в.о. завідувачки кафедри цивільного судочинства, арбітражу та міжнародного приватного права
доктор юридичних наук
доцент
Примирні процедури в цивільному судочинстві в контексті принципу верховенства права
6.4
1. Доступність правосуддя у сфері бізнесу і прав людини наразі асоціюється здебільшого з доступом до судів, натомість альтернативним способам вирішення спорів належна увага не приділяється, хоча іноді останні можуть мати більш сприятливі результати для обох сторін – як бізнесу, так і пересічних громадян, а також мати більш широкий вплив на все суспільство в цілому. Серед основних бар’єрів доступу до суду у сфері бізнесу та прав людини можна виокремити фінансові, законодавчі та практичні, що можуть значно ускладнювати або навіть унеможливлювати судовий захист для деяких видів спорів, що призводить до поглиблення конфлікту та подальших порушень прав людини. Вищезазначені фактори впливають не лише на людей, чиї права були порушені, але й на бізнес-клімат в державі в цілому. З цієї точки зору, медіація може забезпечити мирне врегулювання спорів завдяки своїм перевагами (економія часу, ресурсів, конфіденційність тощо) для всіх суб’єктів у сфері бізнесу і прав людини. 2.Покращення доступу до засобів правового захисту у випадках порушень прав людини, пов’язаних з бізнесом, залишається проблемою як для судових, так і для позасудових механізмів вирішення спорів в Україні. Медіація може розглядатися як альтернатива або допоміжний інструмент поряд із судовим розглядом для тих, хто шукає засобів правового захисту від корпоративних порушень прав людини, за умови ефективного вирішення складного комплексу проблем. В Україні прийнято Закон України “Про медіацію”, який може бути застосований і до сфери бізнесу та прав людини. Очевидні виклики для медіації у цій сфері полягають у можливому дисбалансі сил між сторонами, протистоянні конфіденційного характеру медіації та суспільного запиту на прозорість у сфері дотриманням бізнесом прав людини, забезпеченні відповідності результатів медіації міжнародно визнаним правам людини та ін. Поряд із цим, зазначені виклики можуть бути ефективно подолані за умови ретельної роботи провайдера медіації та забезпечення належної кваліфікації медіаторів. 3. Доступність та поінформованість є наріжними каменями забезпечення якості послуг медіації у сфері бізнесу та прав людини. Зважаючи на зазначене, необхідно створити ефективну модель запровадження медіації у сфері бізнесу та прав людини, ключовими аспектами якої є: 1) підтримка з боку національних інституцій з прав людини, які мають стати провайдерами медіації у цій сфері, щоб забезпечити доступність та обізнаність основних зацікавлених сторін про можливості застосування медіації у сфері бізнесу і прав людини; 2) достатня співпраця з національними асоціаціями медіаторів та правозахисними неурядовими організаціями; 3) розробка національними інституціями з прав людини як провайдерами медіації правил медіації у сфері бізнесу та прав людини для того, щоб альтернативні способи вирішення спорів у цій сфері відповідали критеріям Керівних принципів ООН щодо легітимності, передбачуваності, прозорості засобів захисту; 4) розробка спеціальної навчальної програми для медіаторів з питань бізнесу і прав людини за участі медіаторів та українських правозахисних організацій; 5) ведення провайдерами медіаційних послуг списку медіаторів, які мають достатню кваліфікацію для проведення процедур медіації у сфері бізнесу і прав людини; 6) розробка схеми оцінювання якості та ефективності медіацій у сфері бізнесу та прав людини, яка б включала кількісні та якісні критерії; 7) вжиття заходів щодо промоції медіації як ефективного способу вирішення спорів у сфері бізнесу та прав людини (Зазначені результати викладені в дослідженні Mazaraki N., Tsuvina T. Creating an Effective Mediation Scheme for Business-Related Human Rights Abuses: The Case of Ukraine. Business and Human Rights Journal. 2023. P. 1–21). 4. Включення доступу до правосуддя до Порядку денного сталого розвитку до 2030 року підкреслює його важливість. Одним із ключових елементів Цілі 16 зазначеного документу є сприяння верховенству права на національному та міжнародному рівнях і забезпечення рівного доступу до правосуддя для всіх. У цьому контексті найбільш помітною подією в поточному русі за доступ до правосуддя є визнання того, що існує не один шлях до правосуддя. Окрім звичайних державних судів, для досягнення правосуддя та забезпечення мирного врегулювання спорів, що виникають між членами суспільства, можуть бути використані численні методи альтернативного вирішення спорів (ADR). Ідея так званого "процесуального плюралізму" лежить в основі множинності форм і методів захисту порушених прав людини. Нещодавні дослідження свідчать про існування прогалин у правосудді в багатьох країнах, що викриває існуючі незаконні бар'єри для доступу до правосуддя у цивільних справах для звичайних людей. Такі особисті, юрисдикційні, часові, фінансові, процесуальні та практичні бар'єри доступу до правосуддя потребують подолання шляхом вжиття конкретних заходів. Водночас індикатор 16.3.3 Цілей сталого розвитку має формальний характер. 