10060
Комітет з питань правоохоронної діяльності
Так, відповідно до ч. 1 ст. 545 КПК Офіс Генерального прокурора
звертається із запитами про міжнародну правову допомогу у кримінальному
провадженні під час досудового розслідування та розглядає відповідні запити
іноземних компетентних органів, крім досудового розслідування кримінальних
правопорушень, віднесених до підслідності Національного антикорупційного
бюро України, яке у таких випадках здійснює функції центрального органу
України. Убачається, що надання САП права звертатися із запитами про
міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні під час
досудового розслідування не тільки підвищить ефективність діяльності САП у
контексті здійснення функції здійснення нагляду за додержанням законів під
час проведення оперативно-розшукової діяльності досудового розслідування
Національним антикорупційним бюро України, а й посилить самостійність
САП у межах реалізації механізму міжнародного співробітництва, що
узгоджується також, зокрема, з ч. 2 ст. 2 ЗУ «Про прокуратуру».
2. Також слід звернути увагу на те, що Законопроєктом передбачені
повноваження щодо створення комісії, призначення керівника САП та ін.,
виключно Генеральним прокурором. З огляду на це виникає питання щодо
можливості/неможливості виконання відповідних повноважень у межах
визначених строків у випадку, коли на посаді перебуває виконуючий обов’язки
Генерального прокурора. У зв’язку з цим, вважаємо раціональним надання
права прийняття певних рішень, передбачених Законопроєктом також, й
виконуючому обов’язки Генерального прокурора.
3. Відповідно до ч. 2 ст. 8-1 Законопроєкту, пропонується створення
конкурсної комісії щодо організації і проведення конкурсу з призначення
прокурорів САП, до складу якої входить 6 осіб. Вважаємо, що відповідне
положення потребує нормативного вдосконалення з огляду на прогностичні
наслідки вказаної кількості осіб. Так, наявність парної кількості членів комісії
зумовить виникнення не тільки можливості однакового розподілу голосів, та, й
відповідно, затягування у прийнятті рішень.
Окрім того, неузгодженою убачається нормативна конструкція вказаної
статті, відповідно до якої : «Рішення конкурсної комісії вважається
прийнятим, якщо за нього на засіданні проголосувало не менше чотирьох членів
конкурсної комісії, у тому числі не менше двох членів конкурсної комісії,
визначених Генеральним прокурором на підставі пропозицій міжнародних та
іноземних організацій, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод
надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання і протидії
корупції. У разі однакової кількості членів конкурсної комісії, які підтримали
рішення, та кількості членів конкурсної комісії, які не підтримали його або
утрималися під час голосування, або не брали участь у голосуванні незалежно
від причин, голосування з відповідного питання проводиться повторно до
прийняття рішення відповідно до цього абзацу. Якщо при проведенні
повторних голосувань з відповідного питання рішення відповідно до цього
абзацу не прийнято протягом 24 годин з моменту першого голосування,
вважається прийнятим рішення, за яке проголосувало не менше трьох членів
конкурсної комісії, у тому числі не менше двох членів конкурсної комісії…».