ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ЗВІТ ВИКЛАДАЧА
Кафедри прав людини та юридичної методології
НАЦІОНАЛЬНОГО ЮРИДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО
ЗА 2023 РІК

1 Максимов Сергiй Iванович
2 Посада, науковий ступінь, вчене звання

2.1 Посада

Професор

2.2 Науковий ступінь

д.ю.н.

2.3 Вчене звання

професор

3 Тема науково-дослідницької роботи

Доктрина правового позитивізму: методологічні основи, стан та перспективи розвитку

4 Обсяг виконаної науково-дослідницької роботи (друк. арк.)

2

5 Наукова новизна отриманих результатів

Наукова новизна отриманих результатів полягає у комплексному дослідженні одного з ключових напрямків сучасного праворозуміння – правового позитивізму, його методологічних основ, головних проблем, сучасного стану, типології та виявлення перспектив подальшого розвитку з урахуванням сильних та слабких сторін щодо розв’язання теоретичних та практичних проблем правотворчості та правозастосування. Насамперед правовий позитивізм визначається не як певна теорія (або набір постулатів), а як інтелектуальна традиція, що включає безліч авторів з різних країн протягом тривалого часу, що займаються різними темами, але чиї погляди тем не менш мають певну подібність щодо поглядів на право, юридичну науку, окремі теми і питання. Незважаючи на те, що юридичні позитивісти розходяться з низки питань, більшість із них визнають три центральні положення, а саме: соціальну тезу (що є правом, а що ні є питанням соціального факту), тезу відокремлення (відсутність необхідного зв’язку між правом і мораллю) та тезу соціальної дієвості (дійсність права передбачає, що закон є соціально дієвим). Деякі юридичні позитивісти визнають четверту тезу, яку називають семантичною тезою (правові нормативні або оціночні терміни, такі як «право», «обов’язок» і «авторитет» мають різні значення залежно від відповідних моральних концептів). Причому ексклюзивні позитивісти захищають «тезу відокремлення», а інклюзивні позитивісти захищають «тезу відокремленості». Залежно від відповідей на центральні питання правовий позитивізм може бути 1) теорією права (дескриптивний, теоретичний та нормативний позитивізм); 2) теорією законослухняності (ідеологічний позитивізм); 3) теорією юридичної науки (методологічний позитивізм, який виходить не з ціннісної нейтральності права, а з ціннісної нейтральності юридичної науки). Значна увага в дослідженні приділяється аналізу поглядів аргентинського філософа права, що народився в Харкові – Євгенія Булигіна, яскравого представникаі методологічного аналітичного позитивізму. До числа переваг його концепції слід віднести розмежування між нормами права та нормативними реченнями, завдяки якому виникла можливість піддавати логічному аналізу правові приписи. Слабкою стороною Є. Булигіна слід визнати нездатність обґрунтувати нормативність (це зауваження тією чи іншою мірою стосується усіх різновидів юридичного позитивізму), а також недоліки притаманної вченому дедуктивної моделі судової аргументації. Серед головних критиків правового позитивізму (Г. Радбрух, Р. Дворкін, Р. Алексі) найбільш радикальною є позиція Густава Радбруха як загальне твердження про тоталітарні тенденції юридичного позитивізму. Хоча в цілому для правового позитивізму характерно зм’якшення позиції ідеологічного позитивізму і набуття рис постпозитивізму.

6 Форми впровадження виконаних НДР (розділи монографії, підручника, навчального посібника, наукові статті, тези наукових доповідей та повідомлень та ін.)
Монографії:
Наукові статті у фаховому виданні:
Тези наукових доповідей та повідомлень:
7 Участь у розробці законопроектів та проектів інших нормативних актів

немає

8 Рецензування (підготовка експертних висновків)проектів законів та інших нормативно-правових актів
9 Підготовка наукових висновків на запити Конституційного Суду України
10 Підготовка наукових висновків на запити Верховного Суду
11 Підготовка наукових висновків (Офіс Президента України, СБУ, Прокуратура)
12 Робота консультантом комітетів/депутатів Верховної Ради України

немає

13 Робота консультантом інших вищих та державних органів влади у науково-консультативних радах при Верховному Суді та Конституційному Суді України

немає

14 Прочитані лекції практичним працівникам

немає

15 Підготовка відповідей (висновків) на запити органів державної влади та місцевого самоврядування, організацій та громадян. (кому, стосовно чого)
16 Участь у конференціях, семінарах (вказати повну назву конференції, дату та місце проведення)
17 Вказати членом редакційної колегії якого видання Ви є
18 Наявність авторських свідоцтв та патентів

немає

19 Вказати членом якої спеціалізованої вчених ради ви є

Спеціалізована вчена рада з присудження наукового ступеня доктора наук Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого за спеціальністю 12.00.12 «Філософія права» Спеціалізована вчена рада з присудження наукового ступеня доктора наук Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого за спеціальністю 12.00.02 «Конституційне право, муніципальне право»

20 Опонент, реценезент (підготовка відгуків на автореферати ) яких дисертаційних захистів були

20.1 Доктор наук

не був

20.2 Кандидат наук

не був

20.3 Доктор філософії

не був

21 Чи були у звітному році лауреатом/стипендіатом (вказати повну назву стипендії/премії)

22 Співробітництво з закордонними організаціями

1.Продовження співпраці з Міжнародною асоціацією філософії права і соціальної філософії (IVR) та персонально з президентом IVR Маттіасом Мальманом (Matthias Mahlmann) щодо участі української делегації у ХХХІ Всесвітньому Конгресі з філософії права і соціальної філософії (IVR), 7-12 липня 2024 р. в Сеулі (Республіка Корея). 2.Співпраця з Всесвітньою асоціацією юристів та Всесвітнім фондом права у процесі підготовки до Всесвітнього правового конгресу «Мир через право» 20-21 липня 2023 р. у Нью-Йорку та написання тексту доповіді «Універсальність верховенства права: український досвід» для публікації в матеріалах конгресу у видавництві «Springer». 3.Віденський університет. Спільний дослідницький проєкт «Австрійська та українська філософсько-правова думка: минуле, сьогодення, майбутнє (деякі аспекти взаємодії)» (Austrian and Ukrainian philosophical and legal thought: past, present, future (some aspects of interaction)) професора кафедри прав людини та юридичної методології Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Сергія Максимова та професора кафедри правової філософії Університету Відня Александера Сомека.

23 Участь у наукових заходах спільних з облдержадміністрацією

немає

24 Участь у наукових дослідженнях на госпрозрахунковій основі

немає

25 Відзнаки чи нагороди отримані у звітному році

немає

26 Участь у грантових проектах, сертифікатних програмах, стипендіальних програмах (назва проекту, гранту, стипендії/ виконавці (ПІБ, посада)/ замовник/бюджет)

Стипендія від Австрійської академії наук для українських дослідників (Austrian Academy of Sciences/JESH Ukraine) на 2 місяці з 1 листопада по 30 грудня 2023 р. Проєкт: Австрійська та українська філософсько-правова думка: минуле, сьогодення, майбутнє (деякі аспекти взаємодії) (Austrian and Ukrainian philosophical and legal thought: past, present, future (some aspects of interaction)). Стипендія забезпечує статус запрошеного дослідника на кафедрі правової філософії юридичного факультету Віденського університету.

27 Інша інформація, яка заслуговує на увагу

немає

Звіт затверджений на засіданні кафедри

Протокол № 3 від 14.11.2023