Завідувачка кафедри цивільного судочинства, арбітражу та міжнародного приватного права
Докторка юридичних наук
Професорка
Гарантії права на справедливий судовий розгляд у цивільному судочинстві в контексті основоположного принципу верховенства права
1. У своїй практиці ЄСПЛ виробив досить послідовний підхід до участі прокурорів у судових провадженнях поза межами кримінального судочинства. Він зазначає, що участь прокурорів слід розглядати як винятковий захід, спрямований на захист інтересів держави, суспільних інтересів або інтересів вразливих груп, які не можуть самостійно захистити свої інтереси. Водночас, участь прокурора у провадженні, в якому він діє на боці однієї зі сторін, не повинна призводити до порушення права на справедливий суд, зокрема таких гарантій, як принцип рівності сторін та змагальний процес. Остання практика ЄСПЛ викликає ширші занепокоєння щодо ролі прокурорів у цивільних, господарських та адміністративних справах в Україні. Незважаючи на наявні у процесуальному законі підстави та форми участі прокурора, судова практика демонструє досить поширені випадки втручання прокурора у некримінальну сферу. Це викликає питання щодо того, чи така участь відповідає субсидіарному характеру ролі прокурора, як це передбачено українським законодавством та стандартами ЄСПЛ. Тому суди повинні зосередитися на чіткіших критеріях участі прокурорів, забезпечуючи дотримання міжнародних стандартів та запобігаючи порушенням права на мирне володіння майном (стаття 1 Протоколу № 1 до ЄКПЛ) та права на справедливий суд (пункт 1 статті 6 ЄКПЛ) (Tsuvina T. Рarticipation of the Prosecutor in Non-Criminal Proceedings: ECtHR Case Law and National Context. Theory and Practice of Jurisprudence. 2024. 2 (26). P. 58–76). 2. Використання технологій штучного інтелекту в судочинстві набирає великого поширення в сучасних умовах. Водночас, наразі ми бачимо лише перші спроби рамкового регулювання використання штучного інтелекту – в частині використання технологій штучного інтелекту в судовому адмініструванні, зокрема в діяльності Вищого антикорупційного суду, яка не пов’язана зі здійсненням правосуддя, а також можливості використання технологій штучного інтелекту суддями в Кодексі суддівської етики. Водночас очевидно, що загальні застереження, висловлені в Кодексі суддівської етики щодо використання штучного інтелекту в роботі судді, слід розуміти та тлумачити з урахуванням принципу верховенства права, принципу незалежності суддів та гарантій права на справедливий судовий розгляд, передбачених п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (ЄКПЛ) та практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). З цієї точки зору доцільно розробити та затвердити рекомендації щодо використання інструментів штучного інтелекту в роботі суддів, як це відбувається в деяких зарубіжних країнах. Водночас, варто критично оцінити нещодавню судову практику Верховного Суду, в якій використання представником сторони великих лінгвістичних моделей (LLM) під час складання касаційної скарги було визнано зловживанням процесуальними правами та неповагою до суду. Цей приклад підкреслює відсутність єдиного розуміння сутності та видів зловживання процесуальними правами в національній судовій практиці, що призводить до використання цього поняття для позначення поведінки сторін, яка не має ознак протиправності та не суперечить меті та завданням судового провадження. Актуальними стають також спеціально розроблені акти щодо використання інструментів штучного інтелекту сторонами та їх представниками, як це відбувається в іноземних правових системах, а також впровадження положень про неналежне використання інструментів штучного інтелекту в судовому процесі до Правил професійної етики, що передбачатимуть можливість притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності за неетичне використання штучного інтелекту у своїй діяльності (Tsuvina T. AI Technologies in the Judiciary: European Standards and Ukrainian Practice. Foreign trade: economics, finance, law. 2025. № 139(2)(Apr. 2025). С. 4–13). 3. Аналізуючи національні процедури відводу суддів ЄСПЛ виробив певні спільні підходи, що можуть бути зведені до наступного: а) якщо заява про відвід є обґрунтованою, містить конкретні та релевантні підстави, вважається, що більші гарантії надаютьcя у разі, коли питання про відвід судді при одноособовому розгляді справи передається на розгляд іншому судді; б) допустимим вважається розгляд питання про відвід самим суддею, якому такий відвід було заявлено, якщо підстави відводу є явно необґрунтованими або занадто абстрактними, що може бути кваліфіковане як зловживання процесуальними правами; в) судове рішення, яким вирішується питання про задоволення або відмову у задоволенні заяви про відвід судді, має бути вмотивованим; г) заявникові має бути надана можливість оскарження судового рішення за результатами розгляду заяви про відвід судді; д) при колегіальному розгляді справи в суді найвищої інстанції ЄСПЛ звертає увагу на те, чи була у випадку заявлення відводу кільком або всім суддям найвищої судової інстанції можливість передати зазначене питання на розгляд іншому складу суду; е) у випадку заявлення відводу всім суддям суду найвищої інстанції, при оцінці дотримання вимог неупередженості суду ЄСПЛ звертає увагу, чи не призведе задоволення такого відводу з урахуванням правила необхідності до фактичної паралізації судового розгляду у справі заявника. Враховуючи практику ЄСПЛ та рекомендації GRECO варто дійти висновку про необхідність уніфікації підходів до процедури відводу суддів, зокрема: а) закріпити у ЦПК України, ГПК України та КАС України норму щодо передачі вирішення питання про відвід судді при одноособовому розгляді справи на розгляд іншому судді цього ж суду у всіх випадках, окрім ситуацій, коли заява становить собою зловживання процесуальними правами та є явно необґрунтованою; б) закріпити можливість апеляційного та касаційного оскарження судового рішення за результатами розгляду заяви про відвід судді; в) закріпити правило стосовно того, що у випадку заявлення відводу одному із суддів при колегіальному розгляді справи справа не повинна передаватися на розгляд іншому судді цього суду у випадку, якщо колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення відводу; г) закріплення у всіх процесуальних кодексах правила про те, що у випадку заявлення відводу всьому складу суду або декільком суддям з колегії суддів з один і тих самих підстав, справа у випадку відмови у задоволенні заяви про відвід колегією суддів має передаватися на розгляд іншому судді цього ж суду (Цувіна Т.А. Процедура (само)відводу судді як механізм забезпечення неупередженості суду: практика ЄСПЛ та національне правове регулювання. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. Серія. Юридичні науки. 2026. № 1(142). 4–19.
