ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ЗВІТ ВИКЛАДАЧА
Кафедри конституційного права України
НАЦІОНАЛЬНОГО ЮРИДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО
ЗА 2023 РІК

доцент

кандидат юридичних наук

доцент

Правове регулювання виборів: з початком та після війни (воєнного стану)

5.4

1. В підручнику з вирішення виборчих спорів розглянуто різні аспекти виборчих спорів, в тому числі охарактеризовано види органів, які уповноважені їх вирішувати, вирішальну роль серед яких мають відігравати суди. Крім цього, проаналізовано вплив особливих правових режимів на виборчий процес в Україні. Конституція України оперує такими категоріями, як воєнний і надзвичайний стани, а також стан війни. Втім лише перші два чітко законодавчо визначені як особливі правові режими, а останній жодним чином не регламентований на законодавчому рівні. Відповідно до ст. 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного ста- ну можуть бути передбачені окремі обмеження прав і свобод із зазначенням стро- ку дії цих обмежень. Утім Конституція України виокремлює каталог прав і свобод, передбачених ст. 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, що не можуть бути обмежені в умовах таких особливих режимів. Слід зауважити, що в переліку цих прав відсутні виборчі права, передбачені ст. 38 Конституції України. Тому відповідно до Конституції України такі права можуть бути обмежені в реалізації за умови дотримання таких критеріїв «трискладового» тесту, як: законність (відповідно до підстав та порядку, визначеному Конституцією Украї- ни та законом), легітимність (визнання та необхідність таких обмежень у демокра- тичному суспільстві) та пропорційність (користь від таких обмежень буде перева- жати над шкодою, яка потенційно може бути завдана цим правам). 2. У навчальному посібнику наголошено на актуальності доктрина “неприпустимості надмірного формалізму” та її практичному застосуванні у судовій практиці, зокрема у виборчих спорах. 3. У звіті за результатами технічної оцінки процесу організації Україною голосування за кордоном звернено увагу на деяких проблемних питаннях організації післявоєнних виборів за кордоном, зокрема, питання визначення підсудності належно не врегульовані також і щодо деяких інших виборчих спорів, наприклад, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, закладів та організацій, їх посадових та службових осіб. Зокрема, позовна заява щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб подається до окружного адміністративного суду за їх місцезнаходженням. До переліку органів, діяльність або бездіяльність яких може бути оскаржена, входять закордонні дипломатичні установи України, при яких утворені ЗВД69. Утім, виникає проблема визначення підсудності оскарження рішень, дій або бездіяльності відповідної дипломатичної установи, адже її місцезнаходження перебуває за кордоном. У разі невизначеності територіальної підсудності адміністративної справи КАСУ передбачає, що така справа розглядається адміністративним судом за вибором позивача70. Очевидно, що представники дипломатичної установи навряд чи зможуть відвідувати судові засідання щодо такої справи в Україні. Іншим органом виконавчої влади, рішення, дії або бездіяльність якого можуть бути оскаржені в такому ж порядку, є орган ведення ДРВ при МЗС. Адміністративні справи щодо зміни даних ДРВ мають розглядатись, як уже зазначалося вище, відповідним окружним адміністративним судом за місцезнаходженням цього органу. Закордонні виборці у більшості випадків не зможуть приїхати в Україну для участі у судовому засіданні в приміщенні суду (особливо якщо ці виборці були вимушені виїхати за кордон, рятуючись від війни). При цьому адміністративні справи щодо уточнення списків виборців має розглядати місцевий загальний суд як адміністративний суд за місцезнаходженням ДВК. Однак за місцезнаходженням ДВК ЗВД не закріплено жодного національного місцевого загального суду, а значить, адміністративна справа розглядається адміністративним судом за вибором позивача. У всіх перелічених випадках чи не єдиною можливістю реалізації права на судовий захист будуть електронні засоби доступу до правосуддя. Такою на сьогодні є Єдина судова інформаційно- телекомунікаційна система, від роботи якої залежатиме захист виборчих прав. Її встановлення та налаштування у всіх без виключення судах буде сприяти такому захисту. Крім того, через різні модулі цієї системи можливо подавати судові документи за наявності електронного цифрового підпису та попередньої реєстрації. Прогнозовано, що саме такий спосіб участі в судовому засіданні може переважати серед закордонних виборців.

