ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ЗВІТ ВИКЛАДАЧА
Кафедри кримінального процесу
НАЦІОНАЛЬНОГО ЮРИДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО
ЗА 2022 РІК

1 Беспалько Інна Леонiдiвна
2 Посада, науковий ступінь, вчене звання

2.1 Посада

асистент

2.2 Науковий ступінь

кандидат юридичних наук

2.3 Вчене звання

доцент

3 Тема науково-дослідницької роботи

Особливості кримінального процесуального доказування під час провадження на підставі угод

4 Обсяг виконаної науково-дослідницької роботи (друк. арк.)

1.5

5 Наукова новизна отриманих результатів

Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК), введено в дію новий для нашої держави інститут примирення сторін (restorative gustice). Це нововведення раніше невідоме українській правовій системі, оскільки запозичене з англо-американського досвіду з метою економії часу та вдосконалення кримінального судочинства. Здійснення кримінального провадження на підставі угод як особливого порядку кримінального провадження має на меті, насамперед, розв'язання наявного кримінально-правового конфлікту між його учасниками, спрощення та скорочення загальної процедури кримінального провадження, забезпечення процесуальної економії, зменшення навантаження на суди, надання самостійності сторонам угоди щодо вирішення питання про призначення узгодженого ними покарання, звільнення від його відбування з випробуванням. Кримінальне провадження на підставі угод є проявом диференціації кримінальної процесуальної форми, яка ґрунтується на матеріально-правових критеріях, котрі передбачають встановлення змісту договірних правовідносин; та кримінально-процесуальних, що визначають форму і процедуру досягнення взаємних поступок між сторонами угод про примирення чи про визнання винуватості у кримінальному провадженні. Проте в науці кримінального процесуального права та у практичній діяльності залишається неузгодженість правових позиції та різне бачення деяких аспектів функціонування такого інституту. Зокрема, суперечності виникають під час визначення особливостей кримінального процесуального доказування під час провадження на підставі угод, що є предметом даного наукового дослідження. Диференціація процесуальної форми полягає в наявності різних порядків (процедур) здійснення кримінального провадження, одним з яких є кримінальне провадження на підставі угод, яке регулюється главою 35 КПК України. При цьому в Законі закріплено два види угод: 1) угода про примирення між потерілим та підозрюваним чи обвинуваченим; 2) угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Вказані види угод відрізняються процесуальним порядком їх застосування, процедурою ініціювання, змістом та наслідками, що настають після досягнення домовленості у кримінальному провадженні. Однак угоди про примирення та визнання винуватості об’єднані спільною метою – спрощення процедури розгляду певної категорії кримінальних проваджень, скорочення загальних процесуальних строків розгляду та сприяння економії бюджетних витрат на проведення кримінального провадження завдяки нездійсненню досудового розслідування. Що стосується питання нашого дослідження, то воно не отримало належної регламентації в КПК. Особливістю доказування у кримінальному провадженні на підставі угод, є те, що у таких кримінальних провадженнях розширюється предмет доказування. У зв'язку з цим були досліджені приклади конкретних вироків та ухвал суду та аналізуються положення, що в них містяться, на предмет узгодженості із доктринальними положеннями. На підставі аналізу особливостей нормативної регламентації кримінального провадження на підставі угод висловлені зауваження до низки норм КПК, які закріплюють особливості кримінального процесуального доказування у кримінальному провадженні на підставі угод та запропоновані підходи до усунення їх недоліків. Матеріали роботи представляють як теоретичну, так і практичну цінність. Вони можуть бути використані для подальшого наукового дослідження особливостей кримінального провадження на підставі угод, а також для належного розуміння та здійснення правозастосовної кримінальної процесуальної діяльності. Наукова новизна отриманих результатів поллягає у наступному: По-перше, ч.1 ст. 474 передбачає, що якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Разом з тим прокурор має право відкласти направлення до суду обвинувального акта з підписаною сторонами угодою до отримання висновку експерта або завершення проведення інших слідчих дій, необхідних для збирання та фіксації доказів, які можуть бути втрачені зі спливом часу, або які неможливо буде провести пізніше без істотної шкоди для їх результату у разі відмови суду в затвердженні угоди. Однак мета та процедура цієї діяльності не регламентовані. Ця прогалена підлягає усуненю. По-друге, вважаємо за необхідне (за прикладом кримінального провадження щодо неповнолітніх та кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру) доповнити Закон новою статтею 474 (1): «Обставини, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні на підставі угод». З цією метою необхідно виділити ці обставини починаючи з частини 4 ст. 474 КПК та закріпити у наступній редакції: «1. Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання повинен з’ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє: 1) що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов’язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; 2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу; 3) характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; 4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. 2. Перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання повинен з’ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє: 1) що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов’язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; 2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу; 3) характер кожного обвинувачення; 4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Крім того, перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання повинен з’ясувати у потерпілого, чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу. 3. Суд зобов’язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з’ясування добровільності укладення угоди у разі необхідності суд має право витребовувати документи, у тому числі скарги підозрюваного чи обвинуваченого, подані ним під час кримінального провадження, та рішення за наслідками їх розгляду, а також викликати в судове засідання осіб та опитувати їх. 4. Суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов’язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості. У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку. 5. Повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається.» По-третє, існує необхідність закріпити в ч. 8 ст. 469 КПК положення наступного змісту: «Не допускається використовувати інформаію отриману у кримінальному провадженні на підставі угоди в інших (виділених) провадженнях, щодо інших підозрюваних (обвинувачених).» По-четверте, існує пореба доповнить ч. 7 ст. 474 КПК положенням такого змісту: «Суд вправі витребувати документи, подані сторонами під час досудового розслідування, а також інші матеріали досудового розслідування.»