5.Одним з головних завдань зараз є розробка адекватних інструментів на рівні ООН для вимірювання доступу до правосуддя в цивільних справах. Одним із варіантів може бути використання інструментів вимірювання ефективності цивільного судочинства з точки зору верховенства права, розроблених в межах World Justice Project. Доступність та відносно невисока вартість альтернативних способів вирішення спорів є важливим фактором, який пом'якшує вищезгадані бар'єри, що перешкоджають особам у захисті своїх порушених прав. З цієї причини розвиток ADR є важливим для досягнення “справедливості для всіх”. Однак мета сталого розвитку щодо забезпечення правосуддя для всіх не повинна тлумачитися у вузькому сенсі, що означає лише процесуальний аспект доступу до правосуддя. Не можна забувати і про правосуддя у субстантивному значенні. Якщо перше розуміється як необтяжена можливість звернутися до суду, домогтися розгляду справи в суді, отримати судове рішення у справі та його виконання, то друге включає в себе не лише можливість ініціювати провадження в суді, а й певні наслідки розгляду справи – тобто результати судового розгляду, які мають бути оцінені відповідно до усталених стандартів. ПРООН трактує доступ до правосуддя як “набагато більше, ніж покращення доступу особи до суду або гарантування юридичного представництва. Він має бути визначений з точки зору забезпечення того, щоб правові та судові рішення були справедливими та рівноправними”. Таке широке розуміння доступу до правосуддя є досить всеосяжним і охоплює не лише процесуальний елемент верховенства права, але й матеріально- правовий елемент, який полягає у домінуванні прав людини. (Зазначені результати викладені в дослідженні Tsuvina T., Serhieieva A. Access to Justice in Civil Cases: Filling the Gap in the Sustainable Development Agenda. Law and Sustainability: Perspectives for Lithuania and Beyond, edited by A. Bartolacelli and D. Sagatiene. Krakow, 2023. P. 241-256).
Участі не брала
Не здійснювала
Член Науково-консультативної ради при Верховному Суді
1. Лекція у рамках підвищення кваліфікації суддів Касаційного цивільного суду на тему "Правосуддя в умовах війни: процесуальний аспект в контексті права на справедливий суд", 12 равня 2023 року. 2. Лекція у рамках підвищення кваліфікації суддів Касаційного цивільного суду на тему "Неупередженість суду в цивільному судочинстві: підхід ЄСПЛ та національний контекст", 19 травня 2023 року. 3. Лекція у рамках підвищення кваліфікації суддів Касаційного господарського суду на тему "Неупередженість суду в господарському судочинстві: підхід ЄСПЛ та національний контекст", 19 травня 2023 року. 4. Сертифікатна програма “Медіація: базові навички” у співпраці із Асоціацією випускників НЮУ імені Ярослава Мудрого (90 годин навчання у гібридному форматі) (вересень–листопад 2023 року). 5.Серія тренінгів із етики на державній службі для Академії державної служби при Президенті Республіки Туркменістан за підтримки програми GIZ “Підтримка верховенства права у Центральній Азії” (квітень-травень 2023 року, онлайн). 6. Тренінг з підвищення кваліфікації для суддів Центральної Азії на тему “Судова етика. Навички ефективної комунікації. Процедури примирення” за підтримки програми GIZ “Підтримка верховенства права у Центральній Азії” (травень 2023 року, м. Гамбург, Німеччина). 7. Круглий стіл у Верховному Суді “Забезпечення єдності судової практики: стандарти Європейського суду з прав людини і національний контекст” за підтримки програми USAID “Справедливість для всіх” (23 березня 2023 року), презентація експертного звіту “Аналіз ухвалених Великою Палатою Верховного Суду судових рішень щодо відступів від власних правових позицій та правових позицій Верховного Суду України”. 8. 1. Воркшоп для практиків «Новації в європейському регулюванні: цифрові платформи, штучний інтелект, вирішення спорів онлайн (ODR)», в межах проекту Еразмус+ Жан Моне Центр Досконалості “Європейські фундаментальні цінності у цифрову еру”, виступ із лекцією "Позасудове вирішення спорів та ODR" (20 та 21 квітня 2023 року, онлайн).
