Відео

Скнилівська справа і верховенство права

Розгорнути »

1 березня 2018 року за ініціативи Центру дослідження верховенства права і релігії НЮУ кандидат юридичних наук, керівник магістерської програми Світлани Хилюк прочитала лекцію «Скнілівська справа у контексті верховенства права та юридичної етики». На прикладі кримінальних справ, які розглядалися у зв’язку з авіакатастрофою на Скнилівському аеродромі 27 липня 2002 року, адвокат потерпілих Світлана Хилюк розповідала про питання доступу до правосуддя, рівності учасників процесу, публічності судового розгляду, незалежності військових судів, а також про етичні дилеми у відносинах адвоката з клієнтами та виклики, які стоять перед суддями у подібних справах.

Скнилівська справа і верховенство права (частина 1)

Скнилівська справа і верховенство права (частина 2)

Скнилівська справа і верховенство права (частина 3)

Кримінальне право і релігія: чоловіче і жіноче обрізання

Розгорнути »

Релігія і кримінальне право Нова редакція статті 121 Кримінального кодексу України «Умисне тяжке тілесне ушкодження» (набуде чинності 11.01.2019 р.) передбачає відповідальність за «каліцтво статевих органів». Чи означає таке формулювання, зокрема, кримінальну відповідальність не лише за проведення жіночого, але і чоловічого обрізання – релігійної практики, якої дотримуються мусульмани й іудеї? Про це розповідають директор Центру дослідження верховенства права і релігії НЮУ Дмитро Вовк і доцент кафедри кримінального права НЮУ Олена Харитонова. Дмитро Вовк розглядає проблему криміналізації чоловічого і жіночого обрізання з точки зору релігійної свободи і меж втручання держави в неї. Олена Харитонова говорить про цю проблему в контексті гендерного підходу і кримінального права.

Кримінальне право і релігія: чоловіче і жіноче обрізання

Кримінальне право і верховенство права: смертна кара і довічне позбавлення волі

Розгорнути »

У першому відео «Кримінальне право і верховенство права» Юрій Баулін і Юрій Пономаренко обговорюють Рішення Конституційного Суду України про заміну смертної кари довічним позбавленням волі (2011). Переглянувши це відео, ви зрозумієте: — чи мала тут місце зворотна дія закону про кримінальну відповідальність? — яке покарання слід було призначати особам, які притягались до відповідальності до набрання чинності закону про запровадження довічного позбавлення волі? — які елементи верховенства права мав збалансувати Конституційний Суд і наскільки вдало він це зробив? — якого висновку дійшов Європейський суд з прав людини щодо цієї ситуації?

Кримінальне право і верховенство права: смертна кара і довічне позбавлення волі

Кримінальне право і верховенство права: право на надію

Розгорнути »

У другому відео «Кримінальне право і верховенство права» Юрій Баулін і Юрій Пономаренко обговорюють право на надію особи, засудженої до довічного позбавлення волі. Чи є прагнення такої особи вийти з в’язниці правом людини? Чи повинна держава встановити відповідний механізм, щоб засуджений до довічного ув’язнення міг розраховувати на це? Чи відповідає Кримінальний кодекс України вимогам Європейської конвенції з прав людини і практиці ЄСПЛ? Професор Баулін і доцент Пономаренко також згадають, чому право на надію не з’явилося у Кримінальному кодексі 2001 року в момент його ухвалення, скільки «довічників» було звільнено від відбування покарання та яка проблема чекає український суд у зв’язку з правом на надію у 2019 році.

Кримінальне право і верховенство права: право на надію

Верховенство права і кримінальне право: частина ІІІ

Розгорнути »

В останньому відео «Верховенство права і кримінальне право» Юрій Баулін і Юрій Пономаренко обговорюють: (1) співвідношення виправних робіт і подібних покарань із забороною примусової праці у статті 4 Європейського конвенції з прав людини і (2) можливість правомірного завдання смерті у стані крайньої необхідності в аспекті права на життя. Перегляд відео (20 хвилин) дозволяє дізнатися: — чому Юрій Пономаренко вважає, що Конституція України краща за Конвенцію у питаннях кримінальних покарань, пов’язаних з примусовою працею; — як, на думку Юрія Бауліна, слід було б тлумачити положення про крайню необхідність в аспекті статті 2 Європейського конвенції з прав людини і чому слід переосмислити відповідні положення Кримінального кодексу України; — чому покарання, пов’язані з працею, ефективні; — чи можна уявити стан крайньої необхідності, що підпадає під частину 2 статті 2 Європейської конвенції (позбавлення життя, що не порушує права на життя); — чому проблему вагонетки (trolley problem) моральні філософи і криміналісти вирішують по-різному; — і навіть як гасити пожежі методом зустрічного гасіння, що Юрій Пономаренко не лише описує, але і безпосередньо демонструє.

