ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ЗВІТ ВИКЛАДАЧА
Кафедри трудового права
НАЦІОНАЛЬНОГО ЮРИДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО
ЗА 2024 РІК

1 Середа Олена Григорівна
2. Посада, науковий ступінь, вчене звання

2.1. Посада

Завідувачка кафедри

2.2. Науковий ступінь

Доктор юридичних наук

2.3. Вчене звання

Професорка

3. Тема науково-дослідницької роботи

Сучасні підходи до запобігання мобінгу у трудовових відносинах 2 друк.арк.

4. Обсяг виконаної науково-дослідницької роботи (друк. арк.)

10.2..

5. Наукова новизна отриманих результатів

Аргументовано, щопитання протидії та запобігання мобінгу потребує уваги як на державному рівні, так і на рівні професійних спілок. У зв’язку із цим доцільно внести зміни у законодавство щодо соціального діалогу шляхом включення конкретних заходів протидії мобінгу у трудових відносинах. Запропоновані такі заходи: 1) навчальні тренінги для керівників та керівників структурних підрозділів з питань побудови команди, розвитку навичок спілкування та управління конфліктами, які можуть бути проведені в рамках підвищення кваліфікації; 2) з метою правового навчання для всіх працівників на підприємстві проводити тематичні семінари з питань трудового права; 3) систематично здійснювати аналіз соціально-психологічної атмосфери на підприємстві та обговорювати його результати на загальних зборах трудового колективу. Визначено, що механізм соціального захисту самозайнятих осіб, зокрема тих, хто здійснює незалежну професійну діяльність, від безробіття потребує удосконалення, оскільки на даний час породжує різне ставлення з боку державних органів, у тому числі судів, до порядку набуття статусу безробітного цими особами. Слід встановити вичерпний перелік документів, якими особа може підтвердити факт відсутності зайнятості та втрати доходу від неї, що може свідчити про реалізований соціальний ризик безробіття Зазначено, що існуючий в Україні механізму соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей зумовлює встановлення особливого правового статусу сім’ї військовослужбовця. Він передбачає встановлення конкретного кола осіб, що її складають останню, у взаємозв’язку з конкретним благом, надання якого забезпечується в кожному конкретному випадку. При цьому у сфері соціального захисту ключовим суб’єктом є особа, яка має статус члена сім’ї військовослужбовця, а не сім’я в цілому. Встановлення переважно вичерпного переліку осіб, які можуть претендувати на те чи інше благо від держави, а також відсутність можливості всередині сім’ї коригувати цей розподіл, зумовлено переважно публічно-правовою природою відповідних правовідносин соціального захисту. Акцентовано увагу, що незважаючи на тривалу історію розвитку професійного спорту, тільки тепер почалося формування його власної правової бази. Внаслідок слабкого нормативного регулювання трудових відносин спортсменів у нашій країні, на підставі досвіду укладення спортивних контрактів у практиці зарубіжних країн, постає нагальна необхідність врегулювання трудової діяльності спортсменів шляхом закріплення відповідних положень у законодавстві. Трудові правовідносини за участю професійного спортсмена мають регулюватися нормами трудового права та спеціальними нормами, що враховують специфіку конкретного виду спорту та мають забезпечити надання додаткових пільг професійним спортсменам Мотивація – фундаментальна складова успішної роботи будь-якого колективу. Застосування різноманітних методик мотивації, стимулювання персоналу дозволяє підвищити ефективність, продуктивність, дисциплінованість як окремо взятого працівника, так і всієї компанії в цілому. В руках роботодавця ціла палітра методик для мотивації. Запропоновано роботодавцям розробляти Положення про мотивацію працівників та окреслено потенційне змістове наповнення такого положення. Висловлено пропозицію для роботодавців запроваджувати опитування працівників з приводу мотиваційних факторів на етапі добору персоналу та періодично у перебігу роботи працівників. Окреслено елементи мотивації працівників за умов воєнного стану. Унормування процедури вивільнення працівників, що спричинене економічними факторами виробництва, дає змогу забезпечити працівникам правові можливості подальшого працевлаштування. Водночас участь професійних спілок у вирішенні питань щодо вивільнення працівників дає змогу забезпечити додатковий захист уразливих верств населення, що має неабияке значення у підтримці соціальної політики держави. Для роботодавця ж участь профспілок у процедурах звільнення працівників виступає попереджувальним засобом, що мінімізує його фінансові витрати у разі порушення ним процедури вивільнення. Повідомлення профспілок про масові вивільнення має стати дієвим механізмом уникнення зменшення кількості працівників, що звільнюються, та пом’якшення негативних наслідків такого звільнення. Визначено, що на даному етапі чинна регламентація трудових відносин у  сфері протидії сексуальному насильству та домаганням є порівняно невеликою з тим, що пропонує Конвенція. Ось чому Україні потрібна ратифікація Конвенції, адже в такому разі в державі будуть доступні наступні механізми захисту учасників трудових відносин на всіх етапах (в тому числі у випадках відряджень, використання службового транспорту, дистанційної роботи тощо); ефективний моніторинг та розслідування випадків домагань та сексуального насильства на робочому місці; встановлення прямих гарантій захисту для постраждалих від сексуального насильства та домагань; встановлення нової корпоративної політики та етики на підприємствах, установах, організаціях, яка буде гендерно-чутливою. Встановлено, що сутність соціальної відповідальності бізнесу у контексті відносин роботодавців та найманих працівників полягає, насамперед, у дотриманні трудових, соціально-економічних прав працівників та врахування їх інтересів, зокрема, під час масових вивільненнях. Користь бізнесу від впровадження принципів соціальної відповідальності, полягає в тому, що: зростає репутація компанії; підвищується рівень довіри до її діяльності, зростає рівень лояльності співробітників, клієнтів та ділових партнерів; підвищується професіоналізм кадрового потенціалу. З метою побудови соціально відповідального бізнесу в Украïні є доцільним вивчення можливості використання зарубіжного досвіду на украïнському ринку праці щодо поширення аутплейсменту як одного із методів гнучкої політики зайнятості. Визначено, що неможливо з точністю до годин та відсотків підрахувати тривалість наукової роботи, адже її показники в кожному закладі вищої освіти завжди будуть примірними та різними. Вважаємо, що переведення науково-педагогічного працівника у статус педагогічного суттєво змінить і погіршить умови праці зазначеної категорії працівників і призведе до зниження заробітної плати. Така ситуація в оплаті праці вбачається критичною і несправедливою і врешті-решт загрозливою, бо може стати каталізатором виїзду науковців за кордон