Була одним із розробників проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації принципів відкритої науки». Див.: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-dlia-hromadskohoobhovorennia-zakonoproiekt-pro-vidkrytu-nauku-harmonizatsiia-z-ievropeiskymy-normamy
Член Науково-консультативної ради при Верховному Суді
1. Лекція в рамках підвищення кваліфікації голів судів у співпраці із Національною школою суддів на тему «Дорожня карта з питань верховенства права» (27.05.2025 р.). 2. Лекція в рамках підвищення кваліфікації суддів ВАКС у співпраці із Національною школою суддів на тему «Дорожня карта з питань верховенства права» (04.03.2025 р.).
1. Голова ради у разовій спеціалізованій вченій раді ID 8852, створеної для захисту дисертації Шестопал К. Є. «Касаційні фільтри в світлі права на доступ до правосуддя: конституційно-порівняльне дослідження» на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право» 2. Офіційний опонент у разовій спеціалізованій вченій раді PhD 8146, створеної для захисту дисертації Петренко Н. Д. «Судовий штраф в цивільному процесі України, країн Європи та США» на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право».
Офіційний опонент у разовій спеціалізованій вченій раді PhD 8146, створеної для захисту дисертації Петренко Н. Д. «Судовий штраф в цивільному процесі України, країн Європи та США» на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право».
1. Cтипендія Virtual Ukraine Institute for Advanced Study (VUIAS) на 2024-2025 н.р. для дослідження теми «Інтеграція медіації в цивільний процес: кращі практики ЄС та перспективи для України»; 2. Стипендія Кабінету Міністрів України для молодих вчених на 2024-2026 роки (постанова від 05 листопада 2024 року № 6)
Національний експерт Проєкту ЄС "Pravo-Justice", програми GIZ, Координатора проєктів ОБСЄ в Україні.
Почесна грамота Харківської обласної державної адміністрації за багаторічну сумлінну працю, вагомий ообистий внесок у розвиток юридичної освіти і науки, відданість справі в умовах воєнного стану та високий професіоналізм
1. Керівник проекту з виконання фундаментальної науково-дослідної роботи «Право на справедливий суд в умовах збройного конфлікту і повоєнного відновлення країни у вимірі ЄКПЛ» (№ держреєстрації: 0124U000345) на замовлення МОН України. 2. Експерт проєкту «Відкрита наука для української системи вищої освіти» (Open4UA), спосіб/форма участі, міжнародний проєкт, Еразмус+ «Розбудова спроможності у сфері вищої освіти» (ERASMUS-EDU- 2023-CBHE), Організатор - European Education and Culture Executive Agency (EACEA). 3. Експерт проєкту “European Fundamental Values in Digital Era”, спосіб/форма участі, міжнародний проект, Erasmus+ Jean Monnet Centre of Excellence, 101085385 — EFVDE, Організатор - European Education and Culture Executive Agency (EACEA). 4. Cтипендія Virtual Ukraine Institute for Advanced Study (VUIAS) на 2024-2025 н.р. для дослідження теми «Інтеграція медіації в цивільний процес: кращі практики ЄС та перспективи для України». 5. Стипендія Кабінету Міністрів України для молодих вчених на 2024-2026 роки (постанова від 05 листопада 2024 року № 6).
У звітному періоді Цувіна Т.А. отримала вчене звання професорки кафедри цивільного судочинства, арбітражу та міжнародного приватного права (атестат професора АП № 006799 від 24.04.2025 р.). У рамках переговорного процесу щодо вступу України до ЄС вчена продовжувала виступати науковим консультантом із підготовки та імплементації Дорожньої карти з питань верховенство права. Проведено тренінг «Основи переговорного процесу щодо вступу України до ЄС та адаптація законодавства до EU acquis» для ГО «Інститут законодавчих ідей». Пройшла стажування в Центрі альтернативних способів вирішення спорів Грацького університету (м. Грац, Австрія, 07.04. – 02.05.2025 р.).