професор кафедри соціології та політології
доктор соціологічних наук
професор
Соціально-психологічні та політико-правові практики у демократичному транзиті України (2 д.а.)
6.4
Наукова новизна отриманих результатів полягає в дослідженні природи та причинно-наслідкової обумовленості соціальних процесів, що відбуваються в політико-правовому полі України і світу в цілому. Аналіз впливу соціального капіталу на процес та результат професійної соціалізації особистості дозволив довести, що він значною мірою детермінує вибір індивідом ідентифікаційних об’єктів та ціннісно-нормативної системи, які регулюватимуть його поведінку протягом всього професійного життя. При цьому чітко акцентовано: соціальний капітал професійного середовища, в яке потрапляє індивід, може не тільки сприяти, але й перешкоджати накопиченню соціально схвалюваних культурних навичок, знань та інформації, що обумовлюється соціальною та моральною спрямованістю системи цінностей, на яких він базується. Дослідження демографічної кризи в Україні як соціально-економічної проблеми виявило основні причини її виникнення та можливі наслідки. Показано, що стратегія подолання демографічної кризи має передбачати створення цілісної системи заходів демографічної політики, конкретизованої за можливими часом їх введення, інтенсивністю та термінами дії, а державна політика, спрямована на вихід України з демографічної кризи, повинна містити кілька основних напрямів, що мають становити єдиний комплекс заходів, які сприяють підвищенню якості та підтриманню кількості населення (забезпечення оптимального відтворення населення, покращення його здоров’я, збільшення тривалості життя за рахунок реалізації резервів із запобігання передчасній смертності та смертності від тих, які можливо усунути, причин смерті). Вивчення впливу процесів глобалізації та сучасного інформаційного вибуху на архитектоніку світового інформаційного простору дозволило дійти висновків, що перетворення інформації на глобальну проблему призвело до формування багатосуб’єктності світового інформаційного простору, в якому функціонує чотири основні групи країн: група країн-«універсальних інформаційних донорів», група країн-«універсальних інформаційних реципієнтів» та дві групи країн ситуативної орієнтації. Саме така дифференціація глобального інформаційного простору визначає формування цими странами різних типів інформаційної політики, які балансують між полюсами «герметична інформаційна політика» – «експансивна інформаційна політика». Баланс між експансивною і герметичною моделями може змінюватися у залежності від конкретних обставин і тактичних завдань, проте перевага в державній інформаційній політиці однієї з тенденцій є досить стійкою, оскільки обумовлена політичною культурою та іншими макрофакторами (релігійними, національними, геополітичними). Аналіз сучасної системи світоустрою показав, що глобальна поляризація міжнародних відносин, з одного боку, та їхня глибока інтегрованість, з іншого, суттєво ускладнює появу нових «центрів сили» та практично унеможливлює автономний статус нових полюсів. До того ж процес розвитку як такий чітко детермінується схемою: чим потужніше відбувається зростання, тим більш залежною стає країна від зовнішніх ресурсів, технологій, інвестицій, ринків тощо. Тобто економічне та політичне зміцнення окремих держав або регіонів не гарантує перетворення їх на новітні полюси світової влади, бо пропорційно збільшує систему глобальних адикцій. Отже, створений в результаті таких процесів полюс не матиме автономності, властивої полюсам традиційної мультиполярності, а залишиться невід’ємною частиною глибоко інтегрованих міжнародних відносин. Таким чином, доведено, що сьогодні жоден із претендентів на цей статус не володіє критичним ресурсом або ж достатньою сукупністю ресурсів для того, аби домінувати в міжнародних відносинах, а тому перспективи багатополярного світу виглядають досить примарними. Розгляд механізмів, що детермінують трансформаційні процеси світоустрою від SPOD- до VUCA-, а потім і BANI-світу, а також встановлення причинно-наслідкових зв’язків виникнення стану системної невизначеності, в якому опинився сучасний світ, дозволили припустити, що людство зараз стоїть перед цілком реальною небезпекою трансформації BANI-світу у SASІ-світ – хиткий (Shaky), анархічний (Anarchic), егоїстичний (Selfish), безвідповідальний (Irresponsible), проте світова спільнота має всі шанси уникнути такого вкрай небезпечного сценарію розгортання подій, побудувавши CAMPUS-світ – конкурентний (Competitive), рухливий (Agile), багатовекторний (Multi-vector), прагматичний (Pragmatic), несбалансований (Unbalanced), егоїстичний (Selfish). Незважаючи на всі зрозумілі недоліки, він зможе утримати людство від фатального кроку у прірву третьої світової війни.
ні
ні
ні
ні
ні
ні
ні
ні
ні
ні
ні
ні
ні
У листопаді 2022 р.проведено опитування 1710 студентів всіх факультетів з проблеми ефективності організації дистанційного навчання в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого
Звіт затверджений на засіданні кафедри
Протокол № від