• № 7424 від 1 червня 2022 року
  Комітет з питань правової політики
  1 червня 2022 року за № 7424 було зареєстровано законопроєкт “Про внесення зміни до статті 51 Регламенту Верховної Ради України щодо політичної відповідальності народних депутатів України від політичних партій, діяльність яких зупинена (призупинена)” (далі – законопроєкт). У зв'язку з цим, 13 січня 2023 року листом № 04-26/17-2023/8522, який надійшов 18 січня 2023 року, Комітет з питань правової політики (далі – Комітет) звернувся до Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого з проханням надати експертний висновок на цей законопроєкт. Представницький мандат, права, обов’язки, гарантії та принципи діяльності є елементами статусу народного депутата, які визначені як на конституційному, так і законодавчому рівні. Так, Закон України “Про статус народного депутата України” від 17.11.1992 № 2790-XII у ст. 24 покладає на парламентаря низку обов’язків, у тому числі бути присутнім та особисто брати участь у засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано, а також особисто брати участь у голосуванні з питань, що розглядаються Верховною Радою України та її органами. Таким чином, прийняття законопроєкту може призвести до парадоксальної ситуації: коли на депутата одним законом покладаються певні обов'язки, а іншим - забороняється їх виконання. Сучасні демократії мають обмежений арсенал у боротьбі з авторитарним світом. Україна як ніхто інший відчуває біль цієї боротьби на собі, відбиваючи агресію росії, та, разом з цим, розуміє необхідність захисту демократичних цінностей. Тому існує реальна необхідність очищення усіх суспільних інститутів, а особливо наділених владними повноваження, від колаборантів, державних зрадників та інших апологетів підтримки держави-агресора або порушення суверенітету і територіальної цілісності України. Потрібно констатувати, що засобів для протидії впливу держави- агресора у вищому представницькому органі, передбачених Конституцією, недостатньо, а конституційні права усіх депутатів додатково захищені. Утім це не означає, що визначені на законодавчому рівні права депутатів не можуть підлягати обмеженню, в тому числі із застосуванням ad hoc процедур.

• Філюк Петро Тодосьович
  Науковий висновок з питань, порушених у конституційному поданні щодо відповідності Конституції України другого речення частини четвертої статті 54, частини дев'ятої статті 56 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”. З урахуванням положень Виборчого кодексу України, кандидатування з дистанціюванням від політичної діяльності неможливе, адже: 1) на парламентських виборах та окремих типах місцевих виборів висування кандидатів здійснюється виключно політичними партіями; 2) на президентських виборах можливе самовисування, однак кандидат має подати передвиборчу програму, де відображатимуться, в тому числі, політичні погляди та ідеї кандидата. Крім того, метою участі у виборах є здобуття представницького мандату (владних повноважень), яка досягається за рахунок політичної конкуренції та здійснення передвиборної агітації. Така діяльність може дискредитувати не тільки конкретну персону судді, а й зашкодити авторитету усієї судової гілки влади, що негативно вплине на рівень довіри до неї. Тому, на нашу думку, зміст ч. 2 ст. 127 Конституції України (“суддя не може належати до політичних партій… брати участь у будь-якій політичній діяльності”), у системному зв’язку із ч. 4 ст. 15 Конституції України (“держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України”), може охоплювати обмеження такої форми політичної діяльності як висування суддів кандидатами на виборні посади на партійно-політичних виборах (зокрема тих, які передбачені Виборчим кодексом України та чинними положеннями Закону України “Про вибори народних депутатів України”), що обумовлено необхідністю забезпечення одного з найбільш високих, порівняно з іншими публічними службовцями, рівнів політичної нейтральності (неупередженості).

1. 28-29 вересня 2023 року Національною школою суддів України за підтримки IFES в Україні для суддів проведено тренінг для тренерів (ТоТ) на тему «Підготовка суддів із розгляду справ про адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення правил фінансування партій і виборчих кампаній». 2. 8 вересня 2023 року проведено тренінг для ветеранів та членів їх родин на тему "Основи виборчого законодавства та виборчий процес в України. Місцеві вибори" у рамках програми «СПІЛЬНОТА ДІЙ» від Veterans HUB ODESA.

