Професор кафедри конституційного права України
Доктор юридичних наук
Професор
Застовання доктрини "войовничої демократії" до ситуації протистояння внутрішнім загрозам, спровокованими авторитарним оточнням
2.8
Конституція України, не зважаючи на її легітимуючий на процеси державотворення вплив, та ефект консолідації політичних еліт, все-таки була продуктом своєї епохи невизначеності та різного роду фобій. Політична еліта України в 1996 році мала зробити свій цивілізаційний вибір між Азією та Європою. Попри те, скоріше за все мала місце консер-вація існуючих на той момент «больових проблем». Однак Революція Гід-ності продемонструвала, що вибір все-таки доведеться зробити і результат такого вибору цілком очевидний. Остаточно у цьому виборі переконала повномасштабна агресія Росії. КСУ починаючи з 2019 року (рішення від 16 липня і пізніші) зкорегу-вав аксіологічний вектор конституційного ладу (якщо взяти хоча б для по-рівняння його рішення про заборону КПУ 27 грудня 2001 року) на ко-ристь войовничої демократії, проте, не без недоліків. Так, наприклад, три-складовий тест чомусь повністю звівся до доведення з боку КСУ легітимної мети. Ми переконані, що в майбутньому після перемогу у війні без ком-плексного реформування базових розділів Основного Закону не обійтись. В противному випадку ‒ цінності, що поділяються суспільством, і базу-ються на виборі його майбутнього не будуть мати нічного спільного із експліцитно вираженою аксіологічною основою його ж таки установчого акту − Конституції. Зокрема, чітко потрібно сформулювати ставлення до тоталітарних ідеологій і їх пропаганди: комунізму, фашизму, нацизму і, як зараз ми бачимо виходячи із нинішніх подій, − рашизму. У зв’язку з цим спроби застосування войовничої демократії в україн-ському праві такі непослідовні і спрямовані від однієї крайнощі до іншої: від ігнорування войовничої демократії (до 2014 року) і періодичного затя-гування із прийняттям необхідних рішень про застосування обмежень до швидкого застосування обмежень без належного врахування необхідних стандартів або спеціального зволікання із об’єктивною юридичною оцін-кою задля збереження обмежень (Закон «Про очищення влади» до сих пір перебуває на розгляді КСУ навіть вже після появи двох рішень ЄСПЛ). Мабуть правильний шлях має бути десь посередині – вчасні і обґрунтовані заходи войовничої демократії із урахування європейського досвіду і стан-дартів. Наш народ вже переконався, що європейські цінності є життєво важ-ливими для виживання нашої країни. Європейська концепція войовничої демократії повинна стати базовим концептом для майбутньої конституції, а за нинішніх умов – ключової парадигмою діяльності законодавця, викона-вчої і судової влади. Безумовно, ключові базові речі, пов’язані із правомі-рністю і необхідністю втручання в права людини мають бути дотримані. І в цьому аспекті українське законодавство і судова практика не ідеальні. Водночас справедливо буде сподіватися, що Європейський суд з прав лю-дини та інші європейській інституції (Рада Європи, Венеціанська комісія) не ігноруватиме ситуацію в Україні, яка склалася в аспекті існуючих загроз і посягань, включаючи збройну агресію Росії, а також невизнану нами ане-ксію та окупацію частини території України (частин Запорізької, Донець-кої, Луганської, Херсонської областей, АРК і міста Севастополь). Переду-сім йдеться про реальність загрози базовим цінностям, а також вплив «ми-рних» закликів на потенційну небезпеку реалізації загроз. В цій частині схожий досвід мали багато країн Європи, і Україна з них не виняток. Мо-жливо навіть український кейс сприятиме виробленню нових підходів до войовничої демократії в Європі, як це вже неодноразово було до цього.
Голова Науково-консультативної ради Конституційного Суду України
Спеціалізована вчена рада Д 64.086.01
Член Виконавчого комітету Міжнародної асоціації конституційного права
1. Відзнака Президента України "За оборону України" 2. Відзнака Міністерства оборони України "За сприяння обороні України"
Horizon Europe (HORIZON), Project: 101061342 —REBALANCE
Звіт затверджений на засіданні кафедри
Протокол № 3 від 14.11.2023