Доцент
Доктор юридичних наук
Доцент
Еколого-правові договори: проблеми класифікації (1,5 друк. арк.)
1.600000000000000088817841970012523233890533447265625
Проведено аналіз норм чинного вітчизняного законодавства, зокрема, водного й земельного, приписами яких врегульовуються відносини з використання об’єктів природи, у тому числі й водних. Наголошено, що Водний кодекс України особливим різновидом водних об’єктів визнає ті, які надаються в оренду. Крім того, стосовно конкретного водного об’єкта, зважаючи на його цільове призначення, встановлюється спеціальний правовий режим. Аргументовано, що нині одним із першочергових кроків має стати вироблення спеціального правового механізму, наприклад, шляхом поширення практики використання об’єктів за договором оренди. Виходячи із сучасних тенденцій функціонування і розвитку екологічного права та його провідних підгалузей – водної й земельної, доведено, що при дослідженні договору оренди вод (водних об’єктів), а саме його юридичної природи, значний інтерес викликає чітке встановлення як його об’єкта, так і суттєвих ознак останнього. Запропоновано: привести у відповідність до приписів Водного кодексу України ст. 59 Земельного кодексу України, внести зміни до переліку видів цільового орендного використання. Обґрунтовано пропозиції з удосконалення екологічного (зокрема, водного і земельного) законодавства України щодо правової основи договору оренди вод. Вказано, що екологічне законодавство з питань укладання договорів використання природних ресурсів не можна охарактеризувати як досконале. Нині одні й ті саме питання, на жаль, регулюються неоднаково, спостерігається певна неузгодженість приписів законодавства. Навіть у прийнятих нещодавно нормативно-правових актах лише частково викладено основні положення договірних відносин в окресленій сфері. Виходячи з того, що на сьогодні в екологічному, зокрема, водному й земельному, законодавстві і в практиці його застосування спостерігається тенденція до поширення договірної форми використання природних ресурсів, з’являється необхідність у проведенні наукових досліджень проблем договірних відносин у природокористуванні. Україна має досить розвинену систему засобів для досягнення високого рівня ефективного використання природних ресурсів з оздоровчою та рекреаційною метою. Проте дана сфера суспільних відносин поки перебуває в Україні у стадії формування, через що важливим є виявлення особливостей правового регулювання використання зазначених природних ресурсів на прикладі європейських країн, а також пропонування заходів, спрямованих на вдосконалення національної правової системи з даного питання. Законодавство України не повністю розкриває поняття, особливості, класифікацію природних оздоровчих та рекреаційних ресурсів, а тому багато аспектів їх використання, охорони та збереження залишаються невизначеними та незабезпеченими положеннями нормативних актів. У статті розглядаються підходи до вдосконалення чинного екологічного законодавства, що сприяє належному правовому регулюванню використання природних ресурсів в оздоровчих та рекреаційних цілях, створюючи тим самим необхідні умови для забезпечення права на охорону здоров’я. Пропонується комплексно переглянути Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища», в якому передбачити відповідні юридичні терміни, поняття (з визначенням їх змісту), перелік природних ресурсів, що відносяться до оздоровчих та рекреаційних тощо.
Не приймала
Не приймала участь
Не приймала участь
Не приймала участь
Відсутні
Не є членкинею спеціалізованих вчених рад
Відгуки не готувала
Відгуки не готувала
Відгуки не готувала
Не була
Не здійснювала
Не приймала участь
Не приймала участь
Не отримувала
Відсутня
Звіт затверджений на засіданні кафедри
Протокол № від