Верховенство права і кримінальне право: частина ІІІ

Олександр Євсєєв. Транзитивне правосуддя заради / проти верховенства права

Розгорнути »

Кандидат юридичних наук, науковий консультант судді Конституційного Суду України Олександр Євсєєв говорить про «Верховенство права проти / заради транзитивного правосуддя», торкаючись таких питань: — Як слід перекладати transitional justice і в чому його суть? — Чи конфліктує доктрина transitional justice з верховенством права? — Конституційно-правові аспекти очищення влади (люстрації) — Конституція і політика історичної пам’яті — Іноземці у Конституційному Суді та в інших національних судах.

Олександр Євсєєв. Транзитивне правосуддя заради / проти верховенства права

Захист соціальний прав: європейські стандарти і Україна (семінар Алли Федорової)

Розгорнути »

11 травня 2018 року у Центрі дослідження верховенства права і релігії відбувся семінар к.ю.н., доцента Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка Алли Федорової за темою “Захист соціальних прав: європейські стандарти і Україна”. Основна частина презентації Алли Федорової, яку можна переглянути на цьому відео, була приділена практиці Європейського суду з прав людини у сфері захисту соціальних прав. Доповідачка показала, що питання соціальних прав виникали у справах, які стосувалися статей 2, 6, 8, 14 ЄКПЛ і статі 1 Першого протоколу до Конвенції (переважна більшість справ). Серед важливих прецедентів було згадано “Міллер проти Австрії”, “Гайгузас проти Австрії”, “Стек та інші проти Сполученого Королівства”, “Апосталакіс проти Греції”, “Пічкур проти України”, «Січопек та інші проти Польщі», “К’ятрян Асмудсен проти Ісландії” та ін. У цих справах ЄСПЛ розглядав питання зменшення, скасування і припинення соціальних виплат, зокрема, і в умовах реформування чи фінансової кризи, меж і критеріїв такого скасування чи зменшення, особливостей захисту права на пенсійні виплати, встановлення додаткових умов для отримання пенсії і загалом меж розсуду держави щодо забезпечення соціальних прав.

Захист соціальних прав: європейські стандарти і Україна (семінар Алли Федорової)

Чи справді у міжнародному праві триває ера прав людини?

Розгорнути »

Чи справді зараз у міжнародному праві триває ера прав людини? Якщо так, чи це «кінець історії» міжнародного права? Які небезпеки супроводжують процес розширення фундаментальних прав? І за яких умов міжнародні інструменти їх захисту є ефективними? Президент Європейського комітету проти катувань, доцент Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тарас Шевченка Микола Гнатовський розмірковує про роль прав людини у сучасному міжнародному праві.

Чи справді у міжнародному праві триває ера прав людини?

Міжнародне верховенство права — загадковий концепт

Розгорнути »

Верховенство права — один з найбільш ємних і часто вживаних політико-правових концептів. Під ним, як правило, розуміється певний нормативний стандарт, якому мають відповідати правові системи із тим, аби бути спроможними належним чином виконувати свої функції. Змістовні характеристики цього стандарту можуть варіюватися залежно від займаної теоретичної позиції, однак його суть лишається незмінною: верховенство права передбачає спроможність правової системи встановлювати правила поведінки, які є рівнозастосовними, розумними і такими, що не принижують людську гідність. Верховенство права, утім, найчастіше розуміється як типово внутрішньодержавна річ, пов’язана з конституціоналізмом, правами людини й обмеженням уряду. Однак чи є сенс говорити, що верховенство права не обмежується лише державними правовими системами і є нормативним ідеалом, який є логічним вектором еволюції будь-яких правопорядків, у тому числі, міжнародного? Відповіді на це питання присвячена ця міні-лекція від докторанта Університету Гронінгена (Нідерланди), к.ю.н. Костянтина Горобця.

Горобець лекція текстовий варіант

«Текстова версія лекції Костянтина Горобця «Міжнародне верховенство права — загадковий концепт»»

Міжнародне верховенство права — загадковий концепт