ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ЗВІТ ВИКЛАДАЧА
Кафедри кримінального права
НАЦІОНАЛЬНОГО ЮРИДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО
ЗА 2025 РІК

доцент

кандидат юридичних наук

доцент

Актуальні проблеми вдосконалення кримінального законодавства та практики його застосування

1) санкційне законодавство потребує доповнення положеннями, які б надали фізичній чи юридичній особі, щодо якої застосовано санкцію, право звернутися до РНБО зі скаргою або зверненням про перегляд прийнятого рішення про застосування санкції. Законом достатньо визначити загальне рамкове положення, яке уможливлює такий порядок оскарження та зобов’язує РНБО розробити та затвердити порядок розгляду скарг/звернень громадян щодо застосованих санкцій. Натомість у відповідному порядку, рішення про прийняття якого підлягає затвердженню Указом Президента України, орієнтуючись на загальні принципи адміністративної процедури та з урахуванням особливостей регульованої сфери, необхідно визначити детальні правила та процедури подання та розгляду скарг/звернень у зв’язку з застосуванням обмежувальних заходів; 2) двояко оцінено сформульовані в постанові ККС від 10.12.2024р. правові позиції : з одного боку, вони можуть бути визнані сміливими та довгоочікуваними, а з іншого – вони містять також і сумнівні твердження, сповнені суперечливою аргументацією. Позитивними є висновки Суду про умови окупації як сутнісну ознаку колабораціонізму, водночас викликає заперечення подальша підміна її ознакою наявності сталих зв’язків суб’єкта з окупованою територією. Варті схвалення також і правові позиції про те, що воєнне колаборантство (ч. 7 ст. 111-1 КК) до доповнення КК відповідною нормою охоплювалося ст. 111 КК, що свідчить про диференціацію відповідальності, а також щодо обов’язковості для інформаційного/дистантного колаборантства його вчинення на окупованих територіях. Водночас суперечливими та сумнівними є позиції Суду про перевагу ч. 3 ст. 114-2 над ч. 7 ст. 111-1 КК. Як убачається, передача інформації про розміщення військових формувань України представникам військових формувань агресора має кваліфікуватися за відсутності умов окупації – як державна зрада (ст. 111 КК), а за їх наявності – як воєнне колаборантство (ч. 7 ст. 111-1 КК); 3) аналіз судової практики підтвердив, що визначальною умовою для кваліфікації діянь за ст. 191 КК України є наявність достовірних доказів умисного протиправного збагачення. У разі відсутності таких доказів суди, як правило, ухвалюють виправдувальні вироки або перекваліфіковують дії обвинувачених на інші кримінальні правопорушення, зокрема на службове підроблення (ст. 366 КК України) або службову недбалість (ст. 367 КК України). Особливо це проявляється у справах, пов’язаних із функціонуванням системи охорони здоров’я в умовах пандемії COVID-19 та воєнного стану, коли специфіка правозастосування зумовлюється необхідністю оперативного реагування на суспільні виклики, а пріоритетом стає забезпечення життя і здоров’я громадян, а не формальне дотримання процедур.

• Служба безпеки України
  Відповідь на запит про надання правової позиції стосовно можливості кваліфікації за ідеальної сукупності посадового колаборантства (ч.ч. 2, 5, 7 ст. 111-1 КК) та державної зради (ст. 111 КК)
• Прокуратура Украiни
  Відповідь на запит про правову кваліфікацію дій громадян рф, які виконують службові функції в незаокнних органах влади на ТОТ.

Лекції суддям та помічникам суддів (НШСУ): 1. Проблематика воєнного колабораціонізму в судовій практиці (ч. 7 ст. 111-1 КК) (04.04.25) 2. Проблематика воєнного колабораціонізму в судовій практиці (ч. 7 ст. 111-1 КК) (17.10.25) Лекції адвокатам (ВША): 1. Колабораційна діяльність і суміжні кримінальні правопорушення в судовій практиці (18.04.2025) 2. Колабораційна діяльність і суміжні кримінальні правопорушення в судовій практиці (24.10.2025)

• Всеукраїнська науково-практична конференція «Конституційний захист прав людини в контексті доктрини європейської та української юстиції: теорія і практика» 25.06.2025 Івано-Франківськ Україна

• Збірник «Науковий вісник НДІ проблем досудового розслідування» (фахове видання, "Б"), https://ndipdr.com.ua/%d1%80%d0%b5%d0%b4%d0%b0%d0%ba%d1%86%d1%96%d0%b9%d0%bd%d0%b0-%d0%ba%d0%be%d0%bb%d0%b5%d0%b3%d1%96%d1%8f/
• Access to Justice in Eastern Europe (Scopus, Q2), редактор розділу "Criminal Law and Procedure"; https://ajee-journal.com/about

Свідоцтво про авторське право № 140224 від 27.10.2025 р. на наукову статтю «Рубащенко М. А. Право на доступ до суду і на правову допомогу vs матеріальне кримінальне право: як забезпечити їх сумісність у контексті криміналізації порушення санкцій // Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». Серія: «Юридичні науки». – 2024. – № 12. - С. 61-66.».

Офіційний опонент під час захисту дисертації Тананакіна О. В. "Кримінальна відповідальність за колабораційну діяльність в Україні", 07.10.2025 р.

1. Виконавець фундаментального дослідження «Корупція та економічна злочинність у сфері охорони здоров’я: кримінально-правовий аспект» (наук. керівник проф. Гуторова Н.О.) 2. Виконавець фундаментального дослідження «Право на справедливий суд в умовах збройного конфлікту і повоєнного відновлення країни у вимірі ЄКПЛ» (наук. керівник Цувіна Т.А.)