асистент
кандидат юридичних наук
відсутнє
Особливості кваліфікації кримінальних правопорушень у сфері громадського здоров’я в умовах воєнного стану
1. Кримінальними правопорушеннями у сфері епідемічної безпеки можуть бути визнані лише ті правопорушення, об'єктивну сторону яких утворює діяння, що полягає у порушенні вимог санітарного законодавства. Йдеться про діяння, передбачені ст. 130, ст. 131, ст. 133, ст. 325 та ст. 326 КК України. Дотичним до кримінальних правопорушення у сфері епідемічної безпеки є й суспільно небезпечне діяння, передбачене ст. 321-1 “Фальсифікація лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів” з урахуванням змін, які потрібно внести до цієї норми, у зв'язку з повною та більш якісною імплементацією положень Конвенції Медікрайм. 2. Аналіз судової практики за ст. 325 КК України засвідчив неефективність змін, внесених законодавцем у розпал пандемії COVID-19, які полягали у тимчасовому посиленні кримінальної відповідальності за порушення правил щодо карантину людей, які спричинили або завідомо могли спричинити поширення інфекційних хвороб або масових неінфекційних захворювань (отруєнь). Таких справ виявилось всього 3 (!). Причиною такої ситуації, вочевидь, стало: 1) відсутність чітких критеріїв, які б дозволили на практиці ефективно відмежувати порушення правил карантину людей, яке лише створило реальну загрозу поширення інфекційної хвороби, від суміжного адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, про що зазначалось вище; 2) хибне визнання судовою практикою суб’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 325 КК України, лише спеціального суб’єкта, якою є особа, що зобов'язана дотримуватись вимог санітарного законодавства, враховуючи зміст її службових, професійних або інших обов’язків. Тож диспозиція ст. 325 КК України потребує внесення редакційних змін, спрямованих на удосконалення практики притягнення до кримінальної відповідальності за діяння, що полягають у порушенні правил щодо карантину людей. 3. На сьогодні відсутні обвинувальні вироки, винесені на підставі ст. 326 КК України. Така ситуація обумовлена відсутністю відповідного регуляторного законодавства у сфері обігу мікробіологічних або інших біологічних агентів чи токсинів. Це впливає на те, що правоохоронні органи під час досудового розслідування не можуть довести ознак даного складу кримінального правопорушення. Виправити таку ситуацію можна шляхом розроблення і прийняття низки регуляторних нормативно-правових актів, які б визначали правила обігу таких біологічних патогенних агентів. Також видається доцільним внести відповідні редакційні зміни і до ст. 326 КК України. Пропонується визнавати предметом цих кримінальних правопорушень інфекційні агенти, токсині та продукти біотехнологій. 4. Міжнародні зобов’язання, взяті Україною, потребують і належної та якісної імплементації у національне законодавство, насамперед у ст. 321-1 КК України, положень Конвенції Ради Європи про підроблення медичної продукції та подібні злочини. Особливо це питання є актуальним в контексті триваючої євроінтеграції України. Відповідатиме це й інтересам нашої держави у сфері національної безпеки, адже визнання кримінально-караними дій, що полягають у фальсифікації медичної продукції, зокрема, медичних масок, дезінфікуючих виробів та тестів для виявлення вірусної хвороби, позитивно вплине на забезпечення громадського здоров’я на тлі майбутніх епідемій та пандемій. 5. Прийняття ЗУ “Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо криміналізації контрабанди товарів та підакцизних товарів, а також недостовірного декларування товарів” від 09.12.2023 р. стало довгоочікуваною подією в суспільстві, адже питання “повернення” кримінальної відповідальності за контрабанду товарів доволі гостро стояло в Україні після 2012 р. Це було обумовлено значною поширеністю даних діянь на практиці, а також низькою ймовірністю притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за такі дії за ст. 212 КК. 6. Аналіз змін, внесених до р. XVII Особливої частини КК ЗУ від 09.12.2023 р., свідчить про те, що вони не є досконалими і, на жаль, не позбавлені недоліків. Першим таким недоліком варто визнати порушення законодавцем системного підходу під час розташування норм щодо контрабанди в р. VII Особливої частини КК, адже ст. 201-3 КК, в якій передбачена контрабанда товарів, виступає загальною нормою, тоді як ст. 201, 201-1 та 201-4 КК є спеціальними нормами. Видається, що у ст. 201 КК має бути встановлена кримінальна від-повідальність за контрабанду товарів (норма, яка наразі передбачена ст. 201-3 КК), тоді як у ст. 201-1 КК має бути передбачена кримінальна відповідальність за контрабанду товарів, які мають специфічні умови їх вивезення/ввезення (підакцизних товарів, лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, лісоматеріалів необроблених), а також предметів, які заборонено вивозити з України (культурні цінності та інші лісоматеріали, які заборонені до вивозу за межі митної території України). Положення про контрабанду вибухових речовини, радіоактивних ма-теріалів, зброї або боєприпасів, частин вогнепальної нарізної зброї, а також спеціальних техніч-них засобів негласного отримання інформації варто закріпити у р. ІХ, а контрабанду отруйних та сильнодіючих речовин - у р. ХІІІ Особливої частини КК України. 7. Не можна погодитися із встановленим законодавцем мінімальним розміром контрабанди товарів, який пов’язується із їх загальною вартістю. Наразі ставка у 5 тисяч н.м.д.г. видається 1) економічно необгрунтованою; 2) такою, що не корелюється із встановленим покаранням. До того ж щорічне підвищення розміру н.м.д.г. призведе до поступової “декриміналізації” товарної кон-трабанди через збільшення суми вартості товарів, яка впливає на можливість притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за такі дії, що свідчить про доцільність зменшення розміру вартості товарів, визначеного у примітці до ст. 201-3 КК України.
Не брала
Не виконувала
Не працювала
Не читала
Відсутнє
-
ні
Не здійснювала
Не брала
Не брала
Не маю
Не брала
Членкиня ГО "Всеукраїнська асоціації кримінального права". Членкиня ГО "Асоціанція фармацевтичного і медичного права". Співорганізаторка VII Медико-правового форуму "Права людини у сфері охорони здоров`я в світлі євроінтеграцї", який відбудеться 16 грудня 2024 р. в онлайн форматі.
Звіт затверджений на засіданні кафедри
Протокол № 6 від 20.11.2024