-
Велика Палата
Пророк В.В., лист Верховного Суду від 02.12.2021 р. № 138/0/27-21
Надано відповідь на запитання:
1. Чи можливо (доцільно) ототожнювати заміну позивача (стягувача) як сторони судового спору у судовому процесі із заміною сторони виконавчого провадження (яке не відкрите/ закінчене) як окремої стадії судового процесу, яка не відкривається (не поновлюється) автоматично після прийняття судом судового рішення щодо такої заміни?
2. Чи можливо (доцільно) вважати, що чинним законодавством передбачена загальна можливість заміни саме сторони виконавчого провадження безвідносно того, чи це виконавче провадження є відкритим/ закінченим, враховуючи, що частина п'ята статті 442 ЦПК України передбачає можливість заміни боржника або стягувача у виконавчому листі ще до відкриття виконавчого провадження?
3. Якщо строк пред'явлення виконавчого документа до виконання закінчився, чи обов'язково в цій ситуації одночасне подання заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання для можливості здійснення зазначеного процесуального правонаступництва?
4. Чи можливе процесуальне правонаступництво у такому виконавчому провадженні (де закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання) лише на підставі заяви про заміну сторони виконавчого провадження (про заміну сторони у справі) без окремої вимоги щодо поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання?
5. Враховуючи, що для реалізації процесуального права правонаступника щодо заміни сторони у виконавчому провадженні має значення чинність правочину щодо відповідного правонаступництва, а для відновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання – ще й обставини, з яких цей лист не був пред’явлений до виконання, чи може неможливість відновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання бути підставою для відмови у процесуальному правонаступництві?
6. Чи можна розглядати відмову у задоволенні заяви правонаступника сторони спору, який був вирішений судом на її користь, у зв'язку з пропуском строку для пред'явлення виконавчого листа з вини цієї сторони спору, порушенням цивільних прав цього заявника, які виникли на підставі дійсного правочину щодо уступки йому зазначеною стороною спору права вимоги до боржника?
-
Велика Палата
Власов Ю.Л., лист Верховного Суду від 29.11.2021 р. щодо правового статусу Держгеокадастру (справа № 910/5201 /19, провадження № 12-37гс21)
Надано відповіді на запитання:
1. Чи мав на час подання прокурором позову (19 квітня 2019 року) Держгеокадастр повноваження здійснювати контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності?
2. Чи мав на час подання прокурором позову (19 квітня 2019 року) Держгеокадастр повноваження здійснювати державний контроль за використанням та охороною земель у частині додержання органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; додержання вимог земельного законодавства в процесі надання у користування, в тому числі в оренду, земельних ділянок усіх категорій та форм власності?
3. Чи мав на час подання прокурором позову (19 квітня 2019 року) Держгеокадастр повноваження здійснювати контроль за додержанням Київською міською радою встановленого нормами земельного законодавства України порядку реалізації права на землю, зокрема надання у користування, в тому числі в оренду, земельних ділянок?
-
Касаційний цивільний суд
Гулько Б.І., лист Верховного Суду від 23.05.2022 р. № 61-17706 сво 21 (справа № 450/4257/20)
Надано відповіді на запитання:
1. Чи можуть бути визнані торги недійсними, якщо виконавець, знаючи про те, що рішенням суду виконавчий напис визнано таким, який не підлягає виконанню, не реагуючи на звернення боржника про відкладення проведення торгів до набрання рішенням законної сили, провів торги? Рішення суду набрало законної сили після апеляційного перегляду після проведення торгів.
2. Чи є в діях виконавця порушення принципів (засад) виконавчого провадження: 1) верховенства права; 3) законності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; б) гласності та відкритості виконавчого провадження; пункту 3 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»? Якщо є, то чи є це підставою для визнання торгів недійсними?
3. Якщо є підстави для визнання торгів недійсними, то майно підлягає поверненню у порядку реституції чи віндикації?
4. Чи застосовується положення частини другої статті 388 ЦК України про те, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень, якщо виконувався виконавчий напис, а не судове рішення?
-
Касаційний господарський суд
Банасько О.О., лист Верховного Суду від 16.06.2022 р.з питань виконавчого провадження (справа № 916/1456/21)
Надано відповіді на запитання:
1. Яка правова характеристика поняття «грошове зобов’язання», застосованого в абзаці п’ятому статті 1 КУзПБ із поняттям «основна винагорода», визначеного у статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 № 1403-VIII?
2. Чи є грошовим зобов’язанням в розумінні абзацу п’ятого статті 1 КУзПБ основна винагорода приватного виконавця, передбачена статтею 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 № 1403-VIII?
3. З яким юридичним фактом або сукупністю юридичних фактів пов’язується виникнення та визначення розміру грошового зобов’язання у боржника перед приватним виконавцем за основною винагородою:
Винесення постанови про стягнення основної винагороди приватного виконавця та відсутність факту її скасування;
Фактичне стягнення приватним виконавцем з боржника суми, що підлягає стягненню за виконавчим документом;
Інший варіант.
