Професор кафедри прав людини та юридичної методології
Доктор історичних наук
Професор
Окремі питання публічного та приватного права у правових системах сучасності, 2 друк. арк.
18.36
1. Вперше комплексно розглянуто специфіку сучасного африканського права, яке поєднує елементи конституціоналізму в сфері публічного права і звичаєвого права в сфері приватного права. Вперше комплексно висвітлено проблеми конституційного права африканських держав: особливості гарантування прав і свобод громадян конституціями, соціального забезпечення, громадянства, статусу президентів, статусу вождів та палат вождів як елементу традиціоналізму, закріпленому на конституційному рівні. Вперше обґрунтовано особливості конституціоналізму колишніх англійських та французьких колоній, який має суттєві відмінності, що пояснюється різними причинами: приналежністю колишніх метрополій до різних правових сімей, фактом наявності писаної конституції у метрополії та багатьма іншими. Вперше комплексно розглянуто питання регулювання шлюбно-сімейних відносин, опікунства, спадкування та господарських відносин на основі звичаєвого африканського права, яке було оформлено у вигляді кодексів звичаєвого права. 2. Вперше надано типологію органів парламентського контролю в демократичних конституціях світу; з’ясовано найбільш характерні для демократичних конституцій світу особливості парламентського контролю дотримання державною адміністрацією прав людини і громадянина; показано різні типи органів парламентського контролю і практичної реалізації задекларованих конституціями прав і свобод людини і громадянина: парламентські чи конституційні комісії їх захисту, комісії захисту прав національних меншин, представників нетрадиційних віросповідань, у справах каст, племен, управління територій та благоустрою племен, відсталих класів, офіційної мови, комісії з розвитку та захисту прав культурних, релігійних та мовних спільнот, комісії з гендерної рівності, комісії з петицій, комісії з клопотань, колегії народного правозахисту, ради радіомовлення та телебачення, ради захисту прав громадян. Доведено, що ідея контролю дотримання чиновниками законів чи просто звичаїв та правил поведінки у суспільстві зародилася у Стародавньому світі і продовжила свій розвиток у період Середньовіччя. Розподіл законів на світські та церковні обумовив появу «права справедливості» і посади «лорда-канцлера», яка виявилась прообразом сучасної посади омбудсмена. З ухвалою демократичних конституцій виникла зафіксована ними система стандартів парламентського контрою дотримання урядовцями законів. Вона охоплює загальні декларації прав та свобод людини та громадянина, гарантування їх захисту різними державними органами, колективні органи, загальні чи вузько профільовані, персональні посади, обирані парламентами, призначувані урядами, монархами, президентами, єдині чи множинні, поєднані, із заступниками чи без них, а також регіональні і міжнародні організації. 3. Вперше в систематизованому вигляді сформульовано мотиваційні ідеї державотворення країн Балтії після отримання незалежності, практична реалізація яких сприяла прискореному вступу країн Балтії до ЄС і НАТО. До основних мотиваційних ідей віднесено: страх перед велетенським східним сусідом, який змушує їх якомога скоріш і міцніше «увійти до Європи», вплив на демократизацію країн Балтії католицьких і протестантських церков; відчуття своєї приналежності до Європи балтійськими країнами, природна сильна орієнтація на сучасний європейський державний устрій, в якому підставами державотворення були ідеї І Бентама (традиції законності), М.Вебера (традиція правової держави), американська традиція невід’ємних прав людини.
Не брала
Д 64.086.01 (постійнодіюча), спеціальність 12.00.01
Звіт затверджений на засіданні кафедри
Протокол № 3 від 14.11.2023