6 Форми впровадження виконаних НДР (розділи монографії, підручника, навчального посібника, наукові статті, тези наукових доповідей та повідомлень та ін.)
Наукові статті:
Тези наукових доповідей та повідомлень:
7 Участь у розробці законопроектів та проектів інших нормативних актів

не брала участі

8 Рецензування (підготовка експертних висновків)проектів законів та інших нормативно-правових актів
9 Підготовка наукових висновків на запити Конституційного Суду України
10 Підготовка наукових висновків на запити Верховного Суду
11 Підготовка наукових висновків (Офіс Президента України, СБУ, Прокуратура)
12 Робота консультантом комітетів/депутатів Верховної Ради України

не здійснювала

13 Робота консультантом інших вищих та державних органів влади у науково-консультативних радах при Верховному Суді та Конституційному Суді України

не здійснювала

14 Прочитані лекції практичним працівникам

не читала

15 Підготовка відповідей (висновків) на запити органів державної влади та місцевого самоврядування, організацій та громадян. (кому, стосовно чого)
16 Участь у конференціях, семінарах (вказати повну назву конференції, дату та місце проведення)
17 Вказати членом редакційної колегії якого видання Ви є
18 Наявність авторських свідоцтв та патентів

не маю

19 Вказати членом якої спеціалізованої вчених ради ви є

членом спеціалізованої вченої ради не являюсь

20 Опонент, реценезент (підготовка відгуків на автореферати ) яких дисертаційних захистів були

20.1 Доктор наук

опонентом, рецензентом не була

20.2 Кандидат наук

опонентом, рецензентом не була

20.3 Доктор філософії

опонентом, рецензентом не була

21 Чи були у звітному році лауреатом/стипендіатом (вказати повну назву стипендії/премії)

не була

22 Співробітництво з закордонними організаціями

не здійснювала

23 Участь у наукових заходах спільних з облдержадміністрацією

не брала участі

24 Участь у наукових дослідженнях на госпрозрахунковій основі

не брала участі

25 Відзнаки чи нагороди отримані у звітному році

не маю

26 Участь у грантових проектах, сертифікатних програмах, стипендіальних програмах (назва проекту, гранту, стипендії/ виконавці (ПІБ, посада)/ замовник/бюджет)

27 Інша інформація, яка заслуговує на увагу

Звіт затверджений на засіданні кафедри

Протокол № від