-
адвокату Крайнюкову М. М. стосовно наявності ознак складу злочину
Здійснений аналіз елементів і ознак складу легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, та фактичних обставин, викладених у зверненні, дають підстави дійти висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні спрямованість посягання на безпосередній об’єкт кримінального правопорушення та спеціальна мета як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони – надання легального статусу майну, одержаному злочинним шляхом. А отже, в діях ОСОБА_1, що наведені в обставинах звернення, відсутні ознаки складу кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 209 КК України.
-
адвокату Видай Т.О. стосовно наявності складу злочину, передбаченого ст. 368-5 КК України
Склад злочину за ст. 368-5 КК України (незаконне збагачення) характеризується такими елементами й ознаками. Безпосереднім об’єктом є суспільні відносини, що складаються у сфері правомірної службової діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Предметом є активи, визначення яких міститься у п. 3 примітки до ст. 368-5 КК та які мають вартість, що більше ніж на 6500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує законні доходи суб’єкта кримінального правопорушення. З об’єктивної сторони незаконне збагачення може полягати в таких альтернативних формах: 1) безпосереднє набуття активів у власність спеціального суб’єкта чи 2) набуття їх третьою особою: а) за дорученням спеціального суб’єкта та в інтересах останнього або б) шляхом забезпечення особі, яка виконує функції представника органу державної влади чи місцевого самоврядування, здійснення правомочностей щодо активів, тотожних розпорядженню ними. Складом кримінального правопорушення за ст. 368-5 КК охоплюється тільки таке набуття активів суб’єктом, яке має незаконний характер, що обов’язково має бути підтверджено доказами. Суб’єкт незаконного збагачення – спеціальний, ним є особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції»). Суб’єктивна сторона характеризується виною у формі прямого умислу, при цьому особа має усвідомлювати незаконний характер набуття нею активів.
-
адвокату Королевої Н.М. щодо правової природи посадових обов’язків начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області
Згідно з усталеними положеннями науки кримінального права України, а також правовою позицією Верховного Суду України відповідальність за ст. 367 КК України настає лише у випадку, якщо дії, невиконання чи неналежне виконання яких спричинило передбачені в зазначеній статті наслідки, входили у коло службових обов`язків цієї службової особи, або якщо обов`язок діяти відповідним чином юридично був включений (законом, указом, постановою, наказом, інструкцією тощо) до кола службових повноважень такої особи. І, навпаки, якщо на особу фактично не покладалися обов`язки, які передбачали би вчинення дій, наведених в обвинуваченні, вона не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них
-
адвокату Йосипову А.А. стосовно ознак об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 426 КК
1. У випадку відсутності відповідних службових обов’язків та/або недоведення їх до відома командира відсутнє діяння як обов’язкова ознака об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 426 КК, а саме: «інше умисне невиконання військовою службовою особою дій, які вона за своїми службовими обов’язками повинна була виконати».
2. Для набуття ознак об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 426 КК, а саме: «інше умисне невиконання військовою службовою особою дій, які вона за своїми службовими обов’язками повинна була виконати», такі обов’язки командира мають бути зазначені у відповідних статутах, інструкціях, інших нормативно-правових актах і не можуть бути визначені окремим розпорядженням, дорученням, наказом вищого командування
-
адвокату Кононенко В.А. стосовно наявності складу кримінального правопорушення за статтею 209 Кримінального кодексу
Дії службових осіб АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» щодо укладення договору про закупівлю товару, а також його виконання в частині здійснення попередньої оплати, не містять предмета як обов’язкової ознаки та в цілому складу кримінального правопорушення за ст. 209 КК України за умови, шо не встановлений злочинний шлях одержання майна та/або грошових коштів.
-
адвокату Кононенко В.А. стосовно наявності складу кримінального правопорушення за статтьями 209 та 212 Кримінального кодексу
1. Дії службових осіб АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» щодо укладення договору про закупівлю трансформаторів, а також його виконання в частині здійснення попередньої оплати, не містять предмета («майно, одержане злочинним шляхом») як обов’язкової ознаки, а отже – і складу кримінального правопорушення в цілому за ст. 209 КК України з урахуванням того, що дії у формі здійснення попередньої оплати кваліфіковані за ст. 212 КК України.
2. У складі кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК України, вина можлива тільки у формі прямого умислу. Необережне ставлення до дій та наслідків кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК, виключається.
-
Філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області стсовно проблемних питань застосування законодавства при виконанні кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, а також виконання адміністративних стягнень.
Об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про порядок звільнення особи від відбування призначеного їй покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (Рішення у справі № 229/207/24), який зводиться до того, що закінчення встановлених у частинах 1, 2 ст. 80 КК України строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому цим вироком покарання з урахуванням положень частин 3 і 4 цієї статті. (повідомлення опубліковано на сайті Верховного суду України: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1758106/, рішення у справі № 229/207/24 https://reyestr.court.gov.ua/Review/125191980).
-
Адвокатськму об’єднанню «ТАУЕР» стосовно наявності складів злочинів, передбачених статтями 191, 209, 221-1 КК України
Отримання переможцем грошових коштів за результатами офіційно проведеного державою тендеру з придбання квартир не можна вважати незаконним привласненням, розтратою або заволодінням чужим майном (ст. 191 КК України) з боку службових осіб, оскільки до моменту зарахування коштів на рахунок це майно є повністю чужим для службових осіб, воно не було їм ввірене та не перебувало в їх віданні, повноважень щодо оперативного управління ним у них не було, обертання майна (бюджетних коштів) на користь переможця тендеру було здійснено не на безоплатній основі, а як оплата за товар, що відповідає умовам тендеру в цілому і, зокрема, не перевищує максимальної ціни, яка встановлена умовами тендеру.