6. Форми впровадження виконаних НДР (розділи монографії, підручника, навчального посібника, наукові статті, тези наукових доповідей та повідомлень та ін.)
Монографії:
Підручники:
Наукові статті:
Тези наукових доповідей та повідомлень:
7. Участь у розробці законопроектів та проектів інших нормативних актів

8. Рецензування (підготовка експертних висновків)проектів законів та інших нормативно-правових актів
9. Підготовка наукових висновків на запити Конституційного Суду України
10. Підготовка наукових висновків на запити Верховного Суду
11. Підготовка наукових висновків (Офіс Президента України, СБУ, Прокуратура)
12. Робота консультантом комітетів/депутатів Верховної Ради України

13. Робота консультантом інших вищих та державних органів влади у науково-консультативних радах при Верховному Суді та Конституційному Суді України

14. Прочитані лекції практичним працівникам

15. Підготовка відповідей (висновків) на запити органів державної влади та місцевого самоврядування, організацій та громадян
16. Участь у конференціях, семінарах
17. Видання, в яких Ви є членом редакційної колегії
18. Наявність авторських свідоцтв та патентів

19. Спеціалізовані вчені ради, членом яких Ви є

20. Опонент, реценезент (підготовка відгуків на автореферати ) яких дисертаційних захистів були

20.1. Доктор наук

20.2. Кандидат наук

20.3. Доктор філософії

21. Чи були у звітному році лауреатом/стипендіатом (вказати повну назву стипендії/премії)

22. Співробітництво з закордонними організаціями

23. Участь у наукових заходах спільних з облдержадміністрацією

24. Участь у наукових дослідженнях на госпрозрахунковій основі

25. Відзнаки чи нагороди отримані у звітному році

26. Участь у грантових проектах, сертифікатних програмах, стипендіальних програмах (назва проекту, гранту, стипендії/ виконавці (ПІБ, посада)/ замовник/бюджет)

27. Інша інформація, яка заслуговує на увагу

Звіт затверджений на засіданні кафедри

Протокол № 5 від 19.11.2024