-
Велика Палата
Ситник О.М., лист Верховного Суду від 20.09.2021 р. з питань виконавчого провадження (справа № 910/6355/20 (провадження № 12-41 гс21)
Надано відповіді на запитання:
1) Як співвідносяться частина друга статті 74 Закону № 1404-ХVIII, частина перша статті 379 КАС України та частина друга статті 446 ЦПК України?
2) У порядку якого судочинства підлягає розгляду заява про заміну сторони виконавчого провадження, подана щодо виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса?
-
Касаційний кримінальний суд
Щепоткіна В., лист Верховного Суду від 13.07.2022 р. № 223/0/26-22 щодо мови апеляційної / касаційної скарни (справа № 521/12324/18)
Надано відповіді на запитання:
- Чи має право особа, яка бере участь у кримінальному провадженні, подавати до суду клопотання, докази та скарги, викладені не державною мовою?
-Чи можливо вважати порушеними принцип доступу до правосуддя та ст. 9 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, ратифікованої Законом України від 15 травня 2003 року № 802-1V, при відмові в прийнятті скарг на рішення судів першої та апеляційної інстанцій, складені особою рідною мовою, яка не є державною (українською)?
-
Касаційний господарський суд
Львов Б., лист Верховного Суду від 26.07.2022 р. з питання обрахування судового збору (справа № 924/337/18)
Надано відповіді на запитання:
З урахуванням положень частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та частини сьомої статті 12 ГПК України, виходячи з якого розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць слід обраховувати п'ятсот прожиткових мінімумів (ціну позову), передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, що був встановлений на 1 січня року, в якому особа звернулася з позовом зі справи, чи на 1 січня року, в якому було подано касаційну скаргу?
-
Касаційний господарський суд
Баранець О., лист Верховного Суду від 17.06.2022 р. з процесуальних питань (справа № 905/458/21)
Надано відповіді на запитання:
1. - Не надавала відповідь.
2. Щодо застосування статей 308-313 ГПК України.
- У якому взаємозв’язку між собою перебувають норми, закріплені у статтях 308-313 ГПК України?
- Чи співвідносяться між собою (чи мають взаємозв’язок) та яким чином, норми, що містяться у пункті 5 частини першої статті 308 та у статті 311 ГПК України, а також у статті 311 та статті 313 ГПК України?
- Чи повинен суд касаційної інстанції застосовувати положення частини другої статті 311 ГПК України при наявності у суду підстав для застосування пункту 5 частини першої статті 308 та частини першої статті 313 ГПК України?
- Норма, закріплена у частині першій статті 313 ГПК України, за методом правового регулювання є імперативною чи диспозитивною? У разі, якщо суд касаційної інстанції виявить, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права та наявні підстави для залишення позову без розгляду з підстав, передбачених статтями 226 та 231 ШПК України, суд касаційної інстанції застосовує положення, передбачені пунктом 5 частини 1 статті 308 та частиною першою статті 313 ГПК України, як дискреційні (на власний розсуд) чи як імперативні (такі, що є обов’язковими в силу закону)?
3. Щодо умов, за яких існує необхідність врахування висновків Верховного Суду стосовно застосування норм процесуального права.
- Чи має значення подібність правовідносин при необхідності врахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права ?
- У яких випадках підлягають врахуванню висновки Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права?
- Чи підлягають врахуванню висновки Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права у разі неподібності процесуальних обставин (ситуацій) у порівнювальних справах (у справі, що розглядається судом, зі справою, в якій Верховний Суд сформував відповідні висновки щодо застосування норми процесуального права)? Тобто чи є подібність процесуальних обставин (ситуацій) у порівнювальних справах умовою, що визначає необхідність врахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права?
-
Велика Палата
Ситник О.М., лист Верховного Суду від 14.07.2022 р. щодо статусу НАЗК у справі № 761/25659/21
Надано відповіді на запитання:
1) Чи можна вважати, що у даному випадку позов подано Національним агентством як суб'єктом владних повноважень?
2) Чи можна стверджувати про наявність «публічного інтересу» такого спору (певна сукупність приватних інтересів) та чи може суб'єкт владних повноважень звернутися з позовом до суб'єктів приватного права без наявності прямої вказівки на це у законі для реалізації визначених законом завдань та функцій?
3) Чи можна вважати даний спір спором з приводу проходження публічної служби?
4) Чи можна вважати, що у справі фактично оскаржується рішення суб'єкта владних повноважень про призначення голови правління та наглядової ради АТ «НАК «Нафтогаз України»?
