ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ЗВІТ ВИКЛАДАЧА
Кафедри кримінального процесу
НАЦІОНАЛЬНОГО ЮРИДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО
ЗА 2025 РІК

1 Тищенко Ольга Ігорівна
2. Посада, науковий ступінь, вчене звання

2.1. Посада

доцент

2.2. Науковий ступінь

доктор юридичних наук

2.3. Вчене звання

доцент

3. Тема науково-дослідницької роботи

Особливості кримінального провадження, в якому беруть участь особи, які страждають на психічні розлади

4. Обсяг виконаної науково-дослідницької роботи (друк. арк.) 2.47
5. Наукова новизна отриманих результатів

1. За результатами дослідження проблематики виконання судового рішення у кримінальних провадженнях за участю осіб, які страждають на психічні розлади запропоновано наступні зміни та доповнення до ст. 514 КПК: а) заява про продовження, зміну або припинення застосування ПЗМХ має бути подана не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення дії попередньої ухвали суду щодо застосування ПЗМХ; б) розгляд питання про зміну чи припинення застосування судом ПЗМХ може здійснюватися за письмовою заявою особи, до якої застосовуються ПЗМХ, її захисника чи законного представника; в) до заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або висновок обраного особою лікаря-психіатра, який не є співробітником цього закладу, про стан психічного здоров’я особи та необхідність застосування до неї примусових заходів медичного характеру; г) заява про продовження, зміну або припинення застосування ПЗМХ має бути подана не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення дії попередньої ухвали суду щодо застосування ПЗМХ; д) заява про продовження, зміну або припинення застосування ПЗМХ розглядається судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту її надходження до суду. 2. У статті, присвяченій дослідженню проблематики захисту лікарської таємниці при здійсненні кримінального провадження, зроблено наступні висновки: 1). Право на таємницю про стан здоров’я може обмежуватись при здійсненні кримінальної процесуальної діяльності, зокрема, у таких формах: а) отримання інформації про стан здоров’я шляхом допиту медичного працівника як свідка або отримання судового дозволу на доступ до відомостей, які можуть становити лікарську таємницю; б) взаємодія медичного працівника із ЗМІ щодо стану здоров’я пацієнтів, які можуть бути учасниками кримінального провадження; в) зберігання біологічного матеріалу поза межами кримінального провадження. 2). Втручання в право на таємницю про стан здоров’я як складову права на повагу до приватного та сімейного життя є виправданим, якщо: а) медична інформація впливає на всебічне, повне та об’єктивне дослідження обставин справи (наприклад, кваліфікацію кримінального правопорушення); б) медична інформація запитується в рамках кримінального провадження для виконання його завдань та відносно осіб, які набули процесуального статусу у кримінальному провадженні, а не з превентивною метою; в) орган досудового розслідування використав альтернативні способи одержання інформації про стан здоров’я перед тим як клопотати про надання судового дозволу на доступ до медичної документації; г) держава забезпечила конфіденційність, отриманої в рамках кримінального провадження, інформації про стан здоров’я; д) поширення інформації про стан здоров’я передбачено законом. 3). Зберігання біологічного матеріалу поза межами кримінального провадження може входити в конфлікт із засадами презумпції невинуватості та невтручанню у приватне життя, якщо біологічний матеріал зберігається і використовується для ідентифікації осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, після ухвалення виправдувального вироку, закриття кримінального провадження або відбуття покарання особою, у якої такий матеріал відібрано. Натомість зберігання біологічного матеріалу осіб, які вже були засуджені та знову визнані винуватими у вчиненні тяжких або особливо тяжких кримінальних правопорушень (протягом усього періоду відбування покарання – до погашення судимості), є необхідним у демократичному суспільстві, а відтак значною мірою виправданим. 3. За результатами вивчення проблематики подолання прогалин у кримінальній процесуальній регламентації суспільних відносин продемонстровано застосування концепції правової визначеності та концепції найбільш сприятливого для особи тлумачення закону в національній судовій практиці, зокрема в практиці Верховного Суду, а саме у: (1) постанові ВС від 21 серпня 2019 р. у справі № 149/3394/18 (де йшлося про втрату потерпілим права на відмову від обвинувачення у провадженні у формі приватного обвинувачення через законодавчі зміни, які набули чинності вже після реєстрації провадження в ЄРДР за заявою потерпілого) та (2) постанові ВС від 27 лютого 2024 р. у справі № 991/1568/23 (де йшлося про обсяг правових гарантій в об'єднаному кримінальному провадженні, реєстрація окремих частин якого відбувалась в умовах дії різних законів). У контексті перспектив для подальшого застосування концепції правової визначеності та концепції найбільш сприятливого для особи тлумачення закону, зроблено проекцію застосування вказаних концепцій на вирішення питання про визначення предмету судового контролю при розгляді слідчим суддею скарги на повідомлення про підозру.

6. Форми впровадження виконаних НДР (розділи монографії, підручника, навчального посібника, наукові статті, тези наукових доповідей та повідомлень та ін.)
Наукові статті:
7. Участь у розробці законопроєктів та проєктів інших нормативних актів

не брала участі

8. Рецензування (підготовка експертних висновків) проєктів законів та інших нормативно-правових актів
9. Підготовка наукових висновків на запити Конституційного Суду України
10. Підготовка наукових висновків на запити Верховного Суду
11. Підготовка наукових висновків (Офіс Президента України, СБУ, Прокуратура)
12. Робота консультантом комітетів/депутатів Верховної Ради України

13. Робота консультантом інших вищих та державних органів влади у науково-консультативних радах при Верховному Суді та Конституційному Суді України

не брала участі

14. Прочитані лекції практичним працівникам

не читала

15. Підготовка відповідей (висновків) на запити органів державної влади та місцевого самоврядування, організацій та громадян
16. Участь у конференціях, семінарах
17. Видання, в яких Ви є членом редакційної колегії
18. Наявність авторських свідоцтв та патентів

не має

19. Спеціалізовані та разові вчені ради, членом яких Ви є

20. Опонент, рецензент (підготовка відгуків на автореферати ) яких дисертаційних захистів були

20.1. Доктор наук

не брала участі

20.2. Кандидат наук

не брала

20.3. Доктор філософії

не брала участі

21. Чи були у звітному році лауреатом/стипендіатом (вказати повну назву стипендії/премії)

не була

22. Співробітництво з закордонними організаціями

не брала участі

23. Участь у наукових заходах спільних з облдержадміністрацією

не брала участі

24. Участь у наукових дослідженнях на госпрозрахунковій основі

не брала участі

25. Відзнаки чи нагороди отримані у звітному році

не має

26. Участь у грантових проєктах, сертифікатних програмах, стипендіальних програмах (назва проєкту, гранту, стипендії/ виконавці (ПІБ, посада)/ замовник/бюджет)

не брала участі

27. Кількість реалізованих експертних ролей (експертиза міжнародних конкурсів: Горизонт 2020, Горизонт Європа, Євратом, Erasmus+, Creative Europe, та інші)
28. Розміщення дослідницьких наборів FAIR даних у будь-яких сховищах-репозитаріях (SSRN, Mendeley Data, Dimention, Zenodo тощо)
29. Інша інформація, яка заслуговує на увагу

Звіт затверджений на засіданні кафедри Протокол № 5 від 20.11.2025