Професор кафедри кримінального права
Доктор юридичних наук
Професор
Проблеми кваліфікації окремих категорій кримінальних правопорушень.
1.1
Досліджено кримінально-правове регулювання, його зміст, система наукових поглядів, способів розуміння та тлумачення у правовій літературі. З’ясовано сутність та структуру кримінально-правового регулювання як виду правового та соціального регулювання, інструмент (засіб) кримінально-правового регулювання як впорядкування суспільних відносин шляхом їх регулювання та охорони та способи здійснення кримінально-правового регулювання. Доведено, що кримінально-правове регулювання становить передбачення кримінально значимого діяння (поведінки) у кримінальному законі (кримінально-правовій нормі) з метою впорядкування суспільних відносин. Обґрунтовано, що кримінально-правове регулювання: є видом правового регулювання і володіє притаманними йому властивостями з урахуванням специфіки, обумовленої завданнями і функціями, предметом і методом кримінального права; характеризується впорядкуванням суспільних відносин за допомогою кримінально-правових засобів (норм та інститутів кримінального права); поширюється на заздалегідь не визначену кількість тотожних випадків; має нормативний характер і полягає у створенні законодавчої моделі заборон вчинення відповідних діянь (основний спосіб регулювання) та дозволянь (допоміжний спосіб регулювання); адресується неперсоніфікованому колу осіб; здійснюється, як правило, протягом тривалого часу – з моменту набуття конкретною кримінально-правовою нормою чинності і до моменту втрати нею чинності; являє соціально-політичну оцінку відповідної категорії діянь, надаючи їм кримінально-правового значення; має превентивний характер, водночас може носити й заохочувальний характер у разі допоміжного (додаткового) способу такого регулювання; є юридичною підставою застосування кримінально-правового впливу (в тому числі й кваліфікації) до особи, яка вчинила кримінально значиме діяння. Досліджено розмежування кримінально-правового регулювання та кримінально-правового впливу, в тому числі кваліфікації кримінально значимих діянь та заходів кримінально-правового впливу. __________________________________________________________________________ Досліджено існуючі міжнародні стандарти та методи протидії організованій злочинності на міжнародному рівні. З’ясовано найбільш значимі та актуальні перешкоди для спільної міжнародної боротьби з цим явищем. Проаналізовано різні види міжнародного співробітництва у сфері боротьби з організованою злочинністю. Обґрунтовано, що в правовій доктрині України кримінально-правове поняття «вчинення кримінального правопорушення організованою групою» є неоднозначним: з одного боку, воно розглядається як соціальне явище (реальний, свідомий, вольовий комплекс діянь щодо створення організованої групи з метою вчинення злочинів або вступ до неї на стадії організації такого злочинного об’єднання або свідоме, вольове діяння, вчинене особою у складі організованої групи на стадії її функціонування), а з іншого, використовується для науково-теоретичного обґрунтування подальшої розробки заходів щодо протидії зазначеним видам кримінальних правопорушень.
немає
-----------
-----------
-----------
немає
не є
-------
-------
-------
ні
-----------
-----------
-----------
----------
Звіт затверджений на засіданні кафедри
Протокол № від