-
Велика Палата
Крет Г., лист від 3 серпня 2022 року у справі № 947/10464/21 (щодо оскарження вироку на підставі угоди у кримінальному провадженні щодо корупційного правопорушення)
Надано відповідь на запитання:
1. Чи встановлює частина перша статті 75 КК загальні умови та обмеження щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням, які поширюються й на випадки затвердження угод?
2. Чи має повноваження суд з огляду на положення частин першої та другої статті 75 КК, з урахуванням положень частини сьомої статті 474 КПК, затвердити угоду про визнання винуватості (або про примирення) у кримінальному провадженні щодо корупційного правопорушення, однією з умов якої є положення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК?
3. Чи підлягає перегляду в апеляційному порядку вирок, яким затверджено угоду про визнання винуватості (або про примирення) у кримінальному провадженні щодо корупційного правопорушення, однією з умов якої є положення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК?
-
Велика Палата
Ткач В.І., лист від 30.08.2022 р. у справі № 922/1964/21 щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу
Надано відповідь на запитання:
1. Які відомості повинні зазначатися у детальному описі робіт (наданих послуг) у разі, якщо згідно з умовами договору про надання правничої допомоги встановлено фіксовану вартість виконаних адвокатом робіт (наданих послуг)?
2. Якщо договором встановлено фіксований розмір гонорару адвоката, чи обов'язково включати до детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, кількість часу, витраченого адвокатом на виконання робіт (надання послуг)?
3. Якщо договором встановлено фіксований розмір гонорару адвоката, чи може та обставина, що сторона не зазначила витрати часу на надання правничої допомоги, бути єдиною підставою для відмови стороні у відшкодуванні її витрат на професійну правничу допомогу?
4. Як визначається співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України у разі, якщо договором встановлено фіксований розмір гонорару адвоката?
-
Касаційний кримінальний суд
Кравченко С., лист Верховного Суду від 11.08.2022 р. № 283/0/26-22 (справа № 456/3303/21) щодо апеляційного оскарження ухвали суду про накладення арешту на майно
Надано відповідь на запитання:
Чи підлягають апеляційному оскарженню ухвали суду про накладення арешту на майно, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 ст. 392 КПК України, з огляду на положення процесуального закону, зокрема, закріплені у ч. 2 ст. 392 цього Кодексу, якими чітко встановлено правові обмеження щодо можливості оскарження таких рішень у апеляційному порядку?
-
Касаційний господарський суд
Банасько О., лист Верховного Суду від 29.07.2022 р. № 261/0/26-22 (справа № 918/1223/21)
Надано відповідь на запитання:
1. Яка правова природа ухвали про зупинення вчинення виконавчих дій та зняття з продажу майна у справі про неплатоспроможність:
- заходи забезпечення вимог кредитора (статті 40,118 КУзПБ);
- заходи забезпечення позову (стаття 137 ГПК України);
- ухвала щодо вирішення скарги на рішення, дії або бездіяльність державного або приватного виконавця (стаття 343 ГПК України);
- інша?
2. Чи слід здійснювати розгляд скарг, поданих в порядку розділу VI «Судовий контроль за виконанням судових рішень» (статті 339-345 ГПК України), розділу VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» (статті 447-453 Цивільного процесуального кодексу України), статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України в межах справи про банкрутство через призму положень статті 7 КУзПБ?
3. Чи можна ототожнювати заходи забезпечення вимог кредитора у справі про банкрутство/неплатоспроможність із заходами забезпечення позову в аспекті можливості їх оскарження в касаційному порядку (частина третя статті 9 КУзПБ або стаття 255 ГПК України)?
4. Яка правова характеристика поняття «перебування майна на стадії продажу» застосованого в частині другій статті 41, пункті 2 частини другої статті 121 КУзПБ абзаці п'ятому статті 1 КУзПБ та його співвідношення із поняттям «мораторію» у справі про банкрутство/неплатоспроможність і з якими юридичними фактами пов'язується початок стадії продажу майна та його завершення в аспекті поставленого питання?
5. Чи розповсюджується мораторій на продаж майна, який розпочався до відкриття провадження у справі про банкрутство/неплатоспроможність боржника, однак не був завершений у відповідному виконавчому провадженні на момент відкриття провадження у справі про банкрутство/неплатоспроможність боржника?
-
Велика Палата
Пільков К.М., лист Верховного Суду від 20.09.2021 р. з питань виконавчого провадження (справа № 910/6355/20 (провадження № 12-41 гс21))
Надано відповідь на запитання:
1. Чи є необхідним ухвалення судового рішення, яким визнано протиправними дії (бездіяльність) державного виконавця, для визнання цих дій (бездіяльності) протиправними в іншому судовому спорі?
2. Яке значення має рішення суду, яким визнано протиправними дії (бездіяльність) державного виконавця або відмовлено у задоволенні позову про визнання таких дій (бездіяльності) протиправними, для вирішення іншої справи, у якій розглядаються позовні вимоги про стягнення відшкодування шкоди, завданої такими діями (бездіяльністю)?