Завідувач кафедри
д.ю.н.
професор
Програми у правовому регулюванні господарської діяльності, як інструмент підвишення ефективності законодавчого регулювання, 2,0 друк.арк.
Скасування Господарського кодексу України як абсолютно шкідлива та безвідповідальна законодавча акція Верховної Ради України, особливо в умовах війни з РФ, має кваліфікуватися як така, що містить у собі значну суспільну небезпеку та призводить до суттєвого регресу в сфері законодавчого забезпечення економічних відносин в Україні. У першу чергу слід зазначити такі ключові втрати, що випливають із ситуації, яка склалася: • Руйнування методології комплексного регулювання відносин у сфері господарювання, що автоматично позначається на ефективності такого регулювання; • Юридична втрата базового розподілу господарських відносин на основні типи: господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські; • Втрата внутрішнього структурування економічної політики за напрямами; • Втрата базової систематизації засобів державного регулювання господарської діяльності; • Втрата широкої варіативності організаційно-правових форм господарських організацій; • Втрата базового типу господарської організації — підприємства як суб’єкта правовідносин; • Втрата систематизації видів та елементів механізму господарсько-правової відповідальності; • Втрата галузей, секторів та видів виробництва як мезоекономічного рівня об’єктів господарсько-правового регулювання; • Втрата законодавчої систематизації видів спеціальних правових режимів господарювання тощо. Гносеологія питання скасування Господарського кодексу України полягає у використанні теоретичної спадщини Фрідріха фон Гаєка 70–80-х років минулого століття та панівних економічних поглядів у провідних західних країнах на початковому етапі економічної глобалізації. Сьогодні, після численних фінансово-економічних криз, безпекових викликів у глобальному масштабі та зміни співвідношення у конкурентоспроможності ключових економічних акторів у світовому просторі, а також, зрештою, початку процесу деглобалізації, з рук держави фактично випускається ключовий законодавчий інструмент державного регулювання — інструмент проведення активної економічної політики. Очевидно, що сучасні суспільно-економічні умови вимагають інтенсифікації застосування засобів впливу держави на інвестиції, інновації, зовнішньоекономічні відносини, відносини структурно-галузевого характеру, ефективне функціонування державного сектору економіки та його взаємодію з приватним сектором (особливо в умовах війни, післявоєнної стабілізації та перебудови). Ключовим фокусом цивільного права можно назвати речові права та регулювання зобов’язань, що виникають із правочинів. Однак, очевидно, що такий формат не може враховувати ні галузевий, ні загальнонаціональний масштаб правового регулювання, ні структурні характеристики системних об’єктів, характер їхніх внутрішніх і зовнішніх міжсистемних зв’язків тощо. Тому розрахунок на те, що Цивільний кодекс України може компенсувати функції забезпечення правового господарського порядку, є абсурдним. Реакція господарсько-правової наукової спільноти має полягати у наступних базових напрямах діяльності: 1. Модернізація змісту Господарського кодексу України 2003 року. Така модернізація є об’єктивно необхідною й може ґрунтуватися на наявних наукових розробках. 2. Створення нових варіантів кодифікації господарського законодавства України з урахуванням його сучасного обсягу, змін акцентів у забезпеченні правового господарського порядку, а також зміни функціонального наповнення кодексу de lege ferenda. 3. Фрагментарне інституційне заповнення прогалин в господарському законодавстві внаслідок скасування Господарського кодексу України, зокрема в частині законодавчого забезпечення системи організаційно-господарського впливи держави.
Учасник групи з рекодифікації господарського законодавства України.
Участі не приймав
Член науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України
Не проводилось
Відсутні
• Член спеціалізованої вченої ради Д.64.086.04 у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого. • Член експертної ради Міністерства освіти і науки України з питань проведення експертизи дисертацій з юридичних наук.
29 травня 2025 року. під керівництвом була захищена дисертація Злепка Назара Івановича на тему «ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЕКСТРАОРДИНАРНІ ПЕРІОДИ В УКРАЇНІ» за спеціальністю 081 «Право» на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право».
Не був
Участі не приймав
Участі не приймав
Участі не приймав
1. Обраний дійсним членом (академіком) НАПрН України
Участі не приймав
1. 29 травня 2025 року. під керівництвом була захищена дисертація Злепка Назара Івановича на тему «ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЕКСТРАОРДИНАРНІ ПЕРІОДИ В УКРАЇНІ» за спеціальністю 081 «Право» на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право». 2. Обраний дійсним членом (академіком) НАПрН України.