Відсутні
Голова спеціалізованої вченаої ради ДФ 2023-08 створена для захисту дисертації Моісеєнко Олени Миколаївни «Міжнародно-правові стандарти медіації та їхня імплементація у Європейському Союзі» на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 293 «Міжнародне право» (Наказ № 130 від 26.05.2023 р.)
Не здійснювала
Не здійснювала
Не здійснювала
1. Грант Європейської асоціації академій наук (ALLEA, індивідуальний) для проведення дослідження “Amicable Dispute Resolution in Civil” (Дружнє врегулювання спорів в цивільному судочинстві) (листопад 2022- травень 2023); 2. Стипендія Університету Індіани для вчених з України (IU-Ukraine Non-Residential Scholarship Program) для виконання дослідження “Judicial Impartiality in Civil Procedure: Comparative Study of EU and USA Approaches with the Proposals for Ukraine” (Судова неупередженість в цивільному судочинстві: порівняльно-правове дослідження підходів ЄС та США та пропозиції для України) (вересень 2022-серпень 2023); 3. Грант JESH Ukraine Австрійської академії наук (індивідуальний) для проведення дослідження “Recognition of Agreements Resulting from Mediation: EU Perspective and Proposals for Ukraine”, Грацький університет ім. Карла і Франца (м. Грац, Австрія) (продовження, червень-жовтень 2023); 4. Стипендія Кабінету Міністрів України для молодих вчених (постанова від 04 листопада 2022 року № 6)
Національний експерт програми USAID "Справедливість для всіх", Координатора ОБСЄ, Проєкту ЄС "Pravo-Justice", міжнародний експерт GIZ "Підтримка верховенства права у Центральній Азії"
Не брала участі
Член творчого колективу з виконання фундаментальної науково-дослідної роботи "Доктринальне і правове забезпечення економічної безпеки України в умовах воєнного стану та в повоєнний період" (№ держреєстрації: 0123U101774) на замовлення МОН України
1. Подяка Ректора Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого ща вагомий особисти внесок у розвиток вітчизняної науки, високий професіоналізм, сумлінну працю та з нагоди святкування Дня Науки (19 травня 2023 року).
1. Грант Європейської асоціації академій наук (ALLEA, індивідуальний) для проведення дослідження “Amicable Dispute Resolution in Civil” (Дружнє врегулювання спорів в цивільному судочинстві) (листопад 2022- травень 2023); 2. Стипендія Університету Індіани для вчених з України (IU-Ukraine Non-Residential Scholarship Program) для виконання дослідження “Judicial Impartiality in Civil Procedure: Comparative Study of EU and USA Approaches with the Proposals for Ukraine” (Судова неупередженість в цивільному судочинстві: порівняльно-правове дослідження підходів ЄС та США та пропозиції для України) (вересень 2022-серпень 2023); 3. Грант JESH Ukraine Австрійської академії наук (індивідуальний) для проведення дослідження “Recognition of Agreements Resulting from Mediation: EU Perspective and Proposals for Ukraine”, Грацький університет ім. Карла і Франца (м. Грац, Австрія) (продовження, червень-жовтень 2023); 4. Стипендія Кабінету Міністрів України для молодих вчених (постанова від 04 листопада 2022 року № 6); 5. Виконавець Проєкту Еразмус+ Жан Моне Центр Досконалості “Європейські фундаментальні цінності у цифрову еру” (“European Values in Digital Era”) (тривалість проєкту 1 листопада 2022 – 31 жовтня 2025). 6. Виконавець Проєкту Еразмус+ міжнародний консорціум “Відкрита наука для української системи вищої освіти” (ERASMUS-EDU-2023-CBHE) (проєкт розпочато 01 листопада 2023 р.)
Заступниця голови Комісії з проведення конкурсу на зайняття посади голови НАЗК
Звіт затверджений на засіданні кафедри
Протокол № 5 від 17.11.2023