Старша викладачка
к.ю.н.
доцент
Сучасні проблеми у сфері зайнятості та соціального забезпечення
1.5
1. Зроблено висновок, що судова практика на рівні Верховного Суду надає відповіді на питання, які чітко не врегульовані законодавством, дозволяючи роботодавцям і працівникам приймати зважені та законні рішення в цій сфері. Зауважено, що на сьогодні потребує вдосконалення нормативне регулювання положень щодо порядку припинення трудового договору за угодою сторін та приведення їх у відповідність із практикою правозастосування. 2. Медіація займає особливе місце в системі позасудового вирішення трудових спорів і її слід розуміти як добровільний, альтернативний спосіб вирішення трудового спору, шляхом ведення переговорів із залученням третьої сторони (медіатора) для досягнення взаємоприйнятного рішення сторонами спору. 3. Задля досягнення соціальної справедливості, дотримання принципів соціальної держави, врахування суспільної значимості результатів трудової діяльності, запропоновано внести зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідно до яких, передбачити право на пенсію за вислугу років всім категоріям, які зазначені в Законі України «Про пенсійне забезпечення». Враховуючи правову природу пенсій за вислугу років, була внесена пропозиція щодо змін Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відповідно до яких, скасувати додаткову вимогу досягнення певного віку для отримання пенсії за вислугу років. З метою усунення економічного дисбалансу, зважаючи на правову природу пенсій за вислугу років, запропоновано внести зміни до Закону України «Про прокуратуру» відповідно до яких, пенсія за вислугу років призначається лише за умови звільнення з роботи, яка дає право на таку пенсію. 4.Було визначено, що нові форми зайнятості в ІТ-сфері вимагають правової оцінки з метою надання їм правової визначеності. Серед особливих видів договорів на підставі яких ІТ-фахівці можуть виконувати роботу, слід виокремити: 1) трудовий контракт, укладений з резидентом Дія Сіті; 2) гіг-контракт; 3) трудовий договір про дистанційну роботу, 4) трудовий договір з нефіксованим робочим часом. Кожній з наведених угод притаманні, як негативні так і позитивні наслідки для учасників трудових правовідносин. Було зроблено висновок, що праця ІТ-спеціалістів повинна бути врегульована нормами трудового права, з урахуванням суб’єктної диференціації за професійною ознакою. 5.Зроблено виснвок про необхідність внести зміни до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», що полягають у визначені особливостей застосування норми частини третьої статті 119 КЗпП України, відповідно до яких, нову редакцію статті розповсюдити лише на тих працівників, які були призвані на військову службу після набрання чинності цим Законом.
Звіт затверджений на засіданні кафедри
Протокол № від