ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ЗВІТ ВИКЛАДАЧА
Кафедри міжнародного приватного права та порівняльного правознавства
НАЦІОНАЛЬНОГО ЮРИДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО
ЗА 2022 РІК

1 Зінченко Олена Володимирівна
2 Посада, науковий ступінь, вчене звання

2.1 Посада

Доцент кафедри міжнародного приватного права та порівняльного правознавства

2.2 Науковий ступінь

Доктор історичних наук

2.3 Вчене звання

Професор

3 Тема науково-дослідницької роботи

Проблеми компаративістики євразійського та африканського регіонів (2 друк. арк.)

4 Обсяг виконаної науково-дослідницької роботи (друк. арк.)

4.9

5 Наукова новизна отриманих результатів

1) Вперше проведено порівняльний аналіз правонаступництва України та країн Балтії, виявлено особливості правонаступництва України, показано відмінності в обранні Україною та країнами Балтії правонаступництва після набуття незалежності, його практичних наслідків, проаналізовано конституції, закони, декларації, законопроекти, експертні висновки з проблеми правонаступництва в Україні та Литві, Латвії, Естонії. Зроблено висновки, що особливістю правоприємництва України є правоприємництво УРСР, особливістю правонаступності країн Балтії – успадкування республік, які існували до окупації 1940 р., що створило передумови успішного вирішення стратегічних задач внутрішньополітичного й зовнішньополітичного спрямування. 2) Вперше здійснено порівняльний аналіз Конституцій Японії 1889 і 1946 рр., показано їхні загальні ознаки та відмінності. Зроблено висновок, що обидва Основні закони означали другу, після стародавнього китайського права, і третю рецепцію іноземного права. Показано властиві конституціям спільні ознаки та відмінності, обумовлені поєднанням впливу іноземного права з японськими традиціями, і значення конституцій у забезпеченні швидкого й ефективного політичного та соціально-економічного розвитку країни на двох історичних етапах. 3) Вперше проведено порівняльний аналіз кримінальних кодексів Стародавнього Китаю та Японії, які входять до традиційної правової сім՚ї. Доведено, що наявні спільності та відмінності кримінальних кодексів Китаю та Японії VІІ ст. Спільними рисами є формування кримінального права обох країн на засадах конфуціансько-правових ідей, багатоступінчастість цього процесу, переслідування його творцями з використанням кримінального права, одна мета (забезпечення єдності держави, сили та авторитету центральної влади та стабільності в суспільстві), однакові одиниці викупу. Відмінності полягають у самостійному виникненні китайського права, а японського права – під вирішальним впливом китайського права. Час становлення китайського права перевищив тисячоліття, тоді як японське право сформувалось лише за одне століття. Структура японського кодексу передбачала 8 найтяжчих злочинів проти 10 у китайському документі, він не містить коментарів, які насправді наведені в Конституції Сьотоку, Маніфесті Тайка та Тайхо Ре. Зроблено висновок, що, незважаючи на зазначені відмінності, формулювання змісту найтяжчих злочинів обома кодексами було ідентичним. 4) Вперше шляхом порівняння проаналізовано інститут уповноваженого з прав людини (омбудсмена) в країнах Скандинавії – Швеції, Норвегії та Данії, досліджено історію становлення інституту омбудсмена, проаналізовано чинне законодавство скандинавських держав, яке регулює питання призначення на посаду та звільнення з посади уповноваженого з прав людини, юрисдикції омбудсменів, основних інструментів діяльності та повноважень. Встановлено, що інститут омбудсмена зародився у Швеції, де на сьогодні існує сильна модель парламентського уповноваженого. Інститут парламентського уповноваженого з прав людини у Швеції включає в себе чотирьох омбудсменів, один з яких (парламентський омбудсмен) є головним, а троє інших омбудсменів (омбудсмен з прав дитини, омбудсмен із захисту прав службовців Збройних сил, омбудсмен з питань рівності та недопущення дискримінації, а також місцеві омбудсмени) займаються окремими визначеними напрямками. Зроблено висновок про доцільність реалізації шведської моделі омбудсмена в Україні. 5) Вперше здійснено теоретико-правовий аналіз обмеження трудових прав людини в умовах особливих правових станів, з’ясовано основні особливості деяких з видів, висвітлено характерні порушення з боку органів державної влади та місцевого самоврядування при застосуванні того чи іншого виду обмежень. Зроблено висновок, що вибірковість обов’язковості вакцинації лише деяких працівників можна обґрунтувати з позиції фактичної рівності – вимоги, згідно з якою індивіди після процедури розподілу повинні опинитися в однакових умовах. Така вибірковість є виправданою з позиції права соціальними відмінностями, що виті¬кають з їх положення у суспільстві як представників певної професійної спільноти та групи, залежності від соціального статусу, індивідуальних характеристик, які мають значення для визначення сутнісного змісту прав і свобод людини.

6 Форми впровадження виконаних НДР (розділи монографії, підручника, навчального посібника, наукові статті, тези наукових доповідей та повідомлень та ін.)
Наукові статті у фаховому виданні:
Тези наукових доповідей та повідомлень:
7 Участь у розробці законопроектів та проектів інших нормативних актів

8 Рецензування (підготовка експертних висновків)проектів законів та інших нормативно-правових актів
9 Підготовка наукових висновків на запити Конституційного Суду України
10 Підготовка наукових висновків на запити Верховного Суду
11 Підготовка наукових висновків (Офіс Президента України, СБУ, Прокуратура)
12 Робота консультантом комітетів/депутатів Верховної Ради України

13 Робота консультантом інших вищих та державних органів влади у науково-консультативних радах при Верховному Суді та Конституційному Суді України

14 Прочитані лекції практичним працівникам

15 Підготовка відповідей (висновків) на запити органів державної влади та місцевого самоврядування, організацій та громадян. (кому, стосовно чого)
16 Участь у конференціях, семінарах (вказати повну назву конференції, дату та місце проведення)
17 Вказати членом редакційної колегії якого видання Ви є
18 Наявність авторських свідоцтв та патентів

19 Вказати членом якої спеціалізованої вчених ради ви є

Спеціалізована вчена рада Д 64.086.01 в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого (постійно діюча)

20 Опонент, реценезент (підготовка відгуків на автореферати ) яких дисертаційних захистів були

20.1 Доктор наук

20.2 Кандидат наук

20.3 Доктор філософії

21 Чи були у звітному році лауреатом/стипендіатом (вказати повну назву стипендії/премії)

22 Співробітництво з закордонними організаціями

23 Участь у наукових заходах спільних з облдержадміністрацією

24 Участь у наукових дослідженнях на госпрозрахунковій основі

25 Відзнаки чи нагороди отримані у звітному році

26 Участь у грантових проектах, сертифікатних програмах, стипендіальних програмах (назва проекту, гранту, стипендії/ виконавці (ПІБ, посада)/ замовник/бюджет)

27 Інша інформація, яка заслуговує на увагу

Звіт затверджений на засіданні кафедри

Протокол № від