• Запит № 21-43-638 від 27.04.2023 року від члена Центральної виборчої комісії С. Постівого
  Оцінка відповідності принципу “таємного голосування” повинна відбуватися в контексті конкретних механізмів (процедур) реалізації волевиявлення (в контрольованому, частково контрольованому чи неконтрольованому середовищі), відсутність яких у запиті не дозволяє належним чином її здійснити. Це ж стосується і дочасного голосування, про яке зазначено нижче. Під час післявоєнних виборів в Україні ще більше актуалізується питання належного спостереження, забезпечення безпеки та принципу таємного голосування, особливо за кордоном, з огляду на масове переміщення громадян України, зумовлене агресією росії. Як вже ми зазначали, процедура голосування може відбуватися в контрольованому (на виборчій дільниці або за присутності членів виборчої комісії) або неконтрольованому (голосування вдома з використанням мережі інтернет або з відправленням бюлетенів у приміщеннях поштових служб) середовищах. Голосування в неконтрольованому середовищі породжуватиме ризики впливу на виборців, а можливість ефективного спостереження та забезпечення державою таємності голосування може бути в значній мірі нівельована за відсутності належних механізмів їх гарантування. Більше того, окремі дистанційні способи голосування (особливо поштою) на практиці буде неможливо забезпечити протягом одного дня, тому вони теж виступатимуть формою дострокового голосування. Стосовно останнього також існує дискусія про те, коли відбувається голосування, - під час безпосереднього волевиявлення при заповненні поштового бюлетеня чи під час зарахування такого голосу при підрахунку голосів виборців виборчою комісією. З огляду на природу голосування як волевиявлення виборців більш обґрунтованим вважаємо саме перший підхід. Отже, у разі розмежування конституційних понять “день виборів” та “день голосування”, це може дозволити законодавцю запровадити процедуру голосування протягом певної кількості днів до дня виборів (дострокового голосування). Утім суб'єктом, який уповноважений вирішити дискусію щодо конституційності запровадження того чи іншого способу голосування, є Конституційний Суд України.

• Національна безпека як конституційна цінність: сучасні виклики 22.06.2023 Харків, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого Україна
• Правила політичного фінансування та відповідальність за їх порушення: продовження реформи для забезпечення прозорості та підзвітності 16.05.2023 Київ, організовано Комітетом ВРУ з питань державної влади місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Україна
• Український конституціоналізм: виклики, народжені свободою. XV Тодиківські читання 23.12.2022 Харків, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого Україна
• Голосування українських громадян в умовах викликів масштабної міграції 24.10.2023 Київ, організовано Комітетом ВРУ з питань державної влади місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Україна
• Політичний діалог: роль Верховної Ради України та аспекти її функціонування після продовження повноважень 27.10.2023 Київ, Національний демократичний інститут Україна
• Стратегічна сесія «Ґендерно збалансована участь та представництво жінок і чоловіків у суспільно- політичних та виборчих процесах у післявоєнний період: потреби, виклики та необхідні заходи підтримки» 16.11.2023 Київ, організовано Офісом Ради Європи в Україні у співпраці з Центральною виборчою комісією Україна
• Панельна дискусія «Як забезпечити демократичні вибори після війни: погляд ОГС на виклики та рішення» ІІІ Форуму правових реформ для громадянського суспільства: стати сильнішими під час війни за участі організацій громадянського суспільства 15.09.2023 Київ, організовано в межах проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства”, що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) Україна
• Забезпечення політичних прав громадян за кордоном та безпекові виклики для участі у політичному житті в післявоєнний період 20.06.2023 - 20.11.2023 Київ, організовано Комітетом ВРУ з питань державної влади місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Україна
• Перші повоєнні вибори: виклики та потенційні рішення 12.09.2023 Київ, організовано Громадянською мережею ОПОРА у межах проєкту “Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС” Україна
• Перспективи вдосконалення виборчого законодавства в частині інформаційного забезпечення та передвиборчої агітації: проєкт закону про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо вдосконалення регулювання інформаційного забезпечення виборів та здійснення здійснення передвиборчої агітації реєстр. № 8310 Або що не увійшло в закон України «Про медіа» 20.02.2023 Київ, організовано Комітетом ВРУ з питань державної влади місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Україна

• Член редакційної колегії Міжнародної наукової конференції "Тодиківські читання" (щорічно, зокрема 23 грудня 2022 року, 24 листопада 2023 року).

1. Співробітництво з Міжнародною фундацією виборчих систем (International Foundation for Electoral Systems) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги (UKAID) уряду Великої Британії з підготовки: 1) підручника та запровадження навчальної дисципліни "Вирішення виборчих спорів" в Національному юридичному університеті імен Ярослава Мудрого; 2) просвітніх матеріалів та онлайн-курсу з всеукраїнського референдуму для платформи «ЦВК: просвіта» (https://cvkpro.com/); 3) навчальних матеріалів з виборчих правопорушень для поліції в межах проєкту “Практики якісних дій правоохоронних органів у виборчому процесі”, який реалізується Громадянською мережею ОПОРА. 2. Співробітництво з виборчими проєктами Ради Європи (Council of Europe) щодо розробки просвітніх матеріалів та онлайн-курсів з виборчої тематики на платформі «ЦВК: просвіта» (https://cvkpro.com/).

