доцент
к.ю.н.
с.н.с.
Організаційно-правові засади забезпечення міжнародних перевезень
2.4
Господарська діяльність в умовах пандемії регулюється загальним законодавством з урахуванням особливостей, встановлених спеціальним законодавством. Встановлення особливого режиму господарювання дає можливість запобігти поширенню в країні гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом. За своєю правовою природою спеціальний режим господарської діяльності в умовах пандемії є обмежувальним. Однак він містить деякі правові засоби стимулюючої спрямованості. В умовах особливого режиму господарювання пріоритетне значення мають спеціальні нормативно-правові акти, що відображають специфіку господарювання в умовах пандемії. Для подолання кризи, яка вже спостерігається на глобальному рівні і в усіх аспектах сколихнула всі сфери життя - економіку, медицину, соціальне забезпечення, міжнародні відносини тощо, необхідно залучати інвестиції та ефективно їх використовувати, активізувати підприємницьку діяльність для прискорення соціально-економічного розвитку територій усіх країн, що постраждали від пандемії, в тому числі й України, нарощування експорту товарів і послуг, впровадження нових технологій, розвиток ринкової інфраструктури, поліпшення використання природних, матеріальних і трудових ресурсів, підвищення зайнятості населення тощо. Фактори, що стримують розвиток галузі міжнародних автомобільних перевезень та зростання експорту до ЄС: (а) Нестача дозволів на здійснення міжнародних автомобільних вантажних перевезень в основних транзитних країнах ЄС –значний бар’єр для ефективного функціонування ПВЗВТ та експорту сектору Автомобільних вантажних перевезень до ЄС (збільшення часу простою вантажівок, значні втрати доходів українських перевізників, відтік водіїв тощо). Ц;(б) Слабкий прогрес щодо наближення до ключового законодавства ЄС –відповідно до Пульсу Угоди, у період з 2015 по 2020 рік в автомобільному секторі було прострочено близько 80% поставлених задач, третина з яких мала прогрес виконання 0%. (в) Незадовільний стан прикордонної інфраструктури та автомобільних пунктів пропуску, значний час очікування у чергах при перетині кордону з ЄС (г) Недостатній рівень співпраці щодо впровадження механізму спільного прикордонного та митного контролю та розбудови спільних автомобільних пунктів пропуску із сусідніми країнами ЄС(ґ) Тривалийчас митного оформлення (замитнення/розмитнення) через затримки в роботі прикордонних і митних служб, складні механізми здійснення митних та зважувальних процедур тощо(д) Недостатня кількість дозволених днів для перебування українських водіїв на території країн ЄС у рамках безвізового режиму (е) Корупційні ризики через дефіцит дозволів Сучасний вектор розвитку міжнародного співробітництва спрямований на отримання максимального ефекту від міжнародної економічної інтеграції. Тому основна увага приділяється процесам гармонізації різних видів національної економічної політики кожного суб'єкта міжнародних відносин. міжнародних відносин. Основна увага в цьому процесі приділяється зосереджений на розробці єдиної політики реалізації заходів у різних сферах економіки. Правовий аналіз міжнародного врегулювання сфери іноземного інвестування вказує, що через різноманітність суб’єктного складу інвестиційних відносин, правовий інститут іноземного інвестування є органічним зв’язком міжнародного публічного та міжнародного приватного права, що й підтверджує його комплексний характер економіко-правових аспектів. Зазначені в основному викладі матеріалу рішення та резолюції, прийняті міжнародними організаціями, не є формальними джерелами права у сфері іноземного інвестування та не мають прямої юридичної дії. При цьому, правова обов’язковість рішень і резолюцій міжнародних організацій випливає з міжнародної практики, яка передувала їх ухваленню, а їх юридична сила зумовлена нормативним закріпленням положень зазначених міжнародних документів у двосторонніх угодах про заохочення та взаємний захист інвестицій між державами, національному законодавстві держав та застосуванням їх у судовій та арбітражній практиці. Отже, саме тому конституційно-фундаментальне регулювання міжнародного інвестування виявляється у формі міжнародних правових звичаїв. Зважаючи, що в іноземного суб’єкта інвестиційної діяльності є вибір альтернативних процедур для здійснення захисту своїх прав, і, враховуючи проведений правовий аналіз у дослідженні, зокрема, негативну, нерозповсюджену національну судову практику, дозволяє стверджувати, що більш ефективними та результативними є міжнародні гарантії захисту суб’єктів інвестиційної діяльності, які передбачені положеннями міжнародних двосторонніх або багатосторонніх інвестиційних угод, з належним рівнем здійснення всіх організаційно-правових заходів, що забезпечать ефективний захист прав інвестора упродовж всього строку інвестиційного контракту. Таким чином, можна констатувати, що міжнародні документи щодо залучення та захисту інвестиційної діяльності різних рівнів на відміну від національного законодавства мають сталеність та гарантії щодо внесення змін в односторонньому порядку та у національному законодавстві держави-учасниці; мобільність щодо особливостей економічних взаємовідносин між державами; спеціальні спрощені організаційно-правові механізми залучення іноземних інвестицій; додаткові гарантії негативних заходів вилучення інвестицій; ефективні альтернативні механізми вирішення спору, забезпечуючи безперешкодну реалізацію довгострокових інвестиційних проектів всім суб’єктам інвестиційної діяльності і отримання економічного результату. Ми вважаємо, що міжнародне економічне право є комплексною галуззю права, що характеризується комплексністю предмета і метода правового регулювання, що випливають з природи міжнародного публічного та міжнародного приватного права. Міжнародне економічне право – комплексна галузь права, що вивчає сукупність відносин економічного характеру, що мають комерційну та/або некомерційну мету і виходять за межі національно-правового регулювання
Звіт затверджений на засіданні кафедри
Протокол № 5 від 17.11.2023