ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ЗВІТ ВИКЛАДАЧА
Кафедри кримінального права
НАЦІОНАЛЬНОГО ЮРИДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО
ЗА 2025 РІК

1 Сулейманова Валерія Русланівна
2. Посада, науковий ступінь, вчене звання

2.1. Посада

асистент кафедри кримінального права

2.2. Науковий ступінь

доктор філософії

2.3. Вчене звання

3. Тема науково-дослідницької роботи

не планувалась

4. Обсяг виконаної науково-дослідницької роботи (друк. арк.) 1.87
5. Наукова новизна отриманих результатів

Досліджено гендерні аспекти кримінальної відповідальності за злісне невиконання обовʼязків по догляду за дитиною. Піддано аналізу 725 обвинувальних вироків, проголошених у період з 2010 р. до травня 2025 р., за ст. 166 КК України, та виявлено, що тільки у 59 вироках винними визнано обох батьків, а у 55 – лише батька. При цьому, матерів було засуджено переважною більшістю решти вироків (аж 611) за цією статтею. Встановлено, що, здебільшого, аналізовані рішення не містять й згадки про особу, яка є батьком потерпілої дитини, його ролі у процесі догляду за нею. Це свідчить про ігнорування суддями принципу гендерної рівності. Зроблено висновок, що давно існуючі гендерні стереотипи у сімейно-побутовій сфері мають помітний вплив навіть на процес здійснення правосуддя. Окрему увагу приділено вивченню правових позицій Європейського суду з прав людини, яка є однорідною та взірцевою. Зʼясовано, що у них наголошується на необхідності подолання гендерних стереотипів у цій сфері, визначній ролі батька при догляді за дитиною та пріоритетності спільної батьківської опіки над нею. Зроблено висновок про активізацію процесу подолання гендерних стереотипів у цій сфері і на правозастосовчому рівні. Обґрунтовується необхідність використовувати вказаний підхід як орієнтир для суддів при розгляді гендерно чутливих справ, у тому числі, за ст. 166 КК України. Наголошується на потребі проведення інформаційно-розʼяснювальної роботи серед правозастосувачів з метою підвищення їх обізнаності щодо цінності гендерної рівності та прийняття рішень з урахування гендерного підходу. Встановлено, що діяння у формі зловживання правами не охоплюється обʼєктивною стороною злочину, передбаченого ст. 166 КК України. Для заповнення прогалини у законі стосовно кваліфікації зловживання батьківськими правами з корисливою метою на шкоду дітям, слід включити батьків до кола суб’єктів злочину, передбаченого ст. 167 КК України. Ст. 166 та ст. 167 КК України не перебувають у конкуренції. Ці склади злочинів необхідно розмежовувати за об’єктивними (діяння, наслідки) та суб’єктивними (форма вини, мета, суб’єкт) ознаками. Встановлено, що основним безпосереднім обʼєктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 166 КК України, необхідно визнавати суспільні відносини, що забезпечують нормальне існування, зростання та всебічний розвиток дитини, а також нормальне існування особи, визнаної недієздатною чи обмежено дієздатною. Розкриття структури суспільних відносин та взаємодії між їх складовими елементами, спираючись на наукову спадщину академіка В. Я. Тація, дозволило зʼясувати сутність обʼєкту злочину, передбаченого ст. 166 КК України, та сформулювати його визначення. Ідеї В. Я. Тація прогресивні, оригінальні, обґрунтовані та актуальні донині. Відповідальність за примусову працю або примусове надання послуг передбачено ст. 149 «Торгівля людьми» КК України. Аналіз судової практики за ст. 149 КК України демонструє, здебільшого, відсутність встановлення змісту поняття «примусова праця» та її основних ознак. Загалом, правозастосувачі часто плутають цей вид із рабством, примусовим втягненням у зайняття жебрацтвом, використанням у збройних конфліктах тощо. Для належного тлумачення поняття «примусова праця» та здійснення кримінально-правової кваліфікації рекомендовано звертатись до практики ЄСПЛ. Визнано, що саме примусова праця є однією з найбільш поширених видів експлуатації. Зʼясовано, що кримінальне законодавство Франції та Німеччини містить спеціальну норму, що передбачає відповідальність за примусову працю. З огляду на вказане, пропонується запозичити позитивний досвід зарубіжних держав і доповнити КК України подібною нормою. Це сприяло б відмежуванню трудової експлуатації від її інших форм, правильній кваліфікації, справедливому покаранню, а також підсилило б кримінально-правову охорону прав потерпілого. Необхідним є доповнення ст. 149 КК України кваліфікуючою ознакою «вчинена в умовах воєнного стану».

