співвідношення міжнародного і національного права є змішування рівнів правового абстрагування, а також плутанина між формально-правовими та змістовно-правовими характеристиками механізмів імплементації. Подолання цієї проблеми можливе шляхом застосування методології правової системології та правової морфології. Застосування цих методологій дозволяє оптимізувати класифікацію способів національно-правової імплементації, зводячи їх до двох основних: трансформації та відсилання. Трансформацію ж доцільно розрізняти за ступенем змін змісту: репетція (майже дослівне відтворення), оптимізація та дисторсія (викривлення). 5. Питання про пряму дію норм міжнародного права виникає виключно щодо відсилання. З точки зору правової морфології, навіть у цьому випадку норма міжнародного права функціонує опосередковано, використовуючи можливості, надані джерелом національного права, що містить відсильну норму. Національно-правова форма виступає як основна, визначаючи межі функціонування міжнародно-правової субформи у внутрішньому правопорядку. При цьому завдяки методології правової темпорології встановлено, що відсилання забезпечує синхронність, тоді як трансформація – відставання національного правопорядку від міжнародного. 6. Існуюча дуалістично-моністична дихотомія не відображає складної практики взаємодії правових систем. Вихід за її межі пропонується через розробку синергетичної правової картини світу, яка визнає єдність правової реальності, але допускає відносну самостійність міжнародного та внутрішнього правопорядків, що взаємодіють для досягнення спільних цілей. 7. Вітчизняне законодавство забезпечує імплементацію міжнародних договорів переважно через відсилання з чіткою вказівкою на місце міжнародних договорів серед джерел національного права. Водночас правова аксіологія та персонологія вимагають змістовного пріоритету імперативних норм загального міжнародного права (jus cogens) та прав людини над диспозитивними нормами національного права, незалежно від їхнього формального місця в ієрархії джерел.

6. Форми впровадження виконаних НДР (розділи монографії, підручника, навчального посібника, наукові статті, тези наукових доповідей та повідомлень та ін.)
Монографії:
Наукові статті:
Тези наукових доповідей та повідомлень:
7. Участь у розробці законопроєктів та проєктів інших нормативних актів

8. Рецензування (підготовка експертних висновків) проєктів законів та інших нормативно-правових актів
9. Підготовка наукових висновків на запити Конституційного Суду України
10. Підготовка наукових висновків на запити Верховного Суду
11. Підготовка наукових висновків (Офіс Президента України, СБУ, Прокуратура)
12. Робота консультантом комітетів/депутатів Верховної Ради України

13. Робота консультантом інших вищих та державних органів влади у науково-консультативних радах при Верховному Суді та Конституційному Суді України

14. Прочитані лекції практичним працівникам

15. Підготовка відповідей (висновків) на запити органів державної влади та місцевого самоврядування, організацій та громадян
16. Участь у конференціях, семінарах
17. Видання, в яких Ви є членом редакційної колегії
18. Наявність авторських свідоцтв та патентів

19. Спеціалізовані та разові вчені ради, членом яких Ви є

Д 64.086.03 у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого

20. Опонент, рецензент (підготовка відгуків на автореферати ) яких дисертаційних захистів були

20.1. Доктор наук

20.2. Кандидат наук

20.3. Доктор філософії

21. Чи були у звітному році лауреатом/стипендіатом (вказати повну назву стипендії/премії)

22. Співробітництво з закордонними організаціями

23. Участь у наукових заходах спільних з облдержадміністрацією

24. Участь у наукових дослідженнях на госпрозрахунковій основі

25. Відзнаки чи нагороди отримані у звітному році

Подяка начальника управління освіти адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради Людмили ЛУЦЕНКО (21 травня 2025 р.). Подяка начальника управління освіти адміністрації Салтівського району Харківської міської ради Оксани ГРЕСЬ (23 травня 2025 р.).

26. Участь у грантових проєктах, сертифікатних програмах, стипендіальних програмах (назва проєкту, гранту, стипендії/ виконавці (ПІБ, посада)/ замовник/бюджет)

27. Кількість реалізованих експертних ролей (експертиза міжнародних конкурсів: Горизонт 2020, Горизонт Європа, Євратом, Erasmus+, Creative Europe, та інші)
28. Розміщення дослідницьких наборів FAIR даних у будь-яких сховищах-репозитаріях (SSRN, Mendeley Data, Dimention, Zenodo тощо)
29. Інша інформація, яка заслуговує на увагу

Член робочої групи розробників Програми єдиного вступного випробування з методології наукових досліджень, затвердженої Наказом МОН № 740 від 19.05.2025 р.

Звіт затверджений на засіданні кафедри Протокол № 4 від 20.11.2025