ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ЗВІТ ВИКЛАДАЧА
Кафедри конституційного права України
НАЦІОНАЛЬНОГО ЮРИДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО
ЗА 2023 РІК

старший викладач

кандидат юридичних наук

-

Загальна характеристика європейського конституційного права

5.9

1. Громадяни країн-членів Ради Європи мають право звертатися до інституції, яка нині стала ефективним європейським механізмом захисту прав людини – Європейського суду з прав людини. І хоча ст. 3 Першого протоколу до ЄКПЛ стосується виборів законодавчого органу, порушення окремих принципів і норм виборчого права й на різних типах виборів може стосуватися й інших статей Конвенції, зокрема ст. 8 «Право на повагу до приватного і сімейного життя» (див. справу «Молка проти Польщі»), ст. 10 «Свобода вираження поглядів» (див. справу «Бауман проти Сполученого Королівства»), ст. 14 «Заборона дискримінації» (див. справу «Азіз проти Кіпру»). 2. Демократія виступає однією з визначальних рис сучасного цивілізованого суспільства. Вона, разом із верховенством права (правовладдям) та правами людини, становить ціннісні основи діяльності Ради Європи і є засадою конституційного ладу багатьох розвинених країн (ст. 1 Конституції Естонії, ст. 1 Конституції Іспанії, ст. 20 Конституції Німеччини, ст. 2 Конституції Норвегії, ст. 1 Конституції Франції, ст. 1 Конституції Чехії, ст. 1 Конституції Швеції та ін.). Втім, номінальне юридичне закріплення цінностей не завжди призводить до фактичного їх забезпечення – для визначення рівня демократії, який панує в конкретній країні, навіть розробляють спеціальні критерії та показники (наприклад, індекси «Economist Intelligence Unit» та «Freedom House»). 3. Доктрина неприпустимості (протидії) надмірного формалізму, як і питання дискреційних повноважень, тісно переплітається із правовою визначеністю як складовою верховенства права (правовладдя). На проблему надмірного формалізму звертав увагу Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ). При проведенні оцінювання ЄСПЛ часто наголошував на питаннях «юридичної визначеності» та «належного здійснення правосуддя» як на двох основних елементах для проведення розмежування між надмірним формалізмом та прийнятним застосуванням процесуальних формальностей (справи «Карт проти Туреччини», «Ефстатіу та інші проти Греції», «Перес де Рада Каванил’ес проти Іспанії», «Белеш та інші проти Ческьої Республіки», «Ешим проти Туреччини» та ін.). Доктрина неприпустимості надмірного формалізму застосовна до діяльності різних суб’єктів владних повноважень, зокрема як адміністративних органів, так і судів. Ключова її ідея полягає у тому, що порушення вимог процесуальних та процедурних норм, які є формальними по суті та не є суттєвими, не повинно перешкоджати захисту прав особи та суспільних (публічних) інтересів.

• № 7424 від 1 червня 2022 року
  Комітет з питань правової політики
  1 червня 2022 року за № 7424 було зареєстровано законопроєкт “Про внесення зміни до статті 51 Регламенту Верховної Ради України щодо політичної відповідальності народних депутатів України від політичних партій, діяльність яких зупинена (призупинена)” (далі – законопроєкт). У зв'язку з цим, 13 січня 2023 року листом № 04-26/17-2023/8522, який надійшов 18 січня 2023 року, Комітет з питань правової політики (далі – Комітет) звернувся до Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого з проханням надати експертний висновок на цей законопроєкт. Представницький мандат, права, обов’язки, гарантії та принципи діяльності є елементами статусу народного депутата, які визначені як на конституційному, так і законодавчому рівні. Так, Закон України “Про статус народного депутата України” від 17.11.1992 № 2790-XII у ст. 24 покладає на парламентаря низку обов’язків, у тому числі бути присутнім та особисто брати участь у засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано, а також особисто брати участь у голосуванні з питань, що розглядаються Верховною Радою України та її органами. Таким чином, прийняття законопроєкту може призвести до парадоксальної ситуації: коли на депутата одним законом покладаються певні обов'язки, а іншим - забороняється їх виконання. Сучасні демократії мають обмежений арсенал у боротьбі з авторитарним світом. Україна як ніхто інший відчуває біль цієї боротьби на собі, відбиваючи агресію росії, та, разом з цим, розуміє необхідність захисту демократичних цінностей. Тому існує реальна необхідність очищення усіх суспільних інститутів, а особливо наділених владними повноваження, від колаборантів, державних зрадників та інших апологетів підтримки держави-агресора або порушення суверенітету і територіальної цілісності України. Потрібно констатувати, що засобів для протидії впливу держави-агресора у вищому представницькому органі, передбачених Конституцією, недостатньо, а конституційні права усіх депутатів додатково захищені. Утім це не означає, що визначені на законодавчому рівні права депутатів не можуть підлягати обмеженню, в тому числі із застосуванням ad hoc процедур.