6. Форми впровадження виконаних НДР (розділи монографії, підручника, навчального посібника, наукові статті, тези наукових доповідей та повідомлень та ін.)
Наукові статті у фаховому виданні:
Тези наукових доповідей та повідомлень:
7. Участь у розробці законопроєктів та проєктів інших нормативних актів

8. Рецензування (підготовка експертних висновків) проєктів законів та інших нормативно-правових актів
9. Підготовка наукових висновків на запити Конституційного Суду України
10. Підготовка наукових висновків на запити Верховного Суду
11. Підготовка наукових висновків (Офіс Президента України, СБУ, Прокуратура)
12. Робота консультантом комітетів/депутатів Верховної Ради України

13. Робота консультантом інших вищих та державних органів влади у науково-консультативних радах при Верховному Суді та Конституційному Суді України

14. Прочитані лекції практичним працівникам

15. Підготовка відповідей (висновків) на запити органів державної влади та місцевого самоврядування, організацій та громадян
16. Участь у конференціях, семінарах
17. Видання, в яких Ви є членом редакційної колегії
18. Наявність авторських свідоцтв та патентів

19. Спеціалізовані та разові вчені ради, членом яких Ви є

20. Опонент, рецензент (підготовка відгуків на автореферати ) яких дисертаційних захистів були

20.1. Доктор наук

20.2. Кандидат наук

20.3. Доктор філософії

21. Чи були у звітному році лауреатом/стипендіатом (вказати повну назву стипендії/премії)

Присуджено Премію Верховної Ради України молодим ученим за 2024 рік

22. Співробітництво з закордонними організаціями

Member of The International Association of Penal Law Expert Reviewer of BridgeGap Project

23. Участь у наукових заходах спільних з облдержадміністрацією

24. Участь у наукових дослідженнях на госпрозрахунковій основі

25. Відзнаки чи нагороди отримані у звітному році

1. Диплом за ІІІ місце в конкурсі імені академіка Володимира Сташиса у номінації "Краща монографія у сфері наук кримінально-правового циклу" субномінації "Кримінальне право" (м. Харків, 2025). 2. Диплом лауреата районного етапу Міського конкурсу "Молода людина року" у 2025 році у номінації "Наукова діяльність" у Київському районі міста Харкова (м. Харків, 2025).

26. Участь у грантових проєктах, сертифікатних програмах, стипендіальних програмах (назва проєкту, гранту, стипендії/ виконавці (ПІБ, посада)/ замовник/бюджет)

27. Кількість реалізованих експертних ролей (експертиза міжнародних конкурсів: Горизонт 2020, Горизонт Європа, Євратом, Erasmus+, Creative Europe, та інші)
28. Розміщення дослідницьких наборів FAIR даних у будь-яких сховищах-репозитаріях (SSRN, Mendeley Data, Dimention, Zenodo тощо)
29. Інша інформація, яка заслуговує на увагу

Успішно завершила навчання в рамках Школи професійного розвитку для викладачів кримінального права "Актуальні питання кримінального права: сучасність і майбутнє" (90 годин) 3-5 лютого 2025 р.

Звіт затверджений на засіданні кафедри Протокол № 3 від 25.11.2025