Подяка від кафедри конституційного права України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого за сумлінну багаторічну координацію та організацію Міжнародної наукової конференції "Тодиківські читання".

1. Координатор Центру виборчого права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. 2. Керівник наукового гуртка з конституційного та виборчого права. 3. Член організаційного комітету міжнародної наукової конференції «Тодиківські читання» (наступна конференція «ХVІ Тодиківські читання» відбудеться 24 листопада 2022 року). 4. Член Міжнародної ради експертів з питань міжнародного гуманітарного права та міжнародного кримінального права при Офісі Генерального Прокурора України. 5. Член журі конкурсу на здобуття Відзнаки імені Героя Небесної Сотні Сергія Кемського. 6. Розробник та учасник навчального курсу для Національної поліції України "Виборчі правопорушення: курс для поліції", який розроблено в межах проєкту “Практики якісних дій правоохоронних органів у виборчому процесі”. URL: https://www.youtube.com/playlist?list=PLHUxNolrZBWrgE68xMVE88s82Y7qXa5n1 7. Розробник застосунку "Поліція та Вибори" в межах проєкту “Практики якісних дій правоохоронних органів у виборчому процесі”. URL: https://apps.apple.com/ua/app/%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%96%D1%8F-%D1%82%D0%B0-%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8/id6446201802 8. Рецензент статті "Виборчі справи, які належать до юрисдикції судів України: поняття та види" видання "Вісник Львівського університету. Серія юридична". 9. Учасник відеоефірів каналу "Говорить ОПОРА" на теми: 1) "Все, що ви маєте знати про Законопроєкт №8310 та передвиборчу агітацію" [URL: https://www.youtube.com/watch?v=Mh-ziifMa_I]; 2) "Розширене голосування: що це, які ризики та виклики воно має?" [URL: https://www.youtube.com/watch?v=8F0-i0AcXy8]; 3) "Що таке політичне фінансування та навіщо воно потрібне? Частина #1" [URL: https://www.youtube.com/watch?v=kFRf4hHP65g]; 4) "Відповідальність за порушення правил політичного фінансування Частина #2" [URL: https://www.youtube.com/watch?v=TAdlbN1l02Y] 5) Що таке дочасне голосування? [URL: https://www.youtube.com/watch?v=2c_u-vrvRig]; 6) Росія планує провести вибори на окупованих територіях. Як запобігти цьому? [URL: https://www.youtube.com/watch?v=CdPx7SC_nVA&t=1s] 7) Припинення громадянства та позбавлення мандату депутатів. Все, що треба знати. [URL: https://www.youtube.com/watch?v=5XNVFq776fg&t=53s]; 8) Що таке поштове голосування та чи підходить воно для післявоєнних виборів Україні? [URL: https://www.youtube.com/watch?v=r5HT4PcqRWQ]; 9) Як державний реєстр виборців допомагає голосувати та що з ним не так? [URL: https://www.youtube.com/watch?v=tZtizZUk4VM]; 10) Оратів без мандатів. Історія про відкликання депутатів [URL.: https://www.youtube.com/watch?v=eSzjcYsCGK0]. 10. Комунікація зі ЗМІ: 1) Участь в програмі "Активізація" з Людмилою Тягнирядно на Українському радіо на тему "Вибори під час війни: яке рішення пропонують громадські активісти та експерти?" [URL: https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=3643876&fbclid=IwAR1rRJ5iwtn4BXkKAlS3Up3oyePPk26cyPvpZlHAZ1Ru7KogTnB_aRTm2xY]; 2) Участь в ефірі Українського радіо на тему "100 громадських організацій підписали заяву щодо неможливості проведення виборів в активній фазі війни. Про безпекові та організаційні ризики, про легітимність самого рішення" [URL: https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=3581976&fbclid=IwAR1DkyJqZpjZLlKrHAmTEjIonELQozG9oI6q3ovgbexzA_4bVEBffrO7KDk]; 3) Коментар "Голосу Америки" про псевдовибори на окупованих Росією територіях [URL: https://www.holosameryky.com/a/vybory-na-okupovanykh-terytorijakh/7259470.html?fbclid=IwAR3nX1J5clL0dZbFtWxuqaBW9UDlWhcRkjaK9IyYUjQf_h2o1WBAjqnyJBc]; 4) Коментар Радіо Свобода "Чи проведе Україна вибори у час війни і чи можливо це зробити?" [URL: https://www.radiosvoboda.org/a/vibory-viina-ukraine/32570809.html]; 5) інші.