• Філюк Петро Тодосьович
  Науковий висновок з питань, порушених у конституційному поданні щодо відповідності Конституції України другого речення частини четвертої статті 54, частини дев'ятої статті 56 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”. З урахуванням положень Виборчого кодексу України, кандидатування з дистанціюванням від політичної діяльності неможливе, адже: 1) на парламентських виборах та окремих типах місцевих виборів висування кандидатів здійснюється виключно політичними партіями; 2) на президентських виборах можливе самовисування, однак кандидат має подати передвиборчу програму, де відображатимуться, в тому числі, політичні погляди та ідеї кандидата. Крім того, метою участі у виборах є здобуття представницького мандату (владних повноважень), яка досягається за рахунок політичної конкуренції та здійснення передвиборної агітації. Така діяльність може дискредитувати не тільки конкретну персону судді, а й зашкодити авторитету усієї судової гілки влади, що негативно вплине на рівень довіри до неї. Тому, на нашу думку, зміст ч. 2 ст. 127 Конституції України (“суддя не може належати до політичних партій… брати участь у будь-якій політичній діяльності”), у системному зв’язку із ч. 4 ст. 15 Конституції України (“держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України”), може охоплювати обмеження такої форми політичної діяльності як висування суддів кандидатами на виборні посади на партійно-політичних виборах (зокрема тих, які передбачені Виборчим кодексом України та чинними положеннями Закону України “Про вибори народних депутатів України”), що обумовлено необхідністю забезпечення одного з найбільш високих, порівняно з іншими публічними службовцями, рівнів політичної нейтральності (неупередженості).

28-29 вересня 2023 року Національною школою суддів України за підтримки IFES в Україні для суддів проведено тренінг для тренерів (ТоТ) на тему «Підготовка суддів із розгляду справ про адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення правил фінансування партій і виборчих кампаній».

• Запит № 21-43-638 від 27.04.2023 року від члена Центральної виборчої комісії С. Постівого
  Оцінка відповідності принципу “таємного голосування” повинна відбуватися в контексті конкретних механізмів (процедур) реалізації волевиявлення (в контрольованому, частково контрольованому чи неконтрольованому середовищі), відсутність яких у запиті не дозволяє належним чином її здійснити. Це ж стосується і дочасного голосування, про яке зазначено нижче. Під час післявоєнних виборів в Україні ще більше актуалізується питання належного спостереження, забезпечення безпеки та принципу таємного голосування, особливо за кордоном, з огляду на масове переміщення громадян України, зумовлене агресією росії. Як вже ми зазначали, процедура голосування може відбуватися в контрольованому (на виборчій дільниці або за присутності членів виборчої комісії) або неконтрольованому (голосування вдома з використанням мережі інтернет або з відправленням бюлетенів у приміщеннях поштових служб) середовищах. Голосування в неконтрольованому середовищі породжуватиме ризики впливу на виборців, а можливість ефективного спостереження та забезпечення державою таємності голосування може бути в значній мірі нівельована за відсутності належних механізмів їх гарантування. Більше того, окремі дистанційні способи голосування (особливо поштою) на практиці буде неможливо забезпечити протягом одного дня, тому вони теж виступатимуть формою дострокового голосування. Стосовно останнього також існує дискусія про те, коли відбувається голосування, - під час безпосереднього волевиявлення при заповненні поштового бюлетеня чи під час зарахування такого голосу при підрахунку голосів виборців виборчою комісією. З огляду на природу голосування як волевиявлення виборців більш обґрунтованим вважаємо саме перший підхід. Отже, у разі розмежування конституційних понять “день виборів” та “день голосування”, це може дозволити законодавцю запровадити процедуру голосування протягом певної кількості днів до дня виборів (дострокового голосування). Утім суб'єктом, який уповноважений вирішити дискусію щодо конституційності запровадження того чи іншого способу голосування, є Конституційний Суд України.

• Національна безпека як конституційна цінність: сучасні виклики 22.06.2023 Харків, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого Україна
• Правила політичного фінансування та відповідальність за їх порушення: продовження реформи для забезпечення прозорості та підзвітності 16.05.2023 Київ, організовано Комітетом ВРУ з питань державної влади місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Україна
• Український конституціоналізм: виклики, народжені свободою. XV Тодиківські читання. 23.12.2022 Харків, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого Україна

• Член редакційної колегії Міжнародної наукової конференції "Тодиківські читання" (щорічно, зокрема 23 грудня 2022 року, 24 листопада 2023 року).
• Член редакційної колегії Міжнародної науково-практичноїконференції «Національна безпека як конституційна цінність: сучасні виклики» (22 червня 2023 року).

1. Співробітництво з Міжнародною фундацією виборчих систем (International Foundation for Electoral Systems) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги (UKAID) уряду Великої Британії по підготовці підручника та запровадження навчальної дисципліни "Вирішення виборчих спорів" в Національному юридичному університеті іменя Ярослава Мудрого. 2. Співробітництво з Державним департаментом Сполучених Штатів Америки (The United States Department of State) на виконання проекту «Протидія вбивствам із застосуванням зброї масового знищення (ЗМЗ) в Україні шляхом підвищення місцевої спроможності виявляти та реагувати на загрози її розповсюдження» в Національному юридичному університеті іменя Ярослава Мудрого (наказ ректора №276"А" від 28.09.2021). 3. Співробітництво з Міжнародною фундацією виборчих систем (International Foundation for Electoral Systems) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги (UKAID) уряду Великої Британії в межах проєкту “Практики якісних дій правоохоронних органів у виборчому процесі”, який реалізується Громадянською мережею ОПОРА.

1. Координатор проекту «Протидія вбивствам із застосуванням зброї масового знищення (ЗМЗ) в Україні шляхом підвищення місцевої спроможності виявляти та реагувати на загрози її розповсюдження» в межах якого планується запровадження курсу підвищення кваліфікації в Національному юридичному університеті іменя Ярослава Мудрого (наказ ректора №276"А" від 28.09.2021). 2. Postgraduate prectical internchip "New and innovative teaching methods", organized by Malopolska School of Public Administration Krakow University of Economics, September 18 - October 29, 2023 (NR 4386/MSAP/2023). 3. Програма "Актуальні питання забезпечення якості вищої освіти в сучасних умовах" (свідоцтво № ADV-030773-OLA від 13.08.2023). 4. BRIDGE workshop on Political Financing, April 25-27,2023, Kyiv, Ukraine.

1. Розробник та учасник навчального курсу для Національної поліції України "Виборчі правопорушення: курс для поліції", який розроблено в межах проєкту “Практики якісних дій правоохоронних органів у виборчому процесі”. URL: https://www.youtube.com/playlist?list=PLHUxNolrZBWrgE68xMVE88s82Y7qXa5n1 2. Розробник застосунку "Поліція та Вибори" в межах проєкту “Практики якісних дій правоохоронних органів у виборчому процесі”. URL: https://apps.apple.com/ua/app/%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%96%D1%8F-%D1%82%D0%B0-%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8/id6446201802 3. Член організаційного комітету міжнародної наукової конференції «Тодиківські читання» (попередня конференція відбулася 23 грудня 2022 року, наступна - відбудеться 24 листопада 2022 року). 4. Учасник відеоефірів каналу "Говорить ОПОРА" на теми: 1) "Все, що ви маєте знати про Законопроєкт №8310 та передвиборчу агітацію" [URL: https://www.youtube.com/watch?v=Mh-ziifMa_I]; 2) "Розширене голосування: що це, які ризики та виклики воно має?" [URL: https://www.youtube.com/watch?v=8F0-i0AcXy8]; 3) "Оновлення антикорупційного законодавства або як зменшити вплив олігархів на партії" [URL: https://www.youtube.com/watch?v=YNn3oPV1S1k]; 4) "Що таке політичне фінансування та навіщо воно потрібне? Частина #1" [URL: https://www.youtube.com/watch?v=kFRf4hHP65g]; 5) "Відповідальність за порушення правил політичного фінансування Частина #2" [URL: https://www.youtube.com/watch?v=TAdlbN1l02Y]; 6) "Що не так із законопроєктом про лобіювання та адвокацію?" [URL: https://www.youtube.com/watch?v=YSjeEuu49wc]. 5. Рецензент статті "Електронні технології на виборах та референдумах - теорія та практика" видання "Проблеми законності". 6. Запис відеолекції для студентів Університету на тему "Дискреція органів публічної влади та судовий контроль за її реалізацією" дисципліни "Публічне право: сучасні доктрини в судовій та